з часу звільнення Бердичева від фашистсько-німецьких загарбників в місті вийшов перший номер міськрайонної газети "Радянський шлях". Він був присвячений 20-й річниці з дня смерті В.І. Леніна та трудовим героїчним будням бердичівлян по відновленню зруйнованого війною міста. Газета виходить на поганому папері, з використанням техніки друкарень військових газет, у двополосному варіанті.
1943 р. —
цього дня окупанти розстріляли 12 членів міської антигітлерівської організації, якою на цей час керували В. Завадський та І. Левицький, а організатором був Антон Рафаїлович Яворський (1911-1943) – воїн Червоної Армії, який на початку війни потрапив в оточення й опинився на окупованій території. Під Новий 1943 рік бердичівські підпільники готувалися провести ряд диверсійних актів, зокрема, було вирішено підірвати склад з боєприпасами на рафінадному заводі, нафтобазу на Елінгу і приміщення карного батальйону СД. Але здійснити заплановане підпільникам не вдалося – 25-27 грудня 1942 року підпільників заарештували, після розстрілу на території тюрми скинули в колодязь. Детальніше...
1921 р. —
цього дня у місті з нагоди річниці відбувся парад-маніфестація пам'яті розстріляних 9 січня 1905 року в Петрограді робітників. Маніфестанти зібрались об 11.30 годині на Радянській площі (нині площа Соборна) та направились по вулиці Карла Лібкнехта до будинку Ревкому. Тут відбулось привітання, після якого маніфестанти пройшли до вулиці Свердлова, звідки повернулись на Радянську площу.
1920 р. —
о третій годині дня в приміщення 1-го Радянського театру Бердичівської організації Комуністичної партії (таку назву мав на той час театр) було проведено концерт-мітинг на тему "Історія Комуністичної партії і робітничий клас". На мітингу виступили представники міського партійного комітету, по його закінченні проводився запис робітників, селян і червоноармійців до лав Комуністичної партії (більшовиків).
Жизнь налаживается! Сегодняшний день богат на улучшения! Сегодня большинство в Верховной Раде приняло закон, которым фактически вводится цензура в интернете. Речь идет о Законе Украины «О судоустройстве и статусе судей, и процессуальных законах о дополнительных мерах защиты безопасности граждан», авторства депутатов Партии регионов Вадима Колесниченко и Владимира Олийныка.
По крайней мере, на первой административной комиссии города Бердичева нового, 2014 года, было зафиксировано сразу три таких случая, когда люди сознательно не платили ЖЭКу за коммунальные услуги, недовольные качеством предоставляемых услуг. Но на каждой действие есть свое противодействие, а посему на «злостных неплательщиков (общая задолженность которых вряд ли превышает сумму в полторы тысячи гривен)были составлены административные протоколы. Каждый из случаев по-своему оригинальный, а поэтому давайте разберем каждый из них по отдельности.
В нашей стране не раз ради «великой цели» вместе с водой выливали ребенка. Обычай у нас такой – идти напролом, не оборачиваясь по сторонам, не оценивая последствия для людей, которые рядом. Вот и на этот раз «регионалы» сделали «подарок» для свадебных кортежей и похоронных процессий, хотя изначальной целью «наказания» был Автомайдан.
На початку 2014 року у місті Бардейов, Словаччина відбулись IХ Міжнародні змагання «Меморіал Володимира Савчинського». У змаганнях, крім господарів – представників Словаччини, також взяли участь спортсмени з Польщі, Чехії та України. Цього року вперше у турнірі взяли участь і бердичівляни, вихованці «Школи Віталія Лонського» під керівництвом тренера-викладача Ігоря Лонського.
Посадити дерево у місті без жодних дозвільних на це документів (мова йде не про приватну присадибну ділянку) – будь ласка. Зрізати – зась. Ще одним підтвердженням цьому стало засідання адміністративної комісії Бердичева, яке відбулося у середу, 15 січня. Один із розглянутих протоколів був складений за самовільну вирізку дерев. Мінімальний штраф за таке порушення складає 340 гривень.
