30 грудня 2014 року о 09:00 годині в каб.32 приміщення виконавчого комітету(пл.Центральна, 1) відбудеться 55 позачергова сесія Бердичівської міської ради.
у переддень святкування 60-річчя утворення СРСР на Жовтневій площі (нині площа Центральна) навпроти будинку міського виконавчого комітету відкрито пам’ятник Володимиру Іллічу Леніну – організатору та керівнику Жовтневого перевороту у Петрограді (у радянській історіографії Велика Жовтнева соціалістична революція). Стрічку з покривала на пам’ятнику перерізав перший секретар Житомирського обласного комітету Комуністичної партії України Василь Кавун. Авторами пам’ятника стали скульптор Костянтин Васильченко, архітектори Петро Бірюк і Петро Перевозник. Пам'ятник виготовлено з рожевого граніту, видобутого з Ємельянівського родовища Житомирської області. Загальна висота пам’ятника становить 8,7 м., висота скульптури – 4,0 м. З цього часу пам’ятник В.І. Леніну на Жовтневій площі став центром політичного життя міста: перед пам’ятником кращих школярів міста приймають до лав піонерської організації, перед пам’ятником щороку проходять урочисті паради з нагоди річниці Жовтневої революції (7 листопада) та Дня міжнародної солідарності трудящих (1 травня). Ці традиції зберігались до отримання незалежності Україною у 1991 році. Детальніше...
1980 р. —
постановою Президії Української республіканської ради профспілок самодіяльному духовому оркестру Будинку культури машинобудівного заводу "Прогрес" присвоєно звання "Народний". Перший оркестр на заводі був створений у 1947 році, але проіснував він лише десяток років. Друга, більш влада спроба створення оркестру відбулась у 1970 році. Організував та очолив колектив Михайло Бараш. З 1992 року оркестром керує диригент, заслужений працівник культури України Анатолій Тетьоркін. Прогресівський оркестр за роки, що минули, здобув численні нагороди та призи на різноманітних фестивалях та конкурсах. Жодне міське свято чи культурний захід не обходяться без виступу цього згуртованого музичного колективу.
1980 р. —
цього дня підписано акт прийому в експлуатацію багатоповерхової будівлі по вулиці Перемоги, відомої нині як геріатричний пансіонат (будинок пристарілих). Будинок розрахований на обслуговування 250 осіб, підопічні проживатимуть в одно-, дво- та тримісних кімнатах в залежності від стану здоров'я. Також до послуг підопічних закладу ванни, душові, санітарні кімнати та їдальні на кожному поверсі. Організовано бібліотеку та гуртки за інтересами. Перших своїх підопічних заклад прийняв у травні 1981 року.
1964 р. —
у Бердичеві державною комісією підписано Акт про здачу в промислову експлуатацію першої черги потужностей солодового заводу (20 тисяч тон солоду на рік), який збудували в мікрорайоні Корніловка по вулиці Фільтровій (з 1975 року – вулиця Ватутіна). Хоча завод почав випускати продукцію набагато раніше – з липня 1959 року, саме в день підписання акту він досяг своєї проектної потужності. Нині колишній ВАТ "Бердичівський солодовий завод", а нині ТОВ "Бердичівська солодова компанія" – єдиний діючий солодовий завод на Україні.
1950 р. —
на 1-й сесії Бердичівського міськвиконкому 3-го скликання було схвалене рішення про встановлення в місті на перехрестях автоматичних світлофорів. Але перший автоматичний світлофор у Бердичеві запрацював лише у 1957 році.
1944 р. —
у Бердичеві після кропіткої роботи, проведеної співробітниками музею по зібранню та уладнанню експонатів, які залишились після окупації міста німецькими військами, відкрито міський музей. Він складався з 4-х відділів: археологічного, історичного, етнографічного та відділу Великої Вітчизняної війни. Але у 1954 році рішенням республіканського керівництва Бердичівський історичний музей було віднесено до
"музеїв, що не мають належних фондів для утворення експозицій і не відповідають у зв'язку з цим зростаючим потребам населення". У зв'язку з цим міський музей закрили, експонати передали до обласного краєзнавчого музею.
1937 р. —
в катівнях НКВС розстріляно Давида Олександровича Угера (1895-1937) – відомого військового спеціаліста, розвідника, який народився в Бердичеві в родині лікаря. У липні 1937 року Давиду Угеру було пред'явлено обвинувачення в тому, що перебуваючи на нелегальній роботі в Німеччині, він проводив шкідницьку роботу в системі розвідувального управління РСЧА, займався шпигунською діяльністю, був учасником військово-фашистської змови в лавах РСЧА, брав участь у підготовці терористичного акту над Наркомом оборони. Давид Олександрович Угер посмертно був реабілітований постановою Військової колегії Верховного суду СРСР від 3 жовтня 1956 року й справа його була закрита за відсутністю складу злочину.
