В нынешнее время жить в селе – означает сознательно лишиться многих благ цивилизации, ведь многие населенные пункты Бердичевского района до сих пор не газифицированы, во многих местах напрочь отсутствуют дороги, не работают находящиеся в ветхом состоянии сельские клубы, во многих домах нет удобств. А еще это повальная безработица, поскольку найти работу в селе практически невозможно из-за упадка отрасли сельского хозяйства, нужно искать что-то в городе, учитывая привязку к рейсовым автобусам. Но, несмотря на это, в Бердичевском районе все еще остались настоящие патриоты, которые не убегают из своих родных сел, а остаются работать на благо односельчан, вкладывая душу в то дело, которым они занимаются.
У понеділок, 14 липня, під стінами Бердичівського управління праці і соціального захисту населення було людно. Бачити мам з візочками тут звикли, але одночасно стільки жінок з дітьми та ще й з вимогами у дворі установи певно не було. Бердичівлянки зібралися на акцію протесту, аби запитати, чому держава однією рукою допомагає їм, а іншою – з надлишком забирає все, що дала.
Відколи людство зрозуміло руйнівну силу пожежі, від тих пір і розпочало пошук засобів аби убезпечити себе і свій скарб. Наукові і технічні винаходи у цьому плані розвиваються шаленими кроками. І сьогодні, щоб завчасно виявити пожежу не потрібно підкорювати пожежну каланчу. Достатньо – влаштувати систему пожежної автоматики.
По суті, вже майже два місяці не знає смаку перемог ФК “Бердичів”. Якщо взяти до уваги не тільки чемпіонат області (він щойно розпочався), але й Кубок, то востаннє бердичівляни перемагали ще у першому матчі чвертьфіналу проти городниського “Полісся”. А потім були поразки як у Кубку, так і у чемпіонаті від “Полісся”, “Коростеня” та знову “Полісся”.
у Чернівцях помер Петро Герасимович Міхневич (1901-1993) – український актор, Народний артист УРСР. Петро Герасимович працює з 1926 по 1931 рік у Київському драматичному театрі ім. І. Франка; в 1931-1937 рр. – в трупі Харківського театру Революції. У 1940 році Петро Герасимович разом з дружиною Галиною Янушевич переїздить до Чернівців, де вони засновують театр імені Ольги Кобилянської та грали на сцені до останніх днів. За тривале життя на сцені Петро Міхневич створив понад 200 незабутніх образів як в театрі, так і в кіно. За плідну працю Петро Герасимович крім мистецьких відзнак нагороджений орденами "Знак Пошани" (1951), Трудового Червоного Прапора (1960), "Жовтневої Революції" (1971), багатьма медалями та Грамотами Міністерства культури України. Він став Почесним громадянином міста Чернівці. Похований Петро Герасимович Міхневич у Чернівцях на місцевому кладовищі.
1968 р. —
загальноосвітній школі села Райгородок Бердичівського району присвоєно ім'я Героя Радянського Союзу Вадима Клавдійовича Олійника (1922-1944) – колишнього учня цієї школи, який закінчив її у 1940 році. Одночасно на фасаді школи встановлено меморіальну дошку. У 1981 році, коли у селі Райгородок була побудована та відкрита нова загальноосвітня школа, меморіальну дошку було перенесено до нової школи.
1968 р. —
міський виконавчий комітет приймає рішення про створення на базі Бердичівської лабораторії "Асколі" міської ветеринарної лікарні та визначає місце розташування її у Бердичеві.
1949 р. —
у Бердичеві народився Павло Степанович Скавронський – педагог, вчитель географії вищої категорії, краєзнавець. Павло Степанович є членом Національної спілки журналістів України, науковим кореспондентом Інституту педагогіки АПН України, тривалий час очолював загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів №11 міста Бердичева. У 1994 році він стає одним з ініціаторів створення Бердичівського регіонального товариства краєзнавців, з 1998 року є його головою. За час його головування в Бердичеві проведено чотири Всеукраїнських науково-краєзнавчих конференції (1999, 2001, 2005, 2007 рр.), видано наукові збірники доповідей проведених конференцій про природу, господарство, історію Бердичева та його найближчих околиць.
