Люди дивляться телевізор, бачать зростання цін, стрімке, практично щоденне падіння гривні, і їх цікавить не лише, як було, але і як буде.
Звітуючи перед громадою у лютому, міський голова Василь Мазур говорив і про це. Зокрема, про серйозні зміни в питаннях наповнення міського бюджету в умовах початку проголошеної децентралізації влади.
Про це у своєму звіті щодо благодійного рахунку на будівництво меморіалу «Небесній Сотні», повідомила лідер ГОЖОО «Воскресіння». Для будівництва Меморіалу «Небесна Сотня» в місті Бердичеві, громадською організацією «Воскресіння», за дорученням громади міста, був створений окремий рахунок для благодійних внесків у АТ «Ощадбанк».
Вони з честю виконали бойове завдання у зоні АТО і живими-здоровими повернулися додому: на території 26-ї Бердичівської артилерійської бригади урочисто зустрічали славетних «привидів» – бійців 2-го гаубичного самохідно-артилерійського дивізіону. З березня по червень минулого року вони виконували бойові завдання на Херсонщині, починаючи з червня, били ворога «Точно у ціль» у районах Амвросіївки, Благодатного, Савур-Могили, Волновахи, Іловайська. Командир дивізіону полковник Сергій Смілянський наразі перебуває на сході країни, про те, що їхній підрозділ усі покладені на нього завдання виконав у повному обсязі, комбригу Маліновському доповів начштабу дивізіону Сергій Панченко.
в Бердичеві помер Лаврентьєв Іван Дементійович (1925-2010) – учасник Великої Вітчизняної війни, Почесний громадянин міста Бердичева. Іван Лаврентьєв народився в селі Кабаєвка Секретарського району Чкаловської (нині Оренбурзької) області в селянській родині. Іван Дементійович став одним із засновників ветеранського руху в Бердичеві: в 1987 році він входить до складу першої ради міської організації ветеранів, з грудня 1999 року по жовтень 2007 року Іван Лаврентьєв виконує обов’язки голови міської ради ветеранів війни та праці. На цій посаді він продовжив роботу з формування ветеранських організацій міста, приймає активну участь у житті територіальної громади. Рішенням Виконавчого комітету Бердичівської міської ради №606 від 01.11.2005 року за мужність і героїзм, проявлені при звільненні України від фашистських загарбників, трудовий внесок у відбудову зруйнованого війною господарства, велику військово-патріотичну роботу серед молоді міста, з нагоди 61-ї річниці визволення України від німецько-фашистських загарбників Лаврентьєву Івану Дементійовичу присвоєно звання "Почесний громадянин міста Бердичева". Похований Лаврентьєв Іван Дементійович у Бердичеві у військовому секторі міського кладовища.
1989 р. —
у місті Солнєчногорськ Московської області помер генерал-майор Георгій Семенович Петровський (1924-1989). Георгій Петровський на початку січня 1944 року в складі танкового корпусу приймав участь у визволенні Бердичева від німецьких загарбників. За проявлену мужність у боротьбі з німецькими військами Указом Президії Верховної Ради СРСР від 10 січня 1944 року він був удостоєний звання Герой Радянського Союзу. У 1969 році Георгію Петровському присвоєно звання "Почесний громадянин міста Бердичева".
1977 р. —
у Бердичеві о 21 год. 21 хв. зафіксовано землетрус силою біля 5 балів за шкалою Ріхтера. Епіцентр землетрусу знаходився в Карпатах (так звана зона Вранча), де його сила становила 7,2 бала. Під час землетрусу в оселях бердичівлян хитались меблі, у декого побився посуд.
Вихідні завершились, а отже людям, що працюють, чи навчаються в інших містах, треба діставатись назад. Враховуючи нинішні ціни пальне, звісно, виросла і вартість поїздки. Станом на 2 березня на центральному автовокзалі та автостанції, звідки курсують маршрутки та автобуси між міського та приміського сполучення, доїхати з Бердичева до Києва тепер коштує 101 гривню, з автовокзалу та в межах 70-90 гривень з районної автостанції.
