з вулиць Бердичева, з телефонної мережі міста було знято останній монетний таксофон, за допомогою якого оплата за місцеві телефонні розмови проводилась монетами номіналом 10 копійок. З цього часу послуги таксофонного зв'язку надаються лише за допомогою карткових таксофонів, вартість таксофонних карток становить від 9 до 24 гривен в залежності від ємності картки. Такі таксофони дозволили розширити спектр послуг, що надаються населенню – таксофони дозволяють скористатись не лише місцевим телефонний зв'язком, але й міжміський та міжнародний телефонний зв'язок. Таксофони реалізують і нову послугу – вхідний зв'язок на таксофон з будь-якої точки України та світу.
1942 р. —
гебітскомісар Бердичівського округу Шмідт цього дня видав наказ-розпорядження, згідно якого всі євреї, які ще переховувались від окупаційних властей в Бердичеві, повинні були в недільний термін переселитися в табір СД (служби безпеки) на Лисій горі. В цьому наказі було також вказано, що кожен єврей, якого виявлять 2 березня і в подальші дні після вказаного терміну поза межами табору СД, буде розстріляний на місці. Після видання цього наказу всі євреї-ремісники, що ще залишились живими, були зібрані в барак №1 табору СД на Лисій горі – на території колишніх казарм 14-го кавалерійського полку Червоної Армії.
1917 р. —
у місті Валки Харківської губернії (нині районний центр Харківської області) у бідній селянській родині народився Бреславець Григорій Іванович (1917-2001) – учасник Великої Вітчизняної війни, Почесний громадянин міста Бердичева. У грудні 1943 року – січні 1944 року Григорій Бреславець у складі 44-ї гвардійської танкової бригади приймає участь у звільненні Бердичева від німецьких загарбників. Зокрема, він очолював танкову групу, яка 31 грудня підтримувала вогнем бойові дії танкових батальйонів майора Петра Орєхова та капітана Олексія Карабанова. Григорію Бреславцю було доручено прорватися до оточених батальйонів, але дві спроби виявилися невдалими – було втрачено декілька танків. По війні Григорій Бреславець проходить військову службу у 52-у Окремому учбовому танковому полку, що дислокується у Бердичеві, по звільненні в запас тривалий час працює в Бердичівському міському військкоматі. Рішенням виконавчого комітету міської ради народних депутатів від 24 грудня 1998 року за особисту мужність і героїзм, проявлені при звільненні міста Бердичева від фашистських загарбників, трудовий внесок у відбудову зруйнованого війною господарства, велику військово-патріотичну роботу, безпосередню участь у вихованні дітей та молоді та з нагоди 55-ї річниці визволення міста від фашистських загарбників Бреславцю Григорію Івановичу присвоєно звання "Почесний громадянин міста Бердичева".
Утро 24 февраля в Бердичеве. Взлет курса гривна к доллару США и евро продолжается. На момент написания статьи на местном «черном рынке» – доллар США продается по 35 грн., евро – по 40 грн. Гонтарева здохни!
Учасники зовнішнього незалежного оцінювання, реєстрація на яке завершилась 20 лютого, матимуть можливість скласти не більше чотирьох тестів з переліку предметів ЗНО. До нього входять 12 навчальних дисциплін: українська мова і література, історія України, математика, біологія, географія, фізика, хімія, а також англійська, німецька, французька, іспанська та російська мови. Як повідомляє сайт ВРЦОЯО, на Бердичівщині зареєструвались 639 бажаючих взяти участь в ЗНО 2015, у Бердичеві – 486 та районі – 153 особи.
Верховною Радою України 15 січня 2015 року були внесені зміни до частини першої статті 25 Закону України «Про відпустки» в який визначено, що відпустка без збереження заробітної плати надається працівникові на період проведення антитерористичної операції у відповідному населеному пункті з урахуванням часу, необхідного для повернення до місця роботи, але не більш як сім календарних днів після прийняття рішення про припинення антитерористичної операції.
у виставковій залі Музею історії міста Бердичева відкрилася персональна виставка бердичівського фотохудожника Сергія Олексійовича Гладкевича під назвою "Мій маленький великий світ". Головною темою полотен майстра фотографії є українська флора та фауна, безмежна краса української природи, її мальовничі пейзажі. Детальніше...
1919 р. —
Бердичів, який з листопада 1918 року перебував під владою Директорії УНР, переходить до рук більшовиків. Вони утворюють Раду робітничих та селянських депутатів. Але наприкінці лютого — на початку березня 1919 року війська Симона Петлюри почали стягувати під Бердичів значні військові сили і 7 березня оволоділи містом.