1937 р. —
цього дня на полігоні НКВС неподалік від селища Бутово під Москвою був розстріляний Аркадій Йосипович Остальський (1889-1937) – єпископ Російської православної церкви, який народився в селі Скаківка Солотвинської волості Житомирського повіту Волинської губернії (нині Бердичівський район Житомирської області). Аркадій Остальський навчався у Волинській Духовній Семінарії, 14 вересня 1911 року був рукопокладений в священицький сан. На початку 1926 року ієромонах Аркадій був зведений в сан архімандрита, того ж року в Москві хіротонізований митрополитом Сергієм (Страгородським) у співслужінні з іншими архієреями в єпископа Лубенського, вікарія Полтавської єпархії. У 1937 році єпископ Аркадій призначений єпископом Бежецьким, вікарієм Калінінської єпархії. В роки гонінь на Церкву отець Аркадій декілька разів заарештовувався, пройшов через Соловецькі табори. 7 грудня трійка НКВС по Московській області за ст. 58-10 ч. 1 КК РРФСР засудила єпископа до розстрілу за "контрреволюционную фашистскую агитацию". Життя священномученика Аркадія Остальського було справжньою жертвою любові Богу та людям, із сорока восьми відпущених йому земних років майже третину він провів у засланнях і тюрмах, закінчивши цей шлях мученицьким вінцем. У 2000 році єпископа Аркадія зараховано до лику святих Російської православної церкви.
Практично рік минув з часу, коли тодішній парламент прийняв рішення, котре поставило на межу знищення увесь бізнес із переобладнання автомобілів. Тоді Верховна Рада наприкінці грудня раптово ввела акцизний збір на переобладнання вантажних автомобілів у пасажирські, ввезених із-за кордону. При цьому, норма почала діяти вже з 1 січня, до чого не виявилися готовими автопідприємці.
Звернення до автопідприємців, підприємців та громадян міста
/ добавлено: 26 декабря 2014
Ми, Громадська організація Автопідприємці Бердичева, звертаємось з проханням до всіх небайдужих та активних мешканців міста, підтримати підприємців Бердичева.
Готуються зміни до чинного законодавства про введення акцизного збору, який унеможливить роботу всіх підприємств з переобладнання авто. Акція відбудеться у м. Києві, 28 грудня. Збір та виїзд з Бердичева 28 12. о 5 ранку з Соборної Площі (від Вічного Вогню).
Вечером 25 декабря в Бердичевский горотдел милиции поступило анонимное сообщение о запланированном взрыве на площади возле железнодорожного вокзала.
Об этом Житомир.info сообщили в пресс-службе УМВД Украины в Житомирской области.
Около 18.00 25 декабря в Бердичевский горотдел милиции поступило анонимное сообщение о том, что на площади возле местного железнодорожного вокзала через час произойдет взрыв.
По инсайдерской информации из недр ГПУ, рассматривается вопрос о назначении в ближайшее время прокурором Днепропетровской области «трижды генпрокурора Украины» Святослава Пискуна. Об этом сообщает интернет-издание “Тема”.
Воры в законе станут в Украине вне закона? Сегодня состоится заседание Комитета по вопросам законодательного обеспечения правоохранительной деятельности. На заседании, среди прочего, планируют рассмотреть проект Закона Украины «О внесении изменений в статью 255 Уголовного кодекса Украины (относительно установления ответственности для воров в законе)».
Как быстро, все-таки, летит время! Уже скоро будет ровно полгода с того дня, когда я, взяв свои немногочисленные вещи переступил порог бердичевского военкомата и отправился служить в разведку, попав под третью волну мобилизации. Не имея за плечами ни опыта срочной службы, ни даже понятия о том, какая же она – армейская служба.
54-та позачергова сесія Бердичівської міської ради, на думку міського голови Василя Мазура, скоріше, має вимушений характер, ніж звичайний. Адже пов’язана з важливим для всієї країни питанням: прийняттям бюджету Верховною радою України на наступний рік. Окрім того, парламентарі розробили проект законів, які кардинально змінять життя в країні.
цього дня в країні відбулось повторне (третє) голосування за кандидатів у Президенти України, яке проходить на фоні кампанії загальнонаціональних протестів, мітингів, пікетів, страйків і інших акцій громадянської непокори, які отримали назву
Помаранчева революція. Під час голосування у Бердичеві на сорока дільницях для голосування за Віктора Ющенка віддали свої голоси 68,2% бердичівлян, що прийшли на дільниці та проголосували. За Віктора Януковича – 31,8%.
