Народний депутат України Cвятослав Піскун звернувся до Прем’єр-міністра України, Генерального прокурора та віце-прем’єр міністра із соціальних питань з проханням вирішити питання про відновлення роботи центру реабілітації дітей-інвалідів «Промінчик» у м.Бердичеві.
У липні минулого року Верховна Рада ухвалила розроблену урядом реформу пенсійної системи. На мій, та й не тільки мій, погляд, її застосування означатиме катастрофу для країни. Якщо, звичайно, оновлена Верховна Рада не скасує цю реформу. Я вважаю, що це треба зробити.
Якість освіти, яку отримують наші діти в стінах загальноосвітніх учбових закладах, напряму залежить не лише від професіоналізму вчителя, а й від матеріально-технічної бази цих шкіл. Адже набагато простіше навчатися, використовуючи різноманітні сучасні посібники і сидячи за гарною, не пошкрябаною шкільною партою у теплому класі, не кутаючись в пальта, намагаючись взяти ручку пальцями в рукавиці. На жаль, більшість шкіл міста Бердичева не можуть забезпечити нормальні умови для навчання та перебування дітей, а про сучасну європейську школу у Бердичеві можуть тільки мріяти. Втім, кандидат у народні депутати Павло Жебрівський довів, що в Україні може бути сучасна школа – першого вересня у своєму рідному селі Немиринцях родина Жебрівських була присутня на відкритті школи, що стане зразком для всіх інших міст та сіл нашої держави.
Совершая преступление всегда нужно быть готовым к тому, что к тебе придет возмездие за содеянное, и суровое правосудие найдет и покарает виновных. Двое мужчин, которые напали на продавщицу магазина в Житомирском районе, получили по 7 лет за разбой – как сообщили редакции газеты «Бердичев Деловой» в пресс-службе прокуратуры Житомирской области, на днях к реальной мере наказания были приговорены разбойники, напавшие на продавщицу сельского магазина.
Кандидат у народні депутати України Микола Петренко назвав три основні причини, чому він не вітає зі святами земляків зі шпальт газет, в ефірі радіо та телебачення
Наше життя часом змушує нас шукати найрізноманітніші способи заробити. Багато людей важко працюючи в той же час мріють про мільйони, які впадуть з неба просто в руки. Мрію людства про легкий спосіб збагачення втілили зали з гральними автоматами, які масово розпочали з’являтись на вулицях міст і містечок на початку бурхливих 90-тих років. Але коли вони почали працювати на повну ніхто не зміг передбачити наслідків цієї на перший погляд невинної забави.
Щоб прокоментувати ситуацію, описану в листі до редакції, ми звернулись до керівництва міської лікарні. Головний лікар Лариса Бабікова та виконуюча обов’язки завідуючої поліклініки Наталя Хорошун люб’язно погодились все пояснити.
колектив ВАТ "Бердичівська фабрика одежі" отримав перемогу в обласному конкурсі "Кращий підприємець 2008 року" в номінації "Виробник найякіснішої продукції". Бердичівська фабрика, власником якої є угорська компанія, виготовляє чоловічі костюми та брюки, які надходять у продаж до країн Європи. Детальніше...
1941 р. —
під приводом відправки на збір урожаю німецький каральний загін у складі підрозділу СС, 45-го німецького поліцейського резервного батальйону та підрозділу допоміжної української поліції, відібрав із гетто переважно молодих чоловіків та дівчат і провів масовий розстріл євреїв між селами Хажин та Бистрик. Всього цього дня було знищено 1500 чоловік. Бердичівська трагедія вересня 1941 була першим масовим геноцидом єврейського населення, здійсненим гітлерівцями в Європі і Радянському Союзі. Детальніше...
1931 р. —
у вересні Бердичівській педагогічній школі (нині Бердичівський педагогічний коледж) присвоєно ім’я Володимира Петровича Затонського (1888-1938) – партійного і державного діяча, академіка Всеукраїнської академії наук (ВУАН). Цікаво, що назви шкіл, вулиць, населених пунктів на честь Володимира Затонського в Україні з'явились ще при житті партійного діяча. Та після оголошення Затонського у 1937 році "ворогом народу" їм повернули попередні назви.
1768 р. —
російський генерал-майор Петро Кречетніков, що захопив перед тим бердичівську фортецю після 25-и денної облоги, вивіз гармати та іншу зброю з кармелітської фортеці та цього дня полишив фортецю. У відповідності до наказу імператриці він вирушив на гайдамаків з метою придушення повстання. Після відходу російських військ кармеліти за 4 тижні знову відбудували фортецю, встановили гарнізон та гармати.
