В последнее время Бердичев переживает одно потрясение за другим, ведь в городе правит бал сама Смерть, собирая свой обильный урожай из человеческих жизней. Жестокие убийства чередуются с дорожно-транспортными авариями, в которых гибнут и калечатся люди, а некоторые случаи трагической гибели наших земляков вообще происходят в результате нелепой случайности. Как стало известно для издания «Бердичев Деловой», на днях в своей собственной машине сгорел водитель одной из служб такси города Бердичева.
Нещодавно всю Україну вразила новина про смерть бердичівської семилітньої дівчинки, яку спричинила гойдалка, встановлена одним з кандидатів в народні депутати в ході передвиборчої кампанії.
Вчорашнього недільного ранку до будинку Тетяни П. прийшла її стара знайома, принесла обіцяні саджанці. Жінку здивував той факт, що хвіртка приватного будинку була відкрита, але зате скільки не стукала в двері і не дзвонила Тетяні по мобілці, відповіді не було. Жінка зателефонувала доньці Тетяни Марині і розповіла про ситуацію. Адже була неділя і господиня повинна була бути вдома. Марина сказала, щоб знайома саджанці залишила у дворі, а вона зараз приїде. Адже дочку теж насторожило мовчання матері і те, що вона не відповідала на телефонні дзвінки.
Воскресная трагедия в Бердичеве стала шоком для всех, кто знал этого замечательного и отзывчивого человека. Успешная бердичевлянка, которая сама ставила на ноги свою семью – дочь и двух племянниц, опекуном которых она была. В бизнесе – с бандитских девяностых. Не сломалась, выдержала все ненастья… Очень много работала, пытаясь создать материальный фундамент для процветания семьи. В субботу Татьяна ездила с подругами в Киев на концерт Киркорова. Вернулись в Бердичев около часу ночи – все были радостны и довольны концертом, ничего не предвещало беды. А около 12.00 воскресения Таню и ее внука нашел зять, вернувшийся с работы. Таня была связана, а ее горло было перерезано ножом, на теле – колотые и резанные раны, а также следы ужасных пыток. Ребенок был тоже связан, а на его голове была одета шапка, закрывающая глаза, но он был жив и пребывал в шоковом состоянии. Как позже было установлено, преступники использовали медицинский препарат, чтобы усыпить ребенка.
у Бердичеві створено першу міську футбольну команду. До цього у місті діяли та досягали значних успіхів лише футбольні колективи, створені при підприємствах міста (на заводі "Прогрес", шкірзавод ім. Ілліча та інших).
1917 р. —
в селі Каленському Коростенського району народився Микола Іванович Калинський – ветеран Великої Вітчизняної війни, визволитель Бердичева від німецько-фашистських загарбників. Микола Іванович по закінченні війни проживає у Бердичеві, працює в органах МВД завідуючим санітарними частинами табору військовополонених, згодом – у виправно-трудових колоніях. Коли демобілізувався, його запросили на роботу у Бердичівську центральну міську лікарню. Згодом призначили завідуючим здоров пунктом цегельного заводу. За діловитість, знання справи, людяність поважали Миколу Івановича і в АТП-11837, де він трудився двадцять чотири роки. Микола Калинський має численні нагороди – ордени Вітчизняної війни 2 ступеня, Червоної Зірки, Богдана Хмельницького, "За мужність"; медалі – "За бойові заслуги", "За оборону Києва", "За оборону Кавказу", "За перемогу над Німеччиною", "За взяття Берліна", "За визволення Праги", ювілейні бойові нагороди, до яких приєдналися і трудові. 24 грудня 1998 року рішенням виконкому міської Ради за участь у визволенні міста Бердичева від німецько-фашистських загарбників та з нагоди 55-річчя від визволення міста від фашистських загарбників Калинському Миколі Івановичу присвоєно звання "Почесний громадянин міста Бердичева". Детальніше...