1941 р. —
у зв'язку з проривом німецьких військ з півночі до міст Сквира та Біла Церква, наступ радянських військ на Бердичів було зупинено. Цього ж дня ворожі війська захопили село Голодьки (нині Мирославка) Бердичівського району.
1925 р. —
в Бердичеві по вулиці Мала Юридика, 45, відкрито дитячий будинок для розумово відсталих та з певними відхиленнями дітей. Тут перебувало 25 дітей, яких перевели сюди з усіх міських дитячих будинків. Дитячий будинок був укомплектований 24 ліжками, 13 матрацами, ковдрами і подушками. Завідуючою закладом призначили Дейч, завідуючим господарством – Фельдмана.
Чи знаєте ви, що в усьому світі налічується понад мільярд велосипедів? Вони служать засобом пересування, активного відпочинку та спортивних змагань. У багатьох європейських країнах вони слугують основним видом транспорту у густонаселених мегаполісах. При цьому їздити на роботу велосипедом не гребують чиновники та бізнесмени, які масово пересідають з чотирьох на двоколісний транспорт. Мер Лондона Борис Джонсон спокійнісінько їздить на роботу велосипедом, в той час, коли більшість українських посадовців продовжує скромно кататись на авто. Тим більше, що значна частина міст і містечок не пристосована для руху велосипедом, як ще одним повноцінним видом транспорту. У нас немає, ні доріжок, ні спеціальної розмітки, та й решта учасників дорожнього руху часто не рахується з власниками двоколісного транспорту.
Нещодавно у місті Рівне відбувся Всеукраїнський турнір з гирьового спорту серед чоловіків та жінок «Бурштинові зорі». У змаганнях взяли участь 96 спортсменів з Рівненської, Житомирської, Закарпатської, Київської, Львівської, Хмельницької та Харківської областей.
Завершився XVIМіжнародний турнір з боксу класу «А» серед молоді на призи братів Кличків. Цього року за нагороди змагались 63 боксери з п’яти країн: України, Німеччини, Росії, Грузії та Молдови. У змаганнях взяли участь спортсмени 1996-1997 років народження, які змагались за нагороди у десяти вагових категоріях. Для юнацької збірної України цей турнір став останнім етапом підготовки до ІІ Юнацьких Олімпійських ігор, які відбудуться у середині серпня в Китаї.
У суботу, 12 липня 2014 року, в Райківській ВК №73 відбувся День відкритих дверей для представників державних, громадських та релігійних організацій, які співпрацюють з установою. Цього дня всі присутні мали нагоду на власні очі побачити умови, в яких засуджені відбувають свій строк покарання.
Ще ніколи у місті Бердичеві не вирували настільки патріотичні настрої, як останнім часом. Революція на Майдані, кривава війна на Сході країни змусили багатьох замислитися про те, а чи люблять вони ту державу, у якій проживають? Виявилося, що любов до України – то не є якась вигадка чи ілюзорне почуття. Дедалі більше людей розуміють, що вони є українцями та прагнуть ними залишатися і надалі. Жодна інша нація не змогла б зробити те, що зробили ми: вистояти під кулями снайперів, зняти злочинну владу та самотужки озброїти ставшу небоєздатною армію для того, щоб вона могла виконати свій обов’язок по захисту території України та його мирного населення від озброєних терористів. Цього від нас не очікував ніхто.
Что делать, если вас избили, ограбили, или изнасиловали? Естественно, что первой реакцией законопослушного бердичевлянина, ставшего жертвой преступников это обратиться в милицию и терпеливо ждать, когда же их обидчиков найдут и арестуют. Но случается так, что, не желая ждать, люди самостоятельно начинают поиски преступников, и преподносят их правоохранителям «на блюдечке с голубой каемочкой». Впрочем, и это не означает, что злоумышленника постигнет заслуженное наказание.
до Бердичева прибув уповноважений трупи Київського Державного Українського театру, що діяв при Головполітпросвіти Харкова (трупа Саксаганського). В липні ця відома трупа дала в місті декілька гастрольних вистав. Глядачі подивились п’єси "Ґандзя", "Казка старого млина", "Молода кров", "Приятелі" і інші.
