у Києві після тяжкої хвороби помер Анатолій Кирилович Пузач (1941-2006) – відомий футболіст, Заслужений майстер спорту, Заслужений тренер України. Анатолій Кирилович народився 1941 року в Саратовській області під час евакуації, тривалий час проживав у Бердичеві, тут розпочав спортивну кар’єру. Виступав за футбольну команду Бердичівського машинобудівного заводу "Прогрес", житомирське "Полісся", львівський СКА, київське "Динамо". По завершенні кар’єри футболіста перейшов на тренерську роботу. Саме Анатолій Кирилович привів рідне київське "Динамо" до тринадцятого (останнього) "золота" чемпіонату СРСР. Похований Анатолій Кирилович Пузач на Лісовому цвинтарі у Києві.
1991 р. —
наказом по Міністерству важкого машинобудування, по узгодженню з Держосвітою СРСР, базовими підприємствами і Житомирською обласною Радою народних депутатів, з метою підготовки керівників середньої ланки і спеціалістів із середньою спеціальною освітою з підвищеним рівнем кваліфікації, виходячи з потреб підприємств галузі, підвищення престижності та авторитету підвідомчих навчальних закладів, Бердичівський машинобудівний технікум перетворено в Бердичівський машинобудівний коледж (нині це ВНЗ "Бердичівський коледж промисловості, економіки та права"). Бердичівський технікум став одним з п’яти перетворених у коледж технікумів даної галузі. Цього ж року коледж увійшов до Асоціації учбових закладів по підготовці і перепідготовці кадрів.
1919 р. —
внаслідок запеклих боїв, у яких разом з військами під командуванням М.О. Щорса прийняли участь Іваново-Вознесенський полк та два бронепоїзди з Луганська, війська Директорії УНР були розбиті й відкинуті до Новограда-Волинського. Бердичів перейшов до рук більшовиків. Ними захоплено 28 гармат, 50 кулеметів, артилерійську батарею з кіньми, 200 автомобілів. Під час боїв Микола Щорс влаштував свій спостережний пункт на одній з башт кляштору Босих Кармелітів, звідки керував діями більшовицьких військ.
1684 р. —
Бердичівський комісар Свідерський, офіціал Грабовський з офіцерами і солдатами напали на кляштор Босих Кармелітів і пограбували його. Настоятель кляштору о. Матеуш двічі звертався до вищих урядовців з протестом, але даремно. Як повідомляють монастирські хроніки, комісар Пухачевський, підмовлений колишніми власниками споруд кляштору Тишкевичами, зібрав громаду злиднів, озброїв їх косами, рушницями, гаківницями і послав на розбій до кляштору. Ті виламали браму і почали шукати ченців, а знаходячи їх калічили і скидали через стіну в рів. Костел і кляштор були зруйновані, а награбоване майно вивезене.
У минулому сезоні ми стали віце-чемпіонами ліги КВН «взлЕт» та учасниками Кубка КВН «Чорне море» і дякуємо за це керівництву БКПЕП та Ажеліці Лабунській, що повірила в сили новоствореної команди та допомогла гарно стартувати.
Молодая жительница Бердичева Н. совместно со своей подругой организовали «немного странный» бизнес. Они нашли в сети Интернет американский сайт, который предоставляет всем желающим клиентами «пообщаться» с дамами по веб-камере. Естественно за деньги.
Как стало известно Бердичев Деловой из своих источников, в пятницу в помещении Бердичевского районного совета пройдет представление нового главы Бердичевской районной государственной администрации. По нашей информации губернатор Житомирской области представит общественности Эдуарда Томашевского, лидера Бердичевской городской организации политической партии «Удар».
у виставковій залі Музею історії міста Бердичева відбулось відкриття пересувної виставки польського фотохудожника Чеслава Чаплинського (Czesław Czapliński) під назвою "Слідами Шопена у Варшаві і в Мазовії". Відомий польський фотохудожник створив серію фотографій у 2010 році з нагоди відзначення 200-ї річниці з дня народження Фридерика Шопена (Fryderyk Franciszek Chopin, 1810-1849) – найвидатнішого польського композитора та піаніста. На фотополотнах, виконаних в єдиній стилістиці, зображені місця, так чи інакше пов’язані з життям та творчістю композитора. Детальніше...