1832 р. —
царський уряд своїм указом скасовує кляштор кармелітів у Вишнівцях (нині – село у Тернопільській області), заснований ще у XVII столітті його власником Яремою Вишневецьким. Одночасно скасовується і вікаріат у Купіні. Саме цього дня отці і брати зі скасованих релігійних установ перебираються до Бердичева, у кляштор Кармелітів Босих. Цікаво, що руїни вишнівецького кармелітанського монастиря і донині прикрашають долину річки Горинь, що протікає поряд з селом.
Місто Бердичів з давніх часів було багатонаціональним містом, де ніколи не існувало ворожнечі між представниками різних народностей – чотири нації українці, росіяни, поляки та євреї мирно співіснували на протязі багатьох віків, спільно роблячи свій внесок у розвиток міста. Саме тому на гербі Бердичева зображено чотири зірки, які символізують собою саме ці чотири основні нації. І якщо говорити про сучасний Бердичів, то аж ніяк не можна оминути увагою і його славетну історію, яку у значній мірі творили саме євреї – адже представників цієї нації станом на дев’ятнадцяте століття налічувалось близько 70-80% від загальної кількості жителів міста.
На минулих вихідних до Бердичева повернулись учасники фінального конкурсу та гала-концерту всеукраїнського фестивалю сучасної пісні та популярної музики «Червона Рута». І повернулись не просто учасниками, а переможцями. До цього часу нікому з бердичівлян не вдавалось досягти такого успіху. Регіональні конкурси вигравали співаки і навіть рок-групи, а всеукраїнський фінал цього рік вперше підкорився фольклорному ансамблю «Вінець» будинку дитячої та юнацької творчості імені Разумкова та ще декільком вихованцям його керівника Лариси Куліченко.
Нещодавно в місті Ялта відбувся Чемпіонат України з легкої атлетики серед юнаків 1996 року народження та молодших. Участь у змаганнях взяли участь у змаганнях і бердичівські стрибуни у висоту, вихованці Ігоря Лонського та Олександра Михальченко
до Бердичева з робочим візитом завітав керуючий Житомирською єпархією Високопреосвященнійший Гурій, Архієпископ Житомирський та Новоград-Волинський. В супроводі Благочинного Бердичівського округу, настоятеля Свято-Миколаївського собору протоієрея Віталія Бойкова та протоієрея Романа Бойкова він відвідав ряд церков Бердичівського району. Зокрема, побував у селі Маркуші, де разом з настоятелем Чудо-Михайлівської церкви ієромонахом Мануїлом Владика ознайомився з ходом будівництва нової Чудо-Михайлівської церкви, а також оглянув сільську загальноосвітню школу та каплицю на її території, яка згодом буде носити ім’я прп. Нестора Літописця. Детальніше...
1991 р. —
в прес-центрі редакції міськрайонної газети "Радянський шлях" відбулася зустріч її творчого колективу з громадськістю міста і району з нагоди заснування дискусійного клубу "Незалежність". Ініціатива створення такого клубу належала редактору газети Петрові Сидоровичу Яцюку. В клубі зібралися люди різних політичних поглядів, різні за віком, професією і вподобаннями. Цього дня тут пройшли гострі дискусії з питань політичного та економічного розвитку міста, області, країни.
1940 р. —
згідно Указу Президії Верховної Ради СРСР бердичівське фабрично-заводське училище перейменовується на ремісниче училище №2. Сьогодні це Бердичівське професійно-технічне училище №4, що розташоване по вулиці Шелушкова, 37.
1930 р. —
в місті Горлівка Сталінської (нині Донецької) області в робітничій сім'ї народився Железняк Сергій Сергійович. Сергій Железняк у 1949 році закінчує Житомирське військове училище військ ПВО, тривалий час служить тут на посадах командира взводу, викладача тактики, начальника штабу, заступника командира частини. У 1977 році він звільняється з рядів Збройних Сил, а 1980 року переїздить до Бердичева. Тут він обіймає посаду голови правління міської організації товариства "Знання", згодом пристає до ветеранської громади. Його обирають членом ради, а з 2007 року Сергій Железняк обирається головою Бердичівської міської ради ветеранів України. За вагомий внесок у вирішення соціально-економічних проблем територіальної громади міста, активну громадську позицію рішенням Виконавчого комітету Бердичівської міської ради від 23 червня 2011 року №352 Сергію Сергійовичу Железняку присвоєно звання "Почесний громадянин міста Бердичева". Детальніше...