1910 р. —
у селищі Реуч’є нині Толочинського району Вітебської області (Білорусія) народився Свентіховський Михайло Іванович (1910-2001) – учасник Великої Вітчизняної війни. У грудні 1943 року – січні 1944 року Михайло Свентіховський в складі 117-ї гвардійської стрілецької дивізії приймає участь у звільненні Бердичева від німецьких загарбників. З 1945 року Михайло Свентіховський проживає в Бердичеві, проходить військову службу в частинах, що дислокуються в місті, з 1947 року по звільненні з лав Збройних Сил працює на підприємствах Бердичева. Розглянувши звернення міської ради ветеранів від 3 квітня 2000 року, враховуючи особисті мужність і героїзм, проявлені при звільненні міста Бердичева від фашистських загарбників у грудні 1943 – січні 1944 року, трудовий внесок у відбудову зруйнованого війною господарства, велику військово-патріотичну роботу, безпосередню участь у вихованні дітей та молоді та з нагоди 55-річчя Великої Перемоги над німецько-фашистськими загарбниками, рішенням Бердичівського міськвиконкому за №270 від 25 квітня 2000 року Свентіховському Михайлу Івановичу присвоєно звання "Почесний громадянин міста Бердичева". Помер Михайло Свентіховський 15 лютого 2001 року. Похований у Бердичеві на загальноміському кладовищі.
Об этом сообщил лидер бердичевских «фениксов» Александр Ермошин в сети Фейсбук. Он написал 23 февраля: «Не бывает все хорошо постоянно. Одна из наших машин пострадала от осколков “града”. Прилетело в Авдеевке. Все, слава Богу, живы, а вот наш боевой конь, ранен. Печально».
В цьому році навчальний процес школярів відрізняється, як ніколи, від попередніх. Школярі не відвідували навчальні заклади через економію коштів, тепер же через захворювання. У школах – карантин.
У Бердичеві працівники міліції затримали 15-річного жителя міста, який викрав у жінки мобільний телефон. Загальна сума збитку становить понад 1300 гривень.
«Немає кращого приворотного зілля, ніж звичайна кава, зварена власноручно. Коли чоловік її спробує, він уже нікуди не дінеться», – саме такими словами розпочалася кавова зустріч у центральній міській бібліотеці.
Аграриям Житомирской области для организованного проведения комплекса весенне-полевых работ, по предварительным расчетам, необходимо привлечь финансовых ресурсов на сумму 2,024 млрд. грн.
у міському Палаці культури ім. О.А. Шабельника пройшов ювілейний творчий вечір бердичівського вокально-інструментального ансамблю "Метроном" під назвою "Якщо серце співає…". Вечір відбувся з нагоди 30-річчя створення ансамблю. На сцені перед глядачами, які вщерть заповнили великий зал Палацу, виступили клавішники Валерій Дубцов і Сергій Ртищев, вокалісти Олександр Боровський, Сергій Кравчук і Світлана Юрковська. Учаснику гурту Андрію Борисову цього разу доручили грати басову гітарну партію, хоча в роки активної концертної діяльності ансамблю "Метроном" він виступав як соло-гітарист. Детальніше...
1902 р. —
у лютому відбувся страйк робітників бердичівської тютюнової фабрики та фабрики гнутих меблів. Пов'язаний він був із важкими умовами праці, які існували на цих підприємствах. Так, робочий день на підприємствах Бердичева на той час становив 12-13 годин, широко застосовувалася праця жінок і дітей. Наприклад, на бердичівській тютюновій фабриці в 1901 році зі 108 робітників 38 становили підлітки. Це було вигідно власникам, оскільки чорноробу-чоловіку платили в день 60 коп., жінці — 40 коп., підлітку — ще менше.
Национальная комиссия госрегулирования энергетики и коммунальных услуг намерена с 1 марта увеличить тариф на электроэнергию для населения на 40%. Об этом сказал министр энергетики и угольной промышленности Владимир Демчишин.
Якби бердичівські комунальники платили за травми отримані людьми на нерозчищених і не посипаних належним чином тротуарах, дорогах, біля під’їздів, то в міському бюджеті варто було б завести окремий пункт витрат саме на це.
Та цього разу причиною тимчасового закриття шкіл є не економія на опаленні, а карантин. Останнім часом у місті підвищився рівень захворюваності на різного роду застуди та вірусні інфекції, зокрема серед учнів та вчителів.
