Ситуацію у Бердичівській виправній колонії буде вивчати робоча група, на період проведення розслідування керівника колонії №70 відсторонили від посади.
Про це 7 листопада повідомляє прес-служба Державної пенітенціарної служби України
Під прицілами камер кількох обласних та місцевих ЗМІ відбулось засідання окружної виборчої комісії Бердичівського одномандатного виборчого округу № 63 на якому розглядалось кілька питань, що вцілому стосувались одного - перерахунку голосів.
Ветеран органів внутрішніх справ Віталій Євгенійович Ніколаєнко і дотепер продовжує тримати руку на пульсі усіх подій, що ними живе міліційний колектив. Нині підполковник міліції у відставці є головою ради ветеранів Бердичівського МВ УМВС, а відтак порадником та наставником молодих правоохоронців. Службу в міліції Віталій Ніколаєнко розпочинав у 70-х роках інспектором ДПС ДАІ Бердичівського міського відділу. Згодом працював у карному розшуку та дільничним інспектором міліції, а через деякий час очолив службу найнародніших міліціонерів. У подальшому Віталій Євгенійович був призначений на посаду начальника штабу у міському відділі, пізніше - заступника начальника МВ, з якої й пішов на заслужений відпочинок.
Видео с «исторического» заседания членов бердичевской окружной избирательной комиссии, которая принимала решение о признании постановления апелляционного суда о пересчете голосов на округе, меня слегка шокировало. Я догадывался, что не боги горшки обжигают, но вот такое… Как проходило заседание, все желающие могут посмотреть на видео здесь http://www.berdichev.biz/content/view/12495/1/ , я же ограничусь лишь своими субъективными комментариями увиденного и услышанного на заседании.
Станом на перше вересня цього року недофінансування освітньої галузі Бердичева становить понад 5 мільйонів гривень. Проблема браку коштів для бюджетної галузі уже вкотре нагадала про себе на засіданні виконавчого комітету. Як і в минулі роки всі ресурси доведеться економити, щоб не влізти в борги, (бо хто його знає, чи дадуть ще дотацію, якщо грошей не буде) – таку фразу вже майже як молитву чи мантру, повторюють з року в рік чиновники. Тим самим ніби налаштовуючись спокійно витримати всі удари долі взимку. Але моральна готовність, це лише половина справи – для реальної економії проводиться низка спрямованих заходів.
Может, но не помогла трем гражданам, которые хотели новизны и приключений с 6 на 7 ноября. Один гражданин давно мечтал иметь автомобиль, чтобы «вот так едешь по центральной улице Бердичева, и все на тебя смотрят». Но автомобиля своего небыло, поэтому гражданин взял авто из гаража предприятия, в котором работал, и поехал покорять Бердичев. Сколько гражданин успел «напокорять», история умалчивает, так как процесс покорения остановили два бердичевских гаишника. Теперь любителю чужих автомобилей грозит срок за хищение авто.
міськрайонна газета "Радянський шлях", що видається на теренах Бердичівщини з 1919 року, змінила свою назву на нову – "Земля Бердичівська". За однією з версій автором назви став кореспондент газети Петро Павлович Собчик, за іншою – заступник голови Бердичівської районної держадміністрації Володимир Кравченко, пропозицію якого схвалили і підтримали як колектив редакції, так і депутати міської та районної рад, що є співзасновниками газети. Одночасно з цим газета змінила і свій формат, залишивши без змін об’єм – 1 друкований аркуш. Серед назв газети, що пропонувались до розгляду як редакцією, так і засновниками (депутатами міської ради) і читачами газети були: "Бердичів", "Пульс", "Кур'єр Бердичівщини", "Злагода", "Воля", "Бердичівські вісті", "Бердичівські новини". Цікаво, що згодом газети під деякими з перерахованих вище назв таки з'явились у місті, але засновниками їх вже стали приватні структури. А Володимир Кравченко з 1999 року стане головним редактором газети, назву для якої і запропонував.
1986 р. —
цього дня відбулось урочисте відкриття дитячої бібліотеки, яка розмістилась в спеціалізованому приміщенні по вулиці Карла Лібкнехта, 15 (нині вулиця Європейська). З переїздом бібліотеки в нове приміщення значно покращилися умови для обслуговування читачів – дітей. З 1983 року по 2003 рік колектив дитячої бібліотеки, який налічував 8 бібліотекарів, очолювала Реґіна Вікторівна Савчук.
