Таку інформацію озвучила співробітниця бердичівського медичного коледжу у присутності міських ЗМІ, громадських активістів та правоохоронців. Протягом двох з половиною години очікування під одним з кабінетів навчального закладу, де проходило засідання комісії, що розглядала законність звільнення студента Олексія Мамчура, між присутніми точились розмови, які переростали в дискусії, коли до обговорення долучались співробітники закладу.
Черговий скандал в Бердичівському медичному коледжі набирає обертів. Всі ми пам’ятаємо палкі дебати між Самообороною Бердичева та району та керівництвом закладу з приводу звільнення з посади директора Володимира Клименюка, що відбувались весною цього року. Тоді, кожна з сторін конфлікту залишилась при своїх інтересах і на якийсь час все стихло. Після всіх вищезазначених подій, директора коледжу фактично ніколи не можна застати на робочому місці – він то у відпустці, то на лікарняному, то у відрядженні….
Сьогодні. Близько 13.00 на перехресті вулиць Житомирська та Короленка сталась дорожньо-транспортна пригода за участю маршрутного таксі. Правда, слідувало воно не по маршруту, і без людей. Можливо, саме через це ніхто в ДТП не постраждав. Зате постраждали автомобілі.
у приміщенні редакції газети "РІО-Бердичів" пройшла презентація краєзнавчої книги "Преса Бердичева в контексті подій XIX-XXI ст.". Автор книги – педагог гуманітарної гімназії №2, краєзнавець Мілада Вікторівна Мартинюк. У книзі вміщено інформацію про всі періодичні видання, що видавались чи видаються у Бердичеві. А таких, згідно дослідження авторки, було у нашому невеличкому Бердичеві більше 90 найменувань (лише на єврейській мові – 11 найменувань). Детальніше...
2008 р. —
у Бердичеві російською кінокомпанією "Пирамида" проводяться зйомки художнього фільму під робочою назвою "Батя" (в прокаті, який розпочався у 2009 році, фільм отримав назву "В Париж!"). Режисер-постановник фільму – Сергій Крутін, у головній ролі задіяний популярний російський актор Юрій Степанов. Дія фільму проходить у 1968 році в СРСР, в основі сюжету – непрості відносини батька і сина. Основні епізоди фільму знімали на вулиці Карла Лібкнехта (нині вулиця Європейська), яку спеціально для цього привели в антураж 60-х років минулого століття, та на машинобудівному заводі "Прогрес". Цікаво, що середній вік команди, яка робила фільм – 30 років (тобто, фільм про СРСР зняли молоді люди). Також Юрій Степанов не мав грати у цьому фільмі, оскільки був зайнятий на інших зйомках. На головну роль планувався інший актор, але за два дні до початку зйомок фільму він раптово погодився на цю роль. Детальніше...
1995 р. —
у недільний день на території парку культури та відпочинку відкритого акціонерного товариства "Шкіроб'єднання ім. Ілліча" за ініціативи керівництва бердичівського шкіроб’єднання та, зокрема, генерального директора Олександра Клекоти, пройшов багатогалузевий осінній ярмарок "Бердичівські торги-95", присвячений Дню міста Бердичева (цього року День міста відзначали напередодні – у суботній день 23 вересня). Участь у ярмарку взяли численні підприємства як Бердичівського, так й інших районів області, сусідів вінничан, хмільничан, киян та багато інших. Окрім власне торгівлі порадували присутніх на ярмарку жителів міста своїми концертами артисти Житомирського драматичного театру, співаки та музиканти білоруського ансамблю "Сябри". Детальніше...
1991 р. —
згідно з постановою Кабінету міністрів України №227 "Про заходи щодо виконання закону України "Про підприємства та організації союзного підпорядкування, що розташовані на території України", з дозволу Кабінету Міністрів України від 25.11.1991 р. №22826/33 "Про передачу вузів і технікумів до системи Мінвузу України" та наказу виконуючого обов’язки міністра вищої освіти України №231 від 28 листопада 1991 року Бердичівський машинобудівний коледж прийнято до системи Міністерства вищої освіти України (згодом Міністерство освіти та науки України).
