В Бердичівському районі Житомирської області фітосанітарні інспектори виявили шкідника, який знищує фруктові дерева. На зараженій території введений карантинний режим та проводяться необхідні фітосанітарні заходи - про це редакції газети «Бердичів Діловий» повідомили в прес-службі Держслужби карантину рослин України. Наразі у карантинній зоні проводяться фітосанітарні заходи: застосовуються механічні методи боротьби, такі як зрізування гнізд та спалювання уражених гілок.
Підсумок минулого засідання виконкому для багатьох став певною несподіванкою. Дехто це назвав навіть сенсацією. Здавалося, все буде як зазвичай: звіт перед членами виконкому чергового керівника комунального підприємства (цього року через таку процедуру мають пройти всі очільники цих підприємств), котрий закінчиться вказівкою на недоліки у роботі директора і запевненнями з боку останнього, що таке більше не повториться. Та все завершилося не так: директор МКП “Бердичівкомунсервіс” Андрій Стаднійчук, зайшовши на засідання виконкому при посаді, вийшов звідти безробітним. Сталося практично так, як і попереджав з місяць тому міський голова Василь Мазур своїх підлеглих.
Судді, незважаючи на свій статус, посади, заробітки — теж люди. Вони теж потребують захисту, їжі, одягу, житла. Все це їм гарантує держава, давши непогану зарплату, а потім і пенсію, котра називається довічним грошовим утриманням. Тим паче, що колишніх суддів не буває (хіба-що, звільнені за якісь проступки) — цей статус за ними зберігається довічно. Отож, держава гарантувала суддям і соціальний захист, і їхню недоторканність.
Каналізаційні криниці є справжнім лихом для міських вулиць. І не тільки у Бердичеві, але й по всій країні. Мова йде не тільки про каналізацію, але й про інші колодязі, які ведуть до мереж різних підприємств, наприклад, сфери зв’язку. Періодично у ЗМІ з’являється інформація про загибель чи травмування людей, котрі впали у не накриті отвори. Власники криниць виправдовуються. Мовляв, їхньої вини тут немає — до цього призводить злодійкуватий характер окремих несвідомих українців — кришки люків крадуть і здають на металобрухт.
Не дуже вдало завершився вечір понеділка,19 серпня, для мешканки села Райки, Бердичівського району. Відпочиваючи після важкого робочого дня і вже збираючись лягати спати, вона помітила на своєму обійсті дим і язики полум’я, що виривались з-під даху хліва. Жінка не розгубившись подзвонила пожежникам і ті приїхавши на місце виклику,змушені були розібрати покрівлю споруди, щоб повністю ліквідувати пожежу. За словами рятувальників, на горищі сараю зберігалося сіно. Ймовірно, там і сталося коротке замикання, яке спричинило пожежу.
Права смуга вулиці Карла Лібкнехта, якраз навпроти педагогічного коледжу, з самого початку тижня перетворилась на зону бойових дій. В Бердичеві вже давно тривають війни з сміттям, бродячими собаками і звісно ж, з старими мережами тепло і водопостачання. Останні, до речі, служать місту вже більше ніж півстоліття і їхня заміна під питанням, бо на це треба значні кошти, а їх немає. Тож працівникам водоканалу доводиться воювати з старими мережами чи не щодня. В понеділок, 19 серпня, співробітники водоканалу перекрили всю смугу в напрямку Вокзалу через прорив у мережі.
У неділю, 18 серпня село Половецьке, що у Бердичівському районі, відзначало свій День народження. Варто сказати, що цьогоріч з нагоди 5-ої річниці масових гулянь, організатори свята підготували насичену концертну програму, тож подивитися тут було на що.
В історії багато суперечливих моментів і часто їм дають оцінку ті люди, які не проживали їх.Ми часто чуємо, що воїнів-інтернаціоналістів, які брали участь ніхто нікуди не посилав і що батьківщини, інтереси якої вони відстоювали, вже не існує на карті. Так, СРСР вже немає, але живуть люди, що воювали за інтереси цієї країни і не важливо, якими ті інтереси були - мирні чи загарбницькі, вони виконували свій обов’язок перед Батьківщиною. І як би не оцінювались війни та локальні конфлікти, в них брали участь люди і в їхній пам’яті спогади житимуть завжди, не залежно від того, як відноситиметься до них в майбутньому держава.
Речь идет, конечно же, о памятнике – памятнике Владимиру Ильичу Ленину, который в связи с тем, что находится в отдаленном и малолюдном районе (возле Кожзаводского парка) чаще всего стает жертвой надругательств. На этот раз неизвестные личности пошли дальше, чем просто раскрашивание памятника краской и нанесение оскорбительных надписей. Неизвестно как, но они умудрились напрочь снести голову вождю мировой революции, оставив памятник обезглавленным.
Нещодавно жителі сіл Бердичівського району стали свідками, а деякі - безкоштовними учасниками справжньої війни між представниками іноземних інвесторів підприємства «Кароля» і їх колишнім партнером по бізнесу Оксаною Дідух, яка тривалий час займала посаду директора приватного підприємства «Кароля». 9 липня 2013 року під час загальних зборів засновників підприємства «Кароля» пані Дідух була звільнена з посади директора. І почалось…
У місті Бердичеві є надзвичайно багато людей, які хтять займатися підприємницькою діяльністю. А для цього їм необхідне відповідне приміщення. Як стало відомо для редакції газети «Бердичів Діловий» з повідомлень Офіційного порталу міста Бердичева, відділ комунальної власності та земельних відносин Бердичівської міської ради має намір передати в оренду об’єкт комунальної власності, щодо якого надійшли відповідні заяви. Тож незабаром майже у центрі міста з’явиться новий об’єкт торгівлі.
