Нарешті здоровий глузд переміг бюрократію – у Бердичеві набуло чинності рішення про скасування оплати за користування ліфтом для мешканців першого поверху.
цього дня в Бердичеві урочисто відчинив свої двері для городян один із найбільших російських банків – АТ "Сбербанк Россії". У представництві цієї банківської установи кажуть, що це перше таке відділення, відкрите у районному центрі на території області. Керуючим бердичівським відділенням банку став Броніслав Гіневський, який до цього обіймав посаду керуючого місцевим відділенням банку "АВАЛЬ". Новий банк розмістився у приміщенні колишнього магазину №1, який був добре відомий бердичівлянам як магазин Каца – саме Михайло Йосипович Кац більш як 38 років був завідуючим цього магазину, що підпорядковувався бердичівському змішторгу. За часів керівництва Михайла Каца забезпечення продовольчими товарами та обслуговування у магазині були одними з кращих у місті.
2003 р. —
у Бердичеві по вулиці Карла Лібкнехта (нині вулиця Європейська) урочисто відкрито щойно відбудований бульвар, який відроджено на честь заслуженого тренера СРСР, Почесного громадянина міста Бердичева Віталія Олексійовича Лонського (1927-2004). Також в цей день на бульварі почесними громадянами Бердичева, молоддю та керівництвом міста було висаджено перші дерева – молоді липи. Детальніше...
1973 р. —
згідно з рішенням виконкому міської Ради депутатів з цього дня були закриті існуючі кладовища по вулиці Пушкіна (російське, польське, старовірів), по вулиці Леніна (єврейське) та по вулиці Рози Люксембург (Троїцьке кладовище) і надалі поховання тут заборонені. З цього ж дня відкривається нове загальноміське кладовище по вулиці Войкова, в районі будинку №92 (згодом кладовище отримало власну поштову адресу – вул. Войкова, 98) для поховання померлих усіх національностей по секторах, на які воно розділено. Перед тим декілька років працівниками міськкомунгоспу проводились підготовчі роботи, створювались окремі сектори для поховання людей різних релігійних конфесій. Утворено сектори: почесних поховань, православний, римо-католицький, єврейський, військовий. Згодом, з заповненням секторів та розширенням площі нового кладовища, його поділ на релігійні конфесії нівелювався, нині поховання проводяться без врахування релігійної приналежності померлих.
1919 р. —
основні частини Української Галицької армії (УГА) під тиском більшовицьких військ полишили Бердичів, залишивши тільки бронепоїзд та невеликий загін прикриття. Українська Галицька Армія була регулярною армією проголошеної 19 жовтня 1918 року Західноукраїнської Народної Республіки і сформувалась довкола ядра раніше існуючого у складі австро-угорської армії легіону Українських Січових Стрільців та інших українських формацій. Цікаво, що активну участь в УГА брали галицькі євреї, які сформували окрему військову одиницю, що у військових списках з'єднання значилась як "Жидівський пробойовий курінь", офіційна ж назва була "Пробойовий курінь І Корпусу Галицької Армії". У Бердичеві своєю поведінкою під час несення служби і своєю гуманністю курінь заслужив довіру населення, і командир куреня поручник С. Ляйнберг отримав від міської громадської управи повноваження провести мобілізацію єврейської молоді. Командування І Корпусу УГА дозволило мобілізацію й водночас дало час на відпочинок і переформування. Завдяки цьому курінь поповнився добровольцями – бердичівськими євреями та українцями.
1895 р. —
при шкіряному заводіКарла Шленкера для дітей робітників заводу відкрито однокласне третє міське училище. Училище утримувалося за рахунок коштів, які виділяв завод. В наступні роки завідуючим училища було призначено Прохора Афанасійовича Крука, який закінчив учительську семінарію у 1902 році. Законоучителем православного віросповідання був священик Григорій Степанович Левітський, який закінчив духовну семінарію. Законовчителем римо-католицького віросповідання був ксьондз Адальберт Кобець. Також вчителем в училищі працювала Вікторія Василівна Крук, яка закінчила гімназію. Училище проіснувало до революційних подій 1917 року, було ліквідоване з приходом радянської влади та подальшою націоналізацією шкірзаводу.
Боротьба зі сміттям та недбалими городянами, які засмічують своє рідне місто – це проблема не тільки Бердичева, а й усіх міст, як великих так і маленьких.