1923 р. —
Бердичівський технікум і профшкола отримали ім’я наркома освіти Анатолія Васильовича Луначарського (1875-1933), якого також обирають почесним студентом технікуму.
1921 р. —
в Бердичеві виходить перший номер газети "Экономическая мысль" – органу повітової економічної наради. Газета присвячена економічному життю Бердичева та Бердичівського повіту.
У Житомирській області станом на 01.09.2013 року, починаючи з 1995 р., виявлено – 6993 серопозитивних або потенційно інфікованих (особи, які мають позитивний результат обстеження на ВІЛ). Перебувають на обліку з діагнозом ВІЛ-інфекція 4059 осіб. Захворіло на СНІД 1163, а помер від СНІДу 571 житель області. Діагноз “ВІЛ асоційований туберкульоз” встановлено 739 особам. Розподіл за статтю: чоловіків – 2244 (58%), жінок - 1611 (42%).
С 1 октября автомобильный транспорт на загородных дорогах должен двигаться с включенным светом фар.
Нововведение произошло в апреле согласно постановлению Кабинета Министров Украины
«О внесении изменений в Правила дорожного движения», поэтому не все автомобилисты еще успели привыкнуть к этим требованиям.
Кабинет Министров утвердил проект реконструкции соответствующего участка автодороги Киев-Чоп - от новопостроенных транспортных развязок в селах Глубочица и Ивановка Житомирского района, общей протяженность - 22,3 километра.
Бердичівська центральна міська лікарня – це те місце, де йде щоденна боротьба за життя та здоров’я людей. Лікарі що тут працюють та увесь медичний персонал не шкодуючи сил намагаються допомогти своїм пацієнтам та вилікувати їх, але бувають такі випадки, коли допомогти людині надзвичайно важко: хвороба прогресує, і надії на видужання майже немає. Ось тоді рідні і близькі хворих звертаються за допомогою до ікони Божої Матері «Цілителька», яка знаходиться в збудованому кілька років тому на території Центральної міської лікарні храмі. І нерідко Пресвята Владичиця прислухається до щирих молитов, даруючи своє Благословення...
Шановні мешканці міста Бердичева та Бердичівського району з настанням холодної погоди виникає ризик збільшення надзвичайних ситуацій зокрема пожеж. Найчастіше пожежі в осінньо-зимовий період трапляються через порушення правил пожежної безпеки під час експлуатації пічного опалення та при використанні для обігріва оселі нагрівальними приладами з відкритими нагрівальними елементами, найчастіше обігрівачів, які виготовлені власноруч. Особливе занепокоєння викликає Бердичівський район тільки у 2009оці з даних причин виникло 18 пожеж. Так як не у всіх селах району опалення газове багато хто на селі обігріває свої домівки за допомогою печей, хочеться нагадати всім мешканцям Бердичівського району прості правила пожежної безпеки при користування пічним опаленням:
Управління праці та соціального захисту населення виконкому Бердичівської міської ради повідомляє:
Відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та постанови Кабінету Міністрів України № 261 від 27.03.2013 р. просимо в термін до 15 жовтня 2013р. звернутися для написання заяви на виділення путівок для санаторно-курортного лікування на 2014 рік.
«Козятинська дистанція колії повідомляє, що в період з 01.10.2013 року по 31.10.2013 року з 08 год. 00 хв. до 18 год.00 хв. згідно плану робіт служби колії Південно-Західної залізниці буде виконуватись демонтаж колій та стрілочних переводів по ст. Демчин. Разом з тим інформуємо, що 02-04 жовтня 2013 року з 08. год. 00 хв. до 18 год. 00 хв. На переїзді будуть виконуватися роботи по заміні непридатного скріплення по парній колії.
Другий місяць осені починається з особливої дати. 1 жовтня у всьому світі відзначається Міжнародний день людей похилого віку, проголошений Генеральною Асамблею ООН, а в Україні це також і День ветерана.
