Поки на Сході бердичівські артилеристи беруть участь в АТО, юні бердичівлянки Дарина і Наталія Ярчук ніяк не можуть всидіти вдома. От і нещодавно вони разом з начальником Гарнізонного Будинку офіцерів Олегом Цилінським їздили в розташування батарей 26-й бердичівської артилерійської бригади. Зараз наші артилеристи перебувають в зоні АТО.
Вже місяць минув, як у Бердичеві відбулись заходи, приурочені до Дня міста: з 27-29 червня в місті було проведено заходи на відзначення Дня Конституції України, Дня міста Бердичева, ХХІ Міжнародних змагань зі стрибків у висоту, ХV Днів польської культури в м. Бердичеві та Дня молоді. Кульмінацією святкування стало розгортання в центрі міста великої кількості торгівельних лавок від різних підприємців-спонсорів, які були раді можливості отримати додатковий прибуток під час свята: міцні спиртні напої, шашлики, пиво по завищених цінах та інші святкові атрибути, без яких не обходиться жоден День міста Бердичева, мали великий попит. Але в цьому році – не як завжди.
Всегда приятно рассказывать о достижениях бердичевских спортсменов, ведь не зря Бердичев называют самым спортивным городом Житомирской области. Здесь ежегодно проходят международные соревнования по прыжкам в высоту и боксерские турниры на призы братьев Кличко, что собирают большое количество участников со всего мира. А посему спешим поделиться с Вами новостями из мира спорта. За последние несколько дней успели отличиться нашими легкоатлеты и, что даже немного удивительно, футболисты ФК «Бердитчев-2».
Головне фінансово-економічне управління Генерального штабу ЗС України підготувало інформаційний матеріал щодо розмірів місячного грошового забезпечення військовослужбовців ЗС України, які беруть участь в антитерористичній операції, та інформацію щодо можливостей переказу коштів військовослужбовцями своїм родинам.
Розпорядженням голови районної державної адміністрації від 14.07.2014 року № 166 «Про створення та організацію роботи районного координаційного штабу з питань розміщення громадян, які прибувають з тимчасово окупованих територій і районів проведення антитерористичної операції, та заходи щодо вирішення їх соціально-побутових питань», при Бердичівській районній державній адміністрації утворений відповідний координаційний штаб.
Сегодня вечером решится судьба команды КВН «11:10 БЕРДОС», а именно будут ли они играть в финале Открытой Одесской лиги КВН «ВзлЕт». Наша команда при поддержке Народного депутата Украины Анжелики Лабунской, отправилась в Одессу в ночь со среды на четверг. В связи с форс-мажорными обстоятельствами, на этот раз команда поехала в составе троих человек, но наши ребята, успешно прошла редактуры и получила возможность отыграть двухдневный полуфинал. Вчера состоялась первая игра 1/2. Из заявленных семи команд на сцену вышло только 4, а именно «Де ришелье», «11:10 БЕРДОС», «Сборная двора» и «Недоросли». В связи с этим, был изменен регламент, и теперь в финале зритель сможет наслаждаться игрой только двух команд
у Бердичеві на сороковому році життя помер Сергій Васильович Танадайчук (1963-2002) – талановитий художник-самородок, майстер народної творчості, член Національної спілки майстрів народного мистецтва України. Сергій Васильович народився у селі Махаринці Козятинського району на Вінниччині, за своє коротке життя створив низку витинанок, видав близько 30 випусків книг з серії "Бердичівське народне мистецтво", став організатором та головою клубу народної творчості "Сонце". Похований Сергій Танадайчук у Бердичеві на загальноміському кладовищі.
1986 р. —
наприкінці липня місяця у видавництві "Радянський письменник" побачив світ роман бердичівського письменника Михайла Степанюка "Накувала зозуля…". Тираж книги становить 65 тисяч примірників. У своєму романі письменник зі знанням справи розповідає про становлення однієї з дільниць залізниці від повоєнного часу до сьогодення. Книга охоплює понад чверть століття, проблеми, що вирішуються в ній, перегукуються з особливо гострими проблемами сучасного життя радянського народу. Детальніше...
Ось уже вкотре площа Цетральна збирає навколо себе громаду міста Бердичева. Було б нічого, якби мета зібрання не була б настільки сумною. 25 липня бердичівляни разом з ГО “”Патріотична - сила’’ провели вечір пам’яті загиблих у літаку “”Боїнг -777'’.
