З метою забезпечення своєчасного початку опалювального сезону та цільового використання державних коштів для надання житлових субсидій та пільг мешканцям будинків (квартир) з індивідуальним опаленням, відповідно до Закону України “Про житлово-комунальні послуги”, постанов Кабінету Міністрів України:
Бердичівська міська рада народних депутатів на дев'ятій сесії двадцять першого скликання прийняла рішення про підняття над будівлею міської ради на площі Жовтневій українського національного синьо-жовтого прапору. Того ж дня прапор було піднято. Серед депутатів міської ради, які взяли участь у встановленні прапору – голова міської ради Олексій Хилюк, голова міського осередку Народного Руху України Павло Передрій, депутати Володимир Юрачковський, Леонід Нагорний та інші. Детальніше...
1892 р. —
цього дня у Бердичеві відкрилось перше міське приходське чоловіче училище. Розмістилось училище в найманому будинку Креніка по вулиці Мало-Чуднівській (нині вулиця Чуднівська). Утримувалось на кошти, які виділялися містом (1485 руб.) та з казни (780 руб.). В училищі навчалося 52 учні. Цей навчальний заклад проіснував до 1917 року.
1660 р. —
цього дня біля містечка Слободище (нині село Слободище Бердичівського району) гетьманом Юрієм Хмельницьким укладено договір з Польщею, який увійшов в історію під назвою
Слободищенський трактат. Договір скасовував невигідні для України, продиктовані Москвою Переяславські статті 1659 року, розривав союз з московським царем і відновлював державний зв'язок України з Річчю Посполитою. Також Україною, як і раніше, мав управляти гетьман, але він позбавлявся права на дипломатичні зносини з іншими державами, шляхта поверталась до своїх маєтків. Слободищенський трактат став початком розколу України за територіальною ознакою: був започаткований поділ Козацько-Гетьманської держави на Правобережну та Лівобережну частини.
1437 р. —
князь Свидригайло Ольгердович, Великий князь Руський (Київський), надав жалувану грамоту на володіння землями від Хмільника (сучасна Вінничина) до Пулина (сучасне селище міського типу Червоноармійськ Житомирської області) своєму підданому – васалу Каленику Мишковичу. До цих володінь входили і землі сучасної Бердичівщини. У Каленика Мишковича було три сина – Сенька, Івашка і Тишка (Тимофій). Від третього сина Каленика Мишковича Тишка і походить рід Тишкевичів (що означає нащадки Тишка). 5 листопада 1569 року воєвода Підляський і Смоленський Василь Тишкевич (1492-1571) отримав від короля польського і великого князя литовського Сигизмунда II Августа титул графа "на Логойске и Бердичеве", яким користувались його нащадки. Графський титул Тишкевичів був затверджений у Росії 8 травня 1861 року, 17 грудня 1862 року і 4 лютого 1902 року; в Саксонії – 8 листопада 1871 року; в Австрії – 7 жовтня 1893 року. Тишкевичі на протязі декількох століть були власниками Бердичева і мали значний вплив на його розвиток та історію.
Невідомі облили червоною фарбою рекламний щит «Народного фронту», з портретним фото лідера політичної сили – Арсенія Яценюка, розташований неподалік зупинки «Автопарк», на початку тижня. В Бердичеві це вже другий випадок атак на рекламні щити під час цьогорічної виборчої кампанії до парламенту. Не так давно, наприкінці вересня, в місті були обписані гаслами «Комуняку на гілляку» біл-борди з рекламою від Блоку лівих сил. Також пошкоджено низку рекламних вивісок з політичною агітацією від кандидата у народні депутати Олександра Ревеги, розміщені на мосту в районі М’ясокомбінату.
Как сообщила в социальной сети Фейсбук Аллал Мищук, вчера в США умер Изя Газировщик. Бердичевлянка написала: «Только что узнала, что умер герой моего фильма "Бердичевский Бродвей", самый известный человек города Бердичева... который просто продавал газированную воду.. Изя-Газировщик....
Президент Украины Петр Порошенко своим указом отменил День защитника Отечества, который ежегодно отмечали 23 февраля.
Вместо этого "мужского" праздника глава государства "с целью чествования мужества и героизма защитников независимости и территориальной целостности Украины, военных традиций и побед Украинского народа, содействия дальнейшему укреплению патриотического духа в обществе и в поддержку инициативы общественности" установил другой праздник - ежегодно 14 октября, в день УПА и украинских казаков, будут отмечать еще и День защитника Украины.