в Централізованій бібліотечній системі міста Бердичева з метою поповнення бібліотечного фонду вводяться платні послуги (до цього всі послуги бібліотекою надавались безкоштовно). Номенклатура платних послуг визначається "Переліком платних послуг", затверджених директором ЦБС і систематично коригується в залежності від кон'юнктури попиту та можливості бібліотек. Розмір плати за послуги окремо по кожному виду встановлюється калькуляцією, затвердженою директором ЦБС, вартість послуги розраховується виходячи з планової собівартості.
1971 р. —
в Бердичеві у новозбудованому приміщенні по вулиці 30-річчя Перемоги, що неподалік від міського ринку, розпочало свою діяльність підприємство з хімічної чистки одягу – т. зв.
хімчистка. Підприємство має відповідне обладнання та надає послуги з чистки та прання одягу як підприємствам, так і населенню.
1959 р. —
Центральна міська бібліотека, що носить ім'я російського письменника Максима Горького, отримала нове приміщення в новозбудованому житловому будинку по вулиці Свердлова, 10. Тут розмістились бібліотечний фонд, абонентський відділ та великий читальний зал. В цьому будинку міська бібліотека знаходиться і донині.
1941 р. —
з метою з'ясування, яким чином змінилась демографічна ситуація на Житомирщині після трьох місяців її окупації німецькими військами, окупаційна влада провела перепис населення краю. За даними цього перепису у Бердичеві проживало 22895 осіб (9664 чоловік та 13231 жінок), у Бердичівському районі – 52426 осіб (23032 чоловік та 29394 жінок). Для порівняння, за переписом, проведеним у 1939 році, у Бердичеві проживало 62014 осіб, а у районі – 45691 осіб.
1903 р. —
у Бердичеві (за деякими джерелами – у Києві) народився Горовиць Володимир Самійлович (1903-1989) – американський піаніст українсько-єврейського походження, один з визначних піаністів двадцятого століття. Володимир Горовиць у 1920 році закінчив консерваторію, у 1925 році емігрує в Європу, де швидко завойовує популярність як концертуючий піаніст. З 1928 року проживає в США (1944 року отримав американське громадянство). Його репертуар надзвичайно широкий — від творів Доменіко Скарлатті до Сергія Прокоф'єва. Значне місце в репертуарі займали також його авторські транскрипції популярних творів. Гра Володимира Горовиця вирізнялась блискучою віртуозністю та феноменальною технікою. Помер Володимир Горовиць 5 листопада у Нью-Йорку (США), похований в сімейному склепі свого тестя Артуро Тосканіні на кладовищі Cimitero Monumentale (Мілан, Італія). З 1995 року в Києві проводиться Міжнародний конкурс молодих піаністів пам'яті Володимира Горовиця. Детальніше...
1833 р. —
в селі Чорний Яр, що на півночі Астраханського краю, народився Андрій Іванович Косич (1833-1917) – російський військовий та громадський діяч, генерал-лейтенант від інфантерії. Андрій Косич приймав участь у Балканській війні (1877), обороні Севастополя (1854-1855), у 1895 році займає пост помічника командувача військами Київського військового округу. Андрій Іванович ніколи не замикався в межах якоїсь однієї справи і на цьому посту приймає дієву участь у житті краю. Так, він прийняв на себе звання почесного члена Київського губернського статистичного комітету і Київського товариства сільського господарства. Андрій Косич,
"чтобы не носить его только номинально", з нагоди Бердичівської сільськогосподарської та промислової виставки 1901 року виступив 15 серпня того ж року з доповіддю про Бердичівський повіт в сільськогосподарському, побутовому, промисловому та інших відношеннях, зібравши в доповіді великий статистичний матеріал. Його "Город Бердичев и Бердичевский уезд. Статистический очерк" і до сьогодні залишається цінним історіографічним джерелом. Помер Андрій Іванович Косич 15 березня 1917 року в Петрограді, похований в Москві в Олексіївському монастирі.