Вже традиційно, протягом кількох років, серпень – футбольний місяць для Бердичева. Саме наприкінці серпня у Бердичеві відбуваються два престижні футбольні турніри серед юнаків - Всеукраїнський турнір пам’яті Заслуженого тренера України Анатолій Пузача та Всеукраїнський турнір на призи Почесного громадянина міста Бердичева Леоніда Копитка.
Одну ескізну пропозицію щодо прибудови та дві – стосовно реконструкції розглянули нещодавно члени архітектурно-містобудівної ради.
Першим до уваги фахівців було представлено ескіз прибудови бенкетної зали та готелю до вже існуючого ресторанно-готельного комплексу на вулиці Володарського. Замовник планує добудувати до свого приміщення на придбаній земельній ділянці бенкетний зал площею 330 квадратних метрів. У ньому будуть дві функціональні зони – танцювальна та обрядова, також передбачено вестибюль, кімнату для офіціантів та кімнату для зберігання музичної апаратури. На другому поверсі добудови розташуються одно-двомісні готельні номери спрощеного типу. Фасадне оздоблення буде прив’язане до стилю вже існуючого ресторанного комплексу.
рішенням виконкому міської Ради №530 від 15 серпня 2001 року за вагомий внесок у вирішенні соціально-економічних проблем територіальної громади міста Бердичева, популяризацію продукції вітчизняного товаровиробника, велику благодійну допомогу та враховуючи звернення колективу ВАТ "Бердичівський пивоварний завод" Леону Романовичу Ліпецькому присвоєно звання "Почесний громадянин міста Бердичева". На цьому відзначення заслуг Леона Романовича перед міською громадою не завершиться: за внесок у розвиток міста Леон Романович Ліпецький відзначений Орденом Бердичева "За заслуги" (№2), а Указом Президента України Віктора Ющенко Леона Романовича у вересні 2005 року нагороджено орденом "За заслуги" третього ступеня.
1968 р. —
цього дня прийнято в експлуатацію дитячий садок-ясла машинобудівного заводу "Прогрес", які розташувались у триповерховому будинку по вул. Карла Лібкнехта, 86 (нині вулиця Європейська).
1921 р. —
з метою відновлення роботи водопроводу, який був зруйнований під час Громадянської війни, а машинна станція (забезпечувала роботу водопостачання) – під час пожежі у липні 1920 року, у Бердичеві побудовано нове приміщення для машинної станції. У цьому приміщенні розмістили відремонтоване обладнання.
1901 р. —
у місті відкрилася сільськогосподарська та промислово-реміснича виставка. Опівдні настоятель місцевого собору о. Андрієвський відслужив молебень, на якому були присутні київський губернатор Ф.Ф. Трєпов з дружиною, голова Київського сільськогосподарського товариства князь М.В. Рєпнін та інші урядовці. Головою виставки став один з найбільш прогресивних землевласників повіту Андрій Іванович Косіч. До відкриття виставки ним було випущено книжку "Бердичев и Бердичевский уезд". У бердичівській виставці взяли участь 286 експонентів. Після її закриття 214 експонатів були удостоєні почесних дипломів та медалей. Виставка засвідчила, що місто продовжує зберігати певне торгове і промислове значення, однак основна частина капіталів була вже спрямована на вирощування цукрових буряків і виробництво цукру. Так, 9 цукрових заводів Бердичівського повіту виробляли цукру у 20 разів більше, ніж потрібно було для задоволення потреб місцевого ринку.
1815 р. —
цього дня відбувся обряд урочистого закладення храму і спорудження нового фундаменту навколо стін старої дерев'яної Успенської церкви. Розпочалось будівництво нової, вже кам’яної, церкви Успіня Божої Матері – архітектурної перлини Бердичева, яка згодом була знищена більшовицькою владою у 1936 році.
1765 р. —
у цей день у Бердичеві розпочинався щорічний Успенський ярмарок, що тривав 6 тижнів. Під час ярмарку населення в Бердичеві з приїжджими збільшувалось вчетверо, приїжджі на ярмарок розташовувались на околицях міста, ставили свої намети. В місті торгівля йшла у різних місцях: ятках, сходках (нині Соборна площа), в старому місті (біля мурів кляштора-фортеці).
Одну ескізну пропозицію щодо прибудови та дві – стосовно реконструкції розглянули нещодавно члени архітектурно-містобудівної ради. 