Комбікормовий завод, збудований в Бердичеві ще в сімдесятих роках минулого століття мав славну історію за часів планової економіки та радянської влади. Але крах його основних споживачів – колгоспів та радгоспів майже вбив його. Багатообіцяюча приватизація 90-х років, на жаль, не змогла заводу нічим допомогти. Основні пакети акцій були викуплені у фонді держмайна людьми, які ніколи не мали справу з подібним виробництвом - колишніми космонавтами.
На чергову депутатську комісію депутати райони та представники громадських організацій зібралися днями, аби вирішити питання механізованої транспортабельної котельні, що знаходиться на території районної лікарні.
Церемонія відкриття пам’ятних дошок захисникам України, які брали участь в антитерористичній операції і загинули під час виконання обов’язків військової служби, відбудеться 20 лютого 2015 року:
- о 10.00 годині в НВК «Школа-гімназія-ліцей» № 10 (вул. Шелушкова,4), де навчався Венгер Олександр Анатолійович;
- о 10.45 годині по вул. Червоній, 14, де проживав Панасюк Юрій Володимирович;
- об 11.30 годині по пров. 10-ї П’ятирічки, 8-а, корп.6, де проживав Питель Олександр Володимирович;
- о 12.15 годині по вул. Житомирській, 59, де проживав Ковтун Сергій Леонтійович.
у Москві (Росія) помер Гусаковський Йосип Іраклійович (1904-1995) – радянський воєначальник, двічі Герой Радянського Союзу. У січні 1944 року Йосип Гусаковський командував 44-ю гвардійською танковою бригадою, яка приймала активну участь у звільненні Бердичева від німецько-фашистських загарбників. За ці бої наказом ВГК 44-й гвардійській танковій бригаді полковника Йосипа Гусаковського присвоєно найменування "Бердичівська". Після війни Йосип Іраклійович у 1948 році закінчив Військову академію Генерального штабу, командував військами Прибалтійського військового округу, в 1963-1970 роках був начальником Головного управління кадрів Міністерства оборони СРСР. Постановою бюро міськкому Компартії України і виконкому міської Ради міста Бердичева №33 від 13 грудня 1984 року на ознаменування 40-річчя Перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні, за участь у визволенні міста Бердичева Йосипу Гусаковському присвоєно звання "Почесний громадянин міста Бердичева". Похований Йосип Гусаковський у Москві на Ново-Дівочому кладовищі.
1928 р. —
Президія Бердичівської міської Ради розглянула питання "Про стан міського театру" (доповідач т. Розенблат). Ухвалили скоротити зимовий театральний сезон на один місяць і театр закрити для проведення ремонту силами міськкомунгоспу, а вистави перенести до літнього театру, який також необхідно було відремонтувати та пристосувати під літній. Було створено комісію під головуванням завідувача міськкомунгоспом тов. Розенблата для обстеження та вивчення питання як про капітальний ремонт наявного приміщення зимового театру, так і про побудову нового приміщення літнього театру, вишукання джерел необхідних коштів.
1919 р. —
у Бердичеві роззброєно деморалізований 2-й полк Січових стрільців, що складався з білоцерківських новобранців та підпорядковувався Директорії УНР під керівництвом Симона Петлюри. Це було викликано перевтомою бійців від майже безперервних 4-х місячних боїв з більшовицькими військами, а головне – моральною депресією від активної ворожості населення, яке в більшості підтримувало більшовиків.
1875 р. —
польський фабрикант Карл Шленкер купує неподалік Бердичева в Констанції Гейзенрей згідно договору №1720, засвідченого приставом Бердичева, за 3 400 рублів 48 десятин (2 136 кв. сажнів) землі (нині це район вулиці Житомирської, 76). На цій болотистій околиці міста, на хуторі Баранячий Острів, Карл Шленкер цього ж року збудував свій перший шкіряний завод, який з часом перетвориться на промисловий гігант і стане відомий бердичівлянам як шкіроб’єднання ім. Ілліча. До цього часу в Бердичеві вже діяли шкіряні заводи. Зокрема, у 1864 році підприємець із Австрії Мартен Ціллєр відкрив власний шкірзавод. Функціонував також шкіряний завод, що належав німцю Альберту Ріхтеру.
1764 р. —
при кляшторі Босих Кармелітів засновано братство святої Теклі. Всього при кляшторі діяли різні братства: Святої Трійці, Святого Скапулярію, Доброї Смерті, св. Яна Непомуцена, св. Тадея Апостола, св. Теклі.