у Бердичеві створено першу міську футбольну команду. До цього у місті діяли та досягали значних успіхів лише футбольні колективи, створені при підприємствах міста (на машинобудівному заводі "Прогрес", шкірзавод ім. Ілліча та інших).
1925 р. —
у селі Велика Синява, що на Хмельниччині, народилась Онисія Степанівна Блажкун (1925-2013) – педагог, організатор музейної справи. Онисія Степанівна більш як тридцять років віддала педагогічній праці у навчальних закладах міста Бердичева, отримала почесне звання "Відмінник народної освіти". На початку 1980-х років стала одним з ініціаторів створення та активним організатором краєзнавчого музею у Бердичеві. У 1984 році Онисія Блажкун стала першим директором відродженого музею, очолювала його 11 років поспіль. Померла Онисія Блажкун 23 квітня 2013 року, похована у Бердичеві на загальноміському кладовищі по вулиці Войкова.
1917 р. —
у селі Каленському Коростенського району народився Микола Іванович Калинський – ветеран Великої Вітчизняної війни, визволитель Бердичева від німецько-фашистських загарбників. Микола Іванович по закінченні війни проживає у Бердичеві, працює в органах МВС завідуючим санітарними частинами табору військовополонених, згодом – у виправно-трудових колоніях. Коли демобілізувався, його запросили на роботу у Бердичівську центральну міську лікарню. Згодом призначили завідуючим здоровпунктом цегельного заводу. За діловитість, знання справи, людяність поважали Миколу Івановича і в АТП-11837, де він трудився двадцять чотири роки. Микола Калинський має численні нагороди – ордени Вітчизняної війни 2 ступеня, Червоної Зірки, Богдана Хмельницького, "За мужність"; медалі – "За бойові заслуги", "За оборону Києва", "За оборону Кавказу", "За перемогу над Німеччиною", "За взяття Берліна", "За визволення Праги", ювілейні бойові нагороди, до яких приєдналися і трудові. 24 грудня 1998 року рішенням виконкому міської Ради за участь у визволенні міста Бердичева від німецько-фашистських загарбників та з нагоди 55-річчя від визволення міста від фашистських загарбників Калинському Миколі Івановичу присвоєно звання "Почесний громадянин міста Бердичева".
1832 р. —
царський уряд своїм указом скасовує кляштор кармелітів у Вишнівцях (нині – село у Тернопільській області), заснований ще у XVII столітті його власником Яремою Вишневецьким. Одночасно скасовується і вікаріат у Купіні. Саме цього дня отці і брати зі скасованих релігійних установ перебираються до Бердичева, у кляштор Кармелітів Босих. Цікаво, що руїни вишнівецького кармелітанського монастиря і донині прикрашають долину річки Горинь, що протікає поряд з селом.
Уважаемые избиратели.
Сегодня Украина переживает самые тяжелые времена за всю свою историю. Увы, но кровопролитная война на Востоке и экономический кризис в стране стали театральными декорациями для моральных чудовищ из Партии регионов и ее сателлитов. Используя трудности в экономике, прикрываясь циничными лозунгами «все для людей», они рвутся во власть, чтобы сохранить свой бизнес, восстановить коррупционные схемы разворовывания страны.
Міліція вкотре закликає громадян остерігатися телефонних шахраїв! 7 000 тисячі гривень перерахувала на рахунок невідомого жителька м. Бердичева за уявний порятунок сина. Нині правоохоронці встановлюють особу шахрая та попереджають громадян про небезпеку. Саме таку суму запросив невідомий телефонний абонент, який подзвонив на мобільний 51-річної жительки м. Бердичева і повідомив голосом сина, що знаходиться в Бердичівському міськвідділі, так як заподіяв чоловікові тілесні ушкодження та щоб уникнути кримінальної відповідальності за вчинене потрібно на вказаний рахунок, номер якого заявниця не пам’ятає, перерахувати грошові кошти.
Заголовок по Пушкину, был такой поэт в Киевской Руси. А вызвало у меня такие эмоции скромное письмо областной прокуратуры в адрес газеты «Бердичев Деловой». Письмо прокуратуры мы уже опубликовали, вот его полный текст: http://www.berdichev.biz/content/view/12382/1/ А предистория появления этого лучика света для погрязшего в коррупции Бердичева такова. На сайте Бердичевликс была опубликована статья Корупція кугутів Бердичева: як ##### Березовенко газети у лікарні продає , в которой авторы обвиняли кума мэра Бердичева Виталия Березовенко в построении коррупционной схемы, в ходе которой он организовал незаконную продажу частной газеты в учреждениях медицины и образования Бердичева. Естественно, вся прибыль от «ненавязчивого бизнеса» шла в карман кума мэра Бердичева Березовенко. Как говорится «За Мазура всех грязью поливай, а про карман свой не забывай».
