В Бердичеве сложилась хорошая традиция по которой землю в нашей городе получают только достойные люди. Именно эти люди заслуживают социально-экономической поддержки местного самоуправления Бердичева. И когда родственникам бердичевского миллионера-депутата Нехворовского очень понадобилась земля для строительства коттеджей, местные депутаты во главе с мэром Бердичева Василием Мазуром, не смогли им отказать. Ведь каждый родственник миллионера и депутата, это потенциальный миллионер и депутат, который может помочь городской власти развивать наш любимый город.
І це при тому, що розпочали перерахунок голосів на дільницях, до яких було найбільше претензій у команди Жебрівського, тобто дільниць міста Бердичева та Бердичівського району, де чисто теоретично, на Ревегу могли б якось не так «працювати» члени комісій чи спостерігачі. При перерахунку бюлетенів на двох дільницях, які розташовані в Гришківцях, де живе Олександр Васильович, взагалі, всі до однієї цифри зійшлись з протоколами.
В нашем городе продолжается повторный пересчет голосов по-бердичевски. После того, как «ради справедливости», бердичевская ОВК всячески торпедировала решение суда о повторном пересчете голосов на 63 округе, процесс пересчета, тем не менее, движется. Члены ОВК продолжают свое «законодательное» творчество, игнорируя Постановление ЦВК № 502, при организации повторного пересчета голосов, поэтому многие эксперты предполагают, что все идет к тому, чтобы признать невозможным установление волеизъявления избирателей 63 округа.
Бердичівська ОДПІ звертає увагу платників податків, що 10 листопада 2014 року закінчується строк подання: - декларації з ПДВ за ІІІ квартал 2014 р. платниками, у яких податковий період дорівнює календарному кварталу;
Перерахунок бюлетенів на Бердичівському виборчому окрузі розпочали 8 листопада - лише на третій день після постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду про повторний перерахунок голосів на виборчому окрузі №63 серед кандидатів-мажоритарників.
РОЗ’ЯСНЕННЯ
ЩОДО ПОРЯДКУ ОТРИМАННЯ ПОСВІДЧЕННЯ УЧАСНИКА БОЙОВИХ ДІЙ ОСОБАМИ, ЯКІ ЗАХИЩАЛИ НЕЗАЛЕЖНІСТЬ, СУВЕРЕНІТЕТ ТА ТЕРИТОРІАЛЬНУ ЦІЛІСНІСТЬ УКРАЇНИ І БРАЛИ БЕЗПОСЕРЕДНЮ УЧАСТЬ В АНТИТЕРОРИСТИЧНІЙ ОПЕРАЦІЇ ЧИ ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ЇЇ ПРОВЕДЕННЯ
11 листопада 2014 року о 12:00 годині в каб.32 приміщення виконавчого комітету(пл.Центральна, 1) відбудеться 50 позачергова сесія Бердичівської міської ради.
Питання, які виносяться на порядок денний:
1. Про внесення змін до міського бюджету на 2014 рік...
Оголошення Відділу комунальної власності та земельних відносин Бердичівської міської ради про намір передати в оренду об’єкт комунальної власності.
Дані про об’єкт: нежитлові приміщення, площею 42,9 кв.м, за адресою: м.Бердичів, вул.Богунська,5 вартістю за незалежною оцінкою – 51220,00 грн. без ПДВ станом на 31.08.2014, строк оренди 2 роки 11 місяців, мета використання – розміщення громадської організації.
у рамках відзначення Дня ветерана органів внутрішніх справ на стіні будинку міського відділу внутрішніх справ по вулиці Дзержинського, 67, урочисто відкрили меморіальну дошку, присвячену працівникам органів внутрішніх справ. Напис на дошці:
"Низький уклін працівникам органів внутрішніх справ, які склали свої голови захищаючи Батьківщину під час Великої Вітчизняної війни, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та виконанні службових обов’язків. Від ветеранів органів внутрішніх справ м. Бердичева. 10 листопада 2009 року". Саме в цей день в Радянському Союзі відзначали День радянської міліції, встановлений Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 вересня 1962 року (в незалежній Україні це свято відзначається 20 грудня, в день прийняття Верховною Радою України у 1990 році Закону "Про міліцію").
1998 р. —
у зв'язку зі скрутним економічним становищем та неможливістю подальшого утримання бердичівський шкірзавод ім. Ілліча передає свій дитячий садок №4 "Берегиня", що розташований по вулиці Жовтневій, 11, на баланс міської громади – у розпорядження міським відділом освіти.
