Міжнародний жіночний день в Бердичеві всім містом святкували 7 березня в міському Палаці культури імені Олексія Шабельника. Розпочалося свято за графіком о 15-ій годині. Усі проходи в головній залі були переповнені від початку й до завершення – і це все притому, що дійство тривало близько двох годин. Поки у Стамбулі арештовували активісток FEMEN, а в столиці України ходили по Майдану феміністки, відстоюючи права жінок, найкраща половина людства в Бердичеві насолоджувалася неперевершеною концертною програмою. Подивитися було справді на що - місцеві співаки, колективи, талановиті діти, бердичівські учасники телевізійного шоу «Україна має талант». Дух боротьби за власні права, перетворився на намагання отримати найбільшу насолоду від уваги протягом 24 годин на весь наступний рік.
Невелике експрес-опитування підтвердило, що ще за день до офіційного свята, чарівна частина бердичівлян вже була обдаровані хто цукерками, хто квітами, а хто вазонами. Так-так, саме вазонами, продавці традиційних примул цього року просто в захваті, кажуть усе розходиться як гарячі пиріжки. На вулиці знайомі віталися один одного словами «з наступающім». Цікаво, але часто подібне вітання супроводжувалося звертанням навіть до чоловіків. Дивина, на перший погляд, має в собі разом із крихтою іронії й грамину істини. Традиційно, подібне звертання сьогодні найчастіше вживається в простонародді напередодні Нового року. А ось з часу хрещення Русі до 1492 року 1-го березня наші пращури справляли саме прихід Нового року.
Не менш цікавою є історія свята, яке так масштабно святкується у нашому місті. Насправді його вигадали американці, причому самі зараз його практично не святкують. Загалом, значення Міжнародного жіночого дня визнано в основному на пострадянському просторі та низько розвинених країнах. 8 березня офіційний вихідний день в Алжирі, Бразилії, Буркіна-Фасо, Камеруні, Китаї, Кубі, Італії, Ізраїлі, Лаосі, Монголії, В’єтнамі та Замбії.
Цікаво, але якби в 1857 році у Нью-Йорку жінки не почали протестувати проти низької заробітної плати і поганих умов праці, то такого шаленого попиту на тюльпани 8 березня в Бердичеві можливо б ніколи не було.
Початково, до 1908 року щорічні демонстрації стали настільки масштабними, що це спонукало Соціалістичну партію Америки оголосити 28 лютого 1909 першим Міжнародним днем жінок.
В Європі Соціалістичний Інтернаціонал через рік, у 1910 році теж ухвалив у Копенгагені рішення про відзначення події. Ще через рік, близько мільйона чоловіків і жінок з усієї Європи взяли участь у мітингах з нагоди Міжнародного дня жінок. Дата набувала ознак справньої революційності та спротиву. У 1913 і 1914 роках, мільйони жінок по всій Європі, Америці та Російській імперії вийшли 8 березня з протестами проти насування Першої світової війни.
Пройшло трохи часу і у 1917 році жінки в Петрограді та інших містах по всій Російській імперії вийшли на демонстрації, закликаючи до "хліба і миру". За тиждень цар Микола зрікся престолу, а Тимчасовий уряд незабаром надав жінкам право голосу. Вже за «червоних» часів слова Олександри Коллонтай переконали Ульянова-Леніна зробити 8 березня офіційним радянським святом.
Сполучені Штати Америки – де був започаткований «жіночий день» – стали першими, хто відмовився від свята, оскільки День матері та День Святого Валентина були більш до душі людям. Після цього відійшло у небуття відзначення цієї дати і в Європі, причому усе це відбулось практично одразу – ще на початку 1930-х років. Сьогодні цей день на заході нашого континенту святкують здебільшого представниці жіночих та феміністичних організацій, очевидно, це є більш органічним, ніж в колишніх країнах соцтабору. В нас же йдеться про певне поклоніння жінці (хоч це значно краще виражають День матері та Дань закоханих), що жодним чином не свідчить про боротьбу за рівноправність, а скоріше про певний спеціальний статус жінки.
В будь-якому разі, наші жінки заслуговують на найкраще і не лише в цей день. А найбажанішим подарунком для них були б чоловіки, які не дозволяють безкарно знущатись над ними та їхньою країною.
РІО Бердичів
Просмотрено: 777 раз
