Тривалим і бурхливим вийшло обговорення місцевими депутатами питання про звернення Бердичівської міської ради до Президента України, Верховної Ради та Кабміну щодо продовження до 2025 року мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення. Жодної озвученої думки
ЗА продаж в існуючих умовах, усі, як один, начебто,
ПРОТИ – ось, здавалося, омріяний роками консенсус во благо виборців. Здавалося… У результаті отримали вже звичний «розклад»: одні (ВО «Батьківщина», «Свобода», РПЛ, Опоблок, «Воля») – за те, аби звернення оформили у вигляді рішення міської ради, інші («Європейська Солідарність», «Самопоміч», «УКРОП» та позафракційні) доводили, мовляв, рішення, що стосуються подібних звернень, є незаконними – міська рада перевищує свої повноваження, інша справа – колективне звернення за підписами депутатів. Простіше кажучи, звернення як звернення, а не звернення як рішення.
Продаж землі – питання національної безпеки, це продаж ресурсу, що вже буде не відновити. Є загроза, що користуватимуться землею не лише українці. Якщо продати землю, то Україну можна вже не завойовувати – її достатньо буде купити. Так, землю можна продавати, але мають бути враховані усі запобіжники. Зрештою, якщо звернення оформити у вигляді рішення, влада у Києві дізнається про чітку політичну позицію громади. Це – перші.
Питання мораторію на продаж землі потрібно обговорювати і висловлювати свою позицію. Так, земля має бути товаром, але повинні бути створені запобіжники. Україна ще не готова до такого кроку, і у ній, зокрема, мають не допустити, аби у селян за безцінь скупляли землю. Це – опоненти перших. Один із них – Віталій Березовенко – оголосив свій, доволі ґрунтовний на вигляд, варіант звернення. І знову таки, обидва табори на сьогоднішній день, начебто, проти продажу землі, а спільний знаменник так і не знайдено.
Дуже прикро, що на цьому обговоренні вона не побачила представників новообраного народного депутата України Богдана Кицака, констатувала Тетяна Домбровська. Мовляв, як проблеми місцевого боксу вирішувати, так вони є, а як ось таке глобальне… Хоча, зауважила, якщо враховувати виступ «слуги народу» на сесії обласної ради, де він заявив щось на кшталт «Звертайтеся-не звертайтеся, а закон ми все одно приймемо», то… Оголосивши, що особисто вона – проти продажу землі, депутатка зачитала ухвалу Житомирського окружного суду. Стосувалася та якраз одного зі звернень Бердичівської міської ради, оформленого у вигляді рішення. Суд визнавав його незаконним, констатуючи, що рада вийшла за межі своїх повноважень. Водночас, нагадував суд, закон не забороняє звернутися до органів державної влади ані окремому депутату, ані групі, ані повному складу міськради.
Він принципово проти продажу землі сільгосппризначення іноземцям, висловив власну позицію міський голова Бердичева. Сьогодні, за переконанням Василя Мазура, Україна ще не готова до подібної приватизації: відповідні закони не прийняті, кадастрів немає, обліку немає, вищезгаданих запобіжників немає. Його бачення наступне, заявив міський голова: має бути створений державний Земельний банк. Хочеш продати? Продавай банку (чит. – державі), і нехай держава виступає власником. Земля повинна залишатися за народом України, продовжив Василь Мазур, і народ України має вирішувати її долю – на референдумі. А щодо звернення… Так, ухвала мала місце, зазначив міський голова, і коли довелося тримати відповідь у суді, то не депутати це робили, а він як міський голова, як той, чий підпис стояв під рішенням.
По завершенні обговорення проєкт рішення про звернення поставили на голосування: потрібної для прийняття кількості голосів він не набрав, але, це не означає, що Київ не дізнається про «політичну позицію» бердичівської громади. За інформацією секретаря міської ради Юлії Лефтер, звернення від Бердичева щодо продовження мораторію на продаж землі до столиці, таки, мають намір відправити: за його основу, повідомила, взяли варіант Віталія Березовенка з умовою можливості доопрацювання (на це, зауважила, пристали навіть деякі з опонентів). Наразі будь-хто з депутатів може ознайомитися з текстом (знаходиться той у секретаріаті) і надати власні пропозиції чи висловити зауваження. Лишень закінчать розглядати та пропонувати, три екземпляри звернення мають розійтися за вищезгаданими адресами.
Іще стосовно однієї заяви – цього разу «Про недопущення капітуляції України у російсько-українській війні та про неприпустимість відведення сил і засобів ЗСУ та військових формувань із правоохоронними функціями від межі тимчасово окупованих територій у Луганській і Донецькій областях»… Внести розгляд цієї заяви від міської ради до Порядку денного позачергової сесії мав намір «свободівець» Олексій Побережний. Серед іншого, пролунала пропозиція розглянути заяву у «Різному». Проєкт від Побережного потрібної кількості голосів, знову таки, не набрав, а у «Різному»… Чи то забули, чи то вже бажання не було, та лишень про «капітуляцію» ніхто не згадав.
Просмотрено: 725 раз