Бердичівські військові зрідка гірко жартують, що вони у вогні не горять і у воді не тонуть. Маються на увазі різні «НП», в яких побували вони, але, всупереч усьому, залишилися живими. Пам'ятається, в Югославії вертоліт, де членом екіпажу був офіцер Євген Сичкін, врізався в гору. Вертолітників з Бердичева від сильного удару викинуло через блістери - «вікна» в носовій частині Мі-8МТВ, а всі, хто знаходився в салоні, буквально в лічені хвилини заживо згоріли, бо в салоні ще перебувала і бочка з паливом. Пекельне полум'я вийшло ще те... Вертолітники ж з Бердичева не тільки вижили, але ще потім продовжили службу в армії. Міжнародна комісія, яка вела розслідування катастрофи, дійшла висновку, що в ній наші пілоти були невинні.
Масштабна пожежа трапилася на площі Привокзальній, 1.
Чотири пожежні бригади прибули на місце пожежі о 19. 00, та загасити полум’я вдалося аж опів на п’яту ранку. Пожежникам довелося зіштовхнутися з рядом труднощів при гасінні пожежі, адже усю територію складів одночасно було неможливо охопити. Частина дерев'яного складу з шиферною покрівлею, площею 400 квадратних метрів, повністю згоріла.
Бердичівською міжрайонною прокуратурою проведено перевірку додержання вимог Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» керівниками центральної міської лікарні та управління освіти і науки виконкому міськради та встановлено порушення. Зокрема, протягом 2013 - 2014 років, з відома головного лікаря, серед працівників лікарні розповсюджувалася місцева газета, отримані кошти від продажу якої передавалися керівнику товариства з обмеженою відповідальністю.
Близько 02.30 год. ночі понеділка, 13 жовтня, рибопереробний завод Олександра Ревеги у Бердичеві невідомі закидали “коктейлями Молотова”. За два дні до цього, у ніч на суботу, 11 жовтня (близько опівночі), поки невстановлені особи зробили напис на огорожі того ж заводу “Смерть Ревезі”. Подібні написи з’явилися і на інших огорожах, які знаходяться по дорозі до підприємства Олександра Ревеги. Тієї ж ночі на шляхопроводі у районі бердичівського м’ясокомбінату невідомі замалювали червоною фарбою агітаційні плакати Олександра Ревеги.
Це свято встановлене на честь явлення Пресвятої Богородиці в 910 році в місті Константинополі, у Влахернському храмі (де зберігалася риза Пресятої Діви, Її головний покров і частина поясу). Коли столицю Візантії, Константинополь, оточили сарацини, у Влахернському храмі служилося всенічне бдіння.Місто готувалося до облоги, воїни озброювалися, багато жителів на колінах і із слізьми молилися про те, щоб це лихо минуло їх. У той час коли полки ворогів були готові до нападу, сталося диво: близько тисячі християн, які молились про порятунок, побачили, що їхні благання почуті.
Ми, учасники Громадського Руху ЧЕСНО на Житомирщині заявляємо, що 11 жовтня в м. Чуднів ( виборчий округ №67) під час проведення планової інформаційної роботи з виборцям до групи волонтерів-активістів була застосована груба фізична сила з перешкоджанням ведення такої діяльності. Молоді особи з кримінальними замашками на автомобілі БМВ реєстраційний номер АІ 7867 ЕА грубо та безцеремонно, застосовуючи фізичну силу, відбирала у активістів ЧЕСНО календарі на яких фігурують нинішні депутата ВР, які 16 січня цього року голосували за диктаторські Закони Януковича, що призвело до громадянського протистояння, численних жертв, анексії АР Криму та воєнному конфлікту на Донбасі.
В субботу очередной конвой бердичевских «Крыльев Феникса» ушел в зону АТО, чтобы доставить грузы для бойцов 26 артиллерийской бригады. Два микроавтобуса еле вместили подарки для наших солдат и офицеров, которые несут службу в полыхающем войной регионе. На этот раз «фениксы» сосредоточились на теплых вещах для армии – большая часть груза, это свитера, теплое белье, теплые спальники и палатки.