1944 р. —
у селі Лівчиці Городицького району Львівської області народився Ковалко Михайло Петрович (1944-2012). Михайло Ковалко тривалий час працював у нафтогазовій промисловості, з настанням незалежності України йому доручають сформувати комітет нафти і газу. У 1992-1995 рр. та 1997–1998 рр. він очолює Державний комітет нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України. У 1996-1997 рр. Михайло Ковалко – голова Державного комітету України з енергозбереження. У 1998 році Михайло Ковалко обирається депутатом до Верховної Ради України по одномандатному виборчому округу №65 (Житомирська область: Бердичів та район, Андрушівський, Попільнянський та Ружинський райони). Впродовж наступних років депутат допомагав вирішувати місту численні соціально-економічні проблеми Бердичева. Рішенням виконкому міської Ради за вагомий внесок у вирішенні соціально-економічних проблем територіальної громади міста Бердичева народному депутату України Ковалку Михайлу Петровичу присвоєно звання "Почесний громадянин міста Бердичева" (2000).
Оголошено конкурс з відбору адвокатів, які залучаються до надання безоплатної вторинної правової допомоги. Заяви для проходження конкурсу приймаються Головним управлінням юстиції у Житомирській області, а також всіма районними, міськрайонними, міським управліннями юстиції до 15 жовтня 2014 року.
Управління праці та соціального захисту населення виконкому Бердичівської міської ради повідомляє:
Відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та постанови Кабінету Міністрів України № 261 від 27.03.2013 р. просимо в термін до 15 жовтня 2014р. звернутися для написання заяви на виділення путівок для санаторно-курортного лікування на 2015 рік.
у вересні місяці в Бердичеві з'явився перший номер нової міської газети для жінок та про жінок під назвою "Бердичівлянка". Засновник газети – ПП "Тонян", тираж першого номера становив 5 тисяч екземплярів. Газета виходить два рази на місяць, "Бердичівлянка" орієнтована переважно на жіночу читацьку аудиторію, нагадуючи по тематичній насиченості провідні жіночі видання.
1994 р. —
рішенням виконкому міської Ради №532 від 22.09.1994 р. за велику роботу по патріотичному вихованню молоді та соціальному захисту людей похилого віку ветерану Великої Вітчизняної війни Айвазову Григорію Калустовичу (1904-1998) присвоєно звання "Почесний громадянин міста Бердичева". Григорій Айвазов народився у місті Армавір Азовсько-Чорноморського краю (нині Краснодарський край, Росія), у травні 1951 року кадровий військовий прибув у Бердичів, де обіймає посаду начальника штабу 32-ї гвардійської механізованої Бердичівської ордена Богдана Хмельницького дивізії. По звільненні в запас тривалий час очолював штаб Цивільної оборони при Бердичівському міськвиконкомі, очолював раду ветеранів партії комуністів (до 1975 року). Вже перебуваючи на заслуженому відпочинку, Григорій Калустович активно займається громадськими справами, проводить виховну роботу серед молоді. Помер Григорій Калустович Айвазов 18 березня 1998 року, похований у місті Бердичеві на міському кладовищі у секторі почесних поховань.
1937 р. —
постановою ЦВК СРСР з частин Вінницької та Київської областей утворено Житомирську область, а Бердичів стає одним з районних центрів новоутвореної області. В результаті цих адміністративних перетворень в країні відбувся перехід на триступеневу систему управління (центр – область – район). По результатам цієї реформи стає зрозумілим, що міській раді не зовсім зручно одночасно керувати як Бердичевом, так і багатьма населеними пунктами, що входять до складу району. Тому з часом постає питання про подальше реформування адміністративного устрою – менш ніж за два роки Указом Президії ВР УРСР від 28.06.1939 р. з території Бердичівської міської ради виділено сільську зону і утворено сільський район з центром у місті Бердичів. Бердичівський район набув такої адміністративно-територіальної форми, в якій він існує і донині, а Бердичів отримав пряме підпорядкування обласному центру. Цей адміністративний устрій діє і сьогодні.
Як повідомили на своїй сторінці у соціальній мережі представники «Центру звільнення полонених», який очолює генерал Володимир Рубан, з полону у Донецьку, в рамках мирного плану Президента України Петра Порошенко у співробітництві зі Службою безпеки України, звільнено 73 військовослужбовців з різних військових частин та добровольчих батальйонів України.