1-ше вересня у Бердичеві цьогоріч відзначився гарним сонячним днем, багатим на посмішки школярів, на розкішні наряди студенток та щирі сльози батьків. У Бердичівському коледжі промисловості, економіки та права звикли бачити у себе на святі багато гостей. Від імені міського голови його перший заступник Іван Демусь привітав із Першим дзвоником студентів коледжу.
Перше вересня свято для усіх: і хто йде в школу вперше, і хто залишив шкільну парту багато років тому. Святослав Піскун цього дня пішов у свою рідну четверту школу міста Бердичева. Відомого випускника тут завжди чекають. Перша вчителька Галина Бакмаєва згадує, вона тоді щойно закінчила педінститут. Клас, де вчився Святослав Піскун, був першим у її вчительській біографії. Галина Османівна зі сльозами на очах пригадує як Святослав з перших днів навчання став називати її шкільною мамою.
Днями один із кандидатів у народні депутати по 63 виборчому округу розповсюдив інформацію про те, що заручився підтримкою ветеранів Бердичівської спілки воїнів-інтернаціоналістів. Голова спілки Микола Вахніцький спростував цю інформацію.
Днями у відставних військових Бердичівського гарнізону було сумне свято. 24 серпня виповнилося б 70 років 254-му гвардійському навчальному танковому полку, який дислокувався в мікрорайоні Елінг. На жаль, кілька років тому полк-ювіляр був розформований, а його територія нині перебуває в повному забутті і запустінні. Добре хоч у начальства вистачило мудрості зберегти одну з казарм і перепрофеліювати її в гуртожиток для військовослужбовців, нині діючих частин гарнізону.
Вибираючи в цьому році школу, в яку іти робити першовересневий репортаж, я довго не думав. Весною і влітку над Дмитрівською восьмирічної школою «згустились хмари» до такої міри, що в її щасливе майбуття майже ніхто не вірив.
У великій залі міського Палацу культури зібралися усі ті, чиї життя, честь і радість на кілька років стануть життям, честю і радощами Бердичівського медичного коледжу. Сказати те, що об’єднало їх свято всеукраїнського масштабу і стратегічного значення, аж ніяк не буде перебільшенням, переконані керівники закладу, адже саме освітянська галузь є одним зі стратегічних напрямків розвитку держави на ім’я «Україна». Сьогодні, підкреслив директор медколеджу Володимир Клименюк, освіта перестала бути тим місцем, де чисто механічно передаються знання і нові істини від викладача студенту. Нині процес навчання має перетворюватися на відкритий діалог між ними, на діалог, який призводить до пробудження у студентові розуміння своїх власних сил і можливостей, змушує його плідно співробітничати з іншими учасниками навчального процесу.
Холодний Яр… Для кожного з нас це словосполучення несе своє значення, та справжні патріоти знають, що саме тут розгорталися найвизначніші та водночас найкривавіші сторінки історії у боротьбі за незалежність України. В Холодному Яру немає жодного клаптика землі, який у свій час не був би окроплений святою кров’ю Гайдамаків, українських воїнів, що зараз волають зі своїх братських могил «країна в біді», і знову підіймаючи своїх нащадків на священну визвольну війну – війну за Україну. І вірні сини своєї держави почули цей заклик, і прийшли на священне місце, щоб на могилах героїв дати присягу на вірність Україні та вкотре посвятити зброю, яка довгі роки іржавіла в скринях. Настав час діяти – щиро переконані представники партії Українська платформа «Собор», яких підняв на боротьбу проти діючої антинародної влади їх лідер Павло Іванович Жебрівський, депутат Верховної Ради, щирий патріот та кандидат в депутати по мажоритарному округу №63 з центром у місті Бердичеві.
Усі ми покладаємо великі сподівання на своїх дітей, сподіваємось, що їм вдасться здійснити те, що не вдалось у свій час нам. Їхнім перемогам і досягненням ми радіємо більше, ніж своїм. Коли боляче дітям, то батькам ще важче. А особливо переймається долею своїх онуків їхні бабусі і діди. Інколи вони готові розплачуватись за їх помилки та взяти, як то кажуть, весь удар на себе. Саме такий приклад із життя можна було побачити і на засіданні адміністративної комісії, що відбулось нещодавно.
