Тим, кого гарний стройовий вишкіл українських вояків не надто затверджує у думці про міць та силу вітчизняної армії, варто побувати ось тут – на військовому полігоні. Коли відчуваєш, що під тобою і в тобі все заколихалося від розкотистого відлуння надпотужного пострілу, починаєш дещо по-іншому дивитися на професію військового. Вже близько місяця в умовах, близьких до бойових, свою військову майстерність та підготовку демонструють бердичівські артилеристи. Протягом трьох перших серпневих днів тактичне навчання проводив 1-ий гаубичний самохідний артилерійській дивізіон. Зовсім скоро, наприкінці вересня, під Житомиром пройде цілий комплекс таких навчань „Перспектива-2012”, до яких долучаться і наші земляки, тож перевірити підготовку дивізіону зайвим не є. У свою чергу, недавно окремі навчання провели у кожній з 3-х його батарей. Якщо командир, навідник та водій-механік – „контрактники”, тобто вже досвідчені фахівці, то ті, хто знаходиться на подачі снарядів та заряджаючі – солдати строкової служби, а отже, бійці ще необстріляні і така практика їм просто необхідна.
на початку серпня могли б відзначати свій день народження, якби існували досі, кооперативи: "Радуга" – по будівництву вуличних розподільних газопроводів та споруд на них за рахунок коштів громадян; кооператив "Газовик" – по ремонту газових приладів по міжрайуправлінню газового господарства; кооператив "Мода" при Бердичівській швейній фабриці ім. 60-ти річчя Радянської України; кооператив "Булат" на заводі "Комсомолець", що займався захисним покриттям коронок зубів.
1899 р. —
в газеті "Волинь", що видається на той час, публікується цікава стаття. В статті вказується, що старі телеграфні стовпи, які демонтувались у зв'язку зі старінням та непридатністю до подальшого використання з лінії Індійського телеграфу (був введений у дію на початку 1870 року), спритний бердичівський ділок на ймення Кривошеєв використовував для ремонту дерев'яного мосту через ріку Гнилоп'ять. Його працівники вбивали старі стовпи у гниле дно річки замість використання для цього товстих свай. Так що цілком можливо, що окремі дерев'яні сваї, залишки яких ми тепер можемо бачити поряд з сучасною греблею, є тими телеграфними стовпами Індійського телеграфу, які використовувались на лінії понад півтора століття тому.