Мінекономрозвитку проінформувало українських підприємців, які інформаційні ресурси підходять для пошуку можливих бізнес-партнерів у державах — членах ЄС.
Особливу активність підприємців-експортерів очікують після застосування з боку ЄС автономних торговельних преференцій та в подальшому — початку тимчасового застосування положень Угоди про асоціацію щодо поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ПВЗВТ) між Україною та ЄС.
Бердичевские дачники – это особая категория людей, которые любят сельскую тишину, природу и свежий воздух, но не настолько сильно, чтобы переехать жить из города в деревню. А поэтому, отработав пять дней на предприятии, они в свои выходные приезжают на дачу, чтобы отработать еще два дня, но уже на огороде. Однако зачастую именно дачные домики, которые большинство времени находятся без присмотра, и стают объектами посягательства злоумышленников, которые и грядки затопчут, и дачу обчистят. Дабы обезопасить свое жилище многие бердичевляне обращаются за помощью к Государственной службе охраны.
Українська культура та національні традиції, завжди допомагали нашому народу вистояти в часи гніту і поневолень. На 24 році незалежності, час всім згадати, що ми Українці й відстояти свою неньку Україну словом, піснею а доведеться й силою. Будьмо єдині! 24 травня 2014 року у місті Бердичеві відбудеться черговий, котрий став гарною традицією, мегамарш у вишиванках, що організовується у Травні молоддю Бердичева.
Ще коли Земля була молодою, а наші далекі печерні предки тільки починали підкорювати природу, вони завжди звертали свій погляд на небо, де вночі майоріли мільйони зірок. Зоряне небо завжди бентежило душу та навівало якісь особливі думки. Спочатку люди думали, що то душі померлих спостерігають за ними, потім вважалося, що на небесах живуть боги… Проходили сотні років, виростали і зникали цивілізації, міста та країни, а небо як було, так і залишається над нашими головами. Тепер ми знаємо, що зірки – то окремі планети, але й досі неосяжна Галактика та її закони знаходяться за простором нашого розуміння.
Двадцятитрирічний солдат Дмитро Левківський з села Бенедівка, Бердичівського району отримав поранення 19.05.2014 року під час протистоянь на Сході України. З початку травня вже загинуло 9 військовослужбовців з Житомирської області, ще чотири мешканці області отримали поранення.
Не користуватися послугами «Сбербанка Росії» закликали активісти Правого Сектору бердичівлян, на початку тижня, у вівторок, 20 травня. Не слід у важкі для країни часи підтримувати відділення банку країни-інтервента, що намагається нав’язати нам власні інтереси, проводячи окупаційні дії, переконані активісти.
у гарнізонному Будинку офіцерів відбулись змагання з шахів "Меморіал Віктора Турчановича", присвячені пам'яті нашого земляка Віктора Євгеновича Турчановича – відомого шахіста та педагога. В змаганнях брали участь майже двадцять спортсменів з Бердичева, Житомира та Малина. Переможцем змагань став наш земляк, кандидат у майстри спорту Олександр Вінарчук. Друге місце посів майстер спорту з Житомира Ігор Випханюк, третє місце – у кандидата в майстри спорту бердичівлянина Дениса Крошнякова. Друзі та учні Віктора Турчановича висловили надію, що такі змагання стануть традиційними в нашому місті.
цього дня бердичівляни відзначили свято міста Бердичева. Свято пройшло під девізом "Місто, в якому ми живемо". Урочистості пройшли на Жовтневій площі. Під звуки фанфар свято відкрив голова виконкому міської Ради Олексій Хилюк. У своїй промові він згадав про історичне минуле, сьогодення міста, плани та перспективи соціально-економічного розвитку. Після покладання до підніжжя пам’ятника Володимиру Леніну гірлянд та живих квітів програму свята продовжили колективи художньої самодіяльності. По закінченні концерту під марші духових оркестрів колона учасників свята пройшла від Жовтневої площі до парку культури і відпочинку ім. Т.Г. Шевченка. Директор парку відпочинку Лев Тартаковський повідомив, що всі дитячі розваги цього дня будуть працювати безкоштовно. Увечері відбувся святковий феєрверк.
