в Бердичеві по вулиці Завадського урочисто відкрито обеліск з граніту, присвячений керівнику бердичівського підпілля Володимиру Завадському. Напис на обеліску: "Вулиця Завадського названа іменем Ю.В. Завадського (1922-1943) керівника Бердичівського молодіжного підпілля в роки Великої Вітчизняної війни". Це вже другий обеліск, присвячений герою підпілля – у 1965 році на цьому місці було відкрито обеліск з залізобетону. Одночасно вулиці, що до того носила назву Радянська, було надано ім'я підпільника. В тексті напису на новому обеліску припустились помилки: справжні ініціали Завадського – Володимир Юліанович. Детальніше...
1951 р. —
у Бердичеві в сім'ї службовців народився Олексій Олексійович Хилюк. З 1986 по 2002 рр. Олексій Хилюк працював у органах місцевого самоврядування, в тому числі міським головою. Обирався Народним депутатом України 12 (1) скликання (1990-1994 рр.). За активну громадсько-політичну діяльність Олексію Хилюку у 2002 році присвоєно звання "Почесний громадянин міста Бердичева". Детальніше...
1919 р. —
в приміщенні редакції газети "Известия", що знаходилася за адресою вул. К. Лібкнехта, 1 (де, до речі, знаходилися також й відділ друку та пропаганди при виконкомі), відбувся профспілковий збір журналістів, які вирішували нагальні проблеми та виробили план роботи на найближчий час.
1919 р. —
в Бердичеві створено перший будинок для людей похилого віку, що не мають змоги доглядати самостійно за собою (так званий будинок пристарілих). Він припинив своє існування з початком Великої Вітчизняної війни.
1899 р. —
Бердичівська управа отримала дозвіл київського губернатора з питання облаштування у Бердичеві електроосвітлення. Для створення проекту відповідного договору губернатор надіслав до Бердичівської управи його зразок.
1795 р. —
містечко Бердичів у складі Житомирського повіту увійшло до складу Волинського намісництва, центром якого було місто Новоград-Волинський. Але у зв'язку з тим, що в Новоград-Волинському не було підходящих будинків для розміщення управлінців, в 1797 році губернським містом призначають місто Житомир, а Намісництво перейменовують у Волинську губернію.
1752 р. —
теологічна комісія, запрошена єпископом Самуїлом Ожгою, розпочала дослідницьку роботу у ствердженні правдивості милостей ікони Матері Божої Бердичівської. Робота комісії тривала 4 роки. В результаті проведених єпископською комісією досліджень, було визнано правдивими милості, у тому числі 14 воскресінь з мертвих, 10 оздоровлень з різноманітних каліцтв, 19 випадків повернення зору, 14 оздоровлень помираючих, 112 несподіваних вилікувань від важких хвороб, а решта милостей стосувалася порятунку від різних небезпек.
Весна – это традиционная пора молодости и любви, может именно поэтому такой знакомый каждому из нас праздник прощания со школой под названием Последний звонок отмечается именно в конце весны. Нынешним выпускникам города Бердичева, которые окончили одиннадцать классов и больше никогда не сядут за парту в своей родной школе (разве что займут место учителя) можно сказать, повезло. Ведь в этом году им удалось справиться быстрее других – в связи с проведением футбольного чемпионата Евро-2012, выпускники праздновали прощание со школьной скамьей уже третьего мая, а не тридцатого или двадцать пятого как было обычно.
Бердичевляне уже успели привыкнуть к тому, что у страны, в которой их повезло родиться, возникают частые проблемы с газом, что негативно отражается на простых потребителях в виде постоянных повышений цен на голубое топливо. В то же время Правительство уверено – люди не экономно расходуют дорогой газ, и не платят в полной мере за его использование. С этой целью было решено в этом году провести работы, которые позволят вести учет использованного газа.
28 апреля 2012 года площадка перед магазином села Быстрик стала полем битвы, в котором не на жизнь, а на смерть, сошлись в рукопашной четыре сотрудника бердичевской милиции и около двадцати жителей села Быстрик.
В Бердичеві, на початку травня, відбулось відкриття футбольного сезону. На стадіоні «Шкіряник» бердичівляни приймали гостей з Іршанська (Володар-Волинський район). Відкриттям футбольного сезону цю зустріч можна назвати через те, що це перша зустріч в 1/8 кубку Житомирщини. Зустріч ФК Бердичів з іранським «Титаном» завершилась повним розгромом. Фанати нашого футбольного клубу плакали і рвали на собі футболки, адже такого початку футбольного сезону не чекав ніхто. Подібного результату на початку сезону бердичівляни давно не показували … а жаль, адже наші футболісти виграли з розгромним рахунком 5:0.
Малинским горотделом УМВД Украины в Житомирской области устанавливаются обстоятельства смерти 34-летнего жителя Радомышльского района Шимко Олега Владиславовича, который 25 апреля 2012 года около 22 часов, вышел из дома и пропал без вести.
Как ранее сообщал Житомир.info, 3 мая более 25 тысяч школьников Житомира закончивают учебный год досрочно. Последний звонок для выпускников одиннадцатых классов общеобразовательных школ Украины прозвенел в текущем году ранее, чем для всех остальных учащихся.
Про ЖЕКи не лише в Бердичеві, а й по всій Україні можна зібрати цілий пласт міфів, анекдотів і легенд, які згодом можуть бути видані як фольклор величезним тиражем. Ці установи і їх діяльність викликає масу емоцій у населення, яке має щастя в них обслуговуватись.
