Юридичною мовою суть цієї цивільної справи звучить як «встановлення факту належності правовстановлюючого документа». А простішими словами - це, коли суд з’ясовує, чи справді певний документ належить певній особі.
У даному випадку до суду звернулася жінка із проханням встановити, що заповіт 13-річної давнини дійсно належить її померлій бабусі. Старенька склала його ще за кільканадцять років до смерті, передавши певне майно своїй онуці. Однак оформити спадщину за цим заповітом заявниця не змогла через відсутність … апострофа у прізвищі бабці.
Виявляється, що у сільській раді під час засвідчення заповіту прізвище спадкодавиці вказали без апострофа, на що одразу ніхто не звернув уваги. А через роки це призвело до труднощів із оформленням спадку. Аби його отримати, внучка мусила у судовому порядку доводити, що спадкодавець із прізвищем без апострофа - це і є її бабця, у прізвищі якої допущено помилку.
Дослідивши надані позивачкою докази, Бердичівський міськрайонний суд зробив висновок, що в заповіті справді неправильно вказано прізвище спадкодавиці, і що ця обставина заважає оформленню спадщини. Тож заяву жінки задовольнили, встановивши факт, що правовстановлюючий документ (заповіт) належить її померлій бабусі.
Сподіваємося, що рішення суду дозволить заявниці нарешті владнати питання зі спадком, а усім громадянам хочеться побажати бути завжди уважними до дрібниць, бо, як бачимо, іноді й маленький апостроф має велике значення.
Пресслужба Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області |
Просмотрено: 632 раз