1977 р. —
рішенням Бердичівської міської Ради за відданість Комуністичній партії Радянського Союзу, ратні подвиги в роки Великої Вітчизняної війни, велику громадську роботу, скромність, доброзичливість і любов до праці та з нагоди 70-и річчя з дня народження полковнику у відставці, Герою Радянського Союзу Ривжу Всеволоду Езуповичу (1907-1992) присвоєно звання "Почесний громадянин міста Бердичева".
1940 р. —
у Бердичеві зафіксовано землетрус силою п'ять балів, епіцентр якого знаходився у східній частині Карпатських гір (район Вранча, Румунія). Потужність землетрусу була досить значною і відчувалась на великій території СРСР. Так, у Молдавії зафіксували поштовхи силою у сім балів, у Москві цей землетрус мав силу у три бали.
1854 р. —
цього дня бердичівський міський землемір запропонував новий, другий за ліком проект гербу міста Бердичева. Це було зумовлено тим, що у 1853 році згідно указу Сенату Російської Імперії на головних уборах поліції необхідно було розміщувати повітові герби. Згідно проекту міського землеміра на гербовому щиті було об’єднано кадуцей, ріг достатку, коня та козака зі списом.
"При составлении герба приняты в основание местные и общие о городе известия, как-от: отличие Бердичева от прочих городов, известного большою внутреннею и заграничною торговлею, которая и обозначена в гербе Меркуриевым жезлом и скачущей (бегущей) лошадью, изобилие местных плодов в городе, обозначенное рогом изобилия, и господствование над Бердичевом гетмана Палия – изображенное казаком, держащим в руке копье". Нажаль, цей проект гербу Бердичева не був реалізований.
1630 р. —
єпископ Київський Богуслав Бокса Радошевський у містечку Чуднів затвердив рішення воєводи і генерального старости київського краю Януша Тишкевича, згідно якого Тишкевич передає заснований ним у Бердичеві замок та земельну ділянку під костел та монастир Кармелітів Босих. На утримання монастиря та його ченців Януш Тишкевич одписав також село Скраглівку та прибуток від своїх маєтків у сумі 1800 злотих щорічно.
«Эту страну спасет работающий Уголовный кодекс, или автомат Калашникова» Неизвестный бердичевлянин.
Люди, которые подключили огромные силы и средства для того, чтобы сорвать повторный пересчет голосов избирателей на 63 округе, сегодня лягут спать неудовлетворенными. Мы сообщали вчера об избирательном чуде – появлении нового уточненного протокола по результатам голосования по мажоритарке в 63 округе, который объявился из клоаки ЦВК, как утвержденный и юридически-девственный. Легитимный, как Янукович. Именно появление этого протокола стало поводом для еще одного, теперь уже совместного ОВК с ЦВК, обращения в суд с требованием отменить повторный пересчет голосов на бердичевском округе.
Ситуацію у Бердичівській виправній колонії буде вивчати робоча група, на період проведення розслідування керівника колонії №70 відсторонили від посади.
Про це 7 листопада повідомляє прес-служба Державної пенітенціарної служби України
Під прицілами камер кількох обласних та місцевих ЗМІ відбулось засідання окружної виборчої комісії Бердичівського одномандатного виборчого округу № 63 на якому розглядалось кілька питань, що вцілому стосувались одного - перерахунку голосів.
Ветеран органів внутрішніх справ Віталій Євгенійович Ніколаєнко і дотепер продовжує тримати руку на пульсі усіх подій, що ними живе міліційний колектив. Нині підполковник міліції у відставці є головою ради ветеранів Бердичівського МВ УМВС, а відтак порадником та наставником молодих правоохоронців. Службу в міліції Віталій Ніколаєнко розпочинав у 70-х роках інспектором ДПС ДАІ Бердичівського міського відділу. Згодом працював у карному розшуку та дільничним інспектором міліції, а через деякий час очолив службу найнародніших міліціонерів. У подальшому Віталій Євгенійович був призначений на посаду начальника штабу у міському відділі, пізніше - заступника начальника МВ, з якої й пішов на заслужений відпочинок.
