в приміщенні загальноосвітньої школи села Швайківка Бердичівського району відкрито музейну кімнату воїнів-інтернаціоналістів. Ініціатором створення музею стала районна організація ветеранів афганської війни і зокрема В.М. Жиганов. Підтримали цю ініціативу та забезпечили організацію музею в школі директор Ірина Степанівна Трохимчук та весь педагогічний і учнівський колективи. В урочистостях з нагоди відкриття музею взяли участь голова райдержадміністрації М.М. Коваль, завідуючий районним відділом освіти A.A. Опанасюк, керівник місцевого господарства, воїн-інтернаціоналіст М.В. Плисківський, сільський голова Л.І. Демченко, група воїнів-афганців, делегація вертолітної бригади, що дислокувалася в селі Радянське, жителі села, учні.
2001 р. —
цього дня в місті Нетанія (Ізраїль) в день відзначення Дня пам'яті і примирення (Дня Перемоги) відбулась вже традиційна зустріч колишніх бердичівлян біля пам’ятного знаку загиблим у Другій Світовій війні. Детальніше...
1982 р. —
по вулиці Леніна, 43, у щойно збудованому багатоповерховому будинку урочисто відкрито нове приміщення центральної аптеки №122. Площа нової аптеки становить 400 кв. м., у штаті медичної установи нараховується 46 чоловік, завідуюча аптекою – Г.В. Мельник. Аптека перейшла сюди зі старого приміщення по вулиці Карла Лібкнехта, а туди після ремонту перейде аптека №46 (нині районна аптека №46, яка припинила своє існування у 2011 році). Перерізав червону стрічку перед входом до нового приміщення аптеки голова виконкому міської Ради Костянтин Степура.
1980 р. —
напередодні Дня Перемоги учні 2-го класу середньої школи №2 разом з вчителями і батьками посадили біля приміщення школи алею Пам'яті.
1971 р. —
біля середньої школи села Райгородок Бердичівського району урочисто відкрито пам’ятник-бюст Героя Радянського Союзу Вадима Клавдійовича Олійника, який свого часу навчався у цій школі. Автор бюсту – Кізюк В.Г. На відкритті були присутні мати Героя Марія Ксенофонтівна, сестра Аліма Клавдіївна, представники влади, учні школи. У 1981 році, коли у селі Райгородок була побудована та відкрита нова загальноосвітня школа, бюст В.К. Олійника та меморіальну дошку було перенесено до нової школи.
1965 р. —
на фасаді восьмирічної школи №13, що знаходилась по вул. Красіна (згодом тут розташовувався міжшкільний навчально-виробничий комбінат), де навчався керівник підпільної комсомольсько-молодіжної групи Володимир Завадський, встановлено меморіальну дошку в пам'ять про героя-комсомольця. Напис:
"1941-1945. Здесь в 1938 г. окончил школу руководитель комсомольського подполья в период Великой Отечественной войны Завадский Владимир Юлианович. Расстрелян 18 февраля 1943 года". В тексті допущена неточність: згідно з архівними матеріалами, дата розстрілу – 22 січня 1943 р.
1965 р. —
Указом Президії Верховної Ради СРСР за особливі заслуги в організації і керівництві Житомирським підпільним обкомом партії, мужність і героїзм, проявлені в боротьбі проти німецько-фашистських загарбників у період Великої Вітчизняної війни секретарю Житомирського підпільного обкому КП(б)У Шелушкову Григорію Івановичу присвоєно звання Герой Радянського Союзу (посмертно). Григорій Іванович Шелушков (1899-1943) – партійний функціонер, тривалий час проживав у Бердичеві, був секретарем партійного комітету машинобудівного заводу "Прогрес", згодом – інструктором Бердичівського райкому партії. З початком Великої Вітчизняної війни Григорій Шелушков став один з організаторів та керівників підпільного і партизанського руху на Житомирщині. Створений штаб партизанського руху на чолі з Григорієм Шелушковим фактично виконував функції підпільного обкому Комуністичної партії. Наприкінці 1942 року на Житомирщині вже діяло близько 75-и підпільних організацій і груп (у тому числі 12 райкомів), які об'єднували майже 2,5 тисячі осіб. Але 25 травня 1943 року провокатори видали ворогові керівників штабу. Був заарештований і Григорій Шелушков. 30 травня 1943 після жорстоких тортур у катівнях гестапо Григорія Івановича Шелушкова розстріляли.
1948 р. —
цього дня машинобудівний завод "Комсомолець" рапортує про дострокове виконання п'ятимісячної програми відновлення виробництва та розвитку. Піврічний план працівники заводу також виконали достроково. Додатково країні надано 41 прес "Комсомолець", майже 10 тонн пічного литва, 12 тонн возових втулок. Продуктивність праці на одного робітника в цей час складає 142% від нормативної.
