
Емоції та почуття… Їх важливо вивчати та аналізувати, важливо вчитися їх проговорювати і не соромитися цього робити. Вчитися «екологічно» звільнятися від смутку та болю, які, здається, повністю оволоділи людьми, котрі зазнали непоправних втрат – загибель на війні своїх найближчих, найдорожчих…
Вони продовжують рухатися за душпастирською програмою зцілення – родини загиблих Захисників України та представники Українського біблійного товариства, ГО «Інститут зцілення сердечних ран» у тісній співпраці з Бердичівською міською радою та ГО «Сім’ї загиблих (померлих) Захисників та Захисниць Бердичівської міської територіальної громади». У молодіжному хабі «Територія творчих людей» відбулася вже третя зустріч-спілкування.
У ці передпасхальні дні вони зустрічаються не лише задля того, щоби згадати своїх синів – тих, хто є частинкою їхнього тіла та тієї сім’ї, якої вже ніколи не буде, нагадує керівник громадської організації родин загиблих (померлих) Героїв Володимир Катюшко. Таке спілкування, насамперед, направлено на те, аби кожен міг зібрати в собі усі сили та, долаючи біль і сльози, продовжувати жити – не лише за себе, а й за хлопців, котрі так рано пішли з земного життя.
Люди створені соціальними нагадує, у свою чергу, представник «Інституту зцілення сердечних ран», пастор церкви Різдва Христового Борис Гніліцький: вони здатні травмувати одне одного, вони здатні зцілити одне одного. Під час своєрідної групової терапії, продовжує, члени родин можуть ділитися між собою власним досвідом, а пастори порадять, як гідно, з найменшими втратами пройти важкий процес скорботи. Головна порада від Бориса Гніліцького – у жодному випадку не залишатися сам-на-сам зі своєю біллю. Треба розуміти, що мало не завжди поруч знайдеться той, хто вислухає, можливо, порадить, допоможе. І навіть, якщо навколо не виявиться нікого, біля тебе завжди буде Він. Господь. Їхні зустрічі-зцілення й спрямовані, з-поміж іншого, на те, аби серед невимовного болю та страждання відчути, що Бог поруч.
Матеріал berdychiv-rada.gov.ua