2002 р. —
рішенням Бердичівської міської ради №92 від 26.12.2002 р. затверджено Орден та Почесний знак міста Бердичева. Ці нагороди, як і звання "Почесний громадянин міста Бердичева", стали вищою формою відзначення громадян за видатні заслуги у розвитку економіки, науки, культури, соціальної сфери, державному будівництві та громадській діяльності, за інші заслуги перед містом Бердичевом. На протязі наступного десятиліття орденом міста Бердичева було нагороджено 13 осіб та трудових колективів, Почесним знаком міста Бердичева – 4 чоловіки.
2001 р. —
аматорському ансамблю народної пісні "Ладомир" (керівник Валентин Семенюков), що діє при районному Будинку культури, присвоєно почесне звання "Народний художній колектив". Згідно існуючого законодавства почесне звання "Народний художній колектив" присвоюється (підтверджується) творчим колективам, що мають почесне звання "Зразковий художній колектив" та плідно працюють понад 10 років, за високий художній рівень виконавської майстерності, вагомий внесок у справу поширення та примноження надбань національної культури, значні досягнення на всеукраїнських та міжнародних мистецьких заходах.
1943 р. —
цього дня радянські війська вступили на територію Бердичівського району та приступили до його визволення від німецько-фашистських загарбників. Це відбулось в ході Житомирсько-Бердичівської стратегічної наступальної операції Радянської Армії. Визволення району розпочалося зі сторони сусіднього з Бердичівським Андрушівського району Житомирщини.
1918 р. —
по військам Бердичівської залоги військ Директорії виходить наказ, підписаний начальником залоги полковником Пороховським. Цим наказом встановлюється наступне:
"з приводу того, що м. Бердичів знаходиця на становищі військового часу, наказую: на вулицях припиняти рух до 10-і години вечіра. Після цього часу ніхто без особливих посвідчень, котрі одержувати від повітового коменданта, на вулицях не повинен бути". Цим наказом у Бердичеві фактично вводиться комендантська година. Другою частиною наказу від Повітового Коменданта вимагається негайно накласти на рукави козаків охоронних сотень особливі пов'язки з печаткою Повітового Коменданта. Ці пов'язки повинні бути перенумеровані і реєстр їх повинен вестись Управлінням Повітового Коменданта.
Будні комунального підприємства «Бердичівводоканал» настільки суворі і непрості, що його керівник для зміцнення імунної і нервової систем щодня п’є воду з-під крану. Робить він це, вочевидь, для того, щоб пересвідчитись у якості продукту, що надходить у помешкання бердичівлян.
Ні для кого не є секретом, що наше місто має багату історію. Пам’ятки архітектури різних часів та епох несуть в собі пам’ять про славетні події та постаті, ваблячи до себе туристів, які хочуть відчути подих століть Кляштору, романтику маленьких вуличок, дізнатись, як Бальзак обвінчався з Ганською та, звісно ж, почути місцеві, сповнені гумору історійки.
В документе под названием проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України (щодо податкової реформи)» в сравнительной таблице на стр. 190 указана новая норма, которую Кабмин предлагает принять депутатам ВР. Согласно норме, Кабмин предлагает ввести акциз на переоборудование грузовых транспортных средств в пассажирские. Если закон будет принят в целом, и введение акциза на оборудование не исчезнет, Кабмин и Верховная Рада бердичевским обшивкам под Новый год сделают очень дорогой подарок – писец под елочку.
Оскільки більшість присутніх депутатів на позачерговій сесії міської ради, скликаної 24 грудня, керують підприємствами, саме до них звернувся заступник міського голови з питань ЖКГ Сергій Онофрійчук, з проханням звернути увагу на кілька важливих для всіх моментів.
У 2015 році жоден строковик в зону проведення антитерористичної операції направлятися не буде.
Про це 24 грудня повідомила під час брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі речник Міністерства оборони України полковник Вікторія Кушнір, - йдеться на сайті відомства.
під час святкової Служби божої з нагоди Різдва Христового в костьолі Босих Кармелітів відбулась визначна подія: міський голова Бердичева Олексій Хилюк та житель міста Житомира М.В. Дегліс передали католицькому храму знайдене оздоблення (оклад) чудотворної ікони Матері Божої Бердичівської, яке вважалось безнадійно втраченим. Нині цей оклад зберігається в храмі поряд з іконою. Детальніше...