В Україні оголошено третю хвилю мобілізації, втім на сьогоднішній день вже й так велика кількість жителів Бердичівського району була призвана до лав Збройних сил України, та зараз несуть військову службу, виконуючи покладений на них обов’язок по захисту кордонів нашої держави, а деякі з них приймають безпосередню участь у проведенні АТО. Як наслідок велика кількість сімей залишилася без годувальників, і зараз потребують матеріальної допомоги, відповідні звернення до Бердичівської райдержадміністрації.
Президент України Петро Порошенко підписав Закон № 1595-VII «Про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію». Часткова мобілізація оголошена у зв'язку з поширенням проявів тероризму, що призводять до загибелі мирного населення та військовослужбовців у східних регіонах, концентрацією угруповань військ (сил) на території Російської Федерації поблизу державного кордону України, загрозою нападу та небезпекою незалежності України.
Преступники не дремлют в Бердичеве. И если одни промышляют воровством и грабежами, то другие находят более легкий, по их мнению, способ заработка, самостоятельно печатают… деньги. Не останавливают фальшивомонетчиков ни высокий уровень защиты настоящих денег, ни водяные знаки – современные технологии творят чудеса, позволяя создать купюру, максимально приближенную к оригиналу. А где лучше всего «сплавить» подделку? Конечно же, в Бердичеве! По крайней мере, так думал «продвинутый» фальшивомонетчик из Житомира.
Колись, в далекій країні жила королева незрівняної краси. Якось вона вишиваючи сиділа біля вікна. Чи то вітер повіяв, чи королева побачила щось немиле, але вона здригнулася і вколола собі голкою палець. Три краплі крові впали на білосніжне полотно. Глянувши на краплі крові, що червоніли на вишивці, вона замріялася: «Яка б я була щаслива, якби мала маленьку донечку з червоними губами, білим, як сніг, личком а коси в неї щоб були темні, як чорне дерево!». Так починається казка про Білосніжку, знайома кожному з нас з дитинства. Та навіть у реальному житті може статися казкове диво – особливо, якщо до справи береться такий досвідчений чарівник, як Олександр Ревега.
у липні місяці на баланс комбінату громадського харчування та міського парку культури і відпочинку імені Тараса Шевченко прийнята нова споруда – дитячий комплекс по вулиці Свердлова, поряд з універмагом "Дитячий світ" (нині торговий комплекс "Новий світ" по вулиці Вінницькій). Це дитяче містечко було збудоване за пайової участі підприємств, установ та організацій міста. У його складі кафе та ігровий комплекс у вигляді фортеці, прикрашений декоративною стіною.
Мудрість, виваженість, толерантність, послідовність... Це ті риси, які завжди були і є шанованими серед бердичівлян. Не даремно ж свого часу письменниця Марина Гримич у вже класичному творі “Фріда”, описуючи Бердичів середини минулого століття, писала: “Запам’ятай синку: ти живеш у Бердичеві. І різких рухів тут робити не треба”. Не має жодного значення, якої сфери це стосується — освіти виробництва чи просто побуту — зваженість і мудрість має бути завжди. Особливо — у політиці.
Всем коррупционерам и взяточникам Бердичева можно выдохнуть – люстрировать «Батькивщина» будет сама себя. На партийном бюро городской организации ВО «Батькивщина» было принято решение создать комитет из пяти членов партии, которые рассмотрят работу каждого члена партийной организации и дадут ему оценку. Это делается для того, чтобы очистить организацию от приспособленцев и демагогов, которые используют знамя партии для решения личных бытовых вопросов и обогащения.
Постать Іван Павла ІІ назавжди увійшла в історію людства, адже за той час, поки він був Папою Римським, католицька церква зробила великі кроки по наближенню до людей, а сам Іван Павло ІІ являвся щирим борцем за мир на землі. Мало хто знає, що цей видатний священнослужитель має відношення і дог міста Бердичева, оскільки саме він освячував копію ікони матері Божої Бердичівської, яка була виготовлена замість зниклої в роки війни. За свої заслуги під час життя після смерті Івана Павла ІІ було канонізовано у квітні цього року, а незабаром пам’ятник на його честь з’явиться поблизу кляштору Босих Кармелітів у місті Бердичеві.
Выборы приближаются, это легко можно понять по неприятному запаху из городского совета Бердичева. Запах политической дискредитации и провокаций все резче набирает силу в нашем городе. Основанием для этого умозаключения является ситуация с регистрацией группы «Реформы Бердичева» депутатами горсовета от политической партии «Батькивщина».
