28-го липня Україна відзначає 1024-ту річницю Хрещення Київської Русі. З цієї нагоди у храмі на території Бердичівського виправного центру №108 відбулось богослужіння.
Для засуджених, які перебувають у цій установі, річниця Хрещення Русі-України є подвійним святом, адже тамтешній православний храм названий на честь рівноапостольного великого князя київського Володимира. Його постать нерозривно пов’язана з цією історичною подією. Церква віднесла хрестителя Русі до лику святих.
Протоієрей Зіновій Ромах, клірик Свято-Миколаївського собору: «Князя Володимира називають рівноапостольним, тобто рівним апостолам. Чому його прирівняли до апостолів? Адже він жив на 1000 років пізніше за них. Його місія заключалась у тому , щоб у 988-му році наша свята Київська Русь прийняла хрещення».
Святкову службу у 108-му виправному центрі відправили священики бердичівського округу на чолі з його Благочинним, протоієреєм Віталієм Бойковим.
Щороку на подібні літургії до Бердичева з Кам’янця-Подільського приїздить Володимир Бернацький. Шість років тому чоловік відбував тут покарання і доклав багато зусиль, щоб створити в установі храм.
Володимир Бернацький, будівничий храму Рівноапостольного князя Володимира: «С Божьей милой и другими ребятами мы построили храм и освятили его в 2007-м году. Каждый год я сюда приезжаю на праздник. Считаю, что каждый человек имеет право на спасение, а Господь милостивый, принимает всех, кто сумел найти в себе смирение и покаяние. Каждому заключенному я советую в первую очередь бороться с самим собой. Потому что спасение лежит через смирение».
Храм відкритий щодня, двічі на тиждень сюди для проведення служб приїздить священик. Засуджені мають також змогу висповідатися і попросити у Бога прощення. Спілкування з духівництвом та перебування у храмі, безумовно, йду в’язням на користь, кажуть пенітенціарії.
Анатолій Бобриньов, заступник начальника управління державної пенітенціарної служби України на Житомирщині: «Людей, які потрапили за грати, не можна забувати і викидати з життя. А церква – це основний засіб, який приводить людину до виправлення і каяття. Серед тих, хто дійсно увірував, ніхто більше не повернувся в тюрму».
Олександр Паламарчук, начальник БВЦ-108: «Хто постійно відвідує церкву, спілкується зі священиками, той змінює свою поведінку на краще. Вони працюють, дотримуються розпорядку дня, стараються бути смиренними».
Окрім церкви на честь Рівноапостольного Володимира, у виправному центрі №108 є ще молитовна кімната іншої релігійної конфесії. Керівництво закладу дбає, щоб кожен із засуджених, окрім належних умов для утримання, мав свободу віросповідання.
Олександр Паламарчук, начальник БВЦ-108: «Духовне життя кожного засудженого має велике значення. Це покаяння, смирення. Коли засуджений іде до Бога, він усвідомлює свої гріхи та використовує настанови у подальшому суспільному житті. Такі заходи, як сьогодні, допомагають наставляти в’язнів на правильний шлях».
Тарас Дрозач, засуджений: «Батюшка нас поддерживает, чтоб мы не деградировали, подсказывает, отвечает на наши вопросы. Я сделал для себя вывод, что надо с теплом и добром относится к людям, помогать им. Тут мы повыбрасывали плохие мысли из головы и стремимся быть лучше».
Автор: Інна Покотилюк
Камера: Віталій Сінєльніков
Телеканал "ВІК"