В период между шестью и семью часами утра, на улице Европейской, в районе поворота на госпиталь ветеранов ВОВ, произошла авария. До окончания расследования трудно сказать, как все было на самом деле, поэтому мы лишь озвучим версию происшедшего. По улице в сторону железнодорожного вокзала, по правой полосе, ехала «Газель».
у селі Никонівка Бердичівського району народився Петро Васильович Білоус – український літературознавець, фольклорист, поет, доктор філологічних наук. Петро Білоус закінчив Житомирський педагогічний держуніверситет, захистив докторську дисертацію. На Україні він став найкомпетентнішим спеціалістом у галузі паломницької прози. Свою наукову діяльність Петро Білоус поєднує і з художньою творчістю. Він — автор поетичних збірок, редактор факультетського літературного часопису "Філео+Логос", упорядник альманахів та збірок молодих літераторів. Інше захоплення Петра Білоуса — літературне краєзнавство, що виразилося у кількох десятках наукових статей, оглядів, надрукованих у збірниках, матеріалах науково-краєзнавчих конференцій, у пресі. З перших днів відродження Житомирського науково-краєзнавчого товариства він стає його активним членом. Серед здобутків — впорядковані збірники топонімічних легенд Житомирщини, дослідження і матеріали "Поліське весілля", цикл статей про звичаї та обряди у нашому краї, про історичні та літературні постаті Полісся.
1813 р. —
у Воронежі (за деякими даними – у Бердичеві) народився Віктор Іпатійович Аскоченський (1813-1879) — відомий російський журналіст та історик реакційного напряму, краєзнавець Волині. Віктор Аскоченський викладав у духовній семінарії в Києві, був гувернером племінника генерал-губернатора Д.Г. Бібікова — Дмитра Сипягіна, в майбутньому міністра внутрішніх справ Російської імперії. Після переїзду до Санкт-Петербургу Віктор Аскоченський видавав тижневик "Домашняя беседа" (1856-1877). Був знайомий з Тарасом Шевченком.
12 жовтня кандидат від Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина» по 63-у Бердичівському мажоритарному округу Житомирської області Сергій Гринчук знятий з балотування рішенням з’їзду політичної партії.
З метою забезпечення своєчасного початку опалювального сезону та цільового використання державних коштів для надання житлових субсидій та пільг мешканцям будинків (квартир) з індивідуальним опаленням, відповідно до Закону України “Про житлово-комунальні послуги”, постанов Кабінету Міністрів України:
Невідомі облили червоною фарбою рекламний щит «Народного фронту», з портретним фото лідера політичної сили – Арсенія Яценюка, розташований неподалік зупинки «Автопарк», на початку тижня. В Бердичеві це вже другий випадок атак на рекламні щити під час цьогорічної виборчої кампанії до парламенту. Не так давно, наприкінці вересня, в місті були обписані гаслами «Комуняку на гілляку» біл-борди з рекламою від Блоку лівих сил. Також пошкоджено низку рекламних вивісок з політичною агітацією від кандидата у народні депутати Олександра Ревеги, розміщені на мосту в районі М’ясокомбінату.
Как сообщила в социальной сети Фейсбук Аллал Мищук, вчера в США умер Изя Газировщик. Бердичевлянка написала: «Только что узнала, что умер герой моего фильма "Бердичевский Бродвей", самый известный человек города Бердичева... который просто продавал газированную воду.. Изя-Газировщик....
Президент Украины Петр Порошенко своим указом отменил День защитника Отечества, который ежегодно отмечали 23 февраля. 
Бердичівські військові зрідка гірко жартують, що вони у вогні не горять і у воді не тонуть. Маються на увазі різні «НП», в яких побували вони, але, всупереч усьому, залишилися живими. Пам'ятається, в Югославії вертоліт, де членом екіпажу був офіцер Євген Сичкін, врізався в гору. Вертолітників з Бердичева від сильного удару викинуло через блістери - «вікна» в носовій частині Мі-8МТВ, а всі, хто знаходився в салоні, буквально в лічені хвилини заживо згоріли, бо в салоні ще перебувала і бочка з паливом. Пекельне полум'я вийшло ще те... Вертолітники ж з Бердичева не тільки вижили, але ще потім продовжили службу в армії. Міжнародна комісія, яка вела розслідування катастрофи, дійшла висновку, що в ній наші пілоти були невинні.
Масштабна пожежа трапилася на площі Привокзальній, 1. 