А винуватцями виникнення цієї пожежі став супер-запальний гурт «Лісапетний батальйон», які вже не в перше підкорюють бердичівлян гармонійним поєднанням музики, танців, вокалу та жартів.
Как известно, Верховная Рада приняла законопроект № 2212 “Проект Закона о внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно пенсионного обеспечения”. Согласно законопроекту, отменены так называемые специальные пенсии судьям, прокурорам, народным избранникам, чиновникам, если те продолжают работать. То есть отныне они могут или получай зарплату, или пенсию.
На чотири дні Бердичів перетворився на Мекку юнацького боксу: у рамках зональної першості майстри шкіряної рукавички 2001-2002-го р. н. виборювали право потрапити на чемпіонат України та на першість Європи. Представників чотирьох регіонів – м. Києва, Вінницької, Київської та Житомирської областей – зустрічали у міському Палаці культури. Із 86-ти учасників змагань, котрі мали виступити у 20-ти вагових категоріях, лише половина отримувала шанс продовжити свій шлях далі і спробувати сили на всеукраїнській першості. Для них, як і для учасників щорічного міжнародного турніру на призи братів Кличків, Бердичів мав стати містом, звідки кар’єра набере нового витку.
Верховная Рада Украины приняла законопроект об ограничении выплат пенсий работающим пенсионерам.
За законопроект после нескольких неудачных попыток проголосовали 238 народных депутатов. Проект закона входит в пакет законопроектов, от которого зависит судьба кредита МВФ для Украины.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України №343-р від 2 березня 2010 року Мирославській загальноосвітній школі I-III ступеня присвоєно ім'я Олега Іоновича Онишка (1940-2008) – педагога, незмінного директора Мирославської школи на протязі 33-х років. За цей час школа стала його другим домом, без якого Олег Іонович не мислив ні хвилину свого життя. За його керівництва було збудовано окреме шкільне приміщення на 4 класи (1970), тоді ж ліквідовано двозмінність навчання в школі. У 1981 році побудоване нове двоповерхове шкільне приміщення, встановлено перший в Бердичівському районі комп’ютерний клас. Високий авторитет педагога та його колег сприяв потягу шкільної молоді до вчительської роботи – 69 випускників школи обрали професію вчителя. В жодній іншій школі Бердичівського району немає такої кількості випускників, які б обрали професію вчителя. Указом Президента України №31/2006 від 20.01.2006 р. Олегу Іоновичу Онишку присвоєно почесне звання "Заслужений вчитель України". Помер Онишко Олег Іонович 11 червня 2008 року. Похований в селі Мирославка в центральній частині сільського кладовища.
2008 р. —
Бердичів сколихнула звістка про акт вандалізму, який виявили на єврейському кладовищі по вулиці Леніна (нині вулиця Житомирська): невідомі зловмисники намалювали свастику на дверях усипальні рабина Леві Іцхака Бердичівського, зруйнували паркан навколо усипальні, пошкодили декілька могил. Незабаром бердичівські міліціонери зловили зловмисників, якими виявились троє молодих хлопців. Одного з них притягли до кримінальної відповідальності.
2007 р. —
у селі Завітне Вільшанського району Кіровоградської області помер Микола Юхимович Шепелюк (1919-2007) – педагог та краєзнавець. Микола Шепелюк народився в селі Сазонівка Оржицького району Полтавської області, з 1952 року проживав на Бердичівщині, працював у школах району – викладав українську літературу та мову. З початку 1980-х років, фактично перебуваючи вже на пенсії, присвячує себе створенню музею історії села Терехове та англійського письменника, уродженця Терехового, Джозефа Конрада. Ним зібрана низка матеріалів, створено експозиції нового музею, який відкрив свої двері 5 грудня 1987 року. Микола Шепелюк став першим директором цього закладу, доклав багато зусиль для налагодження зв'язків з вченими-конрадознавцями Росії, Польщі, Великої Британії, США, Франції. Діяльність музею високо оцінена як в Україні, так і за кордоном – у 1993 році йому присвоєно звання "Народний", а Микола Шепелюк отримав звання "Заслужений працівник культури і мистецтв" Республіки Польщі. Похований Микола Шепелюк в селі Терехове на сільському кладовищі.
