Питання Никонівського газопроводу, яке піднімається на двох сесіях районної ради підряд, дійшло до прокуратури та СБУ. Депутати, присутні на 31-ій сесії в райдержадміністрації занепокоєні тим, що справа не може зрушити з місця. Кошти на його здачу в експлуатацію були виділені, втім, кажуть, ні грошей, ні газопроводу в роботі немає. Звернення до відповідних структур, поки що, не дали результату навіть після повторної перевірки, здійсненої ними.
під Бердичевом під час слідування до штабу фронту загинув Аширбеков Ахметрашит (1914-1944) – рядовий, лінійний наглядач 737-ї окремої кабельно-жердинної роти 3-ї гвардійської танкової армії, Герой Радянського Союзу. Відзначився Ахметрашит Аширбеков 24 вересня 1943 року під час обслуговування лінії зв'язку, прокладеної через Дніпро на Букринський плацдарм. Він двічі пірнав у льодову воду, щоб знайти кінці перебитого осколками кабеля і з'єднати їх. Наступного дня він доплив до місця обриву лінії й ліквідував пошкодження. 17 листопада 1943 року йому присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Похований Аширбеков Ахметрашит у Бердичеві в північно-західній частині військового кладовища. Одна з вулиць міста носить ім'я А. Аширбекова.
1897 р. —
у Бердичеві проходить перепис населення. За умовами перепису обліковуються три категорії населення: наявне, постійне та прописне. Обліковці формувалися з письменних запасних солдатів, "благонадійних" вчителів та священиків.
1753 р. —
Папа римський Бенедикт ХІV своїм декретом дозволив коронувати ікону Матері Божої Бердичівської, яка зберігається в Бердичеві в монастирі Кармелітів Босих. Сам Акт коронації ікони відбувся 16 липня 1756 року. Але доля коштовних корон складалась не вельми вдало. Зокрема, в 1820 році золоті корони папи Бенедикта XIV було викрадено з костелу разом з іншими цінностями. Після того, як їх знайшли, 1831 року корони було знову викрадено. Замість них суддя Липовецького повіту Йосип Здяховський зробив нові корони, які в 1844 році посвятив та наклав отець-єпископ Михайло Півніцький. Коли ж і ті було викрадено, Святіший Отець Пій IX зробив своїм коштом та надіслав нові корони з пропозицією повторного коронування. 6 червня 1854 року, майже у 100-річний ювілей першої коронації, єпископ Каспар Боровський укоронував ікону. Корони разом з дорогоцінними окладами прикрашали ікону до громадянської війни 1917-1920 рр.
1712 р. —
у містечку Дятлово (нині районний центр Гродненської області, Білорусь) в княжому роді Радзивіллів гербу "Труби" народився Радзивілл Удальрик Кшиштоф (Христофор) (білор.
Удальрык Крыштап Радзівіл, пол.
Udalryk Krzysztof Radziwiłł) – князь, державний діяч Великого Князівства Литовського, поет, перекладач, історик, конюший (1734-1762) і писар великий литовський (з 1762), староста мінський (1739-1746). Удальрик Радзивілл отримав освіту в колегіумі отців піарів у Варшаві, офіцерські регалії – в рицарській академії в Легниці. Обирався послом на сейми 1730, 1733, 1736, 1746, 1764, 1767 рр., займав ряд державних посад, з 1747 року – командувач армією Великого князівства Литовського. По смерті свого батька князя Миколая РадзивіллаУдальрик Кшиштоф став власником значних земельних володінь у Польщі та Україні, в т.ч. містечка Бердичів. Сучасники характеризували Удальрика як ексцентричну, талановиту та начитану людину, але зі схильністю до авантюризму. Він неодноразово потрапляв у фінансові труднощі. З цієї причини покинув родинне гніздо в Дятлово та збудував новий палац у Гришківцях поблизу Бердичева (нині неподалік залишків палацу знаходиться гришковецька гімназія), розпочав будівництво палацу в Бердичеві (будівництво завершив його син Матвій; палац не зберігся, зруйнований на початку 1970-х років). Помер Радзивілл Удальрик Кшиштоф 21 липня 1770 року.
В суботу, близько десятої години ранку, по вулиці Житомирській, поблизу автозаправки «WOG» сталась дорожньо-транспортна пригода. Водій легковика «Шевролет», рухаючись в сторону Житомира, мав намір повернути наліво, на АЗС. Де саме він планував здійснити поворот, і як задовго до цього подав сигнал повороту, вияснить слідство, але водій автомобіля «Рено» не зрозумів цього наміру, і зміщуючись вправо все ж зачепив «Шевролет» лівим боком. Допоміг йому в цьому «Жигуль», який теж не встиг загальмувати і в’їхав «Рено» в зад.
В актовій залі райдержадміністрації зібралися члени місцевого осередку Українського товариства мисливців та рибалок: рада міськрайонної організації УТМР висловила недовіру діючому голові В’ячеславу Данкевичу, і на позачерговій конференції мали обрати нового голову на найближчі 2 роки. Кандидатів на посаду головного мисливця й рибалки Бердичівщини зареєстрували троє, і після невеличкої прелюдії перейшли до заслуховування програм претендентів.
у міськрайонній газеті "Радянський шлях" (нині носить назву "Земля Бердичівська") вперше з'являється рубрика "Чи знаєте ви, що…". В цій рубриці описано сім цікавих фактів з історії Бердичева, починаючи від першої писемної згадки та до сьогодення.
