С понедельника, 5 января, Украинский центр оценивания качества образования начинает регистрацию будущих абитуриентов для прохождения в 2015 году внешнего независимого оценивания.
у Бердичеві помер Ворона Костянтин Костянтинович (1925-1997) – учасник Великої Вітчизняної війни, ветеран праці заводу "Прогрес". Костянтин Ворона у 1946 році влаштовується працювати на бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" формувальником ливарного цеху №17. Понад 35 років він працює на цій посаді, проявляючи новаторство, ініціативність, бездоганне ставлення до справи. У травні 1971 року йому – першому серед заводчан – за високі досягнення у праці присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з нагородженням орденом Леніна і врученням медалі Золота Зірка. Похований Костянтин Ворона у Бердичеві на міському кладовищі у секторі почесних поховань.
1974 р. —
навпроти машинобудівного технікуму (нині Бердичівський коледж промисловості, економіки та права) в 30-ту річницю звільнення Бердичева від німецьких загарбників, на честь воїнів-визволителів встановлено на бетонному п'єдесталі танк Т-34, який зі своїм екіпажем у складі гвардійської 44-ї гвардійської танкової бригади 1-ї танкової армії брав участь у визвольних боях за місто 3-5 січня 1944 року (насправді, на постаменті встановлено танк модифікації Т-34-85, який був прийнятий на озброєння у січні 1944 року і, відповідно, не міг брати участь у звільненні міста Бердичева від загарбників). На постаменті укріплена меморіальна дошка з білого мармуру розміром 0,6 на 0,5 м з присвятним написом:
"Советским воинам-освободителям гор. Бердичева. 1944-1974". У 1985 році пам'ятний знак було перенесено на нове місце та встановлено поряд з Привокзальною площею – власне у тому мікрорайоні міста, звідки розпочались запеклі бої по звільненню Бердичева від загарбників.
1961 р. —
у Бердичеві створено підприємство по ремонту та пошиттю взуття під назвою "Чобіток" (нині це КП "Чобіток").
1944 р. —
о 16.00 годині радянські війська після затяжних боїв штурмом повністю оволоділи Бердичевом. Участь у звільненні міста приймали підрозділи 24-ї, 389-ї стрілецьких, 117-ї гвардійської стрілецької дивізій, 12-го окремого гвардійського танкового полку прориву 18-ї армії, воїни якої визволили місто й 30 населених пунктів району, а також 183-ї та 305-ї стрілецьких дивізій 38-ї армії, 44-ї гвардійської танкової бригади 1-ї танкової армії. Лише в боях 4 та 5 січня ворог втратив біля 3500 солдатів і офіцерів, 36 танків, 15 самохідних гармат, 7 бронетранспортерів, 20 автомашин. Втрати радянських військ, за неповними даними, становили понад 1120 чоловік, в тому числі 93 офіцери.
1944 р. —
у бою за село Рачки нині Чуднівського району загинув Луппов Володимир Васильович (1897-1944) – полковник танкових військ, учасник 1-ї світової війни, Громадянської війни 1917-1921 рр. та Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр., що народився в селі Люк Балезінського району Удмуртії в родині чиновника. У 1942 році Володимир Луппов прийняв командування 71-ю механізованою бригадою 9-го механізованого корпусу 3-ї гвардійської танкової армії. 4 січня 1944 року бригада під командуванням полковника Володимира Луппова розпочинає бойовий рейд по тилах ворога і звільняє села Малосілку, Демчин Бердичівського району, Рачки Чуднівського району. В Рачках Володимир Луппов прийняв свій останній бій – після чергової атаки ворога, що значно переважав радянські війська у силі, він загинув. За уміле командування в маневрових видах бою, нанесення ворогу великих втрат в живій силі і техніці і проявлені при цьому мужність, сміливість і відвагу полковнику Луппову Володимиру Васильовичу посмертно присвоєно звання Герой Радянського Союзу. Поховали Володимира Луппова у Бердичеві на Радянській (нині Соборній) площі, у 1950 році тіло Героя перепоховали у Москві на Ново-Дівочому кладовищі. В Бердичеві рішенням виконкому Бердичівської міської ради у 1965 році іменем В.В. Луппова названа вулиця, що до цього носила назву Грецька. Також на початку цієї вулиці на житловому будинку №32/1 встановлено меморіальну дошку на честь Героя.
