Набрала чинності нова норма Кодексу законів про працю України щодо відповідальності роботодавців за використання найманої праці без юридичного оформлення, а також виплату зарплати «у конвертах». Відповідні зміни до законодавства ще 28 грудня прийняла Верховна Рада.
рішенням виконкому міської Ради за презентацію міста Бердичева на міжнародному рівні, подальший розвиток авторитету і слави школи стрибунів Віталія Лонського присвоєно звання "Почесний громадянин міста Бердичева"Крімаренку Юрію Олександровичу – спортсмену, стрибуну у висоту, Чемпіону Світу 2005 року з легкої атлетики (Гельсінкі, Фінляндія).
1989 р. —
у місті проходить перепис населення. Він був останнім за часів Радянського Союзу. Перепис 1989 року – перший за післявоєнні роки, який одночасно з відомостями про населення дав відомості про його житлові умови: рік побудови будинку, кому належить будинок, тип житлового приміщення, розмір загальної і житлової площі. Згідно перепису на цей час в Бердичеві проживає 91,6 тис. мешканців, природний приріст його населення в цей час становив 500 чол. у рік.
1979 р. —
цього дня підписано директиву Генерального Штабу Збройних Сил СРСР, згідно якої на аеродромі біля Бердичева розпочалось формування частин авіагарнізону в складі 513-го окремого вертолітного полку та частин забезпечення. Першим командиром полку був призначений підполковник Павлов Віталій Єгорович, згодом Герой Радянського Союзу.
1956 р. —
в місті Красавино Великоустцького району Вологодської області (РФ) народився Анатолій Чукарєв (1956-1987) – старший лейтенант, старший бортовий авіамеханік вертольота МІ-24. Анатолій Чукарєв проходив військову службу в Афганістані, загинув 12 липня 1987 року під час рятування екіпажу літака, що зазнав аварії. Нагороджений посмертно орденом Червоної Зірки, похований у Бердичеві на військовій ділянці міського кладовища.
1951 р. —
Бердичівський виконком прийняв постанову про відкриття на річці Гнилоп'ять міського льодового катка. Льодовий каток стає популярним місцем зимового відпочинку жителів.
1935 р. —
вийшов перший номер газети під назвою "Машинобудівник" – органу парткомітету і завкому машинобудівного заводу "Прогрес". До цього газета носила назву "На штурм!" (1931). Тираж заводської багатотиражки становить 1000 екземплярів. Досить швидко навколо газети формується група позаштатних кореспондентів, які на її сторінках друкують статті на виробничу тематику, розповіді про працівників та їх виробничі досягнення. Детальніше...
14 січня – 71 річниця визволення Житомирської області. В той же день пройде урочиста церемонія відзначення перемог, досягнень та здобутків бердичівлян.
От і не вір після цього у дивовижну атмосферу Святвечору та Господнє провидіння: напередодні свого дня народження Всевишній зробив по-справжньому безцінний подарунок одразу п’ятьом городянам. Тим, що врятував їхні життя.
Для того щоб насолодитись справжньою зимою і снігом у бердичівських дітей залишився тиждень. Адже починаючи з 12 січня, класи всіх навчальних закладів міста, що вже скучили за дзвінкими дитячими голосами, нарешті сповняться учнями. Зимові канікули, що розпочались з 22 грудня, нарешті добігають до кінця і поки що продовження відпочинку школярів, у зв’язку з погодними умовами, як передбачалось раніше освітянами, не буде, - запевняють у відділі освіти, хоча не виключають, що ситуація за тиждень може змінитись.
в Бердичеві створено громадське об'єднання "Бердичівська фотографічна фундація" – творче фото-середовище, в якому, як заявили організатори, знайдеться місце і профі, і аматору. Ініціатором створення фундації та її очільником став Валерій Федорович Мельников, фотограф, член Національної спілки фотохудожників України. Фундація планує організовувати майстер-класи, також створити дитячий фотоклуб. Презентація нового громадського об'єднання відбулась 14 лютого в приміщенні Музею історії міста Бердичева під час відкриття виставки макрофотографій під назвою "Казковий світ", автором яких є член фундації художник та фотограф В'ячеслав Міщенко.