1947 р. —
на честь святкування 30-ї річниці Великої Жовтневої соціалістичної революції в Бердичеві біля Будинку культури шкірзаводу ім. Ілліча по вулиці Петровського та входу до парку відпочинку шкірзаводу урочисто відкрито пам'ятник В.І. Леніну. Скульптура В.І. Леніна виготовлена художньою майстернею Житомирського обласного художнього фонду, автори невідомі. Висота скульптури 2,5 м. Згодом було проведено реконструкцію: пам’ятник перенесено дещо лівіше від входу до Будинку культури, виготовлено новий постамент прямокутної форми з сірого залізобетону. В середній частині постаменту була вмонтована табличка з нержавіючої сталі з текстом напису. Текст напису:
"В.И. Ленин 1870-1924".
1941 р. —
у Москві на Червоній площі до 24-ї річниці Жовтневої революції відбувся військовий парад радянських військ, участь у якому також взяв бердичівлянин, колишній учень бердичівської школи №3 (на той час – школи №21) Станіслав Григорович Яворський. Багато військових підрозділів після закінчення параду були відправлені прямо на фронт. Під час самого параду були прийняті безпрецедентні заходи безпеки – у всіх солдатів, що приймали участь у параді, навіть у тих, хто пізніше відправлявся на фронт, були вилучені патрони, також були вилучені всі снаряди з танків і артилерійських гармат. Жоден німецький літак не досяг Червоної площі, хоча як повідомили наступного дня, на рубежах міста силами 6-го винищувального корпусу та зенітниками протиповітряної оборони Москви було збито 34 німецьких літака.
1927 р. —
у день 10-ї річниці Жовтневої революції навпроти Свято-Миколаївської церкви на братській могилі встановлено обеліск "Славним борцям за владу Рад". В цій братській могилі поховані бійці 1-ї Української радянської дивізії та робітничих загонів міста Бердичева, які загинули у березні-квітні 1919 року в боях з військами Директорії за оволодіння Бердичевом. Серед загиблих та похованих тут Пепа і Броня Сломницькі, Мендель, Ейдельман, Будник, пізніше Хлібопрос, Підгаєцький та інші. Але загальна кількість та імена всіх похованих невідомі. Зверху над пам'ятником була встановлена оригінальна надбудова, яку знищили гітлерівські загарбники у 1941 році.
1925 р. —
на бульварі по вулиці Карла Лібкнехта неподалік від педагогічної школи відкрито перший у Бердичеві пам’ятник Володимиру Іллічу Леніну (1870-1924) – вождю Жовтневої соціалістичної революції. Авторами проекту пам’ятника стали архітектор І.П. Кавалерідзе та інженер А. Кашин. У липні місяці 1941 року, на початку Великої Вітчизняної війни, під час бомбардування Бердичева ворожими літаками скульптура була зруйнована. Лише 22 квітня 1948 року, до річниці з дня народження В.І. Леніна, на колишньому постаменті пам’ятник був відновлений. Урочисте його відкриття відбулось 8 травня того ж року.
У Бердичівській виправній колонії № 70 засуджені вимагають до себе більшої уваги і умов від працівників. Кажуть, настав їхній час. Але якби усе обмежилося простим словесним проханням, припускають співробітники «сімдесятки», про це мало хто дізнався б. Наразі ж дійшло до того, що наглядачам та черговим уже не раз кидали їжу в обличчя, погрожували, грубили, вимагали передавати їм як наркотики, так і інші заборонені у тюрмі речі. Не раз працівникам колонії доводилося бачити в’язнів на підпитку чи під дією наркотичних речовин. Але вдіяти вони самі у таких випадках, кажуть, мало що можуть. Адже коли ти один чи з напарником, а проти тебе опиняється 50-70 чоловік – сили нерівні.
И не только. В селе Тереховом Бердичевского района, в школе с двумя-тремя ступеньками, возник конфликт – часть педагогического коллектива при поддержке родительских батальонов потребовала свержения антинародного директора школы. Антинародным директор стал с первого дня работы в школе. Во-первых, никто директора не выбирал(…), во вторых сельские эксперты усомнились в достаточной квалификации директора, а в-третьих, дело в деньгах (наверно это во-первых, но не будем делать акцент – авт.) – директор школы и его зам, по мнению экспертов села Тереховое, «раздерибанили часы уроков и воспитания школьников» между собой.
Сегодня в офисе ОВК в здании бердичевского городского совета, в 16.00 состоится заседание членов ОВК, на котором будет рассмотрен вопрос: «И че теперь?». Возникновение данного вопроса обусловлено решением апелляционного суда о пересчете голосов на 63 округе и отсутствием опыта проведения подобной процедуры. Весь избирательный опыт Бердичева ранее укладывался в простую избирательную схему «тыщ, тыдыщ и в дамки», и пересчет голосов для него штука непонятная, и где то даже неприятная. Люди привыкли брать деньги и верить, а теперь - разрыв шаблона выборов «по-бердичевски» и размышления на тему неотвратимости наказания за содеянное.