1929 р. —
в селі Студениця нині Коростишівського району Житомирської області в багатодітній селянсько-хліборобській родині народився Петро Павлович Кучук (1929-2002) – художник, художник-оформлювач. З 1959 року Петро Кучук проживає в Бердичеві, працює художником, художником-оформлювачем на ряді підприємств міста. З кінця 1960-х років, накопичивши творчий досвід і маючи в активі десятки мистецьких полотен, Петро Павлович бере активну участь в міських, обласних та республіканських виставках. Загалом Петром Павловичем за життя написано понад 70 творів різних жанрів. Значна колекція картин художника нині зберігається у фондах Музею історії міста Бердичева, в родинній колекції. Помер Кучук Петро Павлович в Бердичеві 24 серпня 2002 року. Похований на загальноміському кладовищі по вулиці Войкова.
1919 р. —
оскільки влада в Бердичеві в цей час належала Директорії, більшовики готувалися захопити місто силою, створюючи на підприємствах бойові дружини. Вранці вони по місту розклеїли листівки, в яких сповіщалося про перехід влади до рук Ради робітничих депутатів. В приміщені театру на Білопільській вулиці (сучасна вул. Європейська) вранці почалося засідання Ради. Влада Директорії вже була проінформована про підготовку до повстання і тому посилає у місто так званий "Курінь смерті" полковника Палія. Але придушення виступу більшовиків переросло у єврейський погром з побиттям жителів міста та грабежами. Майже всі грабунки вчинені на один лад – підходила група озброєних солдатів, наказували відчиняти або самі ламали двері, присутніх ставати обличчям до стіни, інші солдати тим часом "чистили" кімнати, забирали гроші, речі, крам. Загалом єврейський погром тривав шість днів, в результаті 17 євреїв загинуло, 40 отримали поранення, сотні були пограбовані. Своїм декретом від 18 січня 1919 року Директорія засудила цей акт і виділила 1 млн. гривень постраждалим від погрому єврейським сім'ям.
З початку грудня в Україні почали застосовуватися аварійні відключення електроенергії – припинення подачі електрики на окремі об'єкти. У їх число увійшли промислові споживачі, щонайменше, в 10 областях. Наразі віялові відключення вже відбуваються в Київській, Вінницькій, Черкаській, Полтавській, Миколаївській, Харківській, Херсонській, Одеській областях. Аварійні відключення передбачають припинення подачі електрики певним споживачам.
Верховная Рада приняла налоговую реформу. За принятие законопроекта №1578 в целом проголосовали 250 депутатов при минимально необходимых 226.
Документом предполагается сокращение налогов и сборов с 22 до 9 (налог на прибыль предприятий; налог на доходы физлиц; НДС; акцизный налог; экологический налог; рентная плата; пошлина; налог на недвижимость (местный) и единый налог (местный).
Правда, привід для скликання чергової позачергової сесії був зовсім не ювілейний.
Частина депутатів, знаючи про прийняття напередодні Державного бюджету, прийшла на сесію, вважаючи, що розглядатиметься питання затвердження бюджету міста. Виявилося, що це питання, хоча зараз і вивчається, але ще не на часі: треба дочекатися прийняття обласного бюджету (така процедура), а тоді вже затверджувати і міський. Та це зовсім не значить, що питання формування бюджету Бердичева нині не розглядається. Навпаки, за словами міського голови Василя Мазура, фахівці вже активно включилися у процес підготовки цього головного річного фінансового документа. Долучитися до розробки бюджету міста закликав Василь Мазур і депутатів. Очікується, що на розгляд сесії питання бюджету може бути винесено у першій половині січня.
Піротехнічна продукція, попри всі застереження, все ж користується певним попитом у любителів феєричних розваг, особливо затребуваним є цей товар у передноворічні дні. Однак торгівельна пропозиція далеко не завжди є достатньо якісною та безпечною.
Напередодні Нового року, депутати бердичівської міської ради зібрались на позачергову сесію. На порядку денному всього одне питання і звернення, які депутати розглянули за п’ять хвилин. Традиційно, на позачергові засідання виносяться питання змін до бюджету, або надання матеріальної допомоги постраждалим під час бойових дій військовослужбовцям, чи їх родинам. Ось і цього разу депутати зібрались, щоб підтримати рішення міської ради про виділення матеріальної допомоги в сумі 5000 тисяч гривень на лікування Павлу Володимировичу Михальчуку, 1976 року народження, старшому сержанту 26 арт-бригади, що отримав поранення під час проведення АТО на сході країни і зараз проходить курс лікування.