1981 р. —
в селі Бистрик Бердичівського району помер Гаврило Григорович Богун (1901-1981) – педагог, краєзнавець, дослідник археології, історії та етнографії Бердичівщини. У 1950-1970 рр. ним було виявлено і досліджено археологічні пам'ятки різних епох та культур як на території Бердичівщини, так і за її межами. Гаврило Богун зібрав значну кількість крем'яних виробів, фрагментів посуду пізнього неоліту, а також виявив рештки поселень епохи бронзи в 7-ми селах на південний схід від Бердичева, поселення скіфського часу (VII-III ст. до н.е.) в 16-ти селах, рештки поховань І пол. І тис. обстежив у 18-ти селах. Похований Гаврило Григорович Богун у селі Бистрик на північній околиці села, у південній частині кладовища. У 2001 році на могилі встановлена стела з чорного лабрадориту (висота 3 м) з вибитим портретом й присвятним написом.
1937 р. —
в Бердичеві після ремонту відновлює свою роботу водо-світло-грязелікарня, що знаходилася на вулиці Агеєвській. У наступні десятиліття – це відділення фізіотерапевтичних процедур міської поліклініки для дорослих на вулиці Димитрова.
1922 р. —
в місті Перм (РФ) у сім'ї службовця народився Шевирін Валентин Михайлович (1922-1994) – учасник Великої Вітчизняної війни, Герой Радянського Союзу. Валентин Шевирін на фронті з 1943 року, на кінець війни здійснив 409 бойових вильотів, у 92-х повітряних боях збив 19 літаків противника. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 29 червня 1945 року за мужність, відвагу і героїзм, проявлені у боротьбі з німецько-фашистськими завойовниками, старшому лейтенанту Валентину Шевиріну присвоєно звання Героя Радянського Союзу. З 1954 року в званні капітана Валентин Михайлович виходить у запас. Проживає у Бердичеві, працює оператором у виробничому управлінні магістральних газопроводів. Помер Валентин Михайлович Шевирін у 1994 році, похований у військовому секторі загальноміського кладовища по вулиці Войкова.
1906 р. —
у Миколаївській церкві перед її закриттям для будівництва тут нової кам’яної церкви була відправлена остання Божественна літургія. Храм в цей день не зміг помістити всіх людей: народ прийшов попрощатися з Миколаївською церквою, яка на протязі останніх 160 років була місцем їх чистосердечних молитов.
1806 р. —
для нагляду за Миколаївською та Успенською церквами і місцевим благочинним у Бердичів направляється
"выпускник Волынской духовной семинарии, смотритель и учитель высших риторических классов, присутствующий священник Консистории иерей Марк Варжанский". У рекомендованому листі до Матвія Радзивілла, власника Бердичева, єпископ написав, що Марк Варжанський
"муж ученый и добродетельный… на него, Ваше Сиятельство, воззрите со свойственным Вам человеколюбием, милостию и благоволением". Марк Варжанський став третім за ліком настоятелем Миколаївської церкви (1806-1809).
1758 р. —
в приміщенні кляштору Босих кармелітів відкрито католицьку школу та друкарню Преподобної Діви Марії. Адмісію цього привілею та дозвіл на друкування книжок релігійного змісту монастирю надав кафедральний канонік, київський генеральний візитатор Франтішек Замбжицький розпорядженням від 20 травня цього ж року.
1688 р. —
в містечку Дятлово (нині районний центр Гродненської області, Білорусь) в княжому роді Радзивіллів гербу "Труби" народився Микола Фаустін Радзивілл (1688-1746) – князь, державний діяч Великого князівства Литовського. Його батьком був канцлер великий литовський Домінік Микола Радзивілл (1653-1697), матір – перша дружина князя Анна Маріанна Полубінська, яка походила зі знатного князівського роду Полубінських. Микола Радзивілл за своє життя був мечником великим литовським, воєводою новогрудським (1729-1746), отримав військове звання генерал-лейтенант (1725). У 1710 році Микола Радзивілл одружується з Варварою Завіш, яка вносить до родини Радзивіллів як свій посаг Бердичів та бердичівські маєтності. Миколай Фаустін і Варвара Радзивілли започаткували родинну лінію, називану з тієї пори "бердичівською". Бердичів стає власністю Радзивіллів на наступні майже два століття.