Повномасштабна війна, що зараз точиться на сході України виганяє людей з домівок. Хто має можливість, той зібравши все найнеобхідніше виїздить з регіонів, де точаться бої з терористами, у глиб країни. З кожним днем потік людей, що шукають прихистку зростає. Зокрема, в Бердичів з сходу країни, а саме з Слов’янська, Белбасівки, Краматорська, Горлівки, Костянтинівки та Вахрушева - Донецької та Луганської областей, прибули 8 родин.
Діти, пенсіонери, багатодітні сім’ї та одинокі матері являються найбільш соціально-незахищеними верствами населення, які часто не здатні самотужки вижити в тих умовах, які на сьогоднішній день склалися в державі. Хто з жінок виховує маленьку дитину, той знає, що влаштуватися чи повернутися знову на роботу практично неможливо: у дитячий садок дітей беруть лише з двох років, та ц роботодавець буде не вельми задоволений таким працівником, який постійно буде вимушений брати лікарняний – ми ж знаємо, як часто, на жаль, хворіють маленькі діти.
Трагедія сталася вчора, 10 червня, посеред білого дня, в п’ятиповерхівці по вулиці Котовського 40/1 на Червоній Горі. За словами правоохоронців, 2-річний хлопчик бавлячись, заліз на підвіконня, де роздивлявся довколишній світ з вікна. Захопившись, малюк сперся на москітну сітку, що не витримала ваги дитини і разом з ним полетіла донизу.
Пам'ятайте, вуличні грабіжники ретельно вибирають свою жертву й часто стежать за нею. Саме тоді, коли ризик піддатися нападу вам здається мінімальним, вони стрімко й зухвало діють…
На нынешнюю пенсию пожилым людям прожить довольно трудно. Проработав кто двадцать, а кто и все тридцать лет на заводах и фабриках и отдав все силы и здоровье любимой работе и своей стране, многие из них на старости лет вынуждены существовать за чертой бедности, забытые как государством, так в некоторых случаях и своими неблагодарными детьми. Помимо этого на (и без того скудные) сбережения стариков постоянно покушаются злоумышленники, поскольку к пожилым людям легче войти в доверие чтобы обмануть их а то и забрать силой имеющиеся в наличии деньги.
З метою своєчасної підготовки мереж теплопостачання до роботи в осінньо-зимовий період, за рішенням відповідної комісії, заяви мешканців на отримання дозволу на встановлення індивідуального опалення розглядаються до 15.08.2014 року.
в актовому залі міського педагогічного училища пройшов творчий вечір співака-аматора Володимира Павловича Юрачковського – за фахом лікаря-кардиолога міської служби швидкої допомоги, депутата міської ради і відомого у Бердичеві виконавця народних та класичних пісень. Прослухавши у виконанні Юрачковського різноманітні твори світової класики, українські народні пісні, глядачі і слухачі отримали максимум естетичного задоволення, бо співав Володимир Павлович професійно, натхненно, вкладаючи в твори душу і високу майстерність.
1948 р. —
у Бердичеві вийшов перший номер газети "Патриот Родины". Засновником та видавцем газети став місцевий осередок ОСОАВІАХІМ (Товариство сприяння обороні, авіаційному і хімічному будівництву, правонаступником якого став ДТСААФ – добровільне товариство сприяння армії, авіації і військово-морському флоту).
1923 р. —
в Бердичеві відкрито Дім підлітка – навчальний заклад, створений з метою допомоги вибувшим з дитячих установ підліткам, що пішли працювати на підприємства міста. Дім забезпечував учнів помешканням, постіллю на перший рік їхнього перебування на роботі. Тут перебувало 77 дітей: 33 хлопчика і 44 дівчини. Перші роки матеріальне становище Дому було вкрай поганим: в столовій стояв лише один стіл, за відсутності столів діти їли на піаніно та на підвіконні; на 77 душ припадало лише 18 мисок і 10 ложок. Інвентар поступово приходив у непридатність, підлітки за недостатністю забезпечення взуттям та одягом ходили босоніж та обідрані, а тому часто хворіли. Через декілька років заклад припинив своє існування.