Таке враження, що сумний досвід попередників нічому не вчить бердичівських злодіїв. Інакше, як пояснити той факт, що, незважаючи на швидке розкриття більшості злочинів місцевими правоохоронцями та інформування про це населення на інтернет-сторінках сайту МВ, грабіжники та крадії продовжують чинити беззаконня.
У суботу, 27 грудня, у житловому секторі села Райки сталась пожежа. У пообідню пору на одному з подвір’їв села зайнялась господарська споруда, про що було повідомлено до чергової частини Райківської виправної колонії (№73).
У Всеукраїнському Санктуарії Матері Божої Святого Скапулярія відзначили Урочистість Різдва Христового. Розпочалось святкування Урочистою Літургією, яка також ще називається «Пастерка» – Свята Меса Надвечір’я Різдва Христового. Очолив Літургію та виголосив проповідь настоятель парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії отець Рафаїл МишковськийOCD, а співслужили йому отці-кармеліти, які працюють у парафії та делегат Ордену Босих Кармелітів в Україні отець Петро ГевельтOCD.
Пересічному бердичівлянину міські ЖЕКи інколи видаються схожими на кораблі, точніше на один, але легендарний - «Титанік», уже після зустрічі з айсбергом. В жодному разі не можна применшувати роботу всіх людей, які працюють в цих структурах, адже питання в іншому - у доцільності підприємств, в яких не сходиться дебет з кредитом. Однією з найбільших проблем двох наявних в Бердичеві ЖЕКів є нерентабельність, через яку вони повільно, але впевнено йдуть на дно.
Просто диву даешься, насколько сильно подорожала жизнь бердичевлян буквально за считанные месяцы. Уже никого не удивишь, что каждый день в магазинах меняются ценники. На фоне творящегося бедлама естественным выглядит увеличение количества совершаемых преступлений, но теперь в городе орудуют не только местные злоумышленники, но и их коллеги-гастролеры. И не говорите, что у вас нечего брать – преступники никогда не уйдут из вашего дома с пустыми руками, причинив хоть и не критический, но все-таки серьезный материальный ущерб.
Украинская власть все-таки смогла определить, кто богатый в Бердичеве, а кто нет. Теперь бердичевлянам, которые владеют автомобилем с большим объемом двигателя, придется заплатить за эту наглость – вчера Верховная Рада приняла закон о дополнительном налогообложении «роскошных» автомобилей.
Год козы начинается в Бердичев с несчастного случая. Вчера, в здании Верховной Рады Украины, около трехсот коз и козлов забодали бизнес переоборудования в Бердичеве и Украине. Нардепы проголосовали на изменения в Налоговый кодекс Украины, которые вводят акциз на переоборудование автомобилей. Остановить нардепов не смогли ни здравый смысл, которые вопит о потерях для бюджета страны и людей, ни акция протеста под стенами Рады…
Начальник ГАИ Полтавской области задержан по подозрению во взяточничестве. Об этом сообщает пресс-служба прокуратуры Полтавской области. Полковника милиции подозревают в совершении преступления, предусмотренного ч.3 ст.368 УК Украины (вымогательство и получение неправомерной выгоды). Задержанный – начальник управления Госавтоинспекции в Полтавской области Петр Блаживский, который до этого занимал пост руководителя областного ГАИ в Житомирской области.
В неділю о п’ятій ранку з Бердичева на Київ виїхало вісім великих автобусів з підприємцями, які займаються переобладнанням автомобілів та їх працівниками. Ще кілька десятків бердичівлян поїхали власним транспортом. Всі вони відгукнулись на заклик громадської організації «Автопідприємці Бердичева» щодо пікетування Верховної Ради України.
30 грудня 2014 року о 09:00 годині в каб.32 приміщення виконавчого комітету(пл.Центральна, 1) відбудеться 55 позачергова сесія Бердичівської міської ради.
