«… родину Вайншельбойм змусили переселитися у ґето. Вранці 15 вересня 1941 р. матір, брата та двох сестер разом з іншими євреями… повели на аеродром на розстріл. Кілька сотень ремісників залишили в ґето, серед них його батька. Михайла мати встигла заховати за піччю».
«Їхня матір залишилася з двома маленькими дітьми у квартирі. Їх забрали та вбили, як і чоловіка Гені та його батька. Коли Геня та Роза шукали матір і дітей, їх схопили німці та відвезли до аеродрому. Сестри попрощалися… Геня знайшла прихисток спочатку у Марії Домбровської, а потім у сім’ї Акулини Краснолуцької».
85 років минуло з тих кривавих днів, а люди досі пам’ятають…
Щовересня бердичівляни та гості громади збираються на місці колишнього єврейського ґето, аби вшанувати пам’ять близько 30 тисяч жертв Голокосту, вбитих тут гітлерівцями у 1941-му. Ці люди були «винними» перед нацистами лише у своєму єврейському походженні. Саме на 15-16 вересня припала найбільша кількість розстрілів. Так масштабна трагедія у Бердичеві стала однією з понівечених геноцидом сторінок історії.
Разом з представниками бердичівської єврейської громади — на чолі з Головним Рабином Моше Талером та головою бердичівської іудейської громади Геннадієм Кислюком — шану невинно знищеним та подвигу Праведників світу (людям, чия мужність та чуйність у часи смертельної небезпеки врятували життя багатьом приреченим) віддали Бердичівський міський голова Сергій Орлюк, заступниця міського голови Олена Петрівська, начальник районної військової адміністрації Олександр Хомич із заступниками, представники депутатського корпусу на чолі з секретарем Бердичівської міської ради Богданом Колядою, заступник голови районної ради Володимир Діхтяр, очільники закладів культури і освіти громади, громадськість. Зі скорботою поклали квіти й до підніжжя меморіалів на інших місцях масових поховань єврейського населення.
Нинішня російська агресія стала гірким нагадуванням про жахіття Голокосту, коли загарбник так само прагне знищити цілу націю, не обираючи методів та рахуючись з наслідками, констатували присутні. Досвід минулого та сучасний спротив доводять, що перед лицем тотальної загрози етнічне походження втрачає значення, адже у лавах Сил Оборони України виборюють свободу й незалежність держави представники різних народів, об’єднані прагненням врятувати народ та жити на своїй землі.
Уроки Голокосту застерігають світ від байдужості та вчать цінувати кожне життя. Бердичівська громада схиляє голову перед пам’яттю жертв Голокосту, дякує всім, хто береже історичну пам’ять, а також висловлює щиру вдячність захисникам і захисницям України за їхню надлюдську мужність та захист майбутнього.
Матеріал berdychiv-rada.gov.ua
Просмотрено: 13 раз