Хоча Бердичівська районна рада, можливо, проживе лише цю, скорочену каденцію, але боротьба за місця в ній передбачається нелегка. Це можна зрозуміти зі списку кандидатів, поданих політичними партіями. Серед кандидатів багато фермерів, керівників сільськогосподарських підприємств, активістів громадського та політичного рухів, підприємців, і навіть, колишній голова райдержадміністрації, відсидівший більше року в СІЗО, Олег Антонович Шевчук
25 жовтня в Україні будуть проходити місцеві вибори, в ході яких будуть обиратись не лише депутати обласних, міських та районних рад і міські голови, але й сільські голови та депутати сільських рад. І якщо про першу частину списку виборці вже починають дізнаватись з рекламних плакатів, безкоштовних газет в поштових скриньках чи бігбордів обабіч доріг та вулиць, то інформація про сільських голів та депутатів сільради рідко виходить за межі сільських дошок оголошень та пересудів в приміському автобусі.
На відстані 13-ти кілометрів від Бердичева 10-го жовтня упродовж дня лунали постріли. Це проходили змагання по стендовій стрільбі, уперше за 20 років. Завдяки спонсорам, Бердичівське товариство мисливців та рибалок організувало змагання і долучило до них представників міста і району. У фінансових питаннях 50 % допомоги надав спонсор.
Поки у місті Бердичеві намагаються відродити футбол, в Бердичівському районі вже давно паралельно розвивають альтернативні види спорту, і особливих успіхів у цьому досягла команда «ЖДУ БКПЕП-Старт», яка займається хокеєм на траві. Цей відносно новий для України вид спорту лише недавно набув популярності серед молоді, проте в нашій державі вже є багато професійних команд, які приймають участь у різноманітних змаганнях та Чемпіонатах, так що в Україні за хокеєм на траві – велике майбутнє. Це давно зрозуміли у місті Вінниці, де мабуть найбільше займаються розвитком незвичного для багатьох спорту, і саме тут постійно проводять Чемпіонати України.
За підозрою у нанесенні тяжких тілесних ушкоджень, що призвели до загибелі жителя м. Бердичева, працівники міліції затримали його колишню дружину. Триває досудове розслідування.
Суд визнав недійсним договір оренди Андрієм Федірком земельної ділянки площею 68 га на території Великоп’ятигірської сільської ради Бердичівського району та зобов’язав його повернути земельну ділянку.
О пів на п’яту ранку в ніч з 6-го на 7-ме жовтня у Бердичівській центральній міській лікарні пацієнт покінчив життя самогубством. Чоловікові було 68 років. Він проходив лікування у терапевтичному відділенні, котре на п’ятому поверсі. Чоловік вистрибнув з вікна своєї палати.
Минулого року у перші дні жовтня у родину Сідлецьких прийшла звістка про загибель їхнього сина на сході України. Сергієві було тридцять років. Буквально місяць десантник не дожив до 31-го Дня народження.
Що в першу чергу потрібно місту і його мешканцям для того, щоб рухатись вперед? Відповіді на це питання можна побачити у передвиборчих програмах кандидатів на посаду міського голови. Своїм бачення майбутнього Бердичева поділився в одній з соцмереж претендент на крісло міського голови Олег Сітяшенко, виклавши програму первинних дій. У ній ви не побачите обіцянок зробити місто чистим, вирішення проблеми безпритульних тварин, або запевнень у тому що з кранів бердичівлян бігтиме прозора і чиста, мов сльоза дитини, вода. Ні, і ще раз ні. Цей кандидат робить ставку на безкоштовну, децентралізовану медицину і енергозберігаючі технології.
у Бердичеві вийшов перший номер нового міськрайонного інформаційного тижневика, який отримала назву "Бердичівський погляд". Засновником та видавцем тижневика стало товариство з обмеженою відповідальністю "Тур Плюс Транс", редактор – Віта Ковтонюк. На 12 сторінках тижневика розміщено новини з життя міста та району, актуальна інформація як для жінок, так і для чоловіків, дитяча сторінка. Оголошений тираж першого номера тижневика становив 4000 номерів і розповсюджувався безкоштовно.
2010 р. —
до Бердичева прибув єпископ-ординарій Києво-Житомирської дієцезії Ян Пурвінський. Він провів суботню службу у римо-католицькому костьолі Святої Варвари, після чого провів освячення фундаменту монастиря Малих Сестер Непорочного Серця Марії, який планується збудувати в найближчий час. Ця святиня, що розташована позаду костьолу Святої Варвари, була закладена на честь Господа, і члени парафії просили про благословення тих, хто жертовністю рук своїх і працею своєю поклали фундамент.
1994 р. —
цього дня відбулась перша Служба Божа в парафії Святого Йосафата громади Української греко-католицької церкви, що утворилася наприкінці 1993 року в Бердичеві. Службу Божу відслужив отець Василь Гринишин у квартирі, яку для цього надала одна з сімей – членів релігійної громади. Згодом до Бердичева прибув новий священик – отець Петро Дутчак. Він також спочатку служив Службу Божу на квартирі, згодом разом з римо-католицькими священиками брав участь у висвячені ксьондза Петра та служив Святу Месу у римо-католицькому костьолі Святої Варвари.