Протягом новорічних і різдвяних свят двері Бердичівської загальноосвітньої спеціальної школи-інтернату для дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (саме так офіційно називається Гришковецький інтернат) не зачинялись від великої кількості благодійників і меценатів, які вітали вихованців школи так само щиро, як і своїх власних дітей.
Підприємці, які торгують на кооперативному ринку Бердичева, та й чисельні його відвідувачі, давно вже звикли, що останніми роками тут постійно працюють будівельники. Так, вони не зводять хмарочоси, але ремонт східців, доріжки, навісу, паркану – це те, що покращує благоустрій ринку день за днем.
А лише для другої та третьої групи споживачів міста Бердичева, до яких відносяться бюджетні та комерційні організації, тарифи ж для населення залишаться без змін – відповідне положення було закріплене рішенням виконавчого комітету міста Бердичева на черговому засіданні, що відбулося 15 грудня о 14-00. Пропонуємо Вашій увазі повний текст даного рішення Про тарифи на оплату послуг з централізованого опалення для бюджетних установ та інших споживачів КП „Бердичівтеплоенерго”.
С каждым годом все больше и больше отдаляется от нас Великая Отечественная война, и каждой новой годовщиной победы все меньше ветеранов собирается у памятника Вечного огня, чтобы отдать дано памяти своим погибшим боевым товарищам. Опаленные войной, потерявшие свою молодость в непрерывных кровавых боях с врагом, неоднократно испытавшие боль утраты не вернувшихся с очередного сражения друзей, Бердичевские ветераны, тем не менее, не утратили своей гордой осанки и силы духа. И, несмотря на преклонный возраст, старались по мере возможности принимать активное участие в жизни города Бердичева, в воспитании молодежи, исправно посещая все мероприятия, посвященные окончанию той страшной войны, в которой они приняли участие.
вперше у Бердичеві пройшов турнір із футзалу на перехідний Кубок міського голови. Він зібрав 14 команд, до складу яких увійшли спортсмени різних поколінь: поруч з ветеранами пліч-о-пліч грали молоді футболісти. У фінальному матчі зустрілись дві команди – "Альянс-Меркурій" та "Прогрес-Спорт". Останній і виборов перемогу з рахунком 0:3.
1937 р. —
Бердичів відвідали єврейські літератори, які творять на мові ідиш: поет Іцик Соломонович Фефер та письменник Мойсей Аронський (Мойсей Аронович Зак).
Закінчення одного року та початок року нового – це завжди час для підведення підсумків зробленого та відзначення тих, хто завдяки свої невтомній праці сприяв розвитку та розбудові рідного міста. Принаймні, у Бердичеві це вже встигло стати приємною традицією, адже щороку (вже на протязі восьми років поспіль) 14 січня у актовій залі міського Палацу культури відбувається грандіозна подія, що об’єднує бердичівлян в одному спільному пориві піднесення та гордості за тих своїх земляків, які на власному прикладі показують, як потрібно любити свої місто не на словах, а на ділі. Можливо саме тому цьогорічне відзначення кращих з кращих носило назву «Люби своє місто».
И это по самым скромным подсчетам. При чем не все пострадавшие обращаются в милицию, так как считают, что найти злоумышленников невозможно. Вот на днях очередная 33-летняя бердичевлянка лишилась 5 000 гривен, пытаясь продать коляску с помощью объявления в Интернете. Схема мошенничества как всегда проста и эффективна. Буквально через день после размещения объявления на специализированном сайте в сети интернет нашелся покупатель. Все мужчину устроило, и цвет и размер коляски. А какой честный оказался, вообще с ума сойти можно!
І це не фантастика чи епізод з фільму 5-й елемент. Просто дорожньо-транспортна пригода сталась на самому вершечку мосту над залізницею, який розташований в районі м’ясокомбінату. Можливо, правильно було б писати не міст, а шляхопровід, але я виріс в цьому мікрорайоні, і з дитинства ніяким іншим чином, ніж «на мосту», «біля моста», «під мостом» ми не говорили.
