у Бердичеві в сім'ї службовця народився Всеволод Зіновійович Нестайко – відомий український дитячий письменник. Ще у дитинстві з родиною Всеволод Нестайко переїздить до Києва, де проживав усе своє життя. Всеволод Зіновійович написав понад 30 дитячих книжок, чимало з яких стали бестселерами. А його трилогію "Тореадори з Васюківки" у 1979 році внесено до Особливо Почесного списку Андерсена як один із найвидатніших творів світової літератури для дітей. Детальніше...
1924 р. —
президія Бердичівського Окружного виконкому прийняла рішення про перейменування центральної вулиці міста – Житомирської – на вулицю імені Володимира Ілліча Леніна, вождя Жовтневої Революції 1917 року.
1667 р. —
цього дня в селі Андрусове під Смоленськом між Московським царством і Річчю Посполитою за спиною України була підписана угода про припинення війни – Андрусівське сепаратне перемир’я (Андрусівський сепаратний договір, Андрусівський мир). В результаті Андрусівського перемир’я було узаконено поділ України на дві частини – Лівобережжя та Правобережжя. Бердичів та навколишні землі увійшли до складу Брацлавського воєводства й полишився під владою Польщі. Відтоді почастішали напади татарських орд, зокрема 1695 року, коли був спалений Бердичів. Чимало мешканців містечка і навколишніх сіл переселилися на лівий берег Дніпра
Ленін, Лібкнехт та Свердлов остаточно зникли з карти Бердичева. Принаймні, у назвах вулиць. Нагадаємо, у середині грудня виконком міської ради прийняв рішення про перейменування трьох головних вулиць Бердичева. Тоді члени виконкому, спираючись на відповідне рішення комісії з перейменування вулиць, постановили змінити назву вулиці Леніна на Житомирську, Карла Лібкнехта — на Європейську, а Свердлова — на Вінницьку. Голосування з цього приводу було одностайним.
Ой, не нравится местным регионалам, что в Бердичеве все спокойно. Без «Беркута» и дубинок неуютно им работается над «покращенными» в Бердичевском районе. Об этом стало известно из репортажа с сайта http://www.1.zt.ua/, который житомирские журналисты ведут с площади перед зданием Житомирской областной государственной администрации. Цитируем сообщение полностью:
Футбольний клуб «Бердичів», який фінансується за кошти міського бюджету і цей рік також провів під керівництвом директора та тренера команди Ігоря Зеленцова.
Доволі непогано футболісти ФК «Бердичів» виступили у Кубку Житомирської області, зупинившись за крок до фіналу. Бердичівські футболісти двічі поступились у півфіналі команді «Полісся» з Новоград-Волинського району.
27 та 28 січня у місті Запоріжжя відбувся Командний Чемпіонат України у приміщенні з легкої атлетики. Бердичівські легкоатлети виступали у складізбірної Житомирської області.
І не просто до Житомира, а саме на провладний мітинг, організований обласною державною адміністрацією. Для першого житомирського каналу інтернет телебачення одна така «бердичівлянка» сказала, що в Бердичеві страшно жити. Тут не дають розмовляти російською мовою та побили минулої ночі прихильників влади.
Вчора багатьом працівникам бюджетної сфери Бердичівського району телефонували з місцевого осередку партії регіонів та пропонували їхати в середу до Житомира на підтримку дій діючої влади, «захищати» облдержадміністрацію. Але не всі й погоджувались. Спортсмени зробили вигляд, що не почули, сільські голови теж знайшли причини для відмовок, лише «культурні» працівники та деякі вчителі, і директори шкіл зібрались в фойє адміністрації з пакетиками та сумочками, які свідчили про те, що вони вирушають в дорогу.
через три тижні з моменту визволення міста від фашистсько-німецьких загарбників вагранки ливарного цеху машинобудівного заводу "Прогрес" видали перший чавун. А наприкінці 1944 року завод став випускати мирну продукцію.
1902 р. —
у січні місяці в новозбудований будинок міської думи, що розташувався на Театральній площі, переїздить міська управа, хоча оздоблювальні роботи у зведеному будинку ще не завершились. Причиною цього переїзду стала поява великої тріщини в одному з приміщень кармелітанського монастиря, яке до цього з 1867 року займала управа та міське поліцейське управління. Тріщина, на думку спеціалістів, направлених губернським управлінням, несла загрозу його мешканцям. Зведена двоповерхова будівля міської думи має велику залу для думських засідань, в якій також передбачається проведення народних читань, публічні концерти та спектаклі. Нині в колишньому будинку міської думи, що розташований по вулиці Свердлова, 21, знаходиться Центр позашкільної освіти ім. О.В. Разумкова.
