У бібліотечно-молодіжних стінах центру «М-Формація» – подія вчергове вибухова і по-особливому очікувана серед тих бердичівлян, котрі шанують Книгу, її творців та тягнуться до Мудрості: місто з просвітницькою місією відвідала уславлена Марина Гримич – авторка любимого сотнями бердичівлян і не лише роману «Фріда», митець, науковець, директор столичного видавництва «Дуліби». Приїхала пані Марина до Бердичева, серед іншого, і з тим, аби презентувати світовий бестселер «Криваві землі: Європа між Гітлером і Сталіним». Ні, цього разу не свій – американського історика та письменника, визнаного у світі фахівця з історії Східної Європи Тімоті Снайдера.
Перед тим, як розпочати знайомити з книгою, Марина Гримич зізнається: Бердичів її захопив. Вона не була тут 10 років, і за цей час, каже, місто неймовірно змінилося. Зараз письменниця мешкає у далекому Бейруті (її чоловік очолює амбасаду України у Лівані), і щось таки змусило її подолати величезну відстань. Що саме, намагався вивідати міський голова Бердичева. Має право: виявляється, «Фріда» Марини Гримич у Василя Мазура – в настільних книгах.
Що ж, не стала приховувати гостя, її сюди тягнуло. Магія, не інакше.
Бердичів по-справжньому любить Марину Гримич, продовжив міський голова, і у письменниці, яка опинилася у центрі великого кола шанувальників, є можливість у цьому пересвідчитися.
У подарунок гості – квіти, знак особливої прихильності – символічний Квиток до Бердичева, копія Ікони Бердичівської Божої Матері та збірка праць з останньої краєзнавчої конференції. Зрештою, все, аби пані Марина знала все про місто, що любить і пам’ятала: ця любов взаємна.
Отже, «Криваві землі…». Це дітище Тімоті Снайдера побачило світ у 2010-му, розповідає Марина Гримич, й одразу наробило фурору серед шанувальників науково-популярної книги. Втім, шлях її до «головних споживачів» – читачів із Росії й України виявився тернистим.
Стати із просто книги світовим бестселером – дуже непросто, тим паче літературі такого роду, говорить пані Марина, але роботі Тімоті Снайдера судилося перевидаватися 29 разів на 26 мовах. Чималу роботу з її просування «у маси» проробили у видавництві «Дуліби». Так, зокрема, подбали про існування «…земель» в електронному вигляді (її можна завантажити на будь-який гаджет у будь-якому форматі на сайті www. bloodlands. com). А ще – цілеспрямовано видали на російській мові.
Криваві землі, за Снайдером, це територія від західної частини Росії до сходу Польщі, це Білорусь, частина Румунії, Прибалтика та, звісно, Україна. Це – близько 14 мільйонів людських смертей.
Яким чином Снайдер розмотує величезний клубок із подій? Не через безликі цифри, не через опис злочинних ідеологій – читач відчуває «кривавий присмак» сталінського й гітлерівського режимів через долі конкретних людей.
І ось вона – одна з кількох причин, через які Марина Гримич опинилася саме у Бердичеві. Василь Гроссман… Постать, котра, за зізнанням американського професора, не просто вплинула, а грандіозно вплинула на його світогляд, відкривши очі на той факт, що терор нацистів, як і сталінський терор, являли собою не суху статистику, а трагедію звичайних людей.
Чим Тімоті Снайдер відрізняється від багатьох своїх колег-істориків? Тим, що заявляє: ані історією, ані пам’яттю не можна маніпулювати, почуття людей – це не те, чим можуть користуватися спекулянти. А щодо того, хто з тиранів гірший, хто жорстокіший – Гітлер чи Сталін – так автор не ставив собі за мету дати цьому визначення.
Стосовно просвітництва місії пані Марини… По завершенні презентації, вона безкоштовно роздала усім бажаючим 60 екземплярів «Кривавих земель…» Дещо пізніше, запевнила, книгу Снайдера так само безкоштовно отримають усі бібліотечні й навчальні заклади Бердичева.
Автор: Олександр Єжель
Камера: Володимир Чайковський
ТРК ВІК
Просмотрено: 707 раз