1943 р. —
на основі складу 8-ї гвардійської стрілецької бригади, 81-ї морської стрілецької бригади та 107-ї стрілецької бригади у складі Північнокавказького фронту була сформована 117-а гвардійська стрілецька дивізія. Також цього дня 8-а гвардійська стрілецька бригада стала 333-м гвардійським стрілецьким полком, 81-а морська стрілецька бригада стала 335-м гвардійським стрілецьким полком, 107-а стрілецька бригада стала 338-м гвардійським стрілецьким полком 117-ї дивізії. У середині жовтня 1943 року 117-а стрілецька дивізія дислокувалась у Гадючому Куті (у 8 км західніше Тамані). Саме ця гвардійська дивізія на початку січня 1944 року прийме безпосередню участь у звільненні Бердичева від німецько-фашистських загарбників та отримає почесне звання "Бердичівська". По закінченні Великої Вітчизняної війни 117-а гвардійська дивізія прибуде до Бердичева на постійне місце дислокації.
1924 р. —
у Бердичеві в єврейській родині службовця народився Грінблат Абрам Львович (1924-2000) – ветеран Великої Вітчизняної війни. Абрам Грінблат у діючій армії з жовтня 1943 року, проходить службу топографом батареї звукової розвідки розвідувального дивізіону 40-ї гвардійської гарматної артилерійської бригади. У грудні 1943 – січні 1944 року Абрам Грінблат приймає участь у звільненні міста Бердичева від німецьких загарбників. Повернувшись з війни додому Абрам Грінблат працює в бердичівській артілі "Побєда", з 1979 по 1988 рр. – головний інженер Бердичівського міськпобуткомбінату, з 1988 року – технолог Бердичівської взуттєвої фабрики. Рішенням виконавчого комітету міської ради народних депутатів від 24 грудня 1998 року №779 за особисту мужність і героїзм, проявлені при звільненні міста Бердичева від фашистських загарбників у грудні 1943 – січні 1944 рр., трудовий внесок у відбудову зруйнованого війною господарства, велику військово-патріотичну роботу, безпосередню участь у вихованні дітей та молоді та з нагоди 55-ї річниці визволення міста від фашистських загарбників Грінблату Абраму Львовичу присвоєно звання "Почесний громадянин міста Бердичева". Помер Абрам Львович Грінблат у місті Києві 6 березня 2000 року. Похований у Бердичеві на загальноміському кладовищі по вулиці Войкова.
Освітня реформа зачепить не тільки учнів і директорів, а й викладацький склад. Щоб довести свій рівень кваліфікації і отримувати відповідну зарплатню, вчителі повинні будуть пройти сертифікацію.
7 октября 2015 года шокирующий случай произошел в Центральной больнице Бердичева. По неустановленной причине, мужчина, проходивший лечение на стационаре в терапевтическом отделения городской больницы, в пять утра решил окончить свою жизнь… самоубийством.
На сайт офіційного інтернет-представництва Президента надійшла петиція з пропозицією збільшити строк покарання держслужбовцям за хабарництво до 20 років. А саме : «Для осіб, які здійснюють державну діяльність (депутати, голови сільських та міських рад, судді, прокурори, органи правопорядку, органи контролю, митники тощо) пропоную збільшити покарання за хабарництво. Для вищих керівних посад обов’язково конфіскація майна та 20 років ув’язнення без права помилування».
На засіданні Бердичівської міської виборчої комісії, яке відбулося в четвер, 8 жовтня, стало відомо про скасування реєстрації одного з кандидатів у депутати міської ради від політичної сили Радикальна партія Олега Ляшка. Дане рішення було прийняте на основі письмової заяви самого кандидата і того факту, що йому не можна балотуватися у депутати, так як він займає посаду в органах внутрішніх справ. Справа йде про майора міліції Бердичівського МВ УМВС Велімовського Олександра Леонідовича, котрий балотувався кандидатом у депутати Бердичівської міської ради від Радикальної партії.
Столиця одна з перших вирішила не морозити своїх жителів і розпочати опалювальний сезон. Вже з 5 жовтня були підключені котельні, що обігрівають лікарні, дитячі садочки та загально-освітні заклади.
Суд визнав недійсним договір оренди Андрієм Федірком земельної ділянки площею 68 га на території Великоп’ятигірської сільської ради Бердичівського району та зобов’язав його повернути земельну ділянку.
