Минулого тижня українські військові залишили новий термінал Донецького аеропорту. Не обійшлося без значних втрат, але доля багатьох захисників досі залишається невідомою. У тому числі — бердичівлянина Олександр Пителя - бійця 90-го батальйону 81-ої бригади з позивним Молот.
Про те, що відповідальність перед законом за «липові» довідки про стан здоров’я видані особам призовного віку нестимуть, як медики, так і самі призовники, нагадав Володимир Кондратюк, начальник міського відділу Служби Безпеки України, під час засідання оперативного штабу запобігання терористичним проявам та виникнення інших надзвичайних ситуацій на території Бердичева.
„Єдність”, „єдинство”, „спільнота”, „одна паства Христова” – це слова, які прозвучали у Всеукраїнському Санктуарії Матері Божої Святого Скапулярію під час спільної (екуменічної) молитовної зустрічі християн різноманітних конфесій.
Сьогодні, 27 січня, під стінами ПАТ «Енергобанк» зібралися бердичівські підприємці Віталій і Олексій Верещаки та їхні працівники. Розрахункові рахунки підприємців були фактично заморожені, а численні працівники залишились без зарплати.
Волонтери «Крил Фенікса» вирушили у черговий раз на схід України. Чоловіки зізнаються, ця поїздка буде тривалішою і відрізнятиметься від інших. Перш за все тим, що волонтерський маршрут охоплює багато зупинок у зоні АТО. Окрім зустрічі з військовими та передачі їм у руки необхідних речей, продуктів і медикаментів, фенікси зустрінуться з тими, хто воліє допомогти армійцям, але бажає це зробити виключно через наших волонтерів. Така довіра їм, не приховують, приємна, та на показову гордість немає часу: щодня – нові зустрічі, знайомства, погрузка переданої волонтерам допомоги для військовослужбовців і, як кінцевий результат, її доставка на передову.
Питання Никонівського газопроводу, яке піднімається на двох сесіях районної ради підряд, дійшло до прокуратури та СБУ. Депутати, присутні на 31-ій сесії в райдержадміністрації занепокоєні тим, що справа не може зрушити з місця. Кошти на його здачу в експлуатацію були виділені, втім, кажуть, ні грошей, ні газопроводу в роботі немає. Звернення до відповідних структур, поки що, не дали результату навіть після повторної перевірки, здійсненої ними.
під Бердичевом під час слідування до штабу фронту загинув Аширбеков Ахметрашит (1914-1944) – рядовий, лінійний наглядач 737-ї окремої кабельно-жердинної роти 3-ї гвардійської танкової армії, Герой Радянського Союзу. Відзначився Ахметрашит Аширбеков 24 вересня 1943 року під час обслуговування лінії зв'язку, прокладеної через Дніпро на Букринський плацдарм. Він двічі пірнав у льодову воду, щоб знайти кінці перебитого осколками кабеля і з'єднати їх. Наступного дня він доплив до місця обриву лінії й ліквідував пошкодження. 17 листопада 1943 року йому присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Похований Аширбеков Ахметрашит у Бердичеві в північно-західній частині військового кладовища. Одна з вулиць міста носить ім'я А. Аширбекова.
1897 р. —
у Бердичеві проходить перепис населення. За умовами перепису обліковуються три категорії населення: наявне, постійне та прописне. Обліковці формувалися з письменних запасних солдатів, "благонадійних" вчителів та священиків.
1753 р. —
Папа римський Бенедикт ХІV своїм декретом дозволив коронувати ікону Матері Божої Бердичівської, яка зберігається в Бердичеві в монастирі Кармелітів Босих. Сам Акт коронації ікони відбувся 16 липня 1756 року. Але доля коштовних корон складалась не вельми вдало. Зокрема, в 1820 році золоті корони папи Бенедикта XIV було викрадено з костелу разом з іншими цінностями. Після того, як їх знайшли, 1831 року корони було знову викрадено. Замість них суддя Липовецького повіту Йосип Здяховський зробив нові корони, які в 1844 році посвятив та наклав отець-єпископ Михайло Півніцький. Коли ж і ті було викрадено, Святіший Отець Пій IX зробив своїм коштом та надіслав нові корони з пропозицією повторного коронування. 6 червня 1854 року, майже у 100-річний ювілей першої коронації, єпископ Каспар Боровський укоронував ікону. Корони разом з дорогоцінними окладами прикрашали ікону до громадянської війни 1917-1920 рр.
1712 р. —
у містечку Дятлово (нині районний центр Гродненської області, Білорусь) в княжому роді Радзивіллів гербу "Труби" народився Радзивілл Удальрик Кшиштоф (Христофор) (білор.
Удальрык Крыштап Радзівіл, пол.