Нещодавно працівники Бердичівського МКВЖРЕПу № 3 проводили серед жителів вулиці Будьонного «громадські слухання» з приводу необхідності підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги. Був серед жителів, яких агітували за «європейські ціни» і автор цих рядків. Чесно кажучи, мені по-людськи було шкода Сергія Таргонського, інших працівників ЖЕКу, на яких обрушився буквально шквал зауважень і образ мешканців. Хоча хіба винні наші працівники-комунальники в тому, що нам вже давно не піднімали зарплати і пенсії? Я спеціально не полінувався опитати місцевих бабусь-пенсіонерок з приводу підвищення пенсій, про які сурмить пан М.Азаров під час зустрічей з журналістами.
В перші дні травня більше десятка рекламних щитів сповістили жителів та гостей Бердичева звісткою, що до них їде ревізор. Хто такий написано – Микола Петренко. Що буде перевіряти теж написано – стан об’єктів охорони здоров’я.
В городе Бердичеве продолжается борьба за улучшение благоустройства и чистоту, результаты которой уже можно увидеть – но прока правда только на главных улицах нашего города. Особенно приятно то, что эта работа не прекращалась даже на майские праздники, и пока остальные жители города отдыхали на природе или занимались огородной деятельностью, работники коммунальной сферы неустанно трудились над улучшением внешнего вида Бердичевских дорог.
в Бердичеві створено міський осередок громадсько-політичної організації "Народний Рух України за перебудову". Головою новоствореного осередку обрано інженера-конструктора машинобудівного заводу "Прогрес" Павла Володимировича Передрія.
1938 р. —
Бердичів відвідав Олександр Довженко – український письменник, кінорежисер, кінодраматург, художник, класик світового кінематографу. Він побував у Бердичівському історичному музеї, де після огляду зробив запис у книзі для відвідувачів:
"Дуже добре враження справило перш за все ставлення працівників музею, за це велике спасибі. Музей організовано із знанням справи і любов'ю. Тільки при таких умовах і можна було зібрати і зберегти історико-культурні пам'ятки нашої прекрасної Батьківщини, її старовини".
Останнім часом культурне життя міста Бердичева значно пожвавішало, і дедалі частіше в наше просте провінційне містечко приїжджають різноманітні зірки естради – від маловідомох широкому загалу виконавців до справжніх корифеїв шоу-бізнесу. Нещодавно міський Палац культури приймав на своїй сцені простих житомирських хлопців, які завдяки своєму таланту досягли успіху і стали відомими не тільки по всій Україні, а й за кордоном. Гурт «Друга Ріка» буквально взірвав зал своїм запальним виступом, та перед цим артисти погодилися зустрітися з представниками місцевих ЗМІ на прес-конференції в готельно-розважальному комплексі «У Свата», де вони зупинилися щоб попоїсти перед концертом.
1 мая коммунисты Бердичева провели встречу возле памятника вождю бердичевских коммунистов товарищу Ленину, в ходе которой глава местной партийной организации рассказал о политической ситуации в стране и вкладе товарища Симоненко в борьбу с украинскими олигархическими режимами.
Так сложилось, что на сегодняшний день сельское хозяйство на территории Бердичевского районе находится в упадке – большое количество земельных участков стоят необработанными, не лучше обстоят дела и с животноводством, поскольку в последнее время поголовье крупного рогатого скота существенно уменьшилось. Разобраться со сложившейся ситуацией уже в который раз взялся Кабинет Министров Украины, который готов даже выделить один миллиард гривен для поддержки сельских хозяйств.
з Бердичева на ліквідацію аварії на Чорнобильській атомній електростанції виїхали перші пожежники з пожежної частини СДПЧ-9. Ними стали Адам Татарчук та Олександр Михайлов, які повели в бік Чорнобиля автодрабини. Вже 9 травня з Бердичева виїхала основна група пожежників, які виконували на ЧАЕС різні роботи: перевозили людей із зараженої території, чергували на станції. Там бердичівські пожежники пробули до 24 травня, після чого повернулись додому.
1908 р. —
у Бердичеві в сім’ї викладача Бердичівського комерційного училища народився Віктор Костянтинович Томілін (1908-1941) – композитор, педагог, громадський діяч. Віктор Томілін закінчив композиторський факультет Ленінградської Державної консерваторії (1932), член Спілки композиторів СРСР. З 1931 року – педагог музично-теоретичних предметів та курсу музичної літератури у Вечірній робочій консерваторії (яка пізніше, в 1933 році, була реорганізована в Музичний Технікум Ленінградської консерваторії, де Томілін викладав теорію музики). Віктор Томілін успішно працює в області масової пісні, основними в його творчості стають теми революції, Громадянської війни. Кращі пісні Віктора Томіліна отримали широке визнання серед слухачів. Серед них "Песня о Тельмане", "Гибель Чапаева", "Песня о Щорсе". Загинув Томілін Віктор Костянтинович 1 грудня 1941 року в боях за Ленінград під Невською Дубрівкою. Детальніше...
Нещодавній суботник депутатів міської ради у парку Шкір’об’єднання не приніс бажаних результатів. Люди смітили та продовжують смітити у цій зоні відпочинку. Тому декілька ініціативних місцевих обранців вирішили остаточно здійснити благоустрій парку. Вихід один — перекрити туди в’їзд, вважає депутат Андрій Ткачук. На шлагбаум, що уже давно там був, повісили замок, аби машина не змогла проїхати. Ключі від замка зберігатимуться у кількох людей, тож за потреби шлагбаум відчинятимуть. Це — крайня міра, кажуть депутати, оскільки озеро парку використовували навіть для мийки автомобілів.