Коли в душі дзвонять дзвони, а особливо святкове піднесення керує настроєм – то прийшов світлий день! Цьогоріч Великдень є особливо радісним, бо усі християни, православні й католики, об’єднались у його святкуванні. Разом переживаєм найбільшу радість протягом літургійного року – неділю Воскресіння Господнього – каже настоятель парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії отець Рафаїл Мишковський.
Розпочинається святкування ще із суботнього вечора, коли відправляється пасхальна вігілія – центральний обряд цілого літургійного року, під час якого згадується вся історія спасіння, що веде аж до Воскресіння Христового. А у нижньому храмі Санктуарію Матері Божої також ще із суботи отці розпочинають освячення пасхальної їжі. У великодні кошики господині, зазвичай, готують паски, крашанки та іншу смачну їжу. Це у такий спосіб людина долучається до вищого та вічного… чи бачити у цьому, все ж, переплетення й народних традицій? – запитуємо в отця Рафаїла і він пояснює.
Святкові Пасхальні літургії збирають чимало городян у верхньому храмі Санктуарію Матері Божої Святого Скапулярію у неділю зранку. Об’єднуючись і зливаючись у спільній молитві, вірі у воскресіння, прихожани отримують велику надію на відродження, на інше життя, на краще завтра, без горя і війни. Духовним центром свята стає таїнство причастя… Проте, щоб відчути значимість Пасхи, якусь особливу енергетику цього свята, не обов’язково бути глибоко віруючою людиною. Достатньо зрозуміти серцем, що у Воскресінні – все те, що є головним для людей: любов і прощення, добро і мир, віра, надія, сподівання. Це прекрасна традиція зібратись усією родиною, обдарувати один одного добрим словом, і, відчуваючи єдність із Богом і людьми, радісно, на повні груди, промовити: «Христос Воскрес!», щоб почути не менш радісне: «Воістину Воскрес!»
Репортаж Олени Лук’янюк
ТРК ВІК
Просмотрено: 456 раз
