Щоденні потреби здорової людини нічим не відрізняються від потреб людей з певними обмеженнями здоров'я. У цьому переконаний президент благодійного фонду "Відкрите серце" Петро Залізний. Чоловік на ділі доводить свої переконання, передавши членам бердичівської громадської організації інвалідів-візочників "Стимул" засоби побутової хімії.
"Ми співпрацюємо вже декілька років з БФ із Києва. У них попросили допомоги якраз для інвалідів-візочників, бо тим інвалідам, які ходять, дещо простіше. А ці ж далі своєї кімнати не виходять. Тому ми запитали, чи, може, щось є для них", – сказав Петро Залізний, президент БФ "Відкрите серце".
Такому подарунку від благодійників візочники неабияк раді. Кажуть, не мають пільг на оплату комунальних послуг, а субсидія виручає не всіх. Проте організацію побуту при цьому ніхто не відміняв. Коли ти прикутий до візка, говорять, твої потреби навіть більші, ніж у звичайної людини.
"Отримуючи пенсію у 1200 гривень ти багато чого не можеш собі дозволити. Дуже добре, що поряд є рідні люди, які не залишили. У мене такий випадок. Але не всім так пощастило", – розповів Юрій Яремчук, голова Бердичівської МГО інвалідів-візочників "Стимул".
Петро Залізний говорить: зараз з-за кордону вже майже неможливо через фонди благодійників привезти в Україну ту чи іншу допомогу. Хоча там готові допомагати. Навіть благодійні ярмарки влаштовують, щоб успішно відправити вантажівку з гуманітарною підтримкою до тієї чи іншої країни.
"Можливо, політики вирішили, що ми вже давно в Європі й що в нас уже немає бідних людей, а можливо й через корупцію. Але є проблема в розмитненні тих чи інших вантажів, щоб потім роздавати бідним", – пояснив чоловік.
Нині через події на сході України знайти всередині країни небайдужих до тих же інвалідів-візочників також важко. Поки що пану Петру це вдається.
"Дуже добре допомагати для АТО, тим, хто стоїть на передовій, але в жодному разі не можна забути людей-інвалідів, візочників. Ми маємо завжди про них піклуватися", – сказав Петро Залізний.
Люди з інвалідністю сподіваються, що про них не забудуть на фоні АТО. Вони радіють будь-якій підтримці від благодійників, але більше тішаться можливістю поспілкуватися і відчути турботу в будь-якому прояві.
Матеріал сайту: http://zhitomir.today/