1996 р. —
в Бердичеві помер Степанюк Михайло Іванович (1921-1996) – прозаїк, поет, член Спілки письменників України з 1983 року. Михайло Степанюк – учасник Великої Вітчизняної війни. З 1953 року проживав у Бердичеві, працював інженером на залізниці в системі захисних лісонасаджень. Тут написав перше оповідання "Квартирант" (1955), яке стало переможцем конкурсу газети "Гудок", згодом повість "Лелеки" (1961). У 1965 році видавництво "Радянський письменник" опублікувало повість "Перекотиполе", прозову збірку "Живий захист" (1982), романи "Пульс" (1971), "Накувала зозуля" (1986), повість "Війна на ріках" (1987). Поетична збірка "Ревнивець" побачила світ у 1993 році. Окрім книг, полишив після себе тисячі посаджених дерев та кущів. Похований Михайло Степанюк у північній частині міського кладовища по вулиці Войкова, у військовому секторі.
1944 р. —
на окраїні Бердичева у приватному будинку по вулиці Луговій розмістився штаб 18-ї армії, війська якої напередодні звільнили місто від ворога. У будинку працювали: К.М. Леселідзе (1903-1944), командувач 18-ї армії, генерал-полковник; член Військової ради армії С.Ю. Колонін, генерал-майор; М.Й. Павловський, начальник штабу армії, генерал-майор. Вирішуючи стратегічні й тактичні питання, штаб спланував оборонну операцію, організував контроль і конкретну допомогу з'єднанням 18-ї армії щодо оборони й бойової підготовки. Будинок зберігся і донині: знаходиться він у східній частині міста, вул. Леселідзе, 39 (на розі вулиці Леселідзе та провулку Червонотравневого). 18 грудня 1973 року на фронтоні будинку встановили мармурову дошку (розмір 0,8 на 0,7 м) з меморіальним написом:
"В січні-лютому 1944 р. в цьому будинку містився штаб 18-ої армії I-го Українського фронту".
1944 р. —
Верховний Головнокомандувач Й.В. Сталін підписав Наказ №56 щодо військових дій по звільненню Бердичева від німецько-фашистських загарбників. Цим наказом присвоєно почесне ім'я "Бердичівська" низці військових частин Червоної Армії, які напередодні відмітились під час звільнення нашого міста. О 1 годині ночі 6 січня у Москві двадцятьма артилерійськими залпами з двохсот двадцяти чотирьох гармат відбувся салют на честь військових частин, що визволили Бердичів від німецько-фашистських загарбників. Детальніше...
1937 р. —
Бердичів відвідав Вінницький обласний театр ім. Петровського. За час гастролей театр дав у місті більше 100 вистав.
Нещодавно, вперше у Бердичеві відбулась Різдвяна зустріч у польських традиціях. Як розповіли організатори, метою цієї зустрічі у кав’ярні «Карта Поляка» було зібрати усіх бажаючих, які б хотіли у родинній та затишній атмосфері зустріти Різдво в дусі польських традицій. І організаторам це вдалось.
Сивочолі учасники бойових дій, що пройшли кривавими шляхами Великої Вітчизняної війни, захищаючи українські землі, та молоді бійці, що вже пізнали полинний смак війни на сході України, стояли поруч на урочистому зібранні з нагоди 71-ї річниці визволення Бердичева від фашистських загарбників.
У Житомирській області відібрано 32 сільських та селищних рад з восьми районів - Андрушівського, Бердичівського, Коростенського, Любарського, Лугинського, Романівського, Ружинського та Чуднівського, - відібраних для участі у третій фазі Проекту ЄС/ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду».
С понедельника, 5 января, Украинский центр оценивания качества образования начинает регистрацию будущих абитуриентов для прохождения в 2015 году внешнего независимого оценивания.
у Бердичеві помер Ворона Костянтин Костянтинович (1925-1997) – учасник Великої Вітчизняної війни, ветеран праці заводу "Прогрес". Костянтин Ворона у 1946 році влаштовується працювати на бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" формувальником ливарного цеху №17. Понад 35 років він працює на цій посаді, проявляючи новаторство, ініціативність, бездоганне ставлення до справи. У травні 1971 року йому – першому серед заводчан – за високі досягнення у праці присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з нагородженням орденом Леніна і врученням медалі Золота Зірка. Похований Костянтин Ворона у Бердичеві на міському кладовищі у секторі почесних поховань.
