20 серпня 2014 року о 16:00 в актовому залі приміщення виконавчого комітету(пл.Центральна, 1) відбудеться засідання Громадської ради при виконавчому комітеті Бердичівської міської ради.
у рамках відзначення Дня міста Бердичева на початку відбудованого два роки до цього бульвару відкрито Арку на честь пам’яті про відомого бердичівлянина, Почесного громадянина міста Бердичева Віталія Олексійовича Лонського (1927-2004). Перерізали стрічку перед Аркою міський голова Василь Мазур та вдова заслуженого тренера Емма Лонська. З обох боків арки прикріплено гранітні дошки, на яких викарбовано назви підприємств, установ, організацій, імена підприємців та громадян міста, які приймали активну участь у відновленні бульвару.
2005 р. —
в рамках проведення Дня міста Бердичева по вулиці Карла Маркса відкрито нове приміщення міського управління праці та соціального захисту населення, яке ще донедавна розташовувалося у напівпідвальній та майже не пристосованій до прийому громадян споруді.
1941 р. —
німецьким керівництвом підписано декрет про створення на окупованій території України "Рейхскомісаріат Україна". У відповідності до нового адміністративного устрою у Бердичеві буде створений гебітскомісаріат у складі генеральної округи "Житомир". Гебітскомісаріат об’єднує Андрушівський, Бердичівський, Янушпільський (Іванопільський) райони. На території Бердичівського району створено 6 сільських управ.
1932 р. —
цього дня у Бердичеві для відвідувачів відкрито новий музейний заклад – політехнічний музей, який засновано міським відділом народної світи. Політехнічний музей розміщено на теренах Бердичівського державного історико-культурного заповідника, цей заклад мав сприяти вивченню учнями основних галузей виробництва та організації праці в соціалістичній промисловості та в господарстві.
1927 р. —
постановою Раднаркому УСРР територію кляштору Босих Кармелітів оголошено Державним історико-культурним заповідником республіканського значення. Хоча у релігійної громади тоді ж відібрали й більшість приміщень кляштору, в тому числі підземний (нижній) костьол, на віруючих поклали обов’язок проведення ремонту будівель та прибирання території, що відтепер засмічувалася ще й екскурсантами.
1913 р. —
у селі Дмитрівка (нині входить до складу селища Гришківці Бердичівського району) в сім'ї робітника народився Петро Устинович Перегуда (1913-1985) – військовий, учасник радянсько-фінляндської війни 1939-1940 рр., Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр. Свій подвиг Петро Перегуда здійснив у боях на Карельському перешийку. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 21 березня 1940 року за хоробрість і відвагу, проявлені в боях, Петру Перегуді присвоєно звання Героя Радянського Союзу (медаль №299) з врученням ордену Леніна. Велику Вітчизняну війну старший лейтенант Петро Перегуда зустрів командиром стрілецької роти 331-го стрілецького полку 100-ї стрілецької дивізії 7-ї армії. Брав участь у форсуванні Дніпра, визволяв Житомирщину та інші області України. Після війни проживав у Житомирі. Помер 21 лютого 1985 року.