Udalryk Krzysztof Radziwiłł) – князь, державний діяч Великого Князівства Литовського, поет, перекладач, історик, конюший (1734-1762) і писар великий литовський (з 1762), староста мінський (1739-1746). Удальрик Радзивілл отримав освіту в колегіумі отців піарів у Варшаві, офіцерські регалії – в рицарській академії в Легниці. Обирався послом на сейми 1730, 1733, 1736, 1746, 1764, 1767 рр., займав ряд державних посад, з 1747 року – командувач армією Великого князівства Литовського. По смерті свого батька князя Миколая РадзивіллаУдальрик Кшиштоф став власником значних земельних володінь у Польщі та Україні, в т.ч. містечка Бердичів. Сучасники характеризували Удальрика як ексцентричну, талановиту та начитану людину, але зі схильністю до авантюризму. Він неодноразово потрапляв у фінансові труднощі. З цієї причини покинув родинне гніздо в Дятлово та збудував новий палац у Гришківцях поблизу Бердичева (нині неподалік залишків палацу знаходиться гришковецька гімназія), розпочав будівництво палацу в Бердичеві (будівництво завершив його син Матвій; палац не зберігся, зруйнований на початку 1970-х років). Помер Радзивілл Удальрик Кшиштоф 21 липня 1770 року.
В суботу, близько десятої години ранку, по вулиці Житомирській, поблизу автозаправки «WOG» сталась дорожньо-транспортна пригода. Водій легковика «Шевролет», рухаючись в сторону Житомира, мав намір повернути наліво, на АЗС. Де саме він планував здійснити поворот, і як задовго до цього подав сигнал повороту, вияснить слідство, але водій автомобіля «Рено» не зрозумів цього наміру, і зміщуючись вправо все ж зачепив «Шевролет» лівим боком. Допоміг йому в цьому «Жигуль», який теж не встиг загальмувати і в’їхав «Рено» в зад.
В актовій залі райдержадміністрації зібралися члени місцевого осередку Українського товариства мисливців та рибалок: рада міськрайонної організації УТМР висловила недовіру діючому голові В’ячеславу Данкевичу, і на позачерговій конференції мали обрати нового голову на найближчі 2 роки. Кандидатів на посаду головного мисливця й рибалки Бердичівщини зареєстрували троє, і після невеличкої прелюдії перейшли до заслуховування програм претендентів.
у міськрайонній газеті "Радянський шлях" (нині носить назву "Земля Бердичівська") вперше з'являється рубрика "Чи знаєте ви, що…". В цій рубриці описано сім цікавих фактів з історії Бердичева, починаючи від першої писемної згадки та до сьогодення.
1945 р. —
цього дня 16-а гвардійська механізована бригада під командуванням гвардії полковника Всеволода Ривжа успішно форсувала ріку Одер у районі міста Кєбен (Хобеня, Польща) і оволоділа плацдармом на її лівому березі. За ці бої Всеволоду Ривжу згодом було присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Після Великої Вітчизняної війни Всеволод Ривж проживав у Бердичеві, присвятивши себе військово-патріотичному вихованню молоді. В.Е. Ривж – Почесний громадянин Бердичева. Помер Всеволод Езупович 21 лютого 1992 року, похований у Бердичеві на військовій ділянці загальноміського кладовища.
Цього тижня у Бердичеві розпочато ямковий ремонт доріг. Першою “ластівкою” став шляхопровід на вулиці Житомирській у районі м’ясокомбінату, а у п’ятницю перейшли і на бульвар на вулиці Європейській.
Бердичівський міськрайонний суд виніс обвинувальний вирок у достатньо резонансній справі: на лаві підсудних опинився лікар-онколог Центральної міської лікарні. Слідство інкримінувало йому пособництво у незаконному збуті наркотичних засобів та незаконній видачі рецептів на право придбання наркотичних засобів. У подальшому у судовому засіданні ці обставини були повністю підтверджені, не заперечував своєї вини і лікар.
От редактора. В последнее время у меня все больше растет ощущение, что с нами всеми что-то происходит нехорошее. Зло вылезает из своих потаенных углов и начинает управлять поступками людей, а сами люди превращаются в зверей. Ненависть, наплевательское отношение к человеку, беззаконие… Это лишь первые фразы, которые приходят на ум после прочтения письма нашего читателя о его злоключениях в Бердичеве.
Президент України Петро Порошенко нагородив 18 бійців 26-ї Бердичівської артилерійської бригади. Про це Житомир.info повідомили в прес-службі Житомирської облдержадміністрації. Указ про нагородження державними нагородами від 22 січня опублікований на офіційному сайті президента. Серед нагороджених є 18 бійців 26-ї Бердичівської артилерійської бригади.
Бердичев обычный город в Украине. В нем происходят все те же процессы, что и в Украине – неспособность власти своевременно и адекватно реагировать на новые вызовы времени мирно соседствует с героизмом народа, политическая трусость толпы уживается с самоотверженностью некоторых «особенно буйных».
І Н Ф О Р М А Ц І Я
Відділу комунальної власності та земельних відносин Бердичівської міської ради повідомляє про повторний продаж на аукціоні об’єкта іпотеки – нерухомого майна комунальної власності