1974 р. —
навпроти машинобудівного технікуму (нині Бердичівський коледж промисловості, економіки та права) в 30-ту річницю звільнення Бердичева від німецьких загарбників, на честь воїнів-визволителів встановлено на бетонному п'єдесталі танк Т-34, який зі своїм екіпажем у складі гвардійської 44-ї гвардійської танкової бригади 1-ї танкової армії брав участь у визвольних боях за місто 3-5 січня 1944 року (насправді, на постаменті встановлено танк модифікації Т-34-85, який був прийнятий на озброєння у січні 1944 року і, відповідно, не міг брати участь у звільненні міста Бердичева від загарбників). На постаменті укріплена меморіальна дошка з білого мармуру розміром 0,6 на 0,5 м з присвятним написом:
"Советским воинам-освободителям гор. Бердичева. 1944-1974". У 1985 році пам'ятний знак було перенесено на нове місце та встановлено поряд з Привокзальною площею – власне у тому мікрорайоні міста, звідки розпочались запеклі бої по звільненню Бердичева від загарбників.
1961 р. —
у Бердичеві створено підприємство по ремонту та пошиттю взуття під назвою "Чобіток" (нині це КП "Чобіток").
1944 р. —
о 16.00 годині радянські війська після затяжних боїв штурмом повністю оволоділи Бердичевом. Участь у звільненні міста приймали підрозділи 24-ї, 389-ї стрілецьких, 117-ї гвардійської стрілецької дивізій, 12-го окремого гвардійського танкового полку прориву 18-ї армії, воїни якої визволили місто й 30 населених пунктів району, а також 183-ї та 305-ї стрілецьких дивізій 38-ї армії, 44-ї гвардійської танкової бригади 1-ї танкової армії. Лише в боях 4 та 5 січня ворог втратив біля 3500 солдатів і офіцерів, 36 танків, 15 самохідних гармат, 7 бронетранспортерів, 20 автомашин. Втрати радянських військ, за неповними даними, становили понад 1120 чоловік, в тому числі 93 офіцери.
1944 р. —
у бою за село Рачки нині Чуднівського району загинув Луппов Володимир Васильович (1897-1944) – полковник танкових військ, учасник 1-ї світової війни, Громадянської війни 1917-1921 рр. та Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр., що народився в селі Люк Балезінського району Удмуртії в родині чиновника. У 1942 році Володимир Луппов прийняв командування 71-ю механізованою бригадою 9-го механізованого корпусу 3-ї гвардійської танкової армії. 4 січня 1944 року бригада під командуванням полковника Володимира Луппова розпочинає бойовий рейд по тилах ворога і звільняє села Малосілку, Демчин Бердичівського району, Рачки Чуднівського району. В Рачках Володимир Луппов прийняв свій останній бій – після чергової атаки ворога, що значно переважав радянські війська у силі, він загинув. За уміле командування в маневрових видах бою, нанесення ворогу великих втрат в живій силі і техніці і проявлені при цьому мужність, сміливість і відвагу полковнику Луппову Володимиру Васильовичу посмертно присвоєно звання Герой Радянського Союзу. Поховали Володимира Луппова у Бердичеві на Радянській (нині Соборній) площі, у 1950 році тіло Героя перепоховали у Москві на Ново-Дівочому кладовищі. В Бердичеві рішенням виконкому Бердичівської міської ради у 1965 році іменем В.В. Луппова названа вулиця, що до цього носила назву Грецька. Також на початку цієї вулиці на житловому будинку №32/1 встановлено меморіальну дошку на честь Героя.