Сегодня в Бердичеве состоялось заседание исполкома, на котором показали мелодраму «Отчет по работе ГОРОНО». Фильм был интересный, а голос за кадром очень гармонировал с должностью чтеца. Фильмотчет еще раз убедил присутствующих, что, не смотря на временные трудности, бердичевские детские садики и школы работают хорошо, а работники образования вносят свой вклад в дело социального развития города.
Судебная победа Павла Жебривского в вопросе пересчета голосов на округе стала для многих в Бердичеве неожиданностью. Как не старались члены ОВК спустить процесс пересчета на тормозах, как не вступал-переступал незаезжий кандидат в партию власти и во фракцию самого президента, тем не менее, чудо произошло и апелляционный суд поставил точку в вопросе «честно считали или не честно» - пересчету голосов быть.
Проблема насильства в сім’ях жителів Житомирщини – на особливому контролі міліції. Тільки у Бердичівському районі Житомирщини перебуває майже 350 осіб, схильних до сімейного дебоширства.
Шановні мисливці міста Бердичева та Бердичівського району! Згідно наказу Бердичівської міської районної організації УТМР, із 1 листопада 2014 року триває сезон колективного та облавного полювання на диких копитних тварин на території мисливських угідь Бердичівської районної організації УТМР, що буде тривати включно до 28 грудня 2014 року. На хутрових тварин: єнотовидного собаку, лисицю, вовка – з 8 листопада 2014 року по 28 лютого 2015 року включно. На зайця русака з 8 листопада 2014 року по 17 січня 2015 року включно.
Бердичівська ОДПІ повідомляє, що відповідно до статті 24 Закону України «Про державний бюджет України на 2014 рік» і пункту 23 підрозділу 10 розділу ХХ»Перехідні положення» Податкового кодексу України Кабінет Міністрів України постановляє: Здійснити випуск облігацій внутрішньої державної позики із строком обігу п»ять років для відшкодування сум податку на додану вартість платникам, суми податку яких задекларовані до відшкодування до 1 січня 2014 року, не відшкодовані на дату набрання чинності Законом України « Про Державний бюджет України на 2014 рік» і підтверджені за результатами перевірок, (далі облігації).
Село Андріяшівка Бердичівського району… Чомусь саме сюди найчастіше надходили повідомлення про загиблих учасників АТО з нашого району. Важко в це повірити, боляче це чути, адже живемо у ХХІ столітті у цивілізованому світі. З ініціативи учнів Андріяшівської школи, райдержадміністрації, районної ради, за сприяння депутата облради О. Ревеги у селі 29 жовтня відбулося вшанування пам’яті загиблих на Сході країни земляків. На стіні місцевої школи рідними загиблих було відкрито меморіальну дошку в честь Героїв Павла Ящука, Сергія Коренівського, Василя Малянівського.
Остаточного переможця виборів до Верховної Ради України у одномандатному виборчому окрузі №63 (м. Бердичів) визначить повторний підрахунок голосів. Таке рішення ухвалив Житомирський апеляційний адміністративний суд, засідання якого завершилося увечері 5 листопада.
06 листопада 2014 року о 10.00 годині в кабінеті 32 приміщення виконкому (ІІІ поверх, пл. Центральна,1) відбудеться засідання виконавчого комітету Бердичівської міської ради.
у селі Красівка Бердичівського району в приміщенні сільської школи відкрито музей Бойової і Трудової слави села. На відкриття Музею Бойової і Трудової слави запросили секретарів райкому Компартії України, голову та заступників районної Ради, представників відділу культури, районний відділ народної освіти, окремих директорів шкіл району, представника обласної музейної ради та інших посадових осіб. Стрічку на вході до музею перерізала перший секретар райкому Комуністичної партії України Клавдія Філіппова. Тоді ж учні школи висадили шкільний садок з 40 яблуневих та 150 інших дерев – по кількості земляків, що загинули, захищаючи Батьківщину в роки Вітчизняної війни. Детальніше...
1973 р. —
у Бердичеві урочисто відкрито нове приміщення триповерхового адміністративного корпусу контори "Бердичівгаз" по вулиці Леніна, 89-а (нині вулиця Житомирська). Приміщення містить просторі кабінети для адміністративного та виробничого персоналу, зали для обслуговування споживачів газу. Новосілля співпало ще з однією подією: за підсумками соціалістичного змагання за третій квартал контора "Бердичівгаз" виборола перше місце серед комунальних господарств міста, за що отримала перехідний Червоний прапор виконкому міської Ради депутатів трудящих. Перерізав стрічку перед входом до новозбудованого адміністративного корпусу заступник голови міськвиконкому Олександр Клекота. Також на згадку про пам’ятний день кращі виробничники контори посадили при вході до адмінкорпусу чотири ялинки.
