
Свого часу кожен із них, наче, розгорнувши крила, злетів у доросле життя. Кожен із них був унікальний і неповторний. За кожним текли сльози і поставала віра у те, що там – на тернистих дорогах життя – вони будуть щасливі…
Справжня поезія – це коли рядки, створені більш ніж шість десятиріч тому, дивним чином точно й органічно лягають на сьогодення, даючи точне визначення людям, явищам, почуттям. «… У кого – з пісні, або з надії, або з поезії, або з мрії. Людина, нібито, не літає… А крила має. А крила має…» |