в селі Никонівка нині Бердичівського району Житомирської області народився Кащук Аркадій Павлович (1923-1994) – педагог, який тривалий час очолював середню школу №11 міста Бердичева. Ще в дитинстві Аркадій Павлович проявив неабиякі здібності до навчання. Відразу після Великої Вітчизняної війни, яку пройшов від початку та до кінця, розпочалася його педагогічна діяльність – спочатку він працює вчителем і директором Кикишівської семирічної школи Бердичівського району, а з 1962 по 1983 рік (більше двадцяти років) працює директором восьмирічної школи №11 міста Бердичева. Багато років підряд Аркадій Кащук обирався депутатом Бердичівської міської ради народних депутатів, був головою депутатської групи мікрорайону "Загребелля". За багаторічну працю по навчанню та вихованню підростаючого покоління Аркадію Кащуку присвоєно звання Заслужений вчитель Української РСР.
1748 р. —
княгиня Варвара Радзивілл на спомин душі свого померлого чоловіка, власника Бердичева Миколи Радзивілла, у власних володіннях задумала побудувати нову греко-католицьку церкву та присвятити її на честь небесного покровителя свого чоловіка – святителя Христова і Чудотворця Миколая, архієпископа Мир Лікійських. Саме цього дня вона отримала дозвіл на це, затверджений
"Михайлом Прокоповичем униатским официалом". Разом з дозволом княгиня отримала і план церкви, з вівтарем на схід, як про це сама і просила. Так розпочалась історія бердичівської, ще дерев'яної, Свято-Миколаївської церкви.
Одним з основних напрямків роботи ДСНС України у Житомирській області являється робота з населенням та виховання підростаючого покоління. Саме тому щороку по Україні проводиться ціла низка загальнодержавних заходів, і наймасовішим з них являється Всеукраїнський конкурс дитячого малюнку та робіт декоративно-прикладної творчості на протипожежну та техногенну тематику, що проводиться з метою формування громадського світогляду і громадської позиції підростаючого покоління у забезпеченні пожежної та техногенної безпеки в державі. Він проводиться по усіх містах та селах серед молоді, що представляє свої роботи у трьох вікових категоріях: від 6 до 10 років; 11-14 та 15-18 років.
Нет нужды рассказывать, в каком критическом положении находятся на сегодняшний день многие бюджетные, государственные и коммунальные учреждения города Бердичева, которые страдают от недостатка финансирования и работают фактически себе в убыток. Многие из них имеют задолженности по выплате заработной платы перед своими работниками, и даже долги за использованные услуги. Список своих самых злостных должников недавно обнародовала компания "Житомироблэнерго".
У кожного з нас різні цінності, але з часом приходить розуміння того, що найбільшим багатством є здоров’я. На жаль, ніхто не застрахований від хвороб та нещасних випадків, після яких у людини розпочинається зовсім інше життя – життя, прикуте до інвалідного візка. І тут головне не замкнутися у собі, а знайти сили та мужність, щоб продовжувати вести активний спосіб життя, допомагаючи таким чином не лише собі, але й іншим людям, які потрапили у оттаке саме скрутне становище.
Пока государство размышляет о социальной защите семей воинов, погибших в ходе АТО на востоке, настоящие патриоты действуют. Как сообщил заместитель губернатора Днепропетровской области Борис Филатов, Штаб национальной защиты Днепропетровской области совместно с МВД, МО и АТЦ учреждает Фонд помощи раненным и семьям погибших. Первые деньги уже поступили от бизнесменов Днепропетровска. Каждой семье погибшего будет выплачен 1 миллион гривен. Каждый раненый не останется без помощи. Каждый защитник Отечества должен знать, что Страна его не бросит. Все подробности в ближайшее время в прессе.
На дороге соблюдать осторожность следует не только автомобилистам, но и другим участникам дорожного движения, ведь от трагической случайности не застрахован никто. Значительному риску (особенно в темное время суток) подвергаются велосипедисты, хотя даже днем владельцы двухколесных транспортных средств должны быть внимательными и аккуратными, иначе они рискуют стать очередной жертвой наезда.
Разом з настанням весни людині просто необхідний емоціональний струс для зарядження організму позитивом та позбавлення від зимньої апатії. Хорошим спосіб для цього є роуп-джампінг.
