після тривалого простою, викликаного розрухою за час окупації Бердичева німецькими військами, запрацював шкірзавод ім. Ілліча. В період німецько-фашистської окупації шкірзавод зазнав великої руйнації — згорів чотириповерховий хромовий корпус, центральна лабораторія. Обладнання та машини стали непридатними для роботи. Вже після звільнення міста від німецько-фашистських загарбників Державна комісія визначила загальний збиток, нанесений заводу окупацією: він становив 36 млн. крб. Детальніше...
1919 р. —
своїм декретом Директорія УНР засудила єврейські погроми, що відбулись у Бердичеві 5 січня цього ж року, і виділила 1 млн. гривень постраждалим від погрому єврейським сім'ям. Згідно постанови Ради Міністрів було створено спеціальну комісію під керівництвом П. Ященка по розслідуванню єврейських погромів в Бердичеві. За декілька днів до цього у зверненні Директорії до козаків і євреїв від 14 січня 1919 р. Симон Петлюра писав:
"По деяких місцях України окремими групами козаків вчинялися насильства над євреями. За перевіреними відомостями козаків вербували провокатори гетьманці, добровольці й ті, хто називали себе "большевиками". Вони робили це, щоб осоромити Українську республіканську армію, викликати проти українського козацтва ненависть населення, внести в край безладдя та безчинство і такими способами вернути старе панування поміщиків та буржуїв. Деяких з таких провокаторів і погромників уже спіймано і розстріляно". Але як згадував пізніше голова Директорії Володимир Винниченко, нікого з причетних до цих злочинів до відповідальності так і не було притягнуто.
1905 р. —
цього дня у місті страйкувало біля 2 тис. чоловік в знак протесту проти кривавої розправи, яку вчинили царські війська з мирними демонстрантами в Петербурзі 9 січня. Ще вранці в Бердичеві почалися антиурядові демонстрації, під час яких розповсюджувалися листівки. Поліції вдалося розігнати демонстрантів і заарештувати 50 чоловік.
Просмотров: 390 