Ранок 1 вересня зібрав під стінами бердичівських шкіл учнів та їх батьків. Особливо хвилюючим є цей день для тих, хто вперше переступив шкільний поріг. І важко сказати, хто хвилюється більше – діти чи їх батьки. Для перших, школа – новий та незвіданий світ, який таїть у собі багато несподіванок і таємниць. Такою ж школа є і для самих батьків, які зі своїми дітьми розпочинають все спочатку, адже вони разом з ними знову будуть вчитися читати, писати і рахувати. Усіх переповнювали у цей святковий день різні думки. А особливо цікавим було дізнатися, про що ж думають власники білосніжних бантиків та галантних метеликів і галстуків. Отож, шановні читачі, вашій увазі пропонуються відповіді маленьких першачків ЗОШ І-ІІІ ст. № 6 ім. І. В. Житниченка на питання: «Чому вони прийшли до школи?».
Адже саме він доклав чимало зусиль, щоб Кабінет Міністрів виділив кошти на будівництво підвідних газопроводів до сіл Журбинці та Никонівка, тому і не міг пройти осторонь проблеми, яка виникла на шляху реалізації так необхідного селянам соціально-економічного проекту.
Кандидат у народні депутати України Микола Петренко назвав три основні причини, чому він не вітає зі святами земляків зі шпальт газет, в ефірі радіо та телебачення 
Наше життя часом змушує нас шукати найрізноманітніші способи заробити. Багато людей важко працюючи в той же час мріють про мільйони, які впадуть з неба просто в руки. Мрію людства про легкий спосіб збагачення втілили зали з гральними автоматами, які масово розпочали з’являтись на вулицях міст і містечок на початку бурхливих 90-тих років. Але коли вони почали працювати на повну ніхто не зміг передбачити наслідків цієї на перший погляд невинної забави. 
Від редактора:
1-ше вересня у Бердичеві цьогоріч відзначився гарним сонячним днем, багатим на посмішки школярів, на розкішні наряди студенток та щирі сльози батьків. У Бердичівському коледжі промисловості, економіки та права звикли бачити у себе на святі багато гостей. Від імені міського голови його перший заступник Іван Демусь привітав із Першим дзвоником студентів коледжу.
У великій залі міського Палацу культури зібралися усі ті, чиї життя, честь і радість на кілька років стануть життям, честю і радощами Бердичівського медичного коледжу. Сказати те, що об’єднало їх свято всеукраїнського масштабу і стратегічного значення, аж ніяк не буде перебільшенням, переконані керівники закладу, адже саме освітянська галузь є одним зі стратегічних напрямків розвитку держави на ім’я «Україна». Сьогодні, підкреслив директор медколеджу Володимир Клименюк, освіта перестала бути тим місцем, де чисто механічно передаються знання і нові істини від викладача студенту. Нині процес навчання має перетворюватися на відкритий діалог між ними, на діалог, який призводить до пробудження у студентові розуміння своїх власних сил і можливостей, змушує його плідно співробітничати з іншими учасниками навчального процесу.
Желание водителя автобуса вовремя пообедать спасло людей в Новограде-Волынском Житомирской области.
Усі ми покладаємо великі сподівання на своїх дітей, сподіваємось, що їм вдасться здійснити те, що не вдалось у свій час нам. Їхнім перемогам і досягненням ми радіємо більше, ніж своїм. Коли боляче дітям, то батькам ще важче. А особливо переймається долею своїх онуків їхні бабусі і діди. Інколи вони готові розплачуватись за їх помилки та взяти, як то кажуть, весь удар на себе. Саме такий приклад із життя можна було побачити і на засіданні адміністративної комісії, що відбулось нещодавно.
Ранок 1 вересня зібрав під стінами бердичівських шкіл учнів та їх батьків. Особливо хвилюючим є цей день для тих, хто вперше переступив шкільний поріг. І важко сказати, хто хвилюється більше – діти чи їх батьки. Для перших, школа – новий та незвіданий світ, який таїть у собі багато несподіванок і таємниць. Такою ж школа є і для самих батьків, які зі своїми дітьми розпочинають все спочатку, адже вони разом з ними знову будуть вчитися читати, писати і рахувати. Усіх переповнювали у цей святковий день різні думки. А особливо цікавим було дізнатися, про що ж думають власники білосніжних бантиків та галантних метеликів і галстуків. Отож, шановні читачі, вашій увазі пропонуються відповіді маленьких першачків ЗОШ І-ІІІ ст. № 6 ім. І. В. Житниченка на питання: «Чому вони прийшли до школи?».
Адже саме він доклав чимало зусиль, щоб Кабінет Міністрів виділив кошти на будівництво підвідних газопроводів до сіл Журбинці та Никонівка, тому і не міг пройти осторонь проблеми, яка виникла на шляху реалізації так необхідного селянам соціально-економічного проекту.
