13 лютого 2015 року о 09.00 годині в кабінеті 32 приміщення виконкому ( пл. Центральна, 1, ІІІ поверх) відбудеться засідання виконавчого комітету Бердичівської міської ради. На розгляд виносяться поточні питання.
Ще навіть два тижні не пройшло з того часу, як бердичівляни прощалися з Олександром Венгером та Олександром Пителем, які героїчно загинули, захищаючи єдність та незалежність України.
З серпня 2014 року у нашому славному місті вирішувалось питання маркування товарів задля того щоб не підтримувати своїми грошима економіку країни-агресора. Після тривалих обговорень і роздумів, як би краще сформулювати і подати це рішення, депутати нарешті визріли для його прийняття. На одній з чергових сесій міської ради, що відбулась в грудні минулого року, відповідне рішення таки було винесене на порядок денний, але депутати не підтримали його відправивши на доопрацювання.
В листопаді 2011 року Сергія Сідоренка, сільського голову Швайківки звинуватили в отриманні хабара і тоді ж затримали до СІЗО. Два роки він провів за гратами, і вже другий рік відвідує судові засідання, знаходячись на волі, але вина його у скоєнні злочину до цього часу судом не доказана. Мало того, з’являються все нові і нові докази того, що справа проти нього була повністю замовлена і сфабрикована.
Депутати Житомирської облради збираються звернутися до Верховної Ради щодо внесення змін до Податкового кодексу України. Зазначені зміни стосуються відміни акцизного податку на переобладнання транспортних засобів.
у міському Будинку культури відбувся концерт відомого українського композитора і співака, Народного артиста України Анатолія Горчинського. Анатолій Горчинський виконав для бердичівлян багато власних пісень, які отримали широку популярність, в т.ч. "Росте черешня в мами на городі", "Приїжджайте частіше додому", "Троянди на пероні", "Здравствуй, чужая милая", "3ачекайте, літа", "Вальс", "Червона троянда", "Україно, нене моя" та інші.
1939 р. —
у селі Іване-Пусте Борщівського району Тернопільської області народився Григорій Боднарчук (1939-1996) – з 1987 року настоятель Миколаївської церкви в Бердичеві, благочинний Бердичівського округу. Після закінчення школи Григорій Боднарчук вступив до Ленінградської духовної семінарії. По її закінченні продовжив теологічну освіту в Московській духовній академії. Отець Григорій служив священиком в Іваново, Пензі та Курську (Росія). Згодом повертається в Україну – служить протоієреєм у Кафедральному соборі міста Дніпропетровська, в місті Овручі Житомирської області. У період войовничого атеїзму доклав значних зусиль для збереження православної віри та її храмів.
1908 р. —
у Бердичеві народився Йосип Соломонович Котляр (1908-1962) – відомий дитячий письменник, поет. Після Жовтневої революції родина Котлярів переїхала до Харкова, де Йосип Соломонович закінчив педагогічний технікум, а потім єврейське відділення Харківського вчительського інституту. Працював у єврейських газетах та видавництвах, його вірші публікувались в єврейських альманахах та збірниках. Йосип Котляр видав декілька книг віршів для дітей. Дитяча поезія Котляра, поряд з віршами Л. Квітко, була дуже популярною в єврейському середовищі в 40-50-і роки.
1896 р. —
у Бердичеві народився Корнфельд Яків Абрамович (1896-1962) – відомий радянський архітектор, архітектурний критик. Яків Корнфельд отримав освіту на Вищих державних художньо-технічних майстернях (ВХУТЕМАС), у 1925 році стає одним із організаторів об’єднання сучасних архітекторів (ОСА). Архітектурно-проектна діяльність Якова Корнфельда розпочалася на Україні у 20-30-тих роках ХХ століття будівництвом культурно-масових будівель, які домінують у творчості архітектора. Його діяльність ознаменувалась роботами в стилістиці конструктивізму. Саме в цьому стилі побудовано Будинок культури ім. Горбунова в Москві – так звану "Горбушку" (1929-1938). Це приміщення стало одним із найбільших клубних споруд Москви. Помер Яків Корнфельд у Москві 4 червня 1962 року.
У четвер, 12.02.2015 р., з 11.00 до 12.00 у гарнізонному Будинку офіцерів відбудеться церемонія прощання з Юрієм Панасюком та Сергієм Ковтуном, які героїчно загинули, захищаючи єдність та незалежність України.