Окончательное решение собачьего вопроса в Бердичеве было неожиданно презентовано на заседании исполнительного комитета депутатов городского совета Бердичева. Слово «неожиданно» использовано для обывателей, а те, кто вникал в суть проблемы, знают предисторию знаменательного события, которое войдет в анналы бердичевской политической истории.
Многие думают, что бердичевская медицина начинается с приемного отделения центральной городской больницы. В этом есть доля правда. Ведь еще не зная, какой врач встретиться на их жизненном пути при попадании в больницу, пациенты рассматривают ремонт и новую плитку на полу. Хороший ремонт внушает надежду, что в таком красивом месте работают только профессиональные медики. Понимая роль надежды в развитии городской медицины Бердичева, руководство нашего города выделило 600 тысяч гривен на реформу городского здравоохранения. В ходже реформы было реконструировано помещение, проведен высококлассный ремонт, установлено новое оборудование.
Підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, які використовують працю найманих працівників, сплачують нараховані за відповідний календарний місяць суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування не пізніше 20 числа наступного місяця.
Так як театр починається з вішалки, так і будь яка лікарня починається з приймального відділення. З саме з нього по суті і складаються перші враження про медичний заклад в цілому, оскільки більшість пацієнтів потрапляють на лікування в стаціонарі через приймальне відділення.
Ну, вот и можно начинать смотреть поединок. На шахматной доске Бердичева установлены практически все фигуры, игра «выбери меня депутатом Верховной Рады» практически началась. Перед началом поединка представляем соревнующие стороны, которые реально претендуют на бесплатную любовь бердичевлян. Лиц, фамилии которых я не озвучил в своем эссе, прошу прощение – я пишу так, как думаю.
вперше на сторінках української версії міжнародного чоловічого журналу Playboy з'явилась бердичівлянка – Юлія Бричковська. Вона народилась у Бердичеві в 1986 році. Її зріст становить 171 см, вага 54 кг, об'єм груди-талія-стегна відповідно 90-61-94 см. Юлія вважає, що у неї немає недоліків, і не хвилюється з цього приводу. У вересні Юлія Бричковська стала дівчиною місяця української версії журналу Playboy, а вже у листопаді – російської версії цього ж журналу. Детальніше...
2008 р. —
під час відкриття IX Днів польської культури у Бердичеві у приміщенні бердичівської загальноосвітньої школи №15 відкрито музейну кімнату пам'яті англійського письменника та мореплавця, уродженця Бердичівщини Джозефа Конрада (Джозеф Теодор Конрад Коженьовський, 1857-1924). Експонатами виставки стали книги Джозефа Конрада і матеріали про життя видатного письменника – статті і фотографії, взяті з малої Батьківщини – з села Терехове. Також у музеї розміщено фотозвіт про поїздку учнів школи у 2007 році до польського міста Тихе на 150-річчя з дня народження Джозефа Конрада.
у Бердичеві пройшли VII Дні польської культури. В рамках проведення Днів відбулась презентація польської суботньої школи, створеної на міської базі загальноосвітньої школи №3, виступи колективів польської громади міста, виступи художніх колективів з Польщі.
2001 р. —
до 60-ї річниці масових розстрілів євреїв у Бердичеві поряд з пам'ятним знаком, що розташований навпроти машинобудівного коледжу по вулиці Молодогвардійській, встановлено пам'ятну стелу Праведникам Світу. Напис на стелі:
"Той, хто врятував одне життя – врятує весь світ. Єврейський народ ніколи не забуде ваш благородний вчинок і буде передавати ваші імена із покоління у покоління як приклад високої людяності та злагоди між нашими народами. Праведникам Світу від єврейської громади м. Бердичева". Цей пам'ятний знак став першим пам’ятником такого плану на теренах України та країн СНД.
1971 р. —
на першому поверсі новозбудованого п’ятиповерхового будинку по вулиці Карла Лібкнехта, 128 (біля залізничного вокзалу, нині вулиця Європейська), почала функціонувати медична аптека №179. Директором аптеки призначено Льва Ісаковича Бикова. Аптека успішно діяла впродовж наступних десятиліть, у 90-х стала комунальним підприємством. Нажаль, комунальна аптека не витримала конкуренції з приватними аптеками, значна кількість яких з'явилась на початку 2000 років, і у вересні 2013 року аптека №179 у зв'язку зі збитковістю призупинила свою роботу.