1929 р. —
в селі Студениця нині Коростишівського району Житомирської області в багатодітній селянсько-хліборобській родині народився Петро Павлович Кучук (1929-2002) – художник, художник-оформлювач. З 1959 року Петро Кучук проживає в Бердичеві, працює художником, художником-оформлювачем на ряді підприємств міста. З кінця 1960-х років, накопичивши творчий досвід і маючи в активі десятки мистецьких полотен, Петро Павлович бере активну участь в міських, обласних та республіканських виставках. Загалом Петром Павловичем за життя написано понад 70 творів різних жанрів. Значна колекція картин художника нині зберігається у фондах Музею історії міста Бердичева, в родинній колекції. Помер Кучук Петро Павлович в Бердичеві 24 серпня 2002 року. Похований на загальноміському кладовищі по вулиці Войкова.
1919 р. —
оскільки влада в Бердичеві в цей час належала Директорії, більшовики готувалися захопити місто силою, створюючи на підприємствах бойові дружини. Вранці вони по місту розклеїли листівки, в яких сповіщалося про перехід влади до рук Ради робітничих депутатів. В приміщені театру на Білопільській вулиці (сучасна вул. Європейська) вранці почалося засідання Ради. Влада Директорії вже була проінформована про підготовку до повстання і тому посилає у місто так званий "Курінь смерті" полковника Палія. Але придушення виступу більшовиків переросло у єврейський погром з побиттям жителів міста та грабежами. Майже всі грабунки вчинені на один лад – підходила група озброєних солдатів, наказували відчиняти або самі ламали двері, присутніх ставати обличчям до стіни, інші солдати тим часом "чистили" кімнати, забирали гроші, речі, крам. Загалом єврейський погром тривав шість днів, в результаті 17 євреїв загинуло, 40 отримали поранення, сотні були пограбовані. Своїм декретом від 18 січня 1919 року Директорія засудила цей акт і виділила 1 млн. гривень постраждалим від погрому єврейським сім'ям.
З початку грудня в Україні почали застосовуватися аварійні відключення електроенергії – припинення подачі електрики на окремі об'єкти. У їх число увійшли промислові споживачі, щонайменше, в 10 областях. Наразі віялові відключення вже відбуваються в Київській, Вінницькій, Черкаській, Полтавській, Миколаївській, Харківській, Херсонській, Одеській областях. Аварійні відключення передбачають припинення подачі електрики певним споживачам.
Верховная Рада приняла налоговую реформу. За принятие законопроекта №1578 в целом проголосовали 250 депутатов при минимально необходимых 226.
Документом предполагается сокращение налогов и сборов с 22 до 9 (налог на прибыль предприятий; налог на доходы физлиц; НДС; акцизный налог; экологический налог; рентная плата; пошлина; налог на недвижимость (местный) и единый налог (местный).
Правда, привід для скликання чергової позачергової сесії був зовсім не ювілейний.
Частина депутатів, знаючи про прийняття напередодні Державного бюджету, прийшла на сесію, вважаючи, що розглядатиметься питання затвердження бюджету міста. Виявилося, що це питання, хоча зараз і вивчається, але ще не на часі: треба дочекатися прийняття обласного бюджету (така процедура), а тоді вже затверджувати і міський. Та це зовсім не значить, що питання формування бюджету Бердичева нині не розглядається. Навпаки, за словами міського голови Василя Мазура, фахівці вже активно включилися у процес підготовки цього головного річного фінансового документа. Долучитися до розробки бюджету міста закликав Василь Мазур і депутатів. Очікується, що на розгляд сесії питання бюджету може бути винесено у першій половині січня.
Піротехнічна продукція, попри всі застереження, все ж користується певним попитом у любителів феєричних розваг, особливо затребуваним є цей товар у передноворічні дні. Однак торгівельна пропозиція далеко не завжди є достатньо якісною та безпечною.
Напередодні Нового року, депутати бердичівської міської ради зібрались на позачергову сесію. На порядку денному всього одне питання і звернення, які депутати розглянули за п’ять хвилин. Традиційно, на позачергові засідання виносяться питання змін до бюджету, або надання матеріальної допомоги постраждалим під час бойових дій військовослужбовцям, чи їх родинам. Ось і цього разу депутати зібрались, щоб підтримати рішення міської ради про виділення матеріальної допомоги в сумі 5000 тисяч гривень на лікування Павлу Володимировичу Михальчуку, 1976 року народження, старшому сержанту 26 арт-бригади, що отримав поранення під час проведення АТО на сході країни і зараз проходить курс лікування.