Видео с «исторического» заседания членов бердичевской окружной избирательной комиссии, которая принимала решение о признании постановления апелляционного суда о пересчете голосов на округе, меня слегка шокировало. Я догадывался, что не боги горшки обжигают, но вот такое… Как проходило заседание, все желающие могут посмотреть на видео здесь http://www.berdichev.biz/content/view/12495/1/ , я же ограничусь лишь своими субъективными комментариями увиденного и услышанного на заседании.
Станом на перше вересня цього року недофінансування освітньої галузі Бердичева становить понад 5 мільйонів гривень. Проблема браку коштів для бюджетної галузі уже вкотре нагадала про себе на засіданні виконавчого комітету. Як і в минулі роки всі ресурси доведеться економити, щоб не влізти в борги, (бо хто його знає, чи дадуть ще дотацію, якщо грошей не буде) – таку фразу вже майже як молитву чи мантру, повторюють з року в рік чиновники. Тим самим ніби налаштовуючись спокійно витримати всі удари долі взимку. Але моральна готовність, це лише половина справи – для реальної економії проводиться низка спрямованих заходів.
Может, но не помогла трем гражданам, которые хотели новизны и приключений с 6 на 7 ноября. Один гражданин давно мечтал иметь автомобиль, чтобы «вот так едешь по центральной улице Бердичева, и все на тебя смотрят». Но автомобиля своего небыло, поэтому гражданин взял авто из гаража предприятия, в котором работал, и поехал покорять Бердичев. Сколько гражданин успел «напокорять», история умалчивает, так как процесс покорения остановили два бердичевских гаишника. Теперь любителю чужих автомобилей грозит срок за хищение авто.
міськрайонна газета "Радянський шлях", що видається на теренах Бердичівщини з 1919 року, змінила свою назву на нову – "Земля Бердичівська". За однією з версій автором назви став кореспондент газети Петро Павлович Собчик, за іншою – заступник голови Бердичівської районної держадміністрації Володимир Кравченко, пропозицію якого схвалили і підтримали як колектив редакції, так і депутати міської та районної рад, що є співзасновниками газети. Одночасно з цим газета змінила і свій формат, залишивши без змін об’єм – 1 друкований аркуш. Серед назв газети, що пропонувались до розгляду як редакцією, так і засновниками (депутатами міської ради) і читачами газети були: "Бердичів", "Пульс", "Кур'єр Бердичівщини", "Злагода", "Воля", "Бердичівські вісті", "Бердичівські новини". Цікаво, що згодом газети під деякими з перерахованих вище назв таки з'явились у місті, але засновниками їх вже стали приватні структури. А Володимир Кравченко з 1999 року стане головним редактором газети, назву для якої і запропонував.
1986 р. —
цього дня відбулось урочисте відкриття дитячої бібліотеки, яка розмістилась в спеціалізованому приміщенні по вулиці Карла Лібкнехта, 15 (нині вулиця Європейська). З переїздом бібліотеки в нове приміщення значно покращилися умови для обслуговування читачів – дітей. З 1983 року по 2003 рік колектив дитячої бібліотеки, який налічував 8 бібліотекарів, очолювала Реґіна Вікторівна Савчук.
1947 р. —
на честь святкування 30-ї річниці Великої Жовтневої соціалістичної революції в Бердичеві біля Будинку культури шкірзаводу ім. Ілліча по вулиці Петровського та входу до парку відпочинку шкірзаводу урочисто відкрито пам'ятник В.І. Леніну. Скульптура В.І. Леніна виготовлена художньою майстернею Житомирського обласного художнього фонду, автори невідомі. Висота скульптури 2,5 м. Згодом було проведено реконструкцію: пам’ятник перенесено дещо лівіше від входу до Будинку культури, виготовлено новий постамент прямокутної форми з сірого залізобетону. В середній частині постаменту була вмонтована табличка з нержавіючої сталі з текстом напису. Текст напису:
"В.И. Ленин 1870-1924".
1941 р. —
у Москві на Червоній площі до 24-ї річниці Жовтневої революції відбувся військовий парад радянських військ, участь у якому також взяв бердичівлянин, колишній учень бердичівської школи №3 (на той час – школи №21) Станіслав Григорович Яворський. Багато військових підрозділів після закінчення параду були відправлені прямо на фронт. Під час самого параду були прийняті безпрецедентні заходи безпеки – у всіх солдатів, що приймали участь у параді, навіть у тих, хто пізніше відправлявся на фронт, були вилучені патрони, також були вилучені всі снаряди з танків і артилерійських гармат. Жоден німецький літак не досяг Червоної площі, хоча як повідомили наступного дня, на рубежах міста силами 6-го винищувального корпусу та зенітниками протиповітряної оборони Москви було збито 34 німецьких літака.