1960 р. —
біля головного входу до міського скверу, що розташований на вулиці Шевченка, відкрито пам’ятник Тарасові Григоровичу Шевченку – великому українському поету, художнику. Автором скульптури став уродженець Бердичева, член Спілки художників СРСР Петро Криворуцький. Пам'ятник відкрили досить скромно, у єдиній на цей час міській газеті "Радянський шлях" про цю подію не було подано жодної інформації. Лише у 1968 році Бердичівська рада народних депутатів своїм рішенням міському скверу надала статус парку культури та відпочинку ім. Т.Г. Шевченка.
1732 р. —
власниця Бердичева Тереза Завіша (з роду Тишкевичів), дружина мінського воєводи, видала єврейському кравецькому цеховому братству, що щойно утворилось, привілей, яким звільняла цех від кагальної залежності. Рабин, не маючи права вмішуватись у справи цеху, повинен був судити його членів в їх тяжбах, причому євреям надавалось право обжалувати рішення цехового і кагального суду перед власницею міста.
Валерій Шелепа — відомий у Бердичеві своєю безпринципністю та незмінністю поглядів журналіст. Виходець із Луганщини — справжній патріот, який вже рік веде широку просвітницьку роботу, спрямовану на те, аби бердичівляни не купували російські товари. Відтак — не фінансували ворога, який приніс на нашу землю війну, розруху і тисячі смертей.
в Берліні після важкої хвороби помер Фрідріх Наумович Горенштейн (1932-2002) – російський письменник-сценарист, що тривалий час проживав у Бердичеві. Фрідріх Горенштейн закінчив Вищі курси сценаристів і режисерів у Москві, написав сімнадцять кіносценаріїв, п’ять з яких були екранізовані. Серед них "Солярис" (режисер А. Тарковський) та "Раба любви" (режисер М. Михалков). У п’єсі Горенштейна "Бердичів" показано життя одного бердичівського двору з 1945-го по 1975-й рік, вона увібрала в себе особливу мову – російську мову радянських євреїв, вихідців з невеликих містечок. Ця п’єса нині з успіхом йде на сцені театру ім. В. Маяковського в Москві. З 1980 року Фрідріх Горенштейн проживає у Берліні (Німеччина). Похований Фрідріх Горенштейн на кладовищі Weissensee – найстарішому єврейському кладовищі Берліна.
1859 р. —
у місті Переяславі (тепер Переяслав-Хмельницький Київської області) у родині дрібного крамаря народився Шолом-Алейхем (їдиш שלום־עליכם, у перекладі — "мир вам", справжнє прізвище, ім'я та по батькові — Рабинович Шолом Нохумович, 1859-1916) – український єврейський письменник. Шолом-Алейхем написав десять романів, двадцять п'єс, сотні повістей та оповідань, багато статей. Письменник часто бував у Бердичеві, де проживав його брат. На його вулицях він цілковито занурювався в народний побут, уважно прислухався до розмов бердичівлян, окремі специфічні вирази заносив у свій блокнот. Згодом Шолом-Алейхем відобразив побут і звичаї бердичівлян у фейлетоні "Картини Бердичівської вулиці", жартівливо називав місто "єврейським Парижем".