1998 р. —
у Бердичеві помер Айвазов Григорій Калустович (1904-1998). Григорій Айвазов народився в місті Армавір Азовсько-Чорноморського краю (нині Краснодарський край, Росія) у багатодітній вірменській родині. В лавах Червоної Армії з 1926 року, проходив службу у 5-й кавалерійській дивізії ім. Блінова, пройшов керівні ланки від помічника командира взводу до начальника штабу кавалерійського полку. У 1942-1945 рр. проходить військову службу інструктором при командирі 7-ї кавалерійської дивізії у Монгольській Народній Революційній Армії. По закінченні Великої Вітчизняної війни Григорій Айвазов проходить перепідготовку та обіймає посаду начальника штабу 32-ї гвардійської механізованої Бердичівської ордена Богдана Хмельницького дивізії (правонаступника 117-ї гвардійської стрілецької дивізії, яка звільняла Бердичів від загарбників у грудні 1943 – січні 1944 рр.). Також Григорій Калустович обирається депутатом Бердичівської міської ради (1953). Рішенням виконавчого комітету Бердичівської міської Ради №532 від 22.09.1994 р. за велику роботу по патріотичному вихованню молоді та соціальному захисту людей похилого віку Айвазову Григорію Калустовичу присвоєно звання "Почесний громадянин міста Бердичева". Айвазов Григорій Калустович похований у місті Бердичеві на міському кладовищі в секторі почесних поховань.
1945 р. —
в селі Райгородок Бердичівського району народився Віктор Дмитрович Коржук (1945-2004) – фотожурналіст, завідувач відділом газети "Земля Бердичівська" (до листопада 1992 року – "Радянський шлях"), член Національної спілки журналістів України, Заслужений журналіст України. В редакції газети Віктор Коржук працював з 1970 року. Опублікував понад 20 тисяч фоторобіт у різних виданнях масової інформації. Він став автором збірок художніх оповідань з життя Бердичева 1960-1980-х років "Рассказы по-Бердичевски" і "Рассказы по-Бердичевски-2". Помер Віктор Коржук 14 серпня 2004 року, похований у Бердичеві на міському кладовищі в секторі почесних поховань.
1932 р. —
у Києві в сім'ї професора-економіста народився Фрідріх Наумович Горенштейн (1932-2002) – російський письменник-сценарист, що тривалий час проживав у Бердичеві. Фрідріх Горенштейн закінчив Вищі курси сценаристів і режисерів у Москві, написав сімнадцять кіносценаріїв, п’ять з яких були екранізовані. Серед них "Солярис" (режисер А. Тарковський) та "Раба любви" (режисер М. Михалков). У п’єсі Горенштейна "Бердичів" показано життя одного бердичівського двору з 1945-го по 1975-й рік, вона увібрала в себе особливу мову – російську мову радянських євреїв, вихідців із невеликих містечок. Ця п’єса нині з успіхом йде на сцені театру ім. В. Маяковського в Москві. З 1980 року Фрідріх Горенштейн проживає в Берліні (Німеччина). Помер 2 березня 2002 року, похований на найстарішому єврейському кладовищі Weissensee.
1787 р. —
у підбердичівському палаці князів Радзивіллів, який знаходиться в Гришківцях (палац стояв на місці, де нині перехрещується вулиця Червоний Промінь з вулицею Найдіна), вдруге побував польський король Станіслав II Август Понятовський. Це відбулось під час подорожі короля Україною, коли він їхав на зустріч з імператрицею Катериною Великою до Канева. Сама будівля палацу до сьогодні не збереглася.
На пункте пропуска "Армянск" пресечена попытка провоза в Крым с территории Украины партии недоброкачественной партии мясных продуктов весом 8,7 тонны. Об этом сообщила пресс-служба управления Россельхознадзора по Республике Крым и городу Севастополю.
