Уже прошло несколько десятилетий с тех пор, как на щедрой земле Бердичевского района велись освободительные и кровопролитные бои нашей армии силами противника, который без приглашения пришел на нашу землю. Рассказать о тех страшных временах могут те немногочисленные ветераны войны, которые еще остались живы в городе Бердичеве, однако и до нынешних жней земля хранит в себе большое количество смертоносного оружия, которое в любую минуту готово снова начать убивать, забирая жизни невинных людей.
На данный момент большое количество жителей города Бердичева и Бердичевского района регулярно пользуются услугами пассажирского железнодорожного транспорта, совершая поездки на поездах пригородного сообщения. Но в последнее время появилась серьезная угроза, что «Укрзализныця» может сократить количество пригородных поездов (электричек) которые проезжают через наш город Бердичев, что определенно создаст трудности для многих наших земляков, которым будет проблематично добираться домой или на работу.
Протягом п’яти днів на стадіоні «Центральний» майже безперервно тривали футбольні баталії, в результаті яких було визначено найкращу футбольну школу міста Бердичева. У місті відбулась Спартакіада серед школярів з футболу. Організатори поділили 11 команд на чотири групи, переможці груп вийшли до півфіналу.
Чесно кажучи, акція активістів громадської організації «Тверезий Житомир» зібрала багато журналістів лише тому, що справа пахла гасом. Точніше, не гасом, а великим скандалом.
відбулись позачергові загальні збори акціонерів відкритого акціонерного товариства "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес". Контрольний пакет акцій, що складає 72,28 %, переходить до корпорації "Укргазконтракт", ЗАТ "Укрлегконверсія", ТОВ "Співдружність-Прогрес".
1901 р. —
у Бердичеві створена Перша рада робітничих депутатів. В цей же час у зв'язку з масовими заворушеннями міська влада оголосила в Бердичеві стан облоги.
1901 р. —
у Бердичеві в сім'ї священика народився Міхневич Петро Герасимович (1901-1993) – український актор, Народний артист УРСР. Петро Герасимович працює з 1926 по 1931 рік у Київському драматичному театрі ім. І. Франка; в 1931-1937 рр. – в трупі Харківського театру Революції. У 1940 році Петро Герасимович разом з дружиною Галиною Янушевич переїздить до Чернівців, де вони засновують театр імені Ольги Кобилянської та грали на сцені до останніх днів. За тривале життя на сцені Петро Міхневич створив понад 200 незабутніх образів, як в театрі, так і в кіно. За плідну працю Петро Герасимович крім мистецьких відзнак нагороджений орденами "Знак Пошани" (1951), Трудового Червоного Прапора (1960), "Жовтневої Революції" (1971), багатьма медалями та Грамотами Міністерства культури України. Він став Почесним громадянином міста Чернівці. Помер Петро Герасимович Міхневич 15 липня 1993 року у Чернівцях, похований на місцевому кладовищі. Детальніше...
Протягом п’яти днів на стадіоні «Центральний» майже безперервно тривали футбольні баталії, в результаті яких було визначено найкращу футбольну школу міста Бердичева. У місті відбулась Спартакіада серед школярів з футболу. Організатори поділили 11 команд на чотири групи, переможці груп вийшли до півфіналу.
Чесно кажучи, акція активістів громадської організації «Тверезий Житомир» зібрала багато журналістів лише тому, що справа пахла гасом. Точніше, не гасом, а великим скандалом.