Лише за підтримки народу українська армія, яку на протязі останніх років навмисне приводили у небоєздатний стан зможе дати достойну в для ворога, який запустив свої пазурі у Східну частину України, заполонивши її терористами, озброєними найманцями-бойовиками та зомбованими сепаратистами з числа місцевих жителів. Вже кілька місяців наші військовослужбовці серед яких є велика кількість мобілізованих жителів міста Бердичева та Бердичівського району ведуть запеклі бої, визволяючи українські міста та села і захищаючи мирних жителів. У цьому їм допомагають як місцеві підприємці разом з волонтерами та небайдужими громадянами, так і представники влади, що забезпечують солдат бронежилетами та усім необхідним.
Указом Президента України Леоніда Кучми уродженця Бердичева Олександра Васильовича Разумкова (1959-1999) призначено Першим помічником та керівником групи помічників і референтів Президента України. Перед тим Олександр Разумков доклав неабияких зусиль для перемоги Леоніда Кучми у передвиборному марафоні. Та вже через рік праці Першим помічником – у грудні 1995 – Олександр Разумков публічно виказує свою незгоду зі стилем роботи та системою інформування глави держави, які були встановлені в Адміністрації Президента, і за власним бажанням пішов з займаної посади.
1988 р. —
цього дня відбувся перший заїзд до санаторію-профілакторію "Діброва", побудованого машинобудівним заводом "Прогрес" для своїх працівників. Санаторій розмістився у лісовому масиві біля села Кустин Бердичівського району. Тут працюють три лікарі та дев'ять медсестер. У їх розпорядженні найновіша медична апаратура, якої на цей час поки що немає і в міських медичних закладах. Зокрема, вона сприяє усуненню болей неврологічного походження: остеохондрозів, радикулітів, невралгії. Тут великий вибір лікувальних ванн: хвойних, морських, солевих, перлинних та інших. Усього санаторій надає 37 видів лікувально-профілактичних процедур.
1939 р. —
у селищі Гришківці Бердичівського району в робітничій родині народилася Марія Едуардівна Мончинська. Марія Едуардівна все трудове життя присвятила праці в комунальних підприємствах Бердичева – майстром лісництва, агрономом Бердичівської контори благоустрою, майстром ділянки зеленого будівництва Житомирського РСУ зеленого будівництва, а з 1991 року очолює новостворене мале підприємство "Озеленювач". За роки її праці та керівництва благоустроєм Бердичів перетворюється на зелене квітуче місто, яке має значні площі лісових насаджень як на центральних вулицях, так і на окраїнах. За вагомий внесок у вирішенні розвитку житлово-комунального господарства, благоустрою та озелененню міста та враховуючи клопотання відділу житлово-комунального господарства, рішенням виконкому Бердичівської міської ради №227 від 27 березня 2002 року директору комунального підприємства "Озеленювач" Марії Едуардівні Мончинській присвоєно звання "Почесний громадянин міста Бердичева".
1923 р. —
у Бердичеві відкрилася літографія. Літографія – техніка гравюри, коли фарба під тиском переноситься з плоскої друкарської форми на папір. При застосуванні літографії на кам'яній або металевій пластині створюється візерунок за допомогою олії, смальцю або гуміарабіка. Жирні місця не змочуються фарбою і стають тлом. В Бердичеві літографія використовується для друку текстів і зображень на папері або іншому матеріалі.
1831 р. —
у Свято-Миколаївській церкві Бердичева відбулась цікава подія: заможна єврейська родина Рубінштейнів на чолі з купцем другої гільдії Григорієм Романовичем прийняла православ’я. Після цього акту на родину Рубінштейнів перестали розповсюджуватись закони т.зв. смуги осілості, і незабаром Рубінштейни оселились у Москві (1832), де батько відкрив невелику фабрику. Григорій Романович Рубінштейн був родом з Бердичева, замолоду займався орендою землі в Бессарабській області. Його дружина Калерія Христофорівна (уроджена Левенштейн) — музикант, походила з прусської Сілезії. Разом зі своїми братом та сестрою цього дня був охрещений і маленький дворічний Антон Рубінштейн (1829-1894) – у майбутньому всесвітньовідомий піаніст, диригент, композитор, музичний педагог, засновник першої російської консерваторії в Петербурзі.