11.10.2012 року Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі судді Вельмик А.Е., при секретарі Слабик О.М., з участю прокурора Кулик О.В., розглянув у відкритому судовому засідання в залі суду м.Бердичева кримінальну справу по обвинуваченню заступника начальника Бердичівської виправної колонії № 70 з виробництва, директором ДП „Підприємство Бердичівської виправної колонії № 70", у зловживанні своїм службовим становищем.
На протяжении всей предвыборной кампании в городе Бердичеве представители городских властей старались сохранять суровый нейтралитет, не поддерживая открыто ту или иную политическую силу, тогда как в других городах нашей страны и области использование админресурса и давления на избирателей и неугодных кандидатов просто зашкаливало. И это не мудрено – ведь в Бердичеве всегда жили умные и осторожные люди, которые благодаря тому, что свято придерживаются принципа «моя хата скраю», до сих пор сохраняют свои звания, титулы и регалии. А поэтому местным чиновникам будет не так обидно, что их (также как и остальных жителей этой страны) в очередной раз «кинули». На этот раз - новоизбранные депутаты.
Останніми днями співробітникам редакції довелось почути чимало найнесподіваніших версій про актуальні бердичівські події. Почули від рідних і знайомих, почули в транспорті та магазині.
«Апостол Казахстану» – саме так називають у Казахстані Слугу Божого о. Владислава Буковинського, дякуючи йому за його багаторічну працю на благо казахстанського народу та католиків, зокрема.
В Бердичеві продовжується встановлення лічильників газу за кошти ВАТ «Газ України»з газопостачання та газифікації, яке відбувається згідно з Програми оснащення житлового фонду лічильниками газу, які діють в ряді областей України.
Останні місяці року бердичівські спортсмени традиційно зустрічають на полях, майданчиках, у залах, на рингах, плавальних доріжках: хтось своїми виступами здає своєрідний підсумковий іспит за рік, хтось бере участь у генеральному прогоні перед відповідальним виступом. Бердичівські плавці розділилися на дві умовні групи: одні вже почивають на лаврах після успішних запливів, решта, долаючи пристойні відстані і спротив суперників, випробовує свої сили перед вирішальними змаганнями.
цього дня в Україні відбувся другий тур голосування за кандидатів у Президенти України, що проходив на фоні кампанії загальнонаціональних протестів, мітингів, пікетів, страйків і інших акцій громадянської непокори, які отримали назву
Помаранчева революція. Під час голосування на сорока дільницях Бердичева за Віктора Ющенка віддало свій голос 64,5 % бердичівлян, що проголосували. За Віктора Януковича проголосувало 35,4 % бердичівлян.
1996 р. —
на стіні будинку дільниці дистанції захисних лісонасаджень, що знаходиться на вулиці Білопільській, 6, встановлено меморіальну дошку, присвячену Степанюку Михайлу Івановичу (1921-1996) – прозаїку, поету, члену Спілки письменників України з 1983 р., що працював тут з 1953 по 1986 рік. Ця подія відбулась в день 70-ї річниці з дня народження письменника. Зняли покривало з дошки міський голова Олексій Хилюк та голова обласної Спілки письменників України Олексій Опанасюк. Напис на дошці "У цьому будинку з 1953 по 1986 працював український письменник Михайло Іванович Степанюк". Детальніше...
1921 р. —
в селі Олине, що на Сумщині, народився Степанюк Михайло Іванович (1921-1996) – прозаїк, поет, член Спілки письменників України з 1983 року. З 1953 року Михайло Степанюк проживав у Бердичеві, працював інженером на залізниці в системі захисних лісонасаджень. Тут пише свої перші прозові твори, а згодом у різних видавництвах з'являються повість "Перекотиполе", романи "Пульс" та "Накувала зозуля", збірка повістей та оповідань "Живий захист", комедія-гротеск "Мільйонер". Окрім книг Михайло Степанюк полишив після себе тисячі посаджених дерев та чагарників. Помер Михайло Іванович Степанюк 6 січня 1996 року, похований у північній частині міського кладовища. Детальніше...
1920 р. —
цього дня на базі швейних майстерень, які в свою чергу створилися на основі спілки "Швейпром", або бюро кравців у 1901 році, засновано кравецьку швейно-ремонтну майстерню, яка отримала назву "Перша держшвеймайстерня", відому сьогодні як ВАТ "Бердичівська фабрика одежі". Вона розташовувалася на першому поверсі двоповерхового будинку по вулиці Білопільська, 10 (тепер вулиця Карла Лібкнехта), навпроти Нікольської церкви. У 1925 році її перейменували на фабрику колективу безробітних кравців "Бердичів-швея" Комборбезу (комітет по боротьбі з безробіттям). Фабрика виконувала масові замовлення окружної міліції, дитячих будинків. В числі тодішніх робітників був Абрам Вольфович Нахменберг, який спочатку працював кравцем, а згодом начальником цеху Бердичівської швейної фабрики. Детальніше...
1781 р. —
у Бердичеві побував Станіслав Август Понятовський – останній король Речі Посполитої (1764-1795) з магнатського роду, обраний королем за підтримки російської імператриці Катерини II. Станіслав Август відвідав кармелітський монастир, де його прийняв митрополит греко-католицької (уніатської) церкви Ясон Смогоржевський та київський каштелян Й. Стемпковський.
«Апостол Казахстану» – саме так називають у Казахстані Слугу Божого о. Владислава Буковинського, дякуючи йому за його багаторічну працю на благо казахстанського народу та католиків, зокрема.
Останні місяці року бердичівські спортсмени традиційно зустрічають на полях, майданчиках, у залах, на рингах, плавальних доріжках: хтось своїми виступами здає своєрідний підсумковий іспит за рік, хтось бере участь у генеральному прогоні перед відповідальним виступом. Бердичівські плавці розділилися на дві умовні групи: одні вже почивають на лаврах після успішних запливів, решта, долаючи пристойні відстані і спротив суперників, випробовує свої сили перед вирішальними змаганнями. 
