Для них, учнів Будівельного ліцею, це вже стало традицією: щороку вітати ветеранів, які у ці травневі святкові дні перебувають на лікуванні у госпіталі. Приходять сюди із квітами, разом із працівника Будинку офіцерів готують концертну програму, аби від щирого серця привітати ветеранів і подякувати.
На жаль, зала напівпорожня – багатьом стареньким важко підніматись із ліжка... Ті, що прийшли, аплодують і захоплено дякують. Сьогодні серед глядачів-ветеранів мало учасників бойових дій ІІ світової, здебільшого у залі – діти війни, учасники АТО і ООС, ветерани-афганці. Валентина Антонівна народилась у 1945-ому, за кілька місяців до Дня Перемоги. Батько, хоч і повернувся з війни, помер від поранень. Маленька Валя росла без татка, про нього знає із розповідей мами.
У кожній родині є, а точніше були, дідусь чи бабуся, котрі виборювали нам мирну весну. Своїх дорогих ветеранів - бабусю, діда-прадіда -пам’ятають і Сергій, і Анна.
За пісню, щире слово, квіти, а головне – увагу до ветеранів подякували юним артистам Будинку офіцерів та Будліцею від імені присутніх головний лікар Павло Журбенко і начмед Олександр Стоцький.
ТРК ВІК
Переглянути відео:
Уважаемый посетитель вы вошли на сайт как незарегистрированный пользователь. Мы рекомендуем вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.