у переддень святкування 60-річчя утворення СРСР на Жовтневій площі (нині площа Центральна) навпроти будинку міського виконавчого комітету відкрито пам’ятник Володимиру Іллічу Леніну – організатору та керівнику Жовтневого перевороту у Петрограді (у радянській історіографії Велика Жовтнева соціалістична революція). Стрічку з покривала на пам’ятнику перерізав перший секретар Житомирського обласного комітету Комуністичної партії України Василь Кавун. Авторами пам’ятника стали скульптор Костянтин Васильченко, архітектори Петро Бірюк і Петро Перевозник. Пам'ятник виготовлено з рожевого граніту, видобутого з Ємельянівського родовища Житомирської області. Загальна висота пам’ятника становить 8,7 м., висота скульптури – 4,0 м. З цього часу пам’ятник В.І. Леніну на Жовтневій площі став центром політичного життя міста: перед пам’ятником кращих школярів міста приймають до лав піонерської організації, перед пам’ятником щороку проходять урочисті паради з нагоди річниці Жовтневої революції (7 листопада) та Дня міжнародної солідарності трудящих (1 травня). Ці традиції зберігались до отримання незалежності Україною у 1991 році. Детальніше...
1980 р. —
постановою Президії Української республіканської ради профспілок самодіяльному духовому оркестру Будинку культури машинобудівного заводу "Прогрес" присвоєно звання "Народний". Перший оркестр на заводі був створений у 1947 році, але проіснував він лише десяток років. Друга, більш влада спроба створення оркестру відбулась у 1970 році. Організував та очолив колектив Михайло Бараш. З 1992 року оркестром керує диригент, заслужений працівник культури України Анатолій Тетьоркін. Прогресівський оркестр за роки, що минули, здобув численні нагороди та призи на різноманітних фестивалях та конкурсах. Жодне міське свято чи культурний захід не обходяться без виступу цього згуртованого музичного колективу.
1980 р. —
цього дня підписано акт прийому в експлуатацію багатоповерхової будівлі по вулиці Перемоги, відомої нині як геріатричний пансіонат (будинок пристарілих). Будинок розрахований на обслуговування 250 осіб, підопічні проживатимуть в одно-, дво- та тримісних кімнатах в залежності від стану здоров'я. Також до послуг підопічних закладу ванни, душові, санітарні кімнати та їдальні на кожному поверсі. Організовано бібліотеку та гуртки за інтересами. Перших своїх підопічних заклад прийняв у травні 1981 року.
1964 р. —
у Бердичеві державною комісією підписано Акт про здачу в промислову експлуатацію першої черги потужностей солодового заводу (20 тисяч тон солоду на рік), який збудували в мікрорайоні Корніловка по вулиці Фільтровій (з 1975 року – вулиця Ватутіна). Хоча завод почав випускати продукцію набагато раніше – з липня 1959 року, саме в день підписання акту він досяг своєї проектної потужності. Нині колишній ВАТ "Бердичівський солодовий завод", а нині ТОВ "Бердичівська солодова компанія" – єдиний діючий солодовий завод на Україні.
1950 р. —
на 1-й сесії Бердичівського міськвиконкому 3-го скликання було схвалене рішення про встановлення в місті на перехрестях автоматичних світлофорів. Але перший автоматичний світлофор у Бердичеві запрацював лише у 1957 році.
1944 р. —
у Бердичеві після кропіткої роботи, проведеної співробітниками музею по зібранню та уладнанню експонатів, які залишились після окупації міста німецькими військами, відкрито міський музей. Він складався з 4-х відділів: археологічного, історичного, етнографічного та відділу Великої Вітчизняної війни. Але у 1954 році рішенням республіканського керівництва Бердичівський історичний музей було віднесено до
"музеїв, що не мають належних фондів для утворення експозицій і не відповідають у зв'язку з цим зростаючим потребам населення". У зв'язку з цим міський музей закрили, експонати передали до обласного краєзнавчого музею.
1937 р. —
в катівнях НКВС розстріляно Давида Олександровича Угера (1895-1937) – відомого військового спеціаліста, розвідника, який народився в Бердичеві в родині лікаря. У липні 1937 року Давиду Угеру було пред'явлено обвинувачення в тому, що перебуваючи на нелегальній роботі в Німеччині, він проводив шкідницьку роботу в системі розвідувального управління РСЧА, займався шпигунською діяльністю, був учасником військово-фашистської змови в лавах РСЧА, брав участь у підготовці терористичного акту над Наркомом оборони. Давид Олександрович Угер посмертно був реабілітований постановою Військової колегії Верховного суду СРСР від 3 жовтня 1956 року й справа його була закрита за відсутністю складу злочину.
