Коли говорять про початок весни 1-го березня, мають на увазі весну календарну, але весна справжня прийшла… ні, не прийшла, а, прямо таки, увірвалася до Бердичева в акурат 1-го квітня. Що таке, власне, весна? У першу чергу, це коли навколо стає тепліше, коли на зміну безликій сірості приходить насичена зелень, коли буйним квітом розпускаються молоді життя. Ну а хто у світі людей вважається головним з молодості? Звісно, студентство. І коли однією потужною командою вистрілює воно своєю енергією, позитивом, гумором, своїм галасом та сміхом, тоді і слід вважати: все – настала весна.
У Бердичеві 1-го квітня співпало все: на дворі приголомшували +20, на календарі рахувався День сміху, студенти усі, як один, поривалися відірватися на повну і водночас засвідчити, що Бердичівський педагогічний коледж – найкращий, медичному коледжу немає рівних, а коледж промисловості, економіки та права – один такий на весь світ. Ну а дорослі у все це діло не особливо не втручалися, обмежившись всебічною підтримкою в організації. Організації фестивалю молодіжної творчості «Студентська весна».
«Першоквітневість» не могла не датися взнаки на цьому дійстві: левову його частину добряче приправили гумором. Весна по-студентські – це, насамперед, пора кохання, а де зустріти студентові свою любов, як не у нічному клубі? Тим паче, коли вірний друг, здається, саме набрав потрібний номер…
А ще любов частенько народжується у гуртожитках, а ще злободенною залишається проблема «батьків і дітей». Прикольно було би, коли чоловіків і жінок поміняли б місцями, не вгамовувалися бердичівські студенти, а на виснажливі дієти почали сідати виключно представники сильної статі.
Бердичівські коледжі – усі, як один, заклади привітні й гостинні, стверджують їхні представники, у кожному з нетерпінням чекають на СВОГО студента. Мало того, що якісну освіту гарантують, то ще й (звісно, при таланті, творчих здібностях й активності) зіркове сяяння на великій сцені обіцяють. Он Михайло Шамрай свого часу повірив, і тепер на всю веселить публіку розповіддю про наслідки знайомств через Інтернет.
На цьому студентсько-весняному шоу обійшлися без суворого журі, оцінок та визначення переможця. А воно і добре, кажуть самі учасники фестивалю: коли на душі весна, а у серці гумор і гарний настрій, п’єдестали пошани не потрібні. Головне – поділитися тим, що всередині, з іншими, а там нехай кому треба вирішує, який коледж найкращий.
Автор: Олександр Єжель
Камера: Юрій Гавриш
ТРК ВІК