Рятівники бердичівських будинків відзначили професійне свято

Цієї неділі, 18-го березня, своє професійне свято відзначатимуть працівники житлово-комунального господарства та побутового обслуговування населення – фахівці, котрі покликані створювати комфортні умови життя, праці та відпочинку громадян.

280 винуватців свята працюють у третьому ЖЕКу, серед них є такі, хто присвятив комунальній галузі десятки років. Світлана Куліч за фахом будівельник, у 75-му переїхала до Бердичева з Росії, і відтоді не розлучається з цим підприємством.

Світлана Куліч, інженер МКВЖРЕП №3: «Пришла в домоуправление бердичевской КЕЧ на должность техника, где проработала до 94-го года, потом стала работать інженером в техотделе. Мне нравится моя работа в коммунальной службе, потому что это общение с людьми, хочеться сделать им добро».

З головними завданнями на кожен день працівники ЖЕКу визначаються на ранкових зборах за участю директора, до речі, теж «зубатого» комунальника. За понад 30 років роботи у галузі Анатолій Пушкарук зрозумів, на що вона насправді схожа.

Анатолій Пушкарук, директор МКВЖРЕП №3: «Так само як лікар рятує людей, комунальники рятують будинки. Проводять своєрідні хірургічні операції, гіпсуючи, замінюючи, вирізаючи труби».

В якості комунального підприємства третій ЖЕК працює лише 5 останніх років, до того належав Міністерству оборони. Особливістю структури є наявність двох власних котелень, які подають тепло до 58-ми будинків на Червоній Горі та Елінгу. ЖЕК може забезпечувати громадян і гарячою водою, каже начальник теплогосподарства Валерій Черниш, якби лише вони могли за цю послугу розраховуватись.

Валерій Черниш, начальник теплогосподарства МКВЖРЕП №3: «В нас є три котли, їм уже по 25 років, але вони працюють безперебійно і ще стільки ж відпрацюють, якщо належно їх доглядати, що ми і намагаємось робити. Жодного разу цієї зими не було у котельні простою, топили цілодобово, щоб не позбавляти людей тепла».

Влітку минулого року відбулась реорганізація житлово-експлуатаційних підприємств, тому нині МКВЖРЕП №3 опікується ще й будинками у центрі міста, які раніше належали першому ЖЕКу. А тут господарство дуже зношене і навіть аварійне. Днями комунальники почали розбирати будинок на вулиці К.Лібкнехта 1895-го року забудови, звідки у грудні через загрозу руйнації відселили мешканців.

Дивом, але ще тримається інший дореволюційний будинок – на Соборній, 4. Тридцять сім років тут мешкає Віта Мельничук і за цей час, говорить жінка, вона не пам’ятає, щоб споруду ремонтували. Працівники третього ЖЕКу трохи поліпшили умови проживання.

Віта Мельничук, мешканка будинку на пл. Соборній, 4: «Зробили нові сходи і підлогу постелили, а то не можна було пройти, я тут уже впала, зламала ногу».

Робітники працювали дуже добросовісно, не ходили на обід, тож Віта Яківна трохи підгодовувала бригаду.

Віта Мельничук, мешканка будинку на пл. Соборній, 4: «Борщ варила, яйця жарила».

У ЖЕКу по можливості намагаються реагувати на кожну заяву бердичівлян, говорить інженер Світлана Куліч. Повністю і швидко задовольняти вимоги вдається не завжди, іноді проблему усувають спільними зусиллями. Зокрема, просять мешканців придбати фарбу для ремонту під’їзду.

Ось так він виглядає до того, як тут побувають подруги Наталія Возкоєнко та Валентина Кара. Вже 11 років маляри-штукатури наводять лад у під’їздах з таким завзяттям, наче роблять це для себе.

Наталія Возкоєнко, маляр-штукатур МКВЖРЕП №3: «Якби не любила свою роботу, то і не працювала, напевно. Я тут душею відпочиваю, мені цікаво працювати».

Валентина Кара, маляр-штукатур МКВЖРЕП №3: «Пообдирали суху фарбу, будемо ґрунтувати і шпаклювати, а потім пофарбуємо і побілимо. Усе це робимо вдвох».

А так під’їзд виглядає після ремонту. Будинок на провулку Тихому, 2а – один з перших, куди після реорганізації завітали працівники ЖЕКу. Скільки триватиме ця мила оку охайність, залежить від самих мешканців. А вони по-різному реагують на те, як виконуються комунальні послуги.

Марія Паламарчук, мешканка будинку на пров. Тихому, 2а: «За власний рахунок нам трохи покращили умови в під’їзді, а скільки ще всього треба? Ви б подивилися на наші підвальні труби! Я думаю, що жеки нам непотрібні!»

Микола Качур, мешканець будинку на пров. Тихому, 2а: «Коли працювали, було дружно організовано, так що спасибі, що зробили».

Комунальників ще називають санітарами, адже вони мають справу з брудом, пилом, сміттям та іншими відходами людської життєдіяльності. Їхню роботу видно не одразу, як наприклад, роботу будівельників, зате одразу помітно її відсутність…

Зустрічаючи професійне свято, працівники третього ЖЕКу бажають собі та усім колегам здоров’я і чистоти.

Світлана Куліч, інженер МКВЖРЕП №3: «Желаю всем здоровья, мира в семьях, удачи и творческих успехов, чтобы наша работа приносила радость горожанам».

Анатолій Пушкарук, директор МКВЖРЕП №3: «Щастя усім, здоров’я, сімейного благополуччя, щоб добре виконували свою роботу. Може, хто скаже «спасибі», а хтось дорікне. Та, не зважаючи на усе це, треба працювати, щоб у нас був порядок».

Автор: Інна Покотилюк