1927 р. —
у день 10-ї річниці Жовтневої революції навпроти Свято-Миколаївської церкви на братській могилі встановлено обеліск "Славним борцям за владу Рад". В цій братській могилі поховані бійці 1-ї Української радянської дивізії та робітничих загонів міста Бердичева, які загинули у березні-квітні 1919 року в боях з військами Директорії за оволодіння Бердичевом. Серед загиблих та похованих тут Пепа і Броня Сломницькі, Мендель, Ейдельман, Будник, пізніше Хлібопрос, Підгаєцький та інші. Але загальна кількість та імена всіх похованих невідомі. Зверху над пам'ятником була встановлена оригінальна надбудова, яку знищили гітлерівські загарбники у 1941 році.
1925 р. —
на бульварі по вулиці Карла Лібкнехта неподалік від педагогічної школи відкрито перший у Бердичеві пам’ятник Володимиру Іллічу Леніну (1870-1924) – вождю Жовтневої соціалістичної революції. Авторами проекту пам’ятника стали архітектор І.П. Кавалерідзе та інженер А. Кашин. У липні місяці 1941 року, на початку Великої Вітчизняної війни, під час бомбардування Бердичева ворожими літаками скульптура була зруйнована. Лише 22 квітня 1948 року, до річниці з дня народження В.І. Леніна, на колишньому постаменті пам’ятник був відновлений. Урочисте його відкриття відбулось 8 травня того ж року.
У Бердичівській виправній колонії № 70 засуджені вимагають до себе більшої уваги і умов від працівників. Кажуть, настав їхній час. Але якби усе обмежилося простим словесним проханням, припускають співробітники «сімдесятки», про це мало хто дізнався б. Наразі ж дійшло до того, що наглядачам та черговим уже не раз кидали їжу в обличчя, погрожували, грубили, вимагали передавати їм як наркотики, так і інші заборонені у тюрмі речі. Не раз працівникам колонії доводилося бачити в’язнів на підпитку чи під дією наркотичних речовин. Але вдіяти вони самі у таких випадках, кажуть, мало що можуть. Адже коли ти один чи з напарником, а проти тебе опиняється 50-70 чоловік – сили нерівні.
І це при тому, що розпочали перерахунок голосів на дільницях, до яких було найбільше претензій у команди Жебрівського, тобто дільниць міста Бердичева та Бердичівського району, де чисто теоретично, на Ревегу могли б якось не так «працювати» члени комісій чи спостерігачі. При перерахунку бюлетенів на двох дільницях, які розташовані в Гришківцях, де живе Олександр Васильович, взагалі, всі до однієї цифри зійшлись з протоколами. 
Під прицілами камер кількох обласних та місцевих ЗМІ відбулось засідання окружної виборчої комісії Бердичівського одномандатного виборчого округу № 63 на якому розглядалось кілька питань, що вцілому стосувались одного - перерахунку голосів.
Станом на перше вересня цього року недофінансування освітньої галузі Бердичева становить понад 5 мільйонів гривень. Проблема браку коштів для бюджетної галузі уже вкотре нагадала про себе на засіданні виконавчого комітету. Як і в минулі роки всі ресурси доведеться економити, щоб не влізти в борги, (бо хто його знає, чи дадуть ще дотацію, якщо грошей не буде) – таку фразу вже майже як молитву чи мантру, повторюють з року в рік чиновники. Тим самим ніби налаштовуючись спокійно витримати всі удари долі взимку. Але моральна готовність, це лише половина справи – для реальної економії проводиться низка спрямованих заходів.
У Бердичівській виправній колонії № 70 засуджені вимагають до себе більшої уваги і умов від працівників. Кажуть, настав їхній час. Але якби усе обмежилося простим словесним проханням, припускають співробітники «сімдесятки», про це мало хто дізнався б. Наразі ж дійшло до того, що наглядачам та черговим уже не раз кидали їжу в обличчя, погрожували, грубили, вимагали передавати їм як наркотики, так і інші заборонені у тюрмі речі. Не раз працівникам колонії доводилося бачити в’язнів на підпитку чи під дією наркотичних речовин. Але вдіяти вони самі у таких випадках, кажуть, мало що можуть. Адже коли ти один чи з напарником, а проти тебе опиняється 50-70 чоловік – сили нерівні.