1997 р. —
за значні успіхи по збиранню, експонуванню і збереженню пам’яток духовної і матеріальної культури та високий рівень дослідницької, пропагандистської і культурно-виховної роботи громадському музею історіїВАТ "Бердичівський завод "Прогрес" присвоєно звання "Народний". Музей займає приміщення на третьому поверсі міського Палацу культури імені О.А. Шабельника, вул. Карла Лібкнехта, 116 (нині вулиця Європейська). В експозиції музею представлено матеріали з історії народження, становлення та розвитку підприємства, розповіді про його працівників.
1993 р. —
бердичівською редакцією міськрайонного радіомовлення започатковано польськомовну передачу, розраховану на слухачів Бердичева та району, які володіють польською мовою. Передачі міськрайонного радіомовлення транслюються по мережі проводового мовлення, яка на цей час нараховує біля 22-х тисяч абонентів.
1904 р. —
у селі Вородьково (нині Кричевського району Могилевської області, Білорусь) в селянській родині народився Йосип Іраклійович Гусаковський (1904-1995) – радянський воєначальник, двічі Герой Радянського Союзу. У січні 1944 року Йосип Гусаковський командує 44-ю гвардійською танковою бригадою, яка приймає участь у звільненні Бердичева від німецько-фашистських загарбників. По звільненні міста наказом ВГК 44-й гвардійській танковій бригаді полковника Йосипа Гусаковського присвоєно найменування "Бердичівська". Після війни Йосип Іраклійович у 1948 році закінчив Військову академію Генерального штабу, командував військами Прибалтійського військового округу, у 1963-1970 рр. – начальник Головного управління кадрів Міністерства оборони СРСР. У 1968 році Йосипу Гусаковському присвоєно військове звання "генерал армії". Постановою бюро міськкому Компартії України і виконкому міської Ради міста Бердичева від 13 грудня 1984 р. №33 на ознаменування 40-річчя Перемоги радянського народу в Великій Вітчизняній війні, за участь у визволенні міста Бердичева Йосипу Гусаковському було присвоєно звання "Почесний громадянин міста Бердичева".
Еще в ходе избирательной компании лично мне было понятно, что за избирательной компанией Александра Ревеги стоят крупные политические фигуры. Очень дерзкой и жесткой была компания господина «винсвий», без бердичевского «извините подвиньтесь» и «разрешите пройти». Уже тогда, в ходе избирательной компании, в избирательном штабе Александра Ревеги была замечена женщина, которая имеет отношение к клану главы Днепропетровской областной государственной администрации г-на Коломойского.
Декілька днів тому у Палаці спорту «ЛАВ» відбувся Новорічний турнір з футзалу серед юнаків 2005-2006 років народження. У змаганнях взяли участь чотири команди: дві представляли ДЮСШ Бердичева та дві ДЮСШ «Полісся» з Житомира. Організаторами виступили ДЮСШ міста Бердичева під керівництвом Олександра Подгорчука у співпраці з тренерами та батьками дітей.
Ми, Громадська організація Автопідприємці Бердичева, звертаємось з проханням до всіх небайдужих та активних мешканців міста, підтримати підприємців Бердичева.
54-та позачергова сесія Бердичівської міської ради, на думку міського голови Василя Мазура, скоріше, має вимушений характер, ніж звичайний. Адже пов’язана з важливим для всієї країни питанням: прийняттям бюджету Верховною радою України на наступний рік. Окрім того, парламентарі розробили проект законів, які кардинально змінять життя в країні.
Будні комунального підприємства «Бердичівводоканал» настільки суворі і непрості, що його керівник для зміцнення імунної і нервової систем щодня п’є воду з-під крану. Робить він це, вочевидь, для того, щоб пересвідчитись у якості продукту, що надходить у помешкання бердичівлян.
Ні для кого не є секретом, що наше місто має багату історію. Пам’ятки архітектури різних часів та епох несуть в собі пам’ять про славетні події та постаті, ваблячи до себе туристів, які хочуть відчути подих століть Кляштору, романтику маленьких вуличок, дізнатись, як Бальзак обвінчався з Ганською та, звісно ж, почути місцеві, сповнені гумору історійки.
Оскільки більшість присутніх депутатів на позачерговій сесії міської ради, скликаної 24 грудня, керують підприємствами, саме до них звернувся заступник міського голови з питань ЖКГ Сергій Онофрійчук, з проханням звернути увагу на кілька важливих для всіх моментів.
Декілька днів тому у Палаці спорту «ЛАВ» відбувся Новорічний турнір з футзалу серед юнаків 2005-2006 років народження. У змаганнях взяли участь чотири команди: дві представляли ДЮСШ Бердичева та дві ДЮСШ «Полісся» з Житомира. Організаторами виступили ДЮСШ міста Бердичева під керівництвом Олександра Подгорчука у співпраці з тренерами та батьками дітей.
