22 травня, виповнюється 157 років із часу перепоховання Тараса Шевченка у Каневі. Виконати волю поета вдалось друзям лише через майже як три місяці після смерті та поховання Шевченка у Санкт-Петербурзі на Смоленському кладовищі. Шлях до Києва був довгим, домовину везли кіньми (бо залізниці до столиці на той час не було) довгих десять днів.
Сьогодні, як і щороку, до меморіалів і пам’ятників Тарасу Шевченку несуть вінки і живі квіти, у знак пам’яті та вдячності за його безсмертне слово.
Мовчазного покладання нам стало замало й ми попрямували до 1-ої школи, що носить ім’я Тараса Шевченка. Учні й учителі відгукнулись на наше прохання: спонтанно, без підготовки, сказати кілька щирих, добрих слів про поета, а заодно згадали рядки його невмирущого слова.
Репортаж: Олени Лук’янюк
ТРК ВІК
Переглянути відео:
Уважаемый посетитель вы вошли на сайт как незарегистрированный пользователь. Мы рекомендуем вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.