С 1 января 2015 г. вступает в силу постановление Кабинет министров Украины № 664 от 26 ноября 2014 г. “О признании такими, что утратили силу, некоторых постановлений Кабинета Министров Украины”, которое дает возможность органам местного самоуправления самостоятельно утверждать общую численность аппарата местного совета, его исполнительных органов и расходов на их содержание.
Как стало известно газете Бердичев Деловой, в Москве прошел Международный конкурс еврейских красавиц на звание Еврейская звезда-2014. В конкурсе приняло участие 50 претенденток. Из 50 девуше победительницей вышла израильтянка Линор Шеффер, бывшая жительница Бердичева, которая в пятилетнем возрасте со своей семьей репатриировалась из Бердичева в Израиль.
В каждом буклете про историю Бердичева или о том, как хорошо вкладывать деньги в экономику города четырех культур, вы найдете имя этого человека. Так уж случилось, что
157 лет назад – 3 декабря 1857 года – в Бердичеве в семье польского поэта Аполлона Коженёвского на свет появился Юзеф Теодор Належ Конрад Корженёвский, которому суждено было стать английским писателем Джозефом Конрадом.
у селі Кукільня Бердичівського району, в день Передсвята Введення в храм Пресвятої Богородиці Преосвященнійший Никодим, Єпископ Житомирський і Новоград-Волинський, здійснив чин освячення каплиці на честь святого великомученика Димитрія Солунського. Каплицю будували на протязі чотирьох років на кошти місцевої громади, попередній дерев'яний храм, що був збудований на початку XX століття, знищила радянська влада у 1930-х роках. Детальніше...
2008 р. —
у Бердичеві в приміщенні нижнього храму кляштору Босих Кармелітів відбулось урочисте відкриття міжнародного музею відомого англійського письменника Джозефа Конрада (Джозеф Теодор Конрад Коженьовський, 1857-1924), який народився на Бердичівщині. Виставка складається з 26-ти стендів, на яких розміщено інформацію про дитинство та молодість Джозефа Конрада, родину та традиції, в яких він виховувався, про особисте життя. На відкритті були присутні посол Республіки Польща в Україні Яцек Ключковські, посол Республіки Польща в Росії Єжи Бар, перші особи Міністерства закордонних справ Республіки Польща в Україні Маріуш Машкевич та віце-міністр закордонних справ Польщі Анджей Кремер, Генеральний консул Республіки Польща в Луцьку Томаш Янік, директор музею літератури ім. А. Міцкевича у Варшаві Януш Пєньонжек, професор, голова Польського Конрадівського товариства, доктор Здзіслав Найдер, професори польських вищих навчальних закладів, представники Конрадівських товариств з Польщі, Великобританії, України, міський голова Василь Мазур та інші поважні особи.
1998 р. —
у Бердичеві побачив світ перший номер районного громадсько-політичного тижневика "Бердичівський вісник". Засновником газети стали Бердичівська районна державна адміністрація, Бердичівська районна рада та трудовий колектив редакції. Першим редактором тижневика стає Віталій Синельников, згодом газету очолюватиме Олександр Папиш, з 2005 року – В. Гриниковський. На своїх шпальтах газета розміщує інформаційні матеріали з життя району, діяльності районної державної адміністрації та сільських рад. Нажаль, у зв'язку з важким фінансовим станом газета припинила своє існування у 2005 році.
1927 р. —
на нараді при Управлінні Подільського відділення Цукротресту вирішено
"виділити Бердичівський комбінат в самостійну господарську одиницю, перевівши його на господарський розрахунок". Таким чином, на нетривалий період (до кінця 20-х pp. XX ст.) Бердичівський цукровий комбінат став піонером у впровадженні нових прогресивних методів господарювання. Лише згортання радянським урядом політики НЕПу (нова економічна політика) та перехід в країні до командно-адміністративної системи призвели до занепаду вищезгаданих економічних експериментів та утвердження нової владної моделі.
1917 р. —
в ніч на 3 грудня війська, вірні Центральній Раді, скориставшись дезорганізаторською діяльністю меншовиків та есерів, захопили владу у Бердичеві. Це за дорученням Симона Петлюри зробив генерал Павло Скоропадський, який провів операцію по знешкодженню Військово-Революційного комітету Південно-Західного фронту у Бердичеві (він діяв лише тиждень). Закрито більшовицьку газету "Известия ВРК Юго-Западного фронта", частину членів фронтового ВРК було заарештовано, а решті вдалося виїхати до Рівного. За агітацію серед солдатів гарнізону на Лисій горі штабс-капітан Микола Григор'єв заарештовує лідера бердичівської більшовицької організації Розу Сломницьку. Але за допомогою пробільшовицьки настроєних солдатів вона втікає в розташування військ 7-ї армії.
1889 р. —
у Бердичеві в єврейській родині народився Ефраїм Барухович Лойтер (1889-1963) – єврейський режисер, театральний діяч, педагог, перекладач, заслужений артист Узбецької РСР. У 1919 році Ефраїм Лойтер стає одним з засновників та режисером єврейської театральної студії при київській Лізі єврейської культури, у Москві навчається режисурі у Є. Вахтангова і В. Мейєрхольда. У різні роки Ефраїм Лойтер працює головним режисером Державного єврейського театру (Харків), художнім керівником Одеського єврейського театру, викладає в Учбово-театральному комбінаті. За спектакль "Нестерка" Ефраїм Барухович Лойтер у 1946 році отримав Сталінську (Державну) премію. Помер Ефраїм Лойтер 10 грудня 1963 року. Похований у Москві.
1857 р. —
у селі Терехове нині Бердичівського району в родині польського поета Аполлона Коженьовського та Евеліни Коженьовської (Бобровської) народився Джозеф Теодор Конрад Коженьовський (1857-1924) – англійський письменник, відомий світу під іменем Джозеф Конрад. Юзеф Коженьовський рано осиротів, у 17-и річному віці влаштовується моряком у французький торговий флот. У 1881 році отримує сертифікат, що дає право бути капітаном, та британське громадянство і офіційно змінює ім'я на
Joseph Conrad. Джозеф Конрад багато подорожував, прожив життя, сповнене пригод. Побачене та пережите надихнуло його на написання перших літературних творів. У 1894 році, у віці 36 років Джозеф Конрад залишає море через погане здоров'я і вирішує присвятити себе літературній праці. За наступні роки він написав більш як 20 романів, які стали класикою англійської літератури та зробили його ім'я всесвітньовідомим. Джозеф Конрад помер 3 серпня 1924 року у 67-и річному віці у графстві Кент від серцевого нападу і похований на Кентерберійському цвинтарі, Англія.