На офіційному сайті міської влади Бердичева розміщено проект рішення виконкому, яким заборонять рух мотоциклів та мопедів в центрі міста. Дуже добре, коли влада прислуховується до думки громади і інколи читає сайт Бердичів BIZ)))
Катавасия с местами для торговли на Центральном рынке Бердичева вышла на судебную орбиту. Директор ПО Бердичевский городской кооперативный рынок г-н Адамчук решил в судебном порядке доказать, что сессия депутатов городского совета Бердичева в 2013 году приняла незаконное решение (п.36, решение №772 от 6.12.2013 года) об изъятии и отчуждении части земельного участка, который по мнению руководства рынка принадлежит предприятию.
Бердичеві перевізники просять владу про підвищення до 4 гривень тарифу на проїзд у міському транспорті. Їхня пропозиція вже розглядається у владних кабінетах.
Станом на 16 березня завдання другого етапу четвертої хвилі часткової мобілізації у Житомирській області виконані на 81%, до кінця тижня цей показник має сягнути 100%.
Народні депутати, обрані по мажоритарних округах Житомирської області, збільшують кількість своїх помічників, а у Развадовського крім доньки тепер у помічниках ще й рідний брат.
Сегодня в Бердичеве все больше становится популярной тема нового налогового Майдана. Малый бизнес с тревогой вглядывается в свое будущее. Мало того, что падение покупательской способности населения в два, в три раза уменьшило объемы розничных продаж, так тут еще правительство и народные депутаты удружили с кассовыми аппаратами.
Зібрати на позачергову сесію Бердичівської міської ради депутатів у понеділок, 16 березня, після вихідних, виявилось нелегко. Кворум, необхідний для роботи, набирався повільно, народні обранці поволі стягувались до кабінету, де мало б відбутись засідання, тож початок сесії затримали на 20 хвилин. Зрештою, приступити до виконання обов’язків доручених громадою, депутатам таки вдалось і вони компенсували швидкістю голосування своє запізнення, розглянувши за 10 хвилин увесь порядок денний.
Архітектура радянського типу робить усі міста безликими. Сірі і облізлі спальні райони схожі між собою, як брати близнюки, тож інколи опинившись у зовсім незнайомому місці можна відчути дежавю. Феномени багатоповерхових панельок, де можна почути не лише розмови сусідів за стінами, але мабуть і прочитати їхні думки й досі не вивчені.
Громадянин - орендодавець, який здає свою квартиру, будинок, кімнату тощо в оренду чи суборенду, житловий найм чи піднайм іншому громадянину, відповідальний за нарахування та сплату податку на доходи фізичних осіб до бюджету.
Ранок понеділка для бердичівських депутатів розпочався із несподіванки. Всім, хто прийшов на позачергову сесію міської ради, вручили бланки декларації про доходи. При цьому, окремим категоріям депутатів (в залежності від місця постійної роботи) вручали одразу по два бланки.
Указом Президента України №164/2009 Олені Володимирівні Петрівській, директору Бердичівського міського Палацу культури імені О.А. Шабельника, за значний особистий внесок у розвиток національної культури, вагомі творчі здобутки і високий професіоналізм та з нагоди Всеукраїнського дня працівників культури та аматорів народного мистецтва присвоєно почесне звання "Заслужений працівник культури України". Олена Петрівська працює в Палаці культури і техніки машинобудівного заводу "Прогрес" з року його побудови – 1986. Працювала на посадах інструктора позашкільного відділу, організатора-методиста. У 1992 році очолила міський Будинок культури. Коли в 1996 році машинобудівний завод передав власний Палац культури і техніки міській громаді, Олена Петрівська очолила цей заклад. За роки її керівництва міський Палац культури ім. О.А. Шабельника перетворився на центр культурного життя міста. На базі Палацу діють 12 колективів, що мають звання "Народний аматорський" та "Зразковий аматорський", циркова студія, клуби та гуртки за різноманітними тематиками.
1775 р. —
в правлінні київських метрополитів
"урядово" затверджені землі, які від імені власника Бердичева князя Радзивілла додатково надаються бердичівській Миколаївській церкві. Зокрема, до земель, наданих його матір’ю княгинею Варварою Радзивілл, він
"сверх того еще добавил от себя пахотных земель во 2-й смене до 30 дней". Так Миколаївська церква на наступні десятиліття стає для власників Бердичева Радзивіллів їх родовим храмом, про який вони мали особливе
"владельческое попечение".