Национальная комиссия госрегулирования энергетики и коммунальных услуг намерена с 1 марта увеличить тариф на электроэнергию для населения на 40%. Об этом сказал министр энергетики и угольной промышленности Владимир Демчишин.
Якби бердичівські комунальники платили за травми отримані людьми на нерозчищених і не посипаних належним чином тротуарах, дорогах, біля під’їздів, то в міському бюджеті варто було б завести окремий пункт витрат саме на це.
Та цього разу причиною тимчасового закриття шкіл є не економія на опаленні, а карантин. Останнім часом у місті підвищився рівень захворюваності на різного роду застуди та вірусні інфекції, зокрема серед учнів та вчителів.
Комбікормовий завод, збудований в Бердичеві ще в сімдесятих роках минулого століття мав славну історію за часів планової економіки та радянської влади. Але крах його основних споживачів – колгоспів та радгоспів майже вбив його. Багатообіцяюча приватизація 90-х років, на жаль, не змогла заводу нічим допомогти. Основні пакети акцій були викуплені у фонді держмайна людьми, які ніколи не мали справу з подібним виробництвом - колишніми космонавтами.
На чергову депутатську комісію депутати райони та представники громадських організацій зібралися днями, аби вирішити питання механізованої транспортабельної котельні, що знаходиться на території районної лікарні.
Церемонія відкриття пам’ятних дошок захисникам України, які брали участь в антитерористичній операції і загинули під час виконання обов’язків військової служби, відбудеться 20 лютого 2015 року:
- о 10.00 годині в НВК «Школа-гімназія-ліцей» № 10 (вул. Шелушкова,4), де навчався Венгер Олександр Анатолійович;
- о 10.45 годині по вул. Червоній, 14, де проживав Панасюк Юрій Володимирович;
- об 11.30 годині по пров. 10-ї П’ятирічки, 8-а, корп.6, де проживав Питель Олександр Володимирович;
- о 12.15 годині по вул. Житомирській, 59, де проживав Ковтун Сергій Леонтійович.
у Москві (Росія) помер Гусаковський Йосип Іраклійович (1904-1995) – радянський воєначальник, двічі Герой Радянського Союзу. У січні 1944 року Йосип Гусаковський командував 44-ю гвардійською танковою бригадою, яка приймала активну участь у звільненні Бердичева від німецько-фашистських загарбників. За ці бої наказом ВГК 44-й гвардійській танковій бригаді полковника Йосипа Гусаковського присвоєно найменування "Бердичівська". Після війни Йосип Іраклійович у 1948 році закінчив Військову академію Генерального штабу, командував військами Прибалтійського військового округу, в 1963-1970 роках був начальником Головного управління кадрів Міністерства оборони СРСР. Постановою бюро міськкому Компартії України і виконкому міської Ради міста Бердичева №33 від 13 грудня 1984 року на ознаменування 40-річчя Перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні, за участь у визволенні міста Бердичева Йосипу Гусаковському присвоєно звання "Почесний громадянин міста Бердичева". Похований Йосип Гусаковський у Москві на Ново-Дівочому кладовищі.
1928 р. —
Президія Бердичівської міської Ради розглянула питання "Про стан міського театру" (доповідач т. Розенблат). Ухвалили скоротити зимовий театральний сезон на один місяць і театр закрити для проведення ремонту силами міськкомунгоспу, а вистави перенести до літнього театру, який також необхідно було відремонтувати та пристосувати під літній. Було створено комісію під головуванням завідувача міськкомунгоспом тов. Розенблата для обстеження та вивчення питання як про капітальний ремонт наявного приміщення зимового театру, так і про побудову нового приміщення літнього театру, вишукання джерел необхідних коштів.
1919 р. —
у Бердичеві роззброєно деморалізований 2-й полк Січових стрільців, що складався з білоцерківських новобранців та підпорядковувався Директорії УНР під керівництвом Симона Петлюри. Це було викликано перевтомою бійців від майже безперервних 4-х місячних боїв з більшовицькими військами, а головне – моральною депресією від активної ворожості населення, яке в більшості підтримувало більшовиків.
1875 р. —
польський фабрикант Карл Шленкер купує неподалік Бердичева в Констанції Гейзенрей згідно договору №1720, засвідченого приставом Бердичева, за 3 400 рублів 48 десятин (2 136 кв. сажнів) землі (нині це район вулиці Житомирської, 76). На цій болотистій околиці міста, на хуторі Баранячий Острів, Карл Шленкер цього ж року збудував свій перший шкіряний завод, який з часом перетвориться на промисловий гігант і стане відомий бердичівлянам як шкіроб’єднання ім. Ілліча. До цього часу в Бердичеві вже діяли шкіряні заводи. Зокрема, у 1864 році підприємець із Австрії Мартен Ціллєр відкрив власний шкірзавод. Функціонував також шкіряний завод, що належав німцю Альберту Ріхтеру.
1764 р. —
при кляшторі Босих Кармелітів засновано братство святої Теклі. Всього при кляшторі діяли різні братства: Святої Трійці, Святого Скапулярію, Доброї Смерті, св. Яна Непомуцена, св. Тадея Апостола, св. Теклі.
Та цього разу причиною тимчасового закриття шкіл є не економія на опаленні, а карантин. Останнім часом у місті підвищився рівень захворюваності на різного роду застуди та вірусні інфекції, зокрема серед учнів та вчителів. 