на День міста на початку відбудованого два роки до цього бульвару відкрито Арку на честь пам’яті про відомого бердичівлянина, Почесного громадянина міста Бердичева Віталія Лонського (1927-2004). Перерізали стрічку міський голова Бердичева Василь Мазур та вдова заслуженого тренера Емма Лонська. З обох боків арки прикріплено гранітні дошки, на яких викарбовано назви підприємств, установ, організацій, імена підприємців та громадян міста, які приймали активну участь у відновленні бульвару. Детальніше...
1941 р. —
німецьким керівництвом підписано декрет про створення на окупованій території України "Рейхскомісаріат України". До складу рейхскомісаріату входять також землі Бердичівщини.
1932 р. —
цього дня у Бердичеві для відвідувачів відкрито новий музейний заклад – політехнічний музей, який засновано міським відділом народної світи. Політехнічний музей розміщено на теренах Бердичівського державного історико-культурного заповідника, цей заклад мав сприяти вивченню учнями основних галузей виробництва та організації праці в соціалістичній промисловості та в господарстві.
1927 р. —
постановою Раднаркому УСРР територію кляштору Босих Кармелітів оголошено Державним історико-культурним заповідником республіканського значення. Хоча у релігійної громади тоді ж відібрали й більшість приміщень кляштору, в тому числі підземний (нижній) костьол, на віруючих поклали обов’язок проведення ремонту будівель та прибирання території, що відтепер засмічувалася ще й екскурсантами.
1913 р. —
у селі Дмитрівка (тепер входить до складу селища Гришківці Бердичівського району) в сім'ї робітника народився Петро Устинович Перегуда (1913-1985) - учасник радянсько-фінляндської війни 1939-1940 років. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 21 березня 1940 року за хоробрість і відвагу, проявлені в боях на Карельському перешийку, Петру Перегуді присвоєно звання Героя Радянського Союзу (медаль №299) з врученням ордену Леніна. Велику Вітчизняну війну старший лейтенант Петро Перегуда зустрів командиром стрілецької роти 331-го стрілецького полку 100-ї стрілецької дивізії 7-ї армії. Брав участь у форсуванні Дніпра, визволяв Житомирщину та інші області України. Після війни проживав у Житомирі. Помер 21 лютого 1985 року. Детальніше...
Акредитованим центром сертифікації ключів Інформаційно - довідкового департаменту створено інформаційний відеоматеріал щодо самостійної генерації ключів підписувачем за допомогою надійного засобу електронного цифрового підпису - «ІІТ Користувач ЦСК-1».
Не дуже вдало завершився вечір понеділка,19 серпня, для мешканки села Райки, Бердичівського району. Відпочиваючи після важкого робочого дня і вже збираючись лягати спати, вона помітила на своєму обійсті дим і язики полум’я, що виривались з-під даху хліва. Жінка не розгубившись подзвонила пожежникам і ті приїхавши на місце виклику,змушені були розібрати покрівлю споруди, щоб повністю ліквідувати пожежу. За словами рятувальників, на горищі сараю зберігалося сіно. Ймовірно, там і сталося коротке замикання, яке спричинило пожежу.
Права смуга вулиці Карла Лібкнехта, якраз навпроти педагогічного коледжу, з самого початку тижня перетворилась на зону бойових дій. В Бердичеві вже давно тривають війни з сміттям, бродячими собаками і звісно ж, з старими мережами тепло і водопостачання. Останні, до речі, служать місту вже більше ніж півстоліття і їхня заміна під питанням, бо на це треба значні кошти, а їх немає. Тож працівникам водоканалу доводиться воювати з старими мережами чи не щодня. В понеділок, 19 серпня, співробітники водоканалу перекрили всю смугу в напрямку Вокзалу через прорив у мережі.
У неділю, 18 серпня село Половецьке, що у Бердичівському районі, відзначало свій День народження. Варто сказати, що цьогоріч з нагоди 5-ої річниці масових гулянь, організатори свята підготували насичену концертну програму, тож подивитися тут було на що.
В історії багато суперечливих моментів і часто їм дають оцінку ті люди, які не проживали їх.Ми часто чуємо, що воїнів-інтернаціоналістів, які брали участь ніхто нікуди не посилав і що батьківщини, інтереси якої вони відстоювали, вже не існує на карті. Так, СРСР вже немає, але живуть люди, що воювали за інтереси цієї країни і не важливо, якими ті інтереси були - мирні чи загарбницькі, вони виконували свій обов’язок перед Батьківщиною. І як би не оцінювались війни та локальні конфлікти, в них брали участь люди і в їхній пам’яті спогади житимуть завжди, не залежно від того, як відноситиметься до них в майбутньому держава.
19 серпня о 09:15 на пункт зв’язку Державної пожежно-рятувальної частини Бердичівського району надійшло повідомлення про пожежу в селі Бенедівка.