Центральна площа Бердичева, після її реконструкції, нині ледь не ідеальною територією для людей, котрі обмежені у можливостях пересування. Насамперед — для візочників. Про це нашим журналістам у вівторок розповіла координатор проекту міжнародного благодійного фонду “Планета взаємодопомоги” Ірина Чорнобривець. За її словами, такі люди можуть без жодних незручностей і заїхати на площу, і вільно нею пересуватися.
На протяжении вот уже больше двух десятилетий в Украине наблюдается странная особенность: какие бы политические силы не приходили к власти, лица у правящей верхушки всегда остаются те же, что были раньше. Создаются новые партии, исчезают старые, а опытные политиканы как хамелеоны меняют свой окрас и господ ради того, чтобы не лишиться своих привилегий и доступа до общегосударственной «кормушки». Такая же ситуация и в городе Бердичеве.
цього дня в сквері професійно-технічного училища №12 по вулиці Леніна, 74-а, урочисто відкрито обеліск, присвячений працівникам Бердичівського шкіряного заводу, що загинули в роки Великої Вітчизняної війни. До цього часу обеліск знаходився на території шкіроб'єднання імені Ілліча, його встановили ще у 1971 році. У 2002 році шкіроб'єднання імені Ілліча припинило своє існування, його територія перейшла у приватну власність. У зв’язку з цим і постало питання щодо подальшого місцезнаходження пам’ятного знаку. Детальніше...
2007 р. —
рішенням виконкому міської Ради за багаторічну плідну працю в галузі легкої промисловості, вагомий особистий внесок у соціально-економічний розвиток міста, активну участь у житті територіальної громади міста та з нагоди 62-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр. присвоєно звання "Почесний громадянин міста Бердичева" Ткачуку Антону Савовичу – директору Бердичівської швейної фабрики з 1972 по 1991 рік.
1995 р. —
у Бердичеві на території парку відпочинку шкіроб'єднання імені Ілліча пройшов великий торговий ярмарок, присвячений 50-й річниці Великої Перемоги. У ярмарку взяли участь 140 підприємств промисловості та сільського господарства міст і районів Житомирської, Київської, Вінницької, Хмельницької, Чернігівської, Черкаської, Одеської, Запорізької та інших областей, представництво Голландської фірми "Ван ден Ерден".
1982 р. —
у Бердичеві вперше пройшов відновлений (проходив ще у 60-х роках) масовий легкоатлетичний пробіг, присвячений 37-й річниці Перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні. Пробіг було розділено на два етапи: 7 травня о 15 годині дня на Жовтневій площі стартували школярі 1-7 класів міських шкіл, які пробігли по вулиці Карла Лібкнехта до площі Радянської (нині Соборна площа) та фінішували біля Вічного вогню. У цьому етапі взяли участь біля 3 тисяч школярів. Другий етап відбувся 8 травня, де також о 15 годині учні 8-10 класів, робітники та службовці підприємств та установ стартували від площі Котовського, пробігли по вулиці Свердлова і фінішували також біля Вічного вогню. Всього у другому етапі пробігу взяли участь біля 6 тисяч чоловік, переможцем пробігу став працівник АТП-05011 Павло Мельничук, якого нагородили грамотою та цінним подарунком. Цей травневий легкоатлетичний пробіг (на відміну від листопадового, що вперше відбувся у 1981 році) знову стане традиційним і проводитиметься у Бердичеві щороку напередодні Дня Перемоги донині.
1941 р. —
в місті Виноградові Закарпатської області народився Лукуц Юрій Михайлович. Юрій Лукуц впродовж життя йшов по ниві меблевиробництва – працював на Виноградівській меблевій фабриці (Закарпатська область), в Коростені на деревообробному комбінаті, в Бердичеві – на місцевій меблевій фабриці. Але другою його спеціальністю по життю стала журналістська справа. Він розпочав її у виробничій стіннівці, продовжив у міськрайонній газеті "Радянський шлях" (нині газета "Земля Бердичівська"). А вершиною його гуманітарних уподобань стало краєзнавство, якому Юрій Михайлович віддає сили та натхнення останніх років. Саме завдяки його пошуковим векторам ми маємо цікаві друковані матеріали з історії Бердичева та його видатних уродженців.
1937 р. —
в міській бібліотеці ім. Максима Горького на честь річниці утворення Єврейської автономної області учні міських шкіл зустрілись з єврейськими письменниками з Києва Давидом Гофштейном, Абрамом Веледницьким та Бендасом.
