Днями у Бердичеві придбали техніку, яка може дати можливість реалізувати ледь не революційні підходи у ремонті доріг. Йдеться, у першу чергу, про ямковий ремонт.
Зазвичай, після зимової пори, стан наших доріг залишає бажати кращого. І чим далі відкладати процес ремонту, тим більше потім треба вкладати і грошей, і часу у дороги.
З другого грудня в Україні почалися відключення електроененергії. Нестача електрики викликана тим, що на ремонті знаходиться третій блок Запорізької АЕС та нестачею вугілля на складах ТЕС, пояснюють у Міненерго.
Обговорювали ситуацію на спеціальній нараді, яка днями відбулася у міськвиконкомі. Тема – надважлива, бо напряму стосується життєзабезпечення міста. У зв’язку з дефіцитом електричної потужності, що склався в об'єднаній енергетичній системі України, за розпорядженням «Укренерго» на початку грудня введено графіки обмеження подачі електричної енергії. Як пояснив головний інженер Бердичівського РЕМ Леонід Строкатюк, є відповідна факсограма про те, що у зв’язку з дефіцитом будуть застосовуватися графіки обмеження електроенергії і потужності (ГОЕ і ГОП). У випадку, якщо вони не спрацюють, вдаватимуться до графіків аварійних відключень (ГАВ і СГАВ).
З настанням холодів всі навколо починають говорити про грип. І не дивно, адже саме у холодну пору року розпочинаються епідемії грипу. Якщо розглядати ситуацію щодо можливої епідемії грипу на Житомирщині, то нині вже захворіло понад п’ять тисяч, показник на 10 тисяч населення складає 41,5, що на 11% нижче епідемічного порогу. 74 % серед хворих становлять діти.
Утром 3 декабря в Житомире и Бердичеве произошло два ДТП, в которых пострадали пешеходы. Об этом Житомир.info сообщили в пресс-службе УГАИ УМВД Украины в Житомирской области. 3 декабря около 7:10 в Житомире, на улице Черняховского в районе дома 98, водитель автомобиля ВАЗ-21093, местный житель, 1965 года рождения, двигаясь в направлении центра города сбил пешехода - жительницу Житомира, 1959 года рождения. В момент аварии женщина переходила дорогу. В результате ДТП она получила телесные повреждения и была доставлена в медицинское учреждение.
Минулого тижня у житті “Всеукраїнського об’єднання “Автомайдан” сталася знакова подія. На загальних зборах цієї громадської організації було прийнято рішення про виключення з лав організації Сергія Коби — одного із лідерів “Автомайдану”, який відіграв не останню роль у Революції гідності та повалені режиму Януковича. Про це повідомляється на сторінці “Автомайдану” у “Фейсбуку”.
Наступного тижня, у Житомирі, розпочнеться 2-ий, обласний, тур Всеукраїнського конкурсу “Учитель року-2015”. Взяти участь у обласному етапі мають право переможці першого, районного чи міського, етапу. Правда, не достатньо перемогти на першому етапі — треба, крім іншого, ще й зареєструватися на спеціальному сайті для того, аби вчителя допустили до другого туру. Реєстрація учасників має закінчитися у четвер, 4 грудня.
Почесному громадянину міста Бердичева, керівнику Бердичівського пивзаводу Леону Ліпецькому за постійну підтримку та допомогу римо-католицької парафії Святої Варвари Папа Римський Бенедикт XVI у день престольного свята бердичівського храму передав Апостольську благословенну Грамоту. Доручення Святійшого Отця вручити її виконав єпископ-ординарій Києво-Житомирської дієцезії Ян Пурвінський. Саме у костьолі Святої ВарвариЛеон Ліпецький свого часу був хрещений, вперше сповідався, приймав причастя.
2001 р. —
у Бердичеві помер Микита Васильович Фенін (1912-2001) – учасник Великої Вітчизняної війни, Почесний громадянин міста Бердичева. На фронтах Великої Вітчизняної війни Микита Фенін перебував з січня 1943 року по травень 1945 року, воював сигнальником у складі 524-ї стрілецької дивізії. Отримав поранення. За участь у бойових діях нагороджений орденом Вітчизняної війни І ст., медаллю "За відвагу". По звільненні в запас проживав у Бердичеві, приймав активну участь в роботі ветеранської організації міста. Похований Микита Васильович Фенін в Бердичеві на загальноміському кладовищі.
1993 р. —
цього дня у Бердичеві утворилась громада Української Греко-католицької Церкви. Громада прибрала собі ім'я Святого Йосафата Кунцевича (у
світі Іван Кунцевич, 1580-1623) – єдиного українського святого, якого визнає весь світ. Першу Службу Божу 9 жовтня 1994 року відслужив отець Василь Гринишин у квартирі, яку надала одна з родин – членів релігійної громади. Згодом до Бердичева прибув новий священик – отець Петро Дутчак. Він також служив Службу Божу на квартирі, а потім разом з римо-католицькими священиками брав участь у висвячені ксьондза Петра та служив Святу Месу у римо-католицькому костьолі Святої Варвари.