1937 р. —
цього дня на полігоні НКВС неподалік від селища Бутово під Москвою був розстріляний Аркадій Йосипович Остальський (1889-1937) – єпископ Російської православної церкви, який народився в селі Скаківка Солотвинської волості Житомирського повіту Волинської губернії (нині Бердичівський район Житомирської області). Аркадій Остальський навчався у Волинській Духовній Семінарії, 14 вересня 1911 року був рукопокладений в священицький сан. На початку 1926 року ієромонах Аркадій був зведений в сан архімандрита, того ж року в Москві хіротонізований митрополитом Сергієм (Страгородським) у співслужінні з іншими архієреями в єпископа Лубенського, вікарія Полтавської єпархії. У 1937 році єпископ Аркадій призначений єпископом Бежецьким, вікарієм Калінінської єпархії. В роки гонінь на Церкву отець Аркадій декілька разів заарештовувався, пройшов через Соловецькі табори. 7 грудня трійка НКВС по Московській області за ст. 58-10 ч. 1 КК РРФСР засудила єпископа до розстрілу за "контрреволюционную фашистскую агитацию". Життя священномученика Аркадія Остальського було справжньою жертвою любові Богу та людям, із сорока восьми відпущених йому земних років майже третину він провів у засланнях і тюрмах, закінчивши цей шлях мученицьким вінцем. У 2000 році єпископа Аркадія зараховано до лику святих Російської православної церкви.
Практично рік минув з часу, коли тодішній парламент прийняв рішення, котре поставило на межу знищення увесь бізнес із переобладнання автомобілів. Тоді Верховна Рада наприкінці грудня раптово ввела акцизний збір на переобладнання вантажних автомобілів у пасажирські, ввезених із-за кордону. При цьому, норма почала діяти вже з 1 січня, до чого не виявилися готовими автопідприємці.
Піротехнічна продукція, попри всі застереження, все ж користується певним попитом у любителів феєричних розваг, особливо затребуваним є цей товар у передноворічні дні. Однак торгівельна пропозиція далеко не завжди є достатньо якісною та безпечною.
Напередодні Нового року, депутати бердичівської міської ради зібрались на позачергову сесію. На порядку денному всього одне питання і звернення, які депутати розглянули за п’ять хвилин. Традиційно, на позачергові засідання виносяться питання змін до бюджету, або надання матеріальної допомоги постраждалим під час бойових дій військовослужбовцям, чи їх родинам. Ось і цього разу депутати зібрались, щоб підтримати рішення міської ради про виділення матеріальної допомоги в сумі 5000 тисяч гривень на лікування Павлу Володимировичу Михальчуку, 1976 року народження, старшому сержанту 26 арт-бригади, що отримав поранення під час проведення АТО на сході країни і зараз проходить курс лікування.
Таке враження, що сумний досвід попередників нічому не вчить бердичівських злодіїв. Інакше, як пояснити той факт, що, незважаючи на швидке розкриття більшості злочинів місцевими правоохоронцями та інформування про це населення на інтернет-сторінках сайту МВ, грабіжники та крадії продовжують чинити беззаконня.
У суботу, 27 грудня, у житловому секторі села Райки сталась пожежа. У пообідню пору на одному з подвір’їв села зайнялась господарська споруда, про що було повідомлено до чергової частини Райківської виправної колонії (№73).
У Всеукраїнському Санктуарії Матері Божої Святого Скапулярія відзначили Урочистість Різдва Христового. Розпочалось святкування Урочистою Літургією, яка також ще називається «Пастерка» – Свята Меса Надвечір’я Різдва Христового. Очолив Літургію та виголосив проповідь настоятель парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії отець Рафаїл МишковськийOCD, а співслужили йому отці-кармеліти, які працюють у парафії та делегат Ордену Босих Кармелітів в Україні отець Петро ГевельтOCD.
Пересічному бердичівлянину міські ЖЕКи інколи видаються схожими на кораблі, точніше на один, але легендарний - «Титанік», уже після зустрічі з айсбергом. В жодному разі не можна применшувати роботу всіх людей, які працюють в цих структурах, адже питання в іншому - у доцільності підприємств, в яких не сходиться дебет з кредитом. Однією з найбільших проблем двох наявних в Бердичеві ЖЕКів є нерентабельність, через яку вони повільно, але впевнено йдуть на дно.
В неділю о п’ятій ранку з Бердичева на Київ виїхало вісім великих автобусів з підприємцями, які займаються переобладнанням автомобілів та їх працівниками. Ще кілька десятків бердичівлян поїхали власним транспортом. Всі вони відгукнулись на заклик громадської організації «Автопідприємці Бердичева» щодо пікетування Верховної Ради України.