1634 р. —
єпископ Київський Андрій Щолдський заклав у Бердичеві перший камінь у фундамент костьолу, що дістав назву "Костьол Непорочного Зачаття Святої Марії Діви, Святого Іоана Хрестителя, Архистратига Михаїла і Святого Іоана Євангеліста". В урочистостях з цієї нагоди взяли участь власник містечка Януш Тишкевич, його дружина Ядвіга (уроджена Бельзецька), їх численна родина та навколишні сусіди-магнати. Під час будівництва храму буде використано частину мурів і приміщень старого замку, засновником та власником якого був ще прадід Януша Тишкевича – Василь Тишкевич, воєвода Підляський та Смоленський, староста Мінський. Нині костьол Матері Божої Бердичівської є всеукраїнським національним Санктуарієм, у річницю коронації чудотворної ікони Матері Божої Бердичівської сюди приходять тисячі паломників з багатьох куточків України та світу.
Минулого тижня у шкільних коридорах і кабінетах було чути не лише пояснення вчителів, відповіді учнів та галас на перервах, але і повсюдне кашляння і чхання. Рівень захворюваності щодня збільшувався, причому суттєво. Були окремі класи, де на лікарняному ліжку знаходилася половина учнів. Ситуація загрожувала перейти в епідемію. Аби цього не сталося, міська влада вирішила діяти на випередження. З понеділка, 23 лютого всі школи міста зачинили на карантин. Коли приймали таке рішення, враховували і думку санстанції. Навчальний процес призупинено на два тижня, розповідає т.в.о. начальника управління освіти і науки Наталія Гриченко.
Розничные цены на автогаз, которые демонстрируют повышение с начала недели, 26 февраля снова резко выросли. Некоторые операторы переступили через отметку в 14 грн/л. Об этом
OilNews сообщили в «Консалтинговой группе А-95».
Повышение пройдет в 5 этапов. К марту 2017 года потребители электроэнергии будут разделены на две группы
Национальная комиссия, осуществляющая регулирование в сфере энергетикии коммунальных услуг, намерена до марта 2017 года увеличить среднюю цену на электроэнергию для населения в 3,5 раза – до 1,23 грн за кВт\ч с 0,36 грн за кВт\ч, заявил член НКРЭКУ Андрей Герус на заседании ведомства.
В житомирских супермаркетах наблюдается ажиотаж на определенные группы товаров - мука, сахар, крупы, масло. Однако дефицита этих продуктов в Житомирской области нет.
Увічнити пам’ять про усі покоління героїв, що віддали свої життя за українську землю збираються у Бердичеві, встановивши меморіал «Слава Захисникам України». Він має стати постійним нагадуванням про подвиг солдатів Великої Вітчизняної війни, Небесної Сотні та учасників бойових дій на сході України. Пам’ятні знаки полеглим буде встановлено на Соборній площі, відповідно ліворуч і праворуч Вічного Вогню.
в місті Алмати (Казахстан) помер Іван Якович Стаднічук (1913-2000) – художник, член спілки художників Казахстану та СРСР. Іван Якович народився 1910 року в селянській родині в селі Халаїмгородок Бердичівського повіту (нині село Городківка Андрушівського району). Навчався в Бердичеві, де закінчив трудову школу №1. Іван Стаднічук закінчив Ленінградську Академію мистецтв, тривалий час проживав та творив в Алмати. Біля 30 років він керував студією "П'ятниця" – творчим об'єднанням самодіяльних художників Алмати та області, яку організував у 1965 році. Багато його картин присвячені українській тематиці, зокрема Тарасу Шевченко, Миколі Гоголю, рідній Житомирщині, батькам. Похований Іван Стаднічук в місті Алмати. У жовтні-листопаді 2002 року у виставковому залі Музею історії міста Бердичева пройшла виставка робіт Івана Стаднічука, що стало великою культурологічною подією в житті міста.
1918 р. —
Запорізька бригада УНР з'єдналася з гайдамаками Симона Петлюри і з житомирського і шепетівського напрямків поновила наступ на Бердичів, в якому знаходився більшовицький загін під командуванням Василя Кіквідзе. Вже опівдні 26 лютого українські війська увійшли до Бердичева, але бої на вулицях міста тривали ще до вечора. Через два дні – 28 лютого – у Бердичів увійшли також і німецькі війська.