З 8 по 26 січня в тринадцяти районах Житомирської області, а також у селах, які входять до складу єпархії, пройдуть вечори Різдвяних колядок. У Бердичеві такий заплановано на п’ятницю, 17 січня.
Сотрудники милиции помешали жителю областного центра доставить опасный товар по месту назначения - 9 января около полуночи на автодороге Житомир-Сквира инспекторы ГАИ остановили автомобиль «Мазда» под управлением 29-летнего жителя города Житомира. Правоохранители обратили внимание на нервное поведение водителя и разногласия в его словах во время общения и проверки документов. Поэтому гаишники вызвали на место происшествия следственно-оперативную группу райотдела.
Шум пошел по земле бердичевской! Еще бы! Ведь недавнее решение Верховного Суда Украины вселило надежду на экономию денег во многих жителей Бердичева - житель Запрожья добился, чтобы за оформление загранпаспорта нужно было заплатить лишь 170 гривен! И когда радостные бердичевляне ринулись получать загранпаспорта, то выяснилась маленькая деталь - в миграционной службе пояснили, что данное решение «про 170 гривен» не меняет… установленной ранее процедуры оформления документа!
у місті Сімферополь після важкої хвороби помер Петро Іванович Орєхов (1914-1981) – танкіст, командир танкового батальйону, визволитель міста Бердичева. У боях 24-31 грудня 1943 року та 1-5 січня 1944 року батальйон майора Орєхова знищив 16 танків, понад 40 самохідних і польових гармат, багатьох солдат і офіцерів противника. 10 січня 1944 року Петру Івановичу Орєхову Указом Президії Верховної Ради СРСР присвоєно звання Героя Радянського Союзу, йому вручено орден Леніна і медаль "Золота Зірка" (№4084). У січні 1969 року в ознаменування 25-ї річниці визволення Бердичева від німецько-фашистських загарбників постановою бюро міського комітету Комуністичної Партії України та виконкому міської Ради депутатів трудящих Петру Орєхову присвоєно звання "Почесний громадянин міста Бердичева". Детальніше...
1974 р. —
в Бердичеві підписано акт державної комісії про здачу в промислову експлуатацію другої черги потужностей солодового заводу на 32 тис. тонн солоду на рік. Таким чином загальна потужність солодового заводу, який випустив першу продукцію у 1959 році, досягла 52 тис. тонн солоду на рік. На початок третього тисячоліття бердичівський солодовий завод залишився єдиним діючим солодовим заводом на Україні.
1959 р. —
у Бердичеві, як і по всій країні, розпочався перший повоєнний загальний перепис населення. Безпосередньо перепис тривав 8 днів – з 15 до 22 січня, а його підсумкові звіти були опубліковані у 1963 році. Згідно даних перепису в Бердичеві станом на 15 січня проживає 53 206 чоловік, з них 23 252 чоловіки і 29 954 жінок.
1944 р. —
після визволення Бердичева від фашистсько-німецьких загарбників офіційно відновлюється навчання в освітніх школах міста. Свої двері відкрили три середні школи – №1, №2, №8; чотири семирічки – №3, №4, №5, №6; одна початкова – №7. Вже станом на 21 січня 1944 року в школах міста навчалося 1528 учнів.
1940 р. —
в селі Дашківці Віньковецького району Хмельницької області в родині колгоспника народився Дупляк Микола Степанович. Микола Дупляк після закінчення сільськогосподарського інституту отримав спеціальність "вчений зоотехнік". За направленням працював спочатку зоотехніком, потім головним зоотехніком хмелерадгоспу "Рея" Бердичівського району, яке очолював Герой Соціалістичної Праці Михайло Великий. З 1974 року Микола Дупляк – директор хмелерадгоспу "Рея". За значні успіхи, досягнуті у сфері сільського господарства, Миколі Степановичу присвоєно звання "Заслужений зоотехнік району", він нагороджений орденом "Знак Пошани", медалями, обирався депутатом Верховної Ради України (1990-1994). Рішенням Бердичівської районної ради від 23.06.2009 р. №191 Миколі Степановичу Дупляку присвоєно звання "Почесний громадянин Бердичівського району". Детальніше...