По завершенню церемонії о 12.00 просимо усіх бажаючих взяти участь у Коридорі Пошани на честь загиблих Героїв вулицями Братів Міхеєвих, Котовського, Вінницька, а далі – двома маршрутами: І – Житомирська – до с. Гальчин; ІІ – пл.Соборна, Войкова, Н.Сосніної – до с. Бистрик.
Основним питанням на 59-ій позачерговій сесії Бердичівської міської ради стало виділення коштів для військових. Найперше - родинам двох загиблих бердичівлян з десятого батальйону територіальної оборони, що дислокувався під Волновахою. Двоє військових були мобілізовані у 2014-му році.
Реалії сьогодення в умовах відкритої військової агресії з боку терористичних організації ДНР, ЛНР та сусіда-агресора Росії примушують дуже відповідально підходити до питань захисту населення.
34 українські артилеристи з батареї капітана Боровньова під час мужньої оборони своїх позицій у Вуглегірську знешкодили чотири танки та дві БМП бойовиків. Опинившись в оточенні російських найманців, навіть коли їхні шанси вижити були дуже примарними, не пристали на пропозиції бойовиків скласти зброю та врятувати собі життя, а 4 доби відбивали потужні атаки ворога. І вони таки вирвалися з оточення...
Бердичівлянин Солопчук Ігор Миколайович (1985 р.н.), боєць 26-ї бригади 30 січня 2015 року під Маріуполем отримав важкі травми: розрив та подальше видалення селезінки, розрив та часткове видалення печінки, травму кишечника, перелом ребер, розрив легенів, травму хребта та руки.
Серед майнових крадіжок чималу частку становлять крадіжки речей, що зберігаються в гаражах. Це і акумуляторні батареї, і магнітоли, і запчастини та різний господарський інвентар. При цьому об'єктами злочинів стають як гаражі в кооперативах, так і такі, які окремо розташовані. Тому правоохоронці закликають громадян подбати про надійну безпеку гаражів, щоб заздалегідь запобігти зломам і крадіжкам.
Відділ з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення інформує про проведення навчань 12.02.2015 року, під час яких будуть вмикатися сирени централізованої системи міського оповіщення.
у музейній кімнаті Бердичівської загальноосвітньої школи №3, що розташована по вулиці Пушкіна, відбулось урочисте відкриття стендової експозиції, присвяченої пам'яті Пашківського Фелікса Броніславовича (1951-2003). Фелікс Пашківський обіймав посаду директора даної школи з 1981 року, у Бердичеві він був відомий як громадський діяч, краєзнавець, неперевершений філолог-україніст. У 1994 році його було обрано головою Бердичівського Відділення Спілки Поляків України.
1944 р. —
у селі Демчин Бердичівського району в селянській родині народився Володимир Тимофійович Денисюк – відомий краєзнавець, культурно-освітній діяч. Початок роботи Володимира Денисюка як дослідника, краєзнавця припадає на 80-ті роки. Він багато уваги надає дослідженню історії провідних освітніх та мистецьких закладів, окремих колективів. Помітний внесок Володимира Денисюка у дослідження історії населених пунктів Волині. Загалом, в галузі історичного краєзнавства Володимир Денисюк став автором понад 100 публіцистичних статей. Відмічаючи значний особистий внесок у розвиток культури Володимиру Денисюку присвоєно почесне звання "Заслужений працівник культури" (1991). Також він нагороджений державними орденами "Знак Пошани", "Дружби народів", церковним орденом "Різдво Христове-2000" ІІ ступеня, трьома медалями. У 2000 році Володимира Денисюка відзначено Подякою Президента України за багаторічну роботу в державних органах та дослідження історії краю.
1936 р. —
у Будинку Піонерів, що знаходиться по вулиці Свердлова (нині вулиця Вінницька) в колишньому будинку міської думи, відбулась зустріч відмінників міських шкіл з єврейським поетом, уродженцем Бердичева Матвієм Давидовичем Гарцманом.
Ледь більше тижня минуло відтоді, як Бердичів попрощався із двома своїми героями — Олександром Пітелем та Олександром Вегером, які загинули, захищаючи Батьківщину на східних рубежах.
Біля контрольно-пропускного пункту 26-ї артилерійської бригади сьогодні о десятій ранку вже зібрались численні родичі військових, журналісти, керівники міста, учні дванадцятої школи та просто жителі військового містечка на Червоній Горі. Всі вони чекали на прибуття військових з найгарячіших точок Донбасу. Напередодні було оголошено час зустрічі о 14.00, але військові так швидко їхали, щоб скоріше зустрітись з рідними і близькими, що час зустрічі перенесли на ранок.