1923 р. —
Бердичів сколихнула страшна новина: в районі так званого "інтендантського містечка" пролунали вибухи. Загинуло двоє – Зичик й Черниш, четверо поранено. Прибулі автоінспектори з’ясували картину трагедії: на полі, де під час громадянської війни знаходилися артилерійські склади (були підірвані 8 червня 1920 року, в день звільнення Бердичева від польських військ), група майбутніх призовників, що каталися на велосипедах, знайшли гарматні набої. Вони вирішили їх розбити, проте лише за третім разом набої… вибухнули, забравши життя двох юнаків: під час перевезення поранених до бердичівської лікарні один з них помер по дорозі, інший – під час операції на ушкодженій нозі.
1863 р. —
в Бердичеві під час польського повстання місцевими патріотами організовано загін із декількох сотень добровольців під командуванням вісімдесятирічного Платона Крижанівського. До повстанців приєднався загін із семи десятків озброєних кіннотників, яких привели Владислав Падлевський та Леон Чеконський. У подальшому Владислава Падлевського було заарештовано і 9 листопада 1863 р. в Києві розстріляно.
1752 р. —
за висновками спеціальної теологічної комісії, запрошеної римо-католицьким єпископом київським та чернігівським Самуїлом Ожгою, ікона Матері Божої Бердичівської кляштору Босих Кармелітів була визнана чудотворною.
Иногда кажется, что в городе Бердичеве не действуют Законы Украины, а сам город некоторые особо наглые бизнесмены превратили в такой себе «заповедник для лохов», без стыда и совести обманывая доверчивых потребителей. Редакции издания «Бердичев Деловой» стало известно про вопиющий случай цинизма и наглости со стороны владельцев и продавцом сети свадебных салонов «Дан Кристи», которые замечены в противоправных действиях, подпадающих под определение «мошенничество». Их жертвами стала влюбленная пара молодых бердичевлян.
Війна проти загарбників ведеться нині в Україні не лише реальна, але й і віртуальна. При цьому, вони нерозривно пов’язані між собою.
У соціальних мережах, в яких зареєстровані бердичівські користувачі, нині розгорнулася активна фаза пошуку осіб, які у тій чи іншій мірі підтримують як окупантів, так і сепаратистські події, котрі відбуваються на сході України. Самі інтернет-користувачі назвали таких осіб “колорадами” (заїджі гастролери) та “поц-сеператистами” (місцеві прихильники розколу України).
Запрошуємо Вас до участі в загальноміських заходах з нагоди 69-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні, які розпочнуться 9 травня о 10.00 год. біля меморіалу Вічного вогню. Для Вашої зручності до площі Соборної організовано спеціалізований автотранспорт: о 9.20 год. з автобусних зупинок «Червона Гора» та «М’ясокомбінат» відправлятимуться мікроавтобуси (з табличками «Перевезення ветеранів»).
Системні зміни, які відбулися нашій державі за останні два місяці, стосуються не лише нових облич у владі, але і рядових працівників. Зокрема, реформа дісталася і соціальної сфери. У першу чергу — служби так званих соціальних інспекторів, спеціально створених майже два роки тому.
Однією із основних інтриг політичного життя на Бердичівщині було питання того, кого призначать новим головою Бердичівської райдержадміністрації. Про це ми вже розповідали не один раз, тому вкотре зупинятися детально на цій темі, вважаємо, не варто. Відзначимо лише, що у останні дні квітня на цю посаду було призначено Вадима Синельникова — бердичівлянина, який мав у місті власний бізнес, був керівником однієї із місцевих газет, причетний до діяльності приватної типографії, кілька разів обирався депутатом міської ради.
Порой даже в главной части города Бердичева можно увидеть явные признаки нарушения благоустройства со стороны не особо щепетильных в вопросе чистоты местных жителей, что уже говорить о задворках цивилизации, где нет (и, наверное, никогда не будет) нормальных асфальтированных дорог, ночного освещения и других благ цивилизации, доступных жителям центральных районов. Там мало хотят ответственные за благоустройство инспектора, а когда все же появляются – приходят в ужас от увиденного.
За кілька хвилин до початку засідання бердичівської окружної виборчої комісії, 64 територіального виборчого округу було очевидно, що більшості її членів немає, ані в кабінеті, де працює комісія, ані довкруж. Присутні члени разом з новопризначеним головою бердичівської ОВК, Мирославом Грінбергом, телефонували відсутнім в сподіванні пришвидшити процес, але з першої спроби розпочати засідання не вдалось.
Територія нашої країни повинна бути єдиною і неподільною, ми маємо зберегти свою державність за яку боролись впродовж століть українці – переконані люди, що у суботу зібрались на площі Центральній для того щоб долучитись до акції за єдність країни та її цілісність.
Вчера, 5 мая, журналисты Житомирщины обратились к председателю Житомирской облгосадминистрации Сидору Кизину с просьбой сделать официальное обращение к общине области, с призывом к миру, толерантности, понимаю.