Таке враження, що сумний досвід попередників нічому не вчить бердичівських злодіїв. Інакше, як пояснити той факт, що, незважаючи на швидке розкриття більшості злочинів місцевими правоохоронцями та інформування про це населення на інтернет-сторінках сайту МВ, грабіжники та крадії продовжують чинити беззаконня.
У суботу, 27 грудня, у житловому секторі села Райки сталась пожежа. У пообідню пору на одному з подвір’їв села зайнялась господарська споруда, про що було повідомлено до чергової частини Райківської виправної колонії (№73).
У Всеукраїнському Санктуарії Матері Божої Святого Скапулярія відзначили Урочистість Різдва Христового. Розпочалось святкування Урочистою Літургією, яка також ще називається «Пастерка» – Свята Меса Надвечір’я Різдва Христового. Очолив Літургію та виголосив проповідь настоятель парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії отець Рафаїл МишковськийOCD, а співслужили йому отці-кармеліти, які працюють у парафії та делегат Ордену Босих Кармелітів в Україні отець Петро ГевельтOCD.
В січні в Бердичеві будуть відзначати:
От і не вір після цього у дивовижну атмосферу Святвечору та Господнє провидіння: напередодні свого дня народження Всевишній зробив по-справжньому безцінний подарунок одразу п’ятьом городянам. Тим, що врятував їхні життя. 
Нещодавно, вперше у Бердичеві відбулась Різдвяна зустріч у польських традиціях. Як розповіли організатори, метою цієї зустрічі у кав’ярні «Карта Поляка» було зібрати усіх бажаючих, які б хотіли у родинній та затишній атмосфері зустріти Різдво в дусі польських традицій. І організаторам це вдалось.
Сивочолі учасники бойових дій, що пройшли кривавими шляхами Великої Вітчизняної війни, захищаючи українські землі, та молоді бійці, що вже пізнали полинний смак війни на сході України, стояли поруч на урочистому зібранні з нагоди 71-ї річниці визволення Бердичева від фашистських загарбників.
Піротехнічна продукція, попри всі застереження, все ж користується певним попитом у любителів феєричних розваг, особливо затребуваним є цей товар у передноворічні дні. Однак торгівельна пропозиція далеко не завжди є достатньо якісною та безпечною.
Напередодні Нового року, депутати бердичівської міської ради зібрались на позачергову сесію. На порядку денному всього одне питання і звернення, які депутати розглянули за п’ять хвилин. Традиційно, на позачергові засідання виносяться питання змін до бюджету, або надання матеріальної допомоги постраждалим під час бойових дій військовослужбовцям, чи їх родинам. Ось і цього разу депутати зібрались, щоб підтримати рішення міської ради про виділення матеріальної допомоги в сумі 5000 тисяч гривень на лікування Павлу Володимировичу Михальчуку, 1976 року народження, старшому сержанту 26 арт-бригади, що отримав поранення під час проведення АТО на сході країни і зараз проходить курс лікування.
Таке враження, що сумний досвід попередників нічому не вчить бердичівських злодіїв. Інакше, як пояснити той факт, що, незважаючи на швидке розкриття більшості злочинів місцевими правоохоронцями та інформування про це населення на інтернет-сторінках сайту МВ, грабіжники та крадії продовжують чинити беззаконня.
У суботу, 27 грудня, у житловому секторі села Райки сталась пожежа. У пообідню пору на одному з подвір’їв села зайнялась господарська споруда, про що було повідомлено до чергової частини Райківської виправної колонії (№73).
У Всеукраїнському Санктуарії Матері Божої Святого Скапулярія відзначили Урочистість Різдва Христового. Розпочалось святкування Урочистою Літургією, яка також ще називається «Пастерка» – Свята Меса Надвечір’я Різдва Христового. Очолив Літургію та виголосив проповідь настоятель парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії отець Рафаїл МишковськийOCD, а співслужили йому отці-кармеліти, які працюють у парафії та делегат Ордену Босих Кармелітів в Україні отець Петро ГевельтOCD.
