Водохреще або, як кажуть по-народному, Йордан – останнє свято Різдвяного циклу. Як завжди, день дає про себе знати немалим морозцем. На так званому «міському пляжі», помітно, готувались зазделегідь: вирізали до освячення і купання ополонку, посипали доріжки; а військові ще й підготували пункт обігріву та пригощають чаєм...
Чин великого Йорданського освячення води у Гнилоп’яті від самого ранку (о 8.30) здійснили священники ПЦУ, отці Василь та Євгеній. Традиційно, читали молитви, тричі занурювали хрест у річку, потім – окроплювали усіх присутніх освяченою водою. «Купання у воді гріхи не змиває», - нагадав, між іншим, протоієрей Євгеній Шимченко.
Пам’ятаючи ці істини, із вірою у чудодійну силу освяченої води ступають перші охочі зануритись. Серед усіх – чимало військових людей, а отже й загартованих.
Бердичівляни вірять: вода не тільки змиє гріхи, але й зміцнить і душу, і тіло. Тому ідуть «поомивати» і тіла, і думки; з гарним настроєм, з відкритим серцем – у радощі «Йорданської води»!
У храмах цього дня теж освячують воду. Нею кроплять домівки, адже, кажуть, вона має цілющі властивості. Зранку зануритись у ріку, одразу після її освячення, було не так багато охочих (день хоч і святковий, проте не вихідний); люди підходитимуть хто коли, тож рятувальники нестимуть посилене чергування.
Репортаж Олени Лук'янюк та Дмитра Піньківського
ТРК ВІК
Просмотрено: 623 раз