Завтра в Житомирі планується проведення позачергової сесії обласної ради, ініційоване депутатами від опозиції. На цій сесії планується прийняття звернення з вимогами відставки уряду, звільнення затриманих активістів, повернення до конституції 2004 року та позачергові вибори президента і парламенту.А для того, щоб бува не поставили на порядок денний питання про недовіру губернатору (який зараз перебуває у відпустці), влада хоче зібрати до будівлі своїх «прихильників».
Три сім’ї, дванадцять людей, у тому числі — тримісячна дитина, потрапили за останні дві доби до реанімації Центральної міської лікарні Бердичева. При цьому, всі сім’ї жили у абсолютно різних куточках міста — на вулицях Раскової, Руській та Яблуневій, як у багатоповерхівці, так і у приватних будівлях. Про це розповідає головний лікар ЦМЛ Лариса Бабікова. У всіх трьох випадках — отруєння невідомою речовиною.
У найближчі дні очікується значне погіршення погодних умов. На цьому наголосив заступник міського голови Сергій Онофрійчук, звертаючись до членів комісії з надзвичайних ситуацій Бердичева. Прогнози синоптиків невтішні: снігопади та подальше зниження температури до -25 градусів не залишатимуть наш край, принаймні, до кінця поточного тижня.
Пригода, яка сталася у понеділок у Бердичеві, певно, жодним чином не пов6язана із подіями, які нині відбуваються у державі. Але за своїми масштабами могла мати надзвичайно трагічні наслідки, якби не стурбованість сусідів.
Сегодня в четыре часа утра, в районе отеля «Мирабелла» состоялась беседа между организованными представителями бердичевских «титушек», отправлявшихся в Киев на митинг в поддержку действующего президента (150 гривен за рыло) на четырех автобусах, и молодыми бердичевлянами, вышедшими подышать в четыре утра свежим воздухом. В ходе беседы стороны пришли к взаимопониманию, что ехать в Киеве за 150 гривен, чтобы поддержать правительство, по вине которого в городе «резко выросла безработица, которое виновно в убийствах протестующих, и покрывает бандитов и убийц», не правильно. Бердичевские «титушки» согласились не ехать – автобусы ушли пустыми.
Про відповідну його заяву повідомляє прес-служба Кабміну. "З метою створити додаткові можливості для суспільно-політичного компромісу, заради мирного врегулювання конфлікту, прийняв особисте рішення просити президента прийняти мою відставку з поста прем'єр-міністра", - йдеться у заяві Азарова.
Чи то революційною хвилею накриває Бердичів, чи то свавіллям звичайних зловмисників: невідомі побили вікна у приміщенні Бердичівського міськрайонного Союзу інвалідів. Одну зі своїх кімнат організація здавала у суборенду міському осередкові Партії Регіонів. Через те, судячи зі всього, і постраждала. Прийшовши на роботу, члени Союзу побачили невтішну картину: разом із одним «партійним» вікном були побиті й решта, а фасад приміщення – розмальований гаслами «Осередок катів», «Слава Україні!», «Правди не приховати!». В організації розповідають: напередодні пригоди до них увірвалися «гості».
під Бердичевом загинув Аширбеков Ахметрашит (1914-1944) – рядовий, лінійний наглядач 737-ї окремої кабельно-жердинної роти 3-ї гвардійської танкової армії, Герой Радянського Союзу. Відзначився Ахметрашит Аширбеков 24 вересня 1943 року під час обслуговування лінії зв'язку, прокладеної через Дніпро на Букринський плацдарм. Він двічі пірнав у льодову воду, щоб знайти кінці перебитого осколками кабеля і з'єднати їх. Наступного дня він доплив до місця обриву лінії й ліквідував пошкодження. 17 листопада 1943 року йому присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Похований Аширбеков Ахметрашит у Бердичеві у північно-західній частині військового кладовища. Одна із вулиць міста носить ім'я А. Аширбекова. Детальніше...