1970 р. —
на стіні навчального корпусу медичного училища (нині один з будинків медичного коледжу, вул. Л. Карастоянової, 17/9) встановлено меморіальну дошку на честь Лілії Карастоянової (1917-1943) – болгарської кореспондентки союзної газети "Комсомольська правда", партизанки. Лілія Карастоянова не бувала у Бердичеві, вона народилася у місті Лом Михайловградського округу (Болгарія), яке в 1969 році стало містом-побратимом Бердичева.
1967 р. —
на фасаді міського Будинку культури по вул. Карла Лібкнехта, 21 (з 1996 по 2013 рр. – районний Будинок культури) встановлено меморіальну дошку на честь того, що
"Тут у листопаді 1917 року проводив свою роботу Перший Надзвичайний з'їзд представників Південно-Західного фронту. Виступали перед трудящими міста С.М. Будьонний (1920 р.), М.В. Фрунзе (1921 p.), Г.І. Котовський (1925 р.), В.В. Маяковський (1928 р.)". У тексті напису допущена неточність: у листопаді 1917 року в цьому будинку відбувся не 1-й, а 2-й Надзвичайний з'їзд Південно-Західного фронту.
1967 р. —
згідно рішення виконкому бердичівської міської Ради депутатів трудящих, на відзначення 50-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції на будинку заводоуправління шкірзаводу ім. Ілліча встановлено пам’ятну дошку, яка сповіщає про те, що
"На кожзаводе №1 им. Иллича в 1918-1922 гг. выступали выдающиеся деятели коммунистической партии, советского правительства и полководцы Красной Армии: М.И. Калинин, А.В. Луначарский, Г.И. Петровский, С.М. Буденный, Н.А. Щорс". Дошка була демонтована наприкінці 90-х років після того, як будинок заводоуправління був проданий приватним структурам. Нині тут знаходяться офісні приміщення, ресторан "Скорпіон" та супермаркет "Пан будівельник".
1967 р. —
на території військової частини №61211, що знаходиться на вулиці Короленко, біля приміщення клубу встановлено пам’ятник вождю Жовтневої революції Володимиру Леніну. Автори пам’ятника невідомі. Скульптура була виготовлена художньою майстернею Львівського обласного художнього фонду. Висота скульптури 2,5 м. Пам'ятник був демонтований після ліквідації військової частини у 90-х роках ХХ ст.
1948 р. —
на розі вулиць Карла Лібкнехта та Садової перед однойменним кінотеатром встановлено бюст Фрунзе Михайла Васильовича (1885-1925) – радянського військового і державного діяча. Автор скульптури В. Поліщук. Бюст М. Фрунзе розміщений на стелі з граніту, висота стели – 4 м. Через 66 років, а саме 22 лютого 2014 року, на площі Центральній у відповідності до рішення міськвиконкому проводять демонтаж пам’ятника В.І. Леніну. Коли вже гранітну брилу повалили, молоді люди в революційній ейфорії повалили і стелу з бюстом Фрунзе М.В. Бюст отримав суттєві пошкодження, у зв’язку з чим його вже не відновлювали.
Під прицілами камер кількох обласних та місцевих ЗМІ відбулось засідання окружної виборчої комісії Бердичівського одномандатного виборчого округу № 63 на якому розглядалось кілька питань, що вцілому стосувались одного - перерахунку голосів.
Станом на перше вересня цього року недофінансування освітньої галузі Бердичева становить понад 5 мільйонів гривень. Проблема браку коштів для бюджетної галузі уже вкотре нагадала про себе на засіданні виконавчого комітету. Як і в минулі роки всі ресурси доведеться економити, щоб не влізти в борги, (бо хто його знає, чи дадуть ще дотацію, якщо грошей не буде) – таку фразу вже майже як молитву чи мантру, повторюють з року в рік чиновники. Тим самим ніби налаштовуючись спокійно витримати всі удари долі взимку. Але моральна готовність, це лише половина справи – для реальної економії проводиться низка спрямованих заходів.
У Бердичівській виправній колонії № 70 засуджені вимагають до себе більшої уваги і умов від працівників. Кажуть, настав їхній час. Але якби усе обмежилося простим словесним проханням, припускають співробітники «сімдесятки», про це мало хто дізнався б. Наразі ж дійшло до того, що наглядачам та черговим уже не раз кидали їжу в обличчя, погрожували, грубили, вимагали передавати їм як наркотики, так і інші заборонені у тюрмі речі. Не раз працівникам колонії доводилося бачити в’язнів на підпитку чи під дією наркотичних речовин. Але вдіяти вони самі у таких випадках, кажуть, мало що можуть. Адже коли ти один чи з напарником, а проти тебе опиняється 50-70 чоловік – сили нерівні.
Проблема насильства в сім’ях жителів Житомирщини – на особливому контролі міліції. Тільки у Бердичівському районі Житомирщини перебуває майже 350 осіб, схильних до сімейного дебоширства.