1929 р. —
у Бердичеві в родині службовця народився Стер Якович Єлісаветський (1929-2006) – історик, дослідник геноциду єврейського народу в Бердичеві, автор публіцистичної книги "Бердичевская трагедия" (1991 р.). Йому належить велика заслуга у дослідженні геноциду єврейського народу та увічненні місць масової страти жертв нацизму. Саме завдяки ініціативі Стера Єлісаветського, за сприяння громадськості та Бердичівської державної районної адміністрації, 1995 року на братській могилі поблизу с. Жидівців (нині – с. Радянське) встановлено пам'ятну стелу жертвам фашизму. Помер Стер Якович Єлісаветський у Києві 24 грудня 2006 року.
Бердичівська школа стрибунів у висоту Лонського далеко відома за межами України. Приємно, що і нині, після смерті Віталія Олексійовича Лонського, про бердичівську школу стрибунів не забувають. Нещодавно завершились Юнацькі Олімпійські ігри у Китаї, у них брало участь більше 10 тисяч спортсменів, серед яких і спортсмени збірної України. Єдиним представником Житомирської області у складі збірної України був бердичівлянин Олександр Баранніков, який зайняв у Китаї четверте місце. Нині у спортсменів висотників завершується сезон, тому, щоб підвести його підсумки, ми вирішили поспілкуватись з тренером Олександра Бараннікова – Ігорем Лонським, сином знаменитого Віталія Лонського, який продовжує славні традиції свого батька і готує нову плеяду стрибунів у висоту, вихованців знаменитої школи Лонського.
Таку інформацію озвучила співробітниця бердичівського медичного коледжу у присутності міських ЗМІ, громадських активістів та правоохоронців. Протягом двох з половиною години очікування під одним з кабінетів навчального закладу, де проходило засідання комісії, що розглядала законність звільнення студента Олексія Мамчура, між присутніми точились розмови, які переростали в дискусії, коли до обговорення долучались співробітники закладу.
Черговий скандал в Бердичівському медичному коледжі набирає обертів. Всі ми пам’ятаємо палкі дебати між Самообороною Бердичева та району та керівництвом закладу з приводу звільнення з посади директора Володимира Клименюка, що відбувались весною цього року. Тоді, кожна з сторін конфлікту залишилась при своїх інтересах і на якийсь час все стихло. Після всіх вищезазначених подій, директора коледжу фактично ніколи не можна застати на робочому місці – він то у відпустці, то на лікарняному, то у відрядженні….
Сьогодні. Близько 13.00 на перехресті вулиць Житомирська та Короленка сталась дорожньо-транспортна пригода за участю маршрутного таксі. Правда, слідувало воно не по маршруту, і без людей. Можливо, саме через це ніхто в ДТП не постраждав. Зате постраждали автомобілі.
Як повідомили на своїй сторінці у соціальній мережі представники «Центру звільнення полонених», який очолює генерал Володимир Рубан, з полону у Донецьку, в рамках мирного плану Президента України Петра Порошенко у співробітництві зі Службою безпеки України, звільнено 73 військовослужбовців з різних військових частин та добровольчих батальйонів України.
Так як театр починається з вішалки, так і будь яка лікарня починається з приймального відділення. З саме з нього по суті і складаються перші враження про медичний заклад в цілому, оскільки більшість пацієнтів потрапляють на лікування в стаціонарі через приймальне відділення.
Бердичівська школа стрибунів у висоту Лонського далеко відома за межами України. Приємно, що і нині, після смерті Віталія Олексійовича Лонського, про бердичівську школу стрибунів не забувають. Нещодавно завершились Юнацькі Олімпійські ігри у Китаї, у них брало участь більше 10 тисяч спортсменів, серед яких і спортсмени збірної України. Єдиним представником Житомирської області у складі збірної України був бердичівлянин Олександр Баранніков, який зайняв у Китаї четверте місце. Нині у спортсменів висотників завершується сезон, тому, щоб підвести його підсумки, ми вирішили поспілкуватись з тренером Олександра Бараннікова – Ігорем Лонським, сином знаменитого Віталія Лонського, який продовжує славні традиції свого батька і готує нову плеяду стрибунів у висоту, вихованців знаменитої школи Лонського.
