«Вічним болем», «пересторогою для наступних поколінь», «тягарем атомного лиха» називають в Україні події 30-річної давнини – аварію на Чорнобильській АЕС. Квітень 86-го у Бердичеві пам’ятають добре: понад 700 його мешканців за наказом держави кинулися тоді боротися зі смертельною радіацією. Багатьох із них немає на цьому світі. Зросло вже ціле покоління, котре ще при народженні отримало «чорнобильське» посвідчення, і сьогодні разом із живими учасниками ліквідації страшної аварії вони квітами та словами подяки згадують тих героїв, яким бій з рентгенами коштував життя.
У 9-й пожежній частині Бердичева вшановували героїв-ліквідаторів. Якби не ці люди, зазначив у своїй промові Бердичівський міський голова, можливо, не збиралися б сьогодні українці взагалі на жодні відзначення.
26 квітня про аварію у Чорнобилі згадують не лише в Україні, говорить народний депутат України Олександр Ревега, у 86-му силами звичайних людей зупинили катастрофу світового масштабу: під смертельною загрозою тоді опинилася добряча частина планети.
Василь Струтовський, Ігор Поліщук, Іван Осіпчук, Віктор Березницький, Павло Яворський, Адам Татарчук, Олександр Михайлов – у числі близько 20-ти ліквідаторів вони отримали подяки та грошові винагороди з рук народного депутата. Не забув Олександр Ревега і про тих героїв, котрих вже немає на цій землі: подяки та конверти отримали їхні вдови – Катерина Євдоченко, Марія Колесник, Любов Мазур, Ніна Гаврушкевич й інші.
Слова подяки на адресу ліквідаторів аварії на Чорнобильській атомній від голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій Миколи Чечоткіна зачитав головний рятувальник Бердичева та району Ігор Шевчук.
Відкинути у небуття стереотип про Чорнобиль як «навічно мертву зону» та «невиліковну хворобу» закликали присутніх на зібранні виступаючі. То, нагадали, українська земля, що її українці і відродять.
Автор: Олександр Єжель
Камера: Юрій Гавриш
ТРК ВІК