У вівторок, 10 лютого, Бердичів зустрічав бійців 1-го дивізіону 26 артбригади. Кортеж з автомобілів та автобуса у супроводі патрулів ДАІ в’їхав у місто з житомирського напрямку. Богів війни, які виконують найважчу роботу прикриваючи позиції ЗСУ, ведуть прицільний вогонь і спільно з рештою військових, відчайдушно відстоюють нашу землю, зустрічали на в’їзді в місто учні та вчителі загальноосвітньгої школи №6 імені І. Житниченка, представники міської ради на чолі з Василем Мазуром та депутат обласної ради Олександр Нехворовський.
Завдяки вправним бердичівським господиням наші бійці у зоні АТО зможуть поласувати смачним патріотичним печивом. Пекли і розписували різнокольоровою глазур’ю коржики волонтерки та просто небайдужі бердичівлянки, які присвятили цій роботі не один вечір.
цього дня Державним комітетом Ради Міністрів України видано наказ №19/45, яким прийнято рішення про відкриття в Бердичеві професійно-технічного училища №12 з метою забезпечення підготовки кваліфікованих робітників для виробничого об'єднання ім. Ілліча. Училище розмістилось у новій будівлі по вулиці Леніна, 74-а. Цей заклад став єдиним в СРСР училищем за профілем підготовки кадрів для шкіряної промисловості: тут навчали професіям "контролер сировини та напівфабрикатів", "витягувальник шкір", "колорист-апретурник", "лаборант". Перший набір учнів з дворічним терміном навчання відбувся 1 вересня 1977 року, через рік відбувся набір з трирічним терміном навчання з отриманням повної середньої освіти та професії.
1942 р. —
німецька влада проводить опис щойно упорядкованих документів, які знаходяться в архіві міста Бердичева. Значна частина їх була знищена або вивезена радянською владою безпосередньо перед окупацією міста. Але з тих, що залишились, є 572477 одиниць зберігання у фондах з 1737 по 1935 рік включно. Нажаль, частина цих документів також буде втрачена під час окупації та в ході звільнення міста від загарбників у грудні 1943 – січні 1944 рр.
З серпня 2014 року у нашому славному місті вирішувалось питання маркування товарів задля того щоб не підтримувати своїми грошима економіку країни-агресора. Після тривалих обговорень і роздумів, як би краще сформулювати і подати це рішення, депутати нарешті визріли для його прийняття. На одній з чергових сесій міської ради, що відбулась в грудні минулого року, відповідне рішення таки було винесене на порядок денний, але депутати не підтримали його відправивши на доопрацювання.
В листопаді 2011 року Сергія Сідоренка, сільського голову Швайківки звинуватили в отриманні хабара і тоді ж затримали до СІЗО. Два роки він провів за гратами, і вже другий рік відвідує судові засідання, знаходячись на волі, але вина його у скоєнні злочину до цього часу судом не доказана. Мало того, з’являються все нові і нові докази того, що справа проти нього була повністю замовлена і сфабрикована.
34 українські артилеристи з батареї капітана Боровньова під час мужньої оборони своїх позицій у Вуглегірську знешкодили чотири танки та дві БМП бойовиків. Опинившись в оточенні російських найманців, навіть коли їхні шанси вижити були дуже примарними, не пристали на пропозиції бойовиків скласти зброю та врятувати собі життя, а 4 доби відбивали потужні атаки ворога. І вони таки вирвалися з оточення...
Бердичівлянин Солопчук Ігор Миколайович (1985 р.н.), боєць 26-ї бригади 30 січня 2015 року під Маріуполем отримав важкі травми: розрив та подальше видалення селезінки, розрив та часткове видалення печінки, травму кишечника, перелом ребер, розрив легенів, травму хребта та руки. 
Відділ з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення інформує про проведення навчань 12.02.2015 року, під час яких будуть вмикатися сирени централізованої системи міського оповіщення.
Біля контрольно-пропускного пункту 26-ї артилерійської бригади сьогодні о десятій ранку вже зібрались численні родичі військових, журналісти, керівники міста, учні дванадцятої школи та просто жителі військового містечка на Червоній Горі. Всі вони чекали на прибуття військових з найгарячіших точок Донбасу. Напередодні було оголошено час зустрічі о 14.00, але військові так швидко їхали, щоб скоріше зустрітись з рідними і близькими, що час зустрічі перенесли на ранок.
Завдяки вправним бердичівським господиням наші бійці у зоні АТО зможуть поласувати смачним патріотичним печивом. Пекли і розписували різнокольоровою глазур’ю коржики волонтерки та просто небайдужі бердичівлянки, які присвятили цій роботі не один вечір.