1945 р. —
цього дня 16-а гвардійська механізована бригада під командуванням гвардії полковника Всеволода Ривжа успішно форсувала ріку Одер у районі міста Кєбен (Хобеня, Польща) і оволоділа плацдармом на її лівому березі. За ці бої Всеволоду Ривжу згодом було присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Після Великої Вітчизняної війни Всеволод Ривж проживав у Бердичеві, присвятивши себе військово-патріотичному вихованню молоді. В.Е. Ривж – Почесний громадянин Бердичева. Помер Всеволод Езупович 21 лютого 1992 року, похований у Бердичеві на військовій ділянці загальноміського кладовища.
Цього тижня у Бердичеві розпочато ямковий ремонт доріг. Першою “ластівкою” став шляхопровід на вулиці Житомирській у районі м’ясокомбінату, а у п’ятницю перейшли і на бульвар на вулиці Європейській.
Бердичівський міськрайонний суд виніс обвинувальний вирок у достатньо резонансній справі: на лаві підсудних опинився лікар-онколог Центральної міської лікарні. Слідство інкримінувало йому пособництво у незаконному збуті наркотичних засобів та незаконній видачі рецептів на право придбання наркотичних засобів. У подальшому у судовому засіданні ці обставини були повністю підтверджені, не заперечував своєї вини і лікар.
От редактора. В последнее время у меня все больше растет ощущение, что с нами всеми что-то происходит нехорошее. Зло вылезает из своих потаенных углов и начинает управлять поступками людей, а сами люди превращаются в зверей. Ненависть, наплевательское отношение к человеку, беззаконие… Это лишь первые фразы, которые приходят на ум после прочтения письма нашего читателя о его злоключениях в Бердичеве.
Президент України Петро Порошенко нагородив 18 бійців 26-ї Бердичівської артилерійської бригади. Про це Житомир.info повідомили в прес-службі Житомирської облдержадміністрації. Указ про нагородження державними нагородами від 22 січня опублікований на офіційному сайті президента. Серед нагороджених є 18 бійців 26-ї Бердичівської артилерійської бригади.
Бердичев обычный город в Украине. В нем происходят все те же процессы, что и в Украине – неспособность власти своевременно и адекватно реагировать на новые вызовы времени мирно соседствует с героизмом народа, политическая трусость толпы уживается с самоотверженностью некоторых «особенно буйных».
І Н Ф О Р М А Ц І Я
Відділу комунальної власності та земельних відносин Бердичівської міської ради повідомляє про повторний продаж на аукціоні об’єкта іпотеки – нерухомого майна комунальної власності
Кажуть, щоб повірити в добро, треба почати робити його. І це дійсно так, адже доброта – це найблагородніша зброя, яка завжди перемагає, хай би там що не говорили. Жителі міста Бердичів уже неодноразово доводили: «Сильніше всього бувають ті, хто направляє свої сили на добрі справи.»
В то время, когда по всей Украине патриоты устраивали акции в поддержку единения страны и Дня Собороности, в Бердичеве и Бердичевском районе провели а-ля советские мероприятия «Сели, послушали, песни попели и потанцевали». Такое чувство, что власти города и района стесняются заявить о празднике Соборности Украины во весь голос – попрятались по помещениям и отметились – свято провели.
Оголошення Управління освіти і науки виконавчого комітету Бердичівської міської ради про намір передати в оренду об′єкт комунальної власності:
Дані про об′єкт: нежитлові приміщення, площею 144,9 кв.м, та окремо індивідуально визначене майно: класні дошки – 3 шт., стіл вчительський – 3 шт., стілець вчительський – 3 шт., столи учнівські – 36 шт., стільці учнівські – 72 шт. за адресою: м. Бердичів, вул. Пушкіна , 46 вартістю нежитлових приміщень за незалежною оцінкою – 223421,00 грн. без ПДВ станом на 31.09.2014 та ринкова вартість іншого окремого індивідуально визначеного майна станом на 03.11.2014 р. складає 6810,00 грн. (без ПДВ) строк оренди 2 роки і 11 місяців щосуботи з 12.00 до15.00 год. (включно), мета використання – для вивчення польської мови
у січні місяці в Бердичеві по вулиці Войкова, 92, введено у дію нову споруду – фільмобазу Бердичівського міжрайонного відділення кінопрокату. Фільмобаза розрахована на зберігання 2130 фільмокопій. У головному корпусі розташовано два відсіки для зберігання фільмокопій, великий та малий переглядові зали, а також проекційна, де встановили два кіноапарати КПТ-3. Звуковий стаціонарний кінопроектор КПТ-3 призначався для демонстрації 35-мм широкоекранних фільмів із стереофонічним магнітним записом звуку, 35-мм широкоекранних фільмів із фотографічним записом звуку і 35-мм звичайних фільмів із фотографічним записом звуку.
1943 р. —
цього дня на околиці Шепетівки німецька поліція розстріляла Антона Яворського та його побратимів, яких заарештували в ніч з 11 на 12 січня цього ж року. Антон Рафаїлович Яворський (1908-1943) був керівником молодіжної антифашистської підпільної організації міста Бердичева, засновником антифашистського підпілля у місті Славута нині Хмельницької області. До війни займав посаду військового керівника Бердичівського технікуму хімічного машинобудування. З початком війни в окупованому Бердичеві він з колишніх учнів та випускників технікуму створює антифашистську молодіжну підпільну організацію, яка проводить агітаційну роботу серед населення, диверсії на ворожих об’єктах як в Бердичеві, так і за його межами. Також Антон Яворський створює підпільну організацію серед залізничників міста Славута. Нині на братській могилі жертв фашизму (603 км. Новоград-Волинського шосе), в якій спочиває і Антон Яворський, стоїть стела тим, хто віддав своє життя в боротьбі з фашистською навалою.
У Бердичеві місцевий міськрайонний суд виніс вирок у кримінальній справі стосовно мешканця Андрушівського району, який ще у серпні минулого року залишив військову частину, але на службу так і не повернувся.