1991 р. —
римо-католицькій громаді Бердичева передано нижній костел (крипту) Босих Кармелітів, який за радянських часів був перетворений на гімнастичний зал. Ключі від костелу були передані і відразу ж розпочалося розбирання спортивних знарядь та наведення порядку у релігійній святині.
1861 р. —
у грудні місяці чеський колоніст Станіслав Еммануїлович Чеп (Stanislav Čep) купує в Бердичеві земельну ділянку по вулиці Білопільській (нині вулиця Карла Лібкнехта) та засновує пивоварний завод, відомий нині на всю Україну як ПАТ "Бердичівський пивоварний завод". До цього в місті, яке інтенсивно розвивалось, вже працювало три невеликих пивзаводи.
1774 р. —
напередодні дня пам'яті Великомучениці Варвари у дерев'яній православній Миколаївській церкві (нині на її місці стоїть Свято-Миколаївський собор УПЦ МП) в її честь освячено малий престол. Ініціатором утворення в церкві малого престолу став Матвій Радзивілл, власник Бердичева, син Варвари Радзивілл, яка й збудувала Миколаївську церкву у 1751 році. Княгиня Варвара померла у 1770 році, заповівши
"навечно молиться о дедичах оныя церкве Николае и Варваре".
С 1 января 2015 г. вступает в силу постановление Кабинет министров Украины № 664 от 26 ноября 2014 г. “О признании такими, что утратили силу, некоторых постановлений Кабинета Министров Украины”, которое дает возможность органам местного самоуправления самостоятельно утверждать общую численность аппарата местного совета, его исполнительных органов и расходов на их содержание.
Как стало известно газете Бердичев Деловой, в Москве прошел Международный конкурс еврейских красавиц на звание Еврейская звезда-2014. В конкурсе приняло участие 50 претенденток. Из 50 девуше победительницей вышла израильтянка Линор Шеффер, бывшая жительница Бердичева, которая в пятилетнем возрасте со своей семьей репатриировалась из Бердичева в Израиль.
В каждом буклете про историю Бердичева или о том, как хорошо вкладывать деньги в экономику города четырех культур, вы найдете имя этого человека. Так уж случилось, что
157 лет назад – 3 декабря 1857 года – в Бердичеве в семье польского поэта Аполлона Коженёвского на свет появился Юзеф Теодор Належ Конрад Корженёвский, которому суждено было стать английским писателем Джозефом Конрадом.
у селі Кукільня Бердичівського району, в день Передсвята Введення в храм Пресвятої Богородиці Преосвященнійший Никодим, Єпископ Житомирський і Новоград-Волинський, здійснив чин освячення каплиці на честь святого великомученика Димитрія Солунського. Каплицю будували на протязі чотирьох років на кошти місцевої громади, попередній дерев'яний храм, що був збудований на початку XX століття, знищила радянська влада у 1930-х роках. Детальніше...
2008 р. —
у Бердичеві в приміщенні нижнього храму кляштору Босих Кармелітів відбулось урочисте відкриття міжнародного музею відомого англійського письменника Джозефа Конрада (Джозеф Теодор Конрад Коженьовський, 1857-1924), який народився на Бердичівщині. Виставка складається з 26-ти стендів, на яких розміщено інформацію про дитинство та молодість Джозефа Конрада, родину та традиції, в яких він виховувався, про особисте життя. На відкритті були присутні посол Республіки Польща в Україні Яцек Ключковські, посол Республіки Польща в Росії Єжи Бар, перші особи Міністерства закордонних справ Республіки Польща в Україні Маріуш Машкевич та віце-міністр закордонних справ Польщі Анджей Кремер, Генеральний консул Республіки Польща в Луцьку Томаш Янік, директор музею літератури ім. А. Міцкевича у Варшаві Януш Пєньонжек, професор, голова Польського Конрадівського товариства, доктор Здзіслав Найдер, професори польських вищих навчальних закладів, представники Конрадівських товариств з Польщі, Великобританії, України, міський голова Василь Мазур та інші поважні особи.
1998 р. —
у Бердичеві побачив світ перший номер районного громадсько-політичного тижневика "Бердичівський вісник". Засновником газети стали Бердичівська районна державна адміністрація, Бердичівська районна рада та трудовий колектив редакції. Першим редактором тижневика стає Віталій Синельников, згодом газету очолюватиме Олександр Папиш, з 2005 року – В. Гриниковський. На своїх шпальтах газета розміщує інформаційні матеріали з життя району, діяльності районної державної адміністрації та сільських рад. Нажаль, у зв'язку з важким фінансовим станом газета припинила своє існування у 2005 році.
1927 р. —
на нараді при Управлінні Подільського відділення Цукротресту вирішено
"виділити Бердичівський комбінат в самостійну господарську одиницю, перевівши його на господарський розрахунок". Таким чином, на нетривалий період (до кінця 20-х pp. XX ст.) Бердичівський цукровий комбінат став піонером у впровадженні нових прогресивних методів господарювання. Лише згортання радянським урядом політики НЕПу (нова економічна політика) та перехід в країні до командно-адміністративної системи призвели до занепаду вищезгаданих економічних експериментів та утвердження нової владної моделі.
1917 р. —
в ніч на 3 грудня війська, вірні Центральній Раді, скориставшись дезорганізаторською діяльністю меншовиків та есерів, захопили владу у Бердичеві. Це за дорученням Симона Петлюри зробив генерал Павло Скоропадський, який провів операцію по знешкодженню Військово-Революційного комітету Південно-Західного фронту у Бердичеві (він діяв лише тиждень). Закрито більшовицьку газету "Известия ВРК Юго-Западного фронта", частину членів фронтового ВРК було заарештовано, а решті вдалося виїхати до Рівного. За агітацію серед солдатів гарнізону на Лисій горі штабс-капітан Микола Григор'єв заарештовує лідера бердичівської більшовицької організації Розу Сломницьку. Але за допомогою пробільшовицьки настроєних солдатів вона втікає в розташування військ 7-ї армії.
1889 р. —
у Бердичеві в єврейській родині народився Ефраїм Барухович Лойтер (1889-1963) – єврейський режисер, театральний діяч, педагог, перекладач, заслужений артист Узбецької РСР. У 1919 році Ефраїм Лойтер стає одним з засновників та режисером єврейської театральної студії при київській Лізі єврейської культури, у Москві навчається режисурі у Є. Вахтангова і В. Мейєрхольда. У різні роки Ефраїм Лойтер працює головним режисером Державного єврейського театру (Харків), художнім керівником Одеського єврейського театру, викладає в Учбово-театральному комбінаті. За спектакль "Нестерка" Ефраїм Барухович Лойтер у 1946 році отримав Сталінську (Державну) премію. Помер Ефраїм Лойтер 10 грудня 1963 року. Похований у Москві.
1857 р. —
у селі Терехове нині Бердичівського району в родині польського поета Аполлона Коженьовського та Евеліни Коженьовської (Бобровської) народився Джозеф Теодор Конрад Коженьовський (1857-1924) – англійський письменник, відомий світу під іменем Джозеф Конрад. Юзеф Коженьовський рано осиротів, у 17-и річному віці влаштовується моряком у французький торговий флот. У 1881 році отримує сертифікат, що дає право бути капітаном, та британське громадянство і офіційно змінює ім'я на
Joseph Conrad. Джозеф Конрад багато подорожував, прожив життя, сповнене пригод. Побачене та пережите надихнуло його на написання перших літературних творів. У 1894 році, у віці 36 років Джозеф Конрад залишає море через погане здоров'я і вирішує присвятити себе літературній праці. За наступні роки він написав більш як 20 романів, які стали класикою англійської літератури та зробили його ім'я всесвітньовідомим. Джозеф Конрад помер 3 серпня 1924 року у 67-и річному віці у графстві Кент від серцевого нападу і похований на Кентерберійському цвинтарі, Англія.
Оперативники карного розшуку Бердичівського міськвідділу міліції затримали 41-річного місцевого жителя, який спеціалізувався на викраденні автодеталей і магнітол з транспортних засобів. Триває досудове розслідування.
Відділ освіти Бердичівської райдержадміністрації інформує: за підсумками громадських обговорень щодо конфліктної ситуації в Тереховській ЗОШ І-ІІІ ступенів , було створено робочу групу з вивчення фактів, викладених на цьому зібрані. До складу групи увійшли досвідчені директори та заступники директорів навчальних закладів району, голова батьківського комітету.
28 листопада в Бердичівському навчально-реабілітаційному центрі для дітей з особливими потребами «Насіння Надії», відбувся концерт до Міжнародного дня інваліда, в якому взяли участь вихованці центру, батьки, волонтери та просто небайдужі мешканці нашого міста.
Бердичівляни люблять називати своє місто містом чотирьох культур, маючи на увазі те, що в ньому мирно уживаються культури чотирьох великих народів. Але, якщо простежити за діями місцевих радикалів, вони таки хочуть залишити місто взагалі без пам’ятників. А без них, яка вже тут культура? Адже за радянської влади «ліпили», в основному, пам’ятники Іллічу да полум’яним революціонерам. А, оскільки суспільно-політичний лад змінився, у місті з’явилося чимало людей, охочих зруйнувати всі «символи тоталітаризму». У райцентрі знесли вже трьох «Ильичей» і пам’ятник Фрунзе. Тепер «істинним патріотам» міста муляє очі пам’ятник герою громадянської війни Григорію Котовському.
У п’ятницю, 28 листопада, учні Бердичівської загальноосвітньої школи №11 мали нагоду зустрітися з героями нашого часу – учасниками антитерористичної операції на Сході України. Завдяки мужності українських військових ми бачимо жахіття війни лише по телевізору та ведемо звичний спосіб життя: працюємо, навчаємось, при нагоді – святкуємо, словом – робимо усе те, що чого звикли. Для нас наче нічого і не змінилось: на вулицях нашого міста не чути вибухів та пострілів… Єдине – чи не у кожній сім’ї, там, на пекельному Сході, за оцей спокій удень і вночі проливають кров рідні та близькі люди. Певно саме через те, що ми відчуваємо підтримку і захист наших бійців, урок мужності, проведений у школі, носив назву «Ти вірою, правдою служи, щоб ми спокійно спати могли».
Крылья Феникса по праву считаются одной из самых активных волонтерских структур в Бердичеве – каждую неделю в зону АТО уходит груз необходимого для украинских солдат. Бердичевские фениксы уже перевезли, по самым скромным подсчетам, больше ста тонн гуманитарных грузов в зону АТО, и останавливаться на достигнутом не собираются. Они понимают, что каждый комплект теплого белья, каждая посылка, каждый детский рисунок, это моральная поддержка наших доблестных Вооруженных Сил.
У ніч з понеділка на вівторок, 2 грудня о 01:14 на пункт зв’язку 9-ї Державної пожежно-рятувальної частини Бердичівського району надійшло повідомлення про пожежу в селі Бистрик по вул. Крупська, 22. Вогонь помітили сусіди. Саме вони і зателефонували на «101». Черговим диспетчером відразу направлено до місця пожежі чергове відділення 9-ї ДПРЧ м. Бердичева.
у грудні місяці згідно наказу №515 начальника Бердичівського автовідділу Ріхтера в Бердичеві пройшла реєстрація наявних автомобілів. У відповідності до наказу кожен автомобіль, що курсує по місту, повинен був мати реєстраційне свідоцтво, маршрутний лист та два номерних знака. Крім того, водій повинен був мати при собі дозвіл на право керування автомобілем та посвідчення особи, видане тим закладом чи управлінням, за яким рахувався автомобіль.
28 листопада в Бердичівському навчально-реабілітаційному центрі для дітей з особливими потребами «Насіння Надії», відбувся концерт до Міжнародного дня інваліда, в якому взяли участь вихованці центру, батьки, волонтери та просто небайдужі мешканці нашого міста.
Бердичівляни люблять називати своє місто містом чотирьох культур, маючи на увазі те, що в ньому мирно уживаються культури чотирьох великих народів. Але, якщо простежити за діями місцевих радикалів, вони таки хочуть залишити місто взагалі без пам’ятників. А без них, яка вже тут культура? Адже за радянської влади «ліпили», в основному, пам’ятники Іллічу да полум’яним революціонерам. А, оскільки суспільно-політичний лад змінився, у місті з’явилося чимало людей, охочих зруйнувати всі «символи тоталітаризму». У райцентрі знесли вже трьох «Ильичей» і пам’ятник Фрунзе. Тепер «істинним патріотам» міста муляє очі пам’ятник герою громадянської війни Григорію Котовському.
У п’ятницю, 28 листопада, учні Бердичівської загальноосвітньої школи №11 мали нагоду зустрітися з героями нашого часу – учасниками антитерористичної операції на Сході України. Завдяки мужності українських військових ми бачимо жахіття війни лише по телевізору та ведемо звичний спосіб життя: працюємо, навчаємось, при нагоді – святкуємо, словом – робимо усе те, що чого звикли. Для нас наче нічого і не змінилось: на вулицях нашого міста не чути вибухів та пострілів… Єдине – чи не у кожній сім’ї, там, на пекельному Сході, за оцей спокій удень і вночі проливають кров рідні та близькі люди. Певно саме через те, що ми відчуваємо підтримку і захист наших бійців, урок мужності, проведений у школі, носив назву «Ти вірою, правдою служи, щоб ми спокійно спати могли». 
У ніч з понеділка на вівторок, 2 грудня о 01:14 на пункт зв’язку 9-ї Державної пожежно-рятувальної частини Бердичівського району надійшло повідомлення про пожежу в селі Бистрик по вул. Крупська, 22. Вогонь помітили сусіди. Саме вони і зателефонували на «101». Черговим диспетчером відразу направлено до місця пожежі чергове відділення 9-ї ДПРЧ м. Бердичева.