1897 р. —
у Бердичеві проходить перепис населення. Обліковуються три категорії населення: наявне, постійне та прописне. Обліковці формувалися з письменних запасних солдатів, "благонадійних" вчителів та священників.
1753 р. —
Папа римський Бенедикт ХІV своїм декретом дозволив коронувати ікону Матері Божої Бердичівської, яка зберігається в Бердичеві в монастирі Кармелітів Босих. Сам Акт коронації року ікони відбувся 16 липня 1756 року. Але доля коштовних корон складалась не вельми вдало. Зокрема, у 1820 році золоті корони папи Бенедикта XIV було викрадено з костелу разом з іншими цінностями. Після того, як їх знайшли, 1831 року корони було знову викрадено. Замість них суддя Липовецького повіту Йосип Здяховський зробив нові корони, які у 1844 році посвятив та наклав отець-єпископ Михайло Півніцький. Коли ж і ті було викрадено, Святіший Отець Пій IX зробив своїм коштом та надіслав нові корони з пропозицією повторного коронування. 6 червня 1854 року, майже у 100-річний ювілей першої коронації, єпископ Каспар Боровський укоронував ікону. Корони разом з дорогоцінними окладами прикрашали ікону до Громадянської війни 1920 року.
1712 р. —
в містечку Дятлово (нині районний центр Гродненської області, Білорусь) в княжому роді Радзивіллів гербу "Труби" народився Радзивілл Удальрик Кшиштоф (Христофор) (білор.
Удальрык Крыштап Радзівіл, пол.
Udalryk Krzysztof Radziwiłł) – князь, державний діяч Великого Князівства Литовського, поет, перекладач, історик, конюший (1734-1762) і писар великий литовський (з 1762), староста мінський (1739-1746). Удальрик Радзивілл отримав освіту в колегіумі отців піарів у Варшаві, офіцерські регалії – у рицарській академії в Легниці. Обирався послом на сейми 1730, 1733, 1736, 1746, 1764, 1767 рр., займав ряд державних посад, з 1747 року – командувач армією Великого князівства Литовського. По смерті свого батька князя Миколая РадзивіллаУдальрик Кшиштоф став власником значних земельних володінь у Польщі та Україні, у т.ч. містечка Бердичів. Сучасники характеризували Удальрика як ексцентричну, талановиту і начитану людину, але зі схильністю до авантюризму. Він неодноразово потрапляв у фінансові труднощі. З цієї причини покинув родинне гніздо в Дятлово та збудував новий палац у Гришківцях поблизу Бердичева (нині неподалік залишків палацу знаходиться гришковецька гімназія), розпочав будівництво палацу в Бердичеві (будівництво завершив його син Матвій; палац не зберігся, зруйнований на початку 1970-х років). Помер Радзивілл Удальрик Кшиштоф 21 липня 1770 року.
Позачергова сесія міської ради, на якій депутати підтримали вимоги протестувальників про відставку уряду і Президента, закінчилася доволі несподівано та прикро.
У суботу громадськість міста Бердичева скликала загальноміське віче – не дивлячись на вихідний день,близько півтисячі людей прийшли під будівлю міськвиконкому щоб висловити своє обурення подіями, які сьогодні кояться в країні, та вимагати від міської влади розглянути їх звернення, у якому вони просили терміново зібрати позачергову сесію депутатів Бердичівської міської ради та ухвалити від імені містян рішення з вимогами до Верховної Ради України.
Просмотров: 432 
Футбольний клуб «Бердичів», який фінансується за кошти міського бюджету і цей рік також провів під керівництвом директора та тренера команди Ігоря Зеленцова. 
27 та 28 січня у місті Запоріжжя відбувся Командний Чемпіонат України у приміщенні з легкої атлетики. 
Чи то революційною хвилею накриває Бердичів, чи то свавіллям звичайних зловмисників: невідомі побили вікна у приміщенні Бердичівського міськрайонного Союзу інвалідів. Одну зі своїх кімнат організація здавала у суборенду міському осередкові Партії Регіонів. Через те, судячи зі всього, і постраждала. Прийшовши на роботу, члени Союзу побачили невтішну картину: разом із одним «партійним» вікном були побиті й решта, а фасад приміщення – розмальований гаслами «Осередок катів», «Слава Україні!», «Правди не приховати!». В організації розповідають: напередодні пригоди до них увірвалися «гості».
