Саме під таким плакатом вчора перед обласним управлінням внутрішніх справ у Житомирі пройшла акція спротиву. Такі мітинги організували в більшості обласних центрів на заклик Національної спілки журналістів та незалежної медіапрофспілки у відповідь на жорстоке побиття київської журналістки і громадської активістки Тетяни Чорновол.
Півтора роки тому, чинний на той момент народний депутат України, в ході виборчої кампанії до нового складу парламенту від усього серця обіцяв взятися за вирішення однієї зі значних проблем людей, які проживають у районі бердичівського Загребелля. Тобто, капітально відремонтувати пішохідний міст через Гнилоп’ять, який для багатьох є основною можливістю дістатися з одного берега річки на інший. Правда, дізнавшись у подальшому, скільки коштує увесь комплекс ремонтних робіт, депутат непомітно “зістрибнув” зі своєї обіцянки, тим паче, що знову до парламенту його не обрали.
В останні дні року, що відходить у минуле, всі намагаються завершити необхідні справи, аби почати новий рік із чистого аркушу та зі спокійним серцем. Діє за таким принципом і міська влада, якій слід подбати про те, щоб в той час, коли Бердичів святкуватиме, у городян не виникало якихось незручностей, пов’язаних із збоєм ритму звичного життя.
На адресу виконавчого комітету надходили звернення мешканців міста щодо перенесення встановлених раніше дорожніх знаків «Пішохідний перехід» від перехрестя вулиць Шевченка-Дзержинського до перехрестя вулиць Шевченка-В.Чорновола в зв’язку із тим, що даним переходом пішоходи рідко користуються, а переходять дорогу де заманеться, та, зокрема, біля перехрестя Шевченка-Чорновола.
Житомир странный город. Более того, он опасный. Как бы написал мой знакомый коллега «он сеет смуту в сердцах людей и готовит «заворушення». И прав мой коллега, ой как прав. Вот сидим мы в родном Бердичеве все такие умные и толерантные, на душе хорошо, спокойно. И возникает неожиданно жгучее желание узнать, а чем живет Вселенная, в смысле Житомир и Гришковцы. Открываем сайты в Интернете и читаем. Вроде все как у нас – убили кого надо, кого надо не поймали, кому надо орден дали, кому надо тот в Европе, а кому не надо – тому улицу переименовали. И вот попадается на глаза подлый для бердичевской психики материал. Житомирские оппозиционеры (у них еще есть такие! – авт.) подняли тему питания детей в детских садиках.
Реклама является основным двигателем торговли, а поскольку торговых мест (магазинов, павильонов, бутиков) у нас в городе Бердичеве очень много, то и рекламы, соответственно, тоже хватает. Она улыбается нам с огромных бил-бордов вдоль дорог, строго смотрит с дорожных ограждений, и даже красуется на многоэтажных домах. Впрочем, некоторые бердичевляне считают, что у нас уже чересчур много разнообразных рекламных конструкций - но поскольку соответствующие отчисления идут в городской бюджет, и без нее никак нельзя. Но не исключено, что некоторых «акул рекламного бизнеса» все же может ждать аннулирование лицензии.
Передноворічний сюрприз від Укрзалізниці для бердичівлян
/ добавлено: 27 декабря 2013
«Козятинська дистанція колії повідомляє, що 30 грудня 2013 року з 09 год. 00 хв. до 16 год. 00 хв. згідно плану робіт служби колії Південно-Західної залізниці на переїзді будуть виконуватися колійно-ремонтні роботи по непарній колії в межах переїзду 30 км перегону Михайленки-Бердичів. Рух автотранспорту буде здійснюватися по одній смузі проїзної частини дороги. Просимо Вас врахувати дану інформацію при русі автотранспорту у цей день через переїзд в м. Бердичеві по вул. Леніна.»
З нагоди відзначення 70-ї річниці визволення Бердичівщини від фашистських загарбників, у Бердичівській райдержадміністрації відбулась передача всеукраїнської естафети пам’яті «Слава визволителям України». Патріотичний марафон, який за підтримки Організації ветеранів України розпочався цьогоріч 14 лютого у Луганську, вже пройшов у Донецькій, Харківській, Сумській, Чернігівській і Київській областях. А вже в листопаді естафету перейняла Житомирщина, де символи естафети передаються за напрямками бойових дій п’яти армій Першого Українського фронту, які визвольною хвилею пройшлись містами і містечками нашого краю.
У нашому місті є чимало традицій. Одні із них складалися віками, інші - відносно нові, але такі, що вже встигли полюбитися городянам та укорінитися. Так, у середу, 25 грудня, у музеї історії Бердичева було відкрито виставку робіт фотохудожників, членів фотоклубу "Бердичевъ" під назвою "Тобі, Боже, слава".
у Бердичеві підвели підсумки конкурсу на кращу картину, вишивання, скульптуру, нарис тощо, проведеного з нагоди 40-річчя України. На конкурс були представлені твори митців-любителів, які зображають вождя революції великого Леніна, розповідають про щасливе життя радянського народу, змальовують картини природи. Одним з переможців конкурсу став художник-аматор Григорій Положевець з картиною "Ленін виголошує промову на Красній площі" (диплом I ступеня і грошова премія). З прозових творів найбільш вдалим визнано нарис письменника-початківця Михайла Степанюка про новаторів виробництва. Ці перемоги стали одними з перших в житті знаних нині майстрів пензля та пера.
1928 р. —
в Бердичеві закінчено капітальний ремонт міського зимового театру. Комісія в складі інженера міського благоустрою Г.П. Ротенберга, представника міськради Шейдемана, представника від Окрініса І. Заверухи, адміністратора міського театру А. Рудмана, начальника пожежної команди В. Айзенберга, представника від Сантехради Ковальського в присутності виконавця робіт інженера Галкіна визнала виконаний ремонт задовільним, закінченим і прийнятим. Приміщення театру знову почало експлуатуватись за призначенням.
1921 р. —
у місті Петрозаводськ (Карелія, Росія) народилася Євсеєва Клавдія Іванівна (1921-2012) – учасниця Великої Вітчизняної війни, ветеран праці. Клавдія Іванівна у січні 1944 року у складі 117-ї гвардійської стрілецької дивізії приймає участь у звільненні Бердичева від фашистсько-німецьких загарбників. По закінченні війни вона проживає у Бердичеві, працює медсестрою у різних військових частинах, у дитячому садку №4. За участь у бойових діях Великої Вітчизняної війни Клавдія Євсеєва нагороджена двома бойовими орденами, серед яких орден Вітчизняної війни 1-го ст., та 12 медалями, серед яких "За звільнення Праги", "За взяття Берліну", "За бойові заслуги". Рішенням виконавчого комітету Бердичівської міської ради народних депутатів №779 від 24 грудня 1998 року враховуючи особисті мужність і героїзм, проявлені при звільненні міста Бердичева від фашистських загарбників у грудні 1943 – січні 1944 року, трудовий внесок у відбудову зруйнованого війною господарства, велику військово-патріотичну роботу, безпосередню участь у вихованні дітей та молоді та з нагоди 55-ї річниці визволення міста від фашистських загарбників Клавдії Іванівні Євсеєвій присвоєно звання "Почесний громадянин міста Бердичева". Померла Клавдія Євсеєва у Бердичеві 22 березня 2012 року, похована на міському кладовищі, у новому військовому секторі. Детальніше...
1911 р. —
цього дня відбулось урочисте відкриття в Бердичеві нового міського театру, який отримав назву "Експрес" (нині це приміщення по вулиці Карла Лібкнехта. 21, яке до 2013 року займав районний Будинок культури). Власником нового театру став бердичівський лікар та меценат Давид Мойсейович Шеренціс. Як писала в той час газета "Киевская мысль",
"за отсутствием специального театрального здания, всякого рода спектакли устраивались в тесном и мало приспособленном зале городской управы. Новый театр построен для эксплуатации его д-ром Д.М. Шеренцисом. Театр вмещает до 1000 человек". Детальніше...
1900 р. —
в Бердичеві народився Абрам Якович Каган (1900-1965) – єврейський радянський поет і прозаїк. Велику увагу у своїй творчості Абрам Каган приділяв малій батьківщині – рідному Бердичеву, якому присвятив чимало сторінок в автобіографічному романі "Арн Ліберман" (1935), повісті "Біля річки Гнилоп'ятки" (1936). "Бердичівська" тематика знайшла відображення й на сторінках роману "Шолом-Алейхем", який побачив світ на початку 60-х років. Абрам Каган був заарештований у січні 1949 року за тими ж звинуваченнями, які приписувались іншим єврейським письменникам, та був засуджений на 15 років спец-таборів. Реабілітований 9 січня 1956 р. Помер Абрам Якович Каган 17 грудня 1965 року. Детальніше...
Саме під таким плакатом вчора перед обласним управлінням внутрішніх справ у Житомирі пройшла акція спротиву. Такі мітинги організували в більшості обласних центрів на заклик Національної спілки журналістів та незалежної медіапрофспілки у відповідь на жорстоке побиття київської журналістки і громадської активістки Тетяни Чорновол.
Надзвичайно приємною подією напередодні новорічних свят стало відкриття спортивної зали у будинку культури с. Осикове.
«Козятинська дистанція колії повідомляє, що 30 грудня 2013 року з 09 год. 00 хв. до 16 год. 00 хв. згідно плану робіт служби колії Південно-Західної залізниці на переїзді будуть виконуватися колійно-ремонтні роботи по непарній колії в межах переїзду 30 км перегону Михайленки-Бердичів. Рух автотранспорту буде здійснюватися по одній смузі проїзної частини дороги. Просимо Вас врахувати дану інформацію при русі автотранспорту у цей день через переїзд в м. Бердичеві по вул. Леніна.»
З нагоди відзначення 70-ї річниці визволення Бердичівщини від фашистських загарбників, у Бердичівській райдержадміністрації відбулась передача всеукраїнської естафети пам’яті «Слава визволителям України». Патріотичний марафон, який за підтримки Організації ветеранів України розпочався цьогоріч 14 лютого у Луганську, вже пройшов у Донецькій, Харківській, Сумській, Чернігівській і Київській областях. А вже в листопаді естафету перейняла Житомирщина, де символи естафети передаються за напрямками бойових дій п’яти армій Першого Українського фронту, які визвольною хвилею пройшлись містами і містечками нашого краю.
У нашому місті є чимало традицій. Одні із них складалися віками, інші - відносно нові, але такі, що вже встигли полюбитися городянам та укорінитися. Так, у середу, 25 грудня, у музеї історії Бердичева було відкрито виставку робіт фотохудожників, членів фотоклубу "Бердичевъ" під назвою